Рішення

від 16.10.2019 по справі 160/5304/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 160/5304/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кадникової Г.В.

при секретарі судового засідання: Корсун М.О.

за участі представника позивача: Черкавського Ю.С.

представника відповідача: Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС (далі - ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач) про накладення штрафів:

- №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р.;

- №ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 від 07.02.2019р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в період з 11.01.2019р. по 14.01.2019р. інспектором ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Лазарєвим І.М. здійснено інспекційне відвідування ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС з питань повноти, своєчасності нарахування заробітної прати працівникам підприємства.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН61/1406/АВ, в якому зафіксовано порушення виявлені під час перевірки товариства.

Не погодившись зі змістом акту, позивач направив на адресу відповідача свої письмові заперечення. За результатами розгляду заперечень відповідачем частково враховані зауваження що стосуються правил внутрішнього трудового розпорядку, в іншій частнині відмовлено.

22.01.2019р. інспектором ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис №ДН61/1406/АВ/П про усунення виявлених порушень зазначених в акті інспекційного відвідування від 14.01.2019р.

25.01.2019р. позивачем надіслано на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відповідь про усунення порушень зазначених у приписі.

Однак, не врахувавши виконанні вимоги припису, першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М.07.02.2019р. прийнято дві постанови про накладення штрафів на товариство.

З огляду на вищезазначене позивач вважає, оскаржувані постанови протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12.06.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.06.2019р. відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На виконання ухвали суду від 12.06.2019р., позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.07.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її розгляд у підготовчому провадженні.

07.08.2019р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначено, що інспекційне відвідування проведено на підставі Порядку про здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295, який на час здійснення інспекційного відвідування з 11.01.2019р. по 14.01.2019р. був чинний та згідно інформації зазначеної у листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.09.2018р. щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

Під час інспекційного відвідування інспектором праці ГУ Держпраці в Дніпропетровській області зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про працю щодо недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці 27 працівникам, та за результатами перевірки складено акт №ДН61/1406/АВ від 14.01.2019р.

Отже, відповідач вважає, оскаржувані постанови законними та обґрунтованими, та такими, що винесені на підставі норм діючого законодавства, а вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

16.08.2019р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач ознайомився з листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.09.2018р. №23194/05 05/26, на підставі якого відповідачем проведено інспекційне відвідування ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС .

При цьому, позивач звертає увагу, що ним під час дослідження листа пенсійного фонду та направлення про проведення інспекційно відвідування виявлено, розбіжності щодо предмету перевірки ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС . А отже, перевірка відбулася з іншого питання, ніж того, що першочергово викладено у листі пенсійного фонду, а саме: не з питань виявлення фактів використання праці неоформлених працівників, як це зазначено у листі пенсійного фонду, а фактично перевірка проведена з питання дотримання товариством законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати. Інші обгрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 10.09.2019р. продовжено підготовче провадження на тридцять днів.

18.09.2019р. за результатами підготовчого засідання, усною ухвалою суду, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення при розгляді справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39871199) є юридичною особою, перебуває на обліку в ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровській області є платником податків, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с. 106-107).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято наказ №35-І від 09.01.2019р. про проведення інспекційного відвідування ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС на підставі листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.09.2018р. №23194/05-05/26.

На підставі зазначеного наказу, видано направлення на проведення інспекційного відвідування №16 від 10.01.2019р.

За результатами інспекційного відвідування інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р. зі змісту якого вбачається, що позивачем порушено законодавство про працю, а саме: тарифна сітка товариства (схема посадових окладів) сформована без міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), індексація заробітної плати не провидиться, розрахунок індексації не відповідає встановленому порядку.

Не погоджуючись з порушеннями зазначеними в акті №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р., позивачем подано заперечення на його зміст (а.с. 33-39).

За результатами розгляду заперечень, відповідачем 22.01.2019р. надана відповідь, згідно якої зауваження стосовно правил внутрішнього трудового розпорядку враховані, інші заперечення не спростовують більшості висновків викладених у акті інспекційного відвідування.

На підставі акту №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р. та у відповідності до вимог ст.259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування України , п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 ГУ Держпраці в Дніпропетровській області винесено припис №ДН61/1406/АВ/П від 22.01.2019р. про усунення виявлених порушень (а.с. 51-52).

Так, на виконання вимог припису ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС надано письмові пояснення до акту перевірки №ДН1834/247/АВ від 01.11.2018р. із зазначенням порушень, які усунуто та направлено на адресу відповідача (а.с. 56-57).

07.11.2019р. першим заступником начальника ГУ Держпраці в Дніпропетроваській області Осадчим І.М. прийнято два рішення про накладення на ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС штрафів за порушення законодавства про працю та складено відповідні постанови:

- №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 про накладення штрафу у розмірі 4' 173грн. 00коп.;

- №ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 про накладення штрафу у розмірі 1' 126'710грн. 00коп.

Не погодившись з вищезазначеними постановами про накладення штрафів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з статтею 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення №96).

Згідно з пунктами 1, 4, 7 Положенням №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсації, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У відповідності до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Наказом Держпраці від 03.08.2018 №84 затверджено Положення про Головне управління у Дніпропетровській області (нова редакція), згідно із пунктом 1 якого Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 3 ст.1 Закону №877-V встановлено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Підпунктом 6 абз.1 п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, в тому числі Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

Згідно з пунктом 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Пунктом 10 Порядку №295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Згідно з п.19 та 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Відповідно до п.23, 24 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Так, в ході розгляду справи, судом встановлено, що підставою проведення інспекційного відвідування ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС у період з 11.01.2019р. по 14.01.2019р. став лист Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровсьткій області від 28.09.2018р. №23194/05-05/26 з інформацією щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

Проте, в направленні на проведення інспекційного відвідування №10 від 10.01.2019р. зазначено, що під час інспекційного відвідування буде здійснено контроль щодо додержання вимог законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, що носять узагальненний характер предмету інспекційного відвідування та стосуються трудового законодавства в цілому.

Приписами абз.10 ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V (далі - Закон №877-V) встановлено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала саме підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення заходу державного нагляду.

Так, суд звертає увагу, що відповідачем в порушення вимог абз.10 ч.1 ст.6 Закон №877-V під час інспекційного відвідування перевищено свої повноваження щодо підстав проведення позопланового заходу (контролю), оскільки інспектором перевірялися не тільки питання, які стали підставою для інспекційного відвідування, а й питання трудового законодавства в цілому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, вийшов за межі своїх повноважень та допустив незаконне розширення сфери перевірки, чим порушив вимоги ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що винесені постанови про накдадення штрафу №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 та №ДН61/1460/АВ/МГ-ФС/99 від 07.02.2019р. не стосуються питань, які стали підставою для здійснення інспекційного відвідування та не є порушеннями, пов`язаними з нарахуавнням заробітної плати менше мінімальної.

Щодо посилання позивача про визнання нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №265 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019р. по справі №826/8917/17, суд зазначає наступне.

Так, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що проведення відповідачем інспекційного відівдування проводилося на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №35-І від 09.01.2019р. та направлення на проведення перевірки №16 від 10.01.2019р.

Згідно вказаних документів інспекційне відвідування відбулося з 11.01.2019р. по 14.01.2019р.

Постановою Шостого апеляційного суду від 14.05.2019р. по справі №826/8917/17 визначено нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 Про деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю Укераїни та ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

У відповідності до ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Згідно вимог ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Так, постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка є нормативно-правовим актом, втратила чинність з 14.05.2019р., а отже до 14.05.2019 року вона була чинною.

Оскільки інспекційне відвідування призначено відповідачем до моменту втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та враховуючи, що позивач допустив працівників відповідача до інспекційного відвідування, суд вважає, що відповідач мав право здійснити інспекційне відвідування та за його наслідками скласти відповідний акт.

Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справи про накладення штрафу.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та ч.2- 7 ст.53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок №509.

Абзацами 2 та 4 п.2 Порядку №509 визначено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктами 3-8 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у 15-ти дений строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Таким чином, вказаними положеннями Порядку №509 передбачено право суб`єкта господарювання, стосовно якого розглядається справа про накладення штрафу, на його участь (в порядку самопредставництва або через представника) у розгляді такої справи, про що останній в обов`язковому порядку повідомляється не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду. Справу може бути розглянуто без участі такого суб`єкта господарювання (його представника) лише у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

При вирішенні даного питання, суд враховує приписи ч.1, 2 ст.2 КАС України, згідно з якими завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, вжите законодавцем словосполучення у спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії, повинен обирати лише визначені законом способи.

Прийняття ж рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення - критерій, який виплаває з принципу гласності прийняття рішень суб`єктом владних повноважень, який підлягає застосуванню при прийнятті свого рішення, що може мати несприятливі наслідки для особи стосовно якої таке рішення приймається. Вказана особа має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень, може наводити обставини щодо суті питання і подавати докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо. Принцип гласності включає й право особи на допомогу з боку суб`єкта владних повноважень, зокрема, у вигляді роз`яснення її прав, процедур тощо, а також право на захист, право мати представника, право знати про прийняте відносно неї рішення.

У даному ж випадку, суд приходить до висновку, що відповідач не повідомив товариство про розгляд справи про накладення на нього штрафу, розмір якого є суттєвим, що, як наслідок, позбавило позивача встановлених щодо нього законодавством процедурних гарантій, унеможливило здійснення належного захисту своїх прав, представлення аргументів і доказів на їх підтвердження.

Такі процедурні порушення з боку суб`єкта владних повноважень є суттєвими, а прийняте ним рішення без дотримання визначеного законом способу його прийняття, не може вважатись законним.

Посилання ж управляння Держпраці на те, що ним виконано обов`язок щодо повідомлення товариства про розгляд справи шляхом направлення на його адресу відповідного повідомлення рекомендованим листом 24.01.2019р., тобто за п`ять днів до дати розгляду справи, не може бути взято до уваги, оскільки приписи Порядку №509 встановлюють обов`язок саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не направлення на її адресу відповідного листа.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення стосовно призначення розгляду справи про накладення на товариство штрафу, яке мало відбутись 07.02.2019р о 09 годині 00 хвилин, направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням 24.01.2019р. (поштове відправлення №4910704162538 здано до відділення поштового зв`язку 24.01.2019р. о 16 годині 39 хвилин).

26.01.2019р. вказане поштове відправлення надійшло до поштового відділення Дніпро-107 за місцем обслуговування позивача, однак вручене товариству не було у зв`язку із закінченням терміну його зберігання та 05.03.2019р. повернуто на сортувальний центр.

06.03.2019р. конверт з вкладеним у нього повідомленням про місце і час розгляду справи про накладення на товариство штрафу було отримано управлянням Держпраці.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що відповідач намагався повідомити позивача про розгляд справи щодо накладення штрафів у інший спосіб передбачений Порядком №509, а саме: телеграмою, телефаксом, телефонограмою.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висноку, що відповідач не вжив всіх передбачених заходів для належного повідомлення позивача про розгляд справи щодо накладення на ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС штрафів, розмір яких є суттєвим.

Щодо порушень, зазначених у постанові №ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 від 07.02.2019, суд зазначає наступне.

Так, згідно ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до ст.9 і 10 Закону України Про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР (далі - Закон №108) передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення .

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У п.2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Абзацом 1 п.5 Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1% або 100%.

У відповідності до абз.5 п.5 Порядку, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Отже, в місяці, коли заробітна плата (грошові доходи з оплати праці) працівникові не нараховувалась, індексація, як наслідок, не нараховується.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що посадові оклади працівникм ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС були встановлені штатним розписом, який було введено в дію з 02.01.2018р.

Разом з тим, в акті перевірки заначено, що оскільки індекс споживчих цін у жовтні 2018р. склав 101,7%, то в листопаді 2018р. була підстава для проведення позивачем індексації заробітної плати працівникам, у розмірі 73грн. 64коп.

Проте, в акті перевірки зазначено, що відомості нарахування та виплати заробітної плати товариства за листопад 2018р. не містять відображення нарахування і виплати індексації працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Крім того, відповідно до п.10 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Так, в ході перевірки встановлено, що заробітна плата не індексувалася ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

При цьому, в ході проведення інспекційного відвідування також була надана бухгалтерська довідка (б/н), згідно якої деяким працівникам, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_4 була нарахована індексація заробітної плати та включена у розрахункому відомість за грудень 2018р.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи представником позивача надані пояснення стосовно проведення індексації заробітної плати, в яких останій зазначив, що індексація заробітної плати працівникам товариством проведена та виплачена у грудні 2018р., у зв`язку з тим, що індекс споживчих цін за жовтень 2018р. був опублікований лише в листопаді 2018р., а отже, товариство не мало змоги включити ці дані до розрахунку за листопад 2018р.

Окремо зазначив, що в акті вказано, що заробітна плата не індексувалася 27 працівникам товариства, однак з даним твердження відповідача позивач не погоджується, оскільки даний факт не відповідає дійсності, оскільки право на проведення індексації мали 13 працівників, що й було зроблено товариством, 5 працівників працювало лише місяць, а отже не мали права на проведення індексації, що підтверджується відповідними документами долученими до матеріалів справи.

Представником відповідача, заперечуючи щодо пояснень представника позивача, зазначено, що індексація повинна нараховуватися та виплачуватися у місяць нарахування заробітної плати, тобто в листопаді 2018р., а виплачені у грудні суми порушують вимоги Постанови Кабінету Міністрів Про затвердження Порядоку індексації грошових доходів населення .

Однак, суд непогоджується з вищезазначеними твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що посадові оклади працівників товариства встановлені штатним розписом від 02.01.2018р., які на протязі 2018р. позивачем не переглядалися, а отже, залишалися без змін.

У зв`язку зі зростанням індексу споживчих цін у жовтні 2018р. до 101,7%, працівники підприємства посадовий оклад, яких не змінювався з січня 2018р. мали право на проведення індексації їх заробітної плати у листопаді 2018р. у розмірі 73грн. 64коп.

З матеріалів справи вбачається, що базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати працівникам товариства є листопад місяць.

Приписами Порядку проведення індексації грошових коштів населення №1078 встановлено, що індекс споживчих цін обчислюється із місяця, наступного за місяцем підвищення заробітної плати та застосовується з першого числа місяця, наступного за тим в якому офіційно опубліковано індекс інфляції.

Враховуючи, що у жовтні 2018р. індекс споживчих цін офіційно був опублікований лише 09 листопада 2019р. то застосування загального приросту індексу інфляції могло відбутися лише з 01 грудня 2018р. А отже, дані працівників про проведення індексації заробітної плати відповідно не могли бути включені у звіти та відомості товариства за листопад 2018р.

Разом з тим, з відомості про виплату готівки №3 за грудень 2019р. та відомості нарахування коштів №47 від 14.01.2018р. вбачається, що позивачем проведено індексацію заробітної плати за жовтень 2018р. у повному обсязі усім працівникам, які перелічені у акті перевірки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що індексація заробітної плати за листопад 2018р. проведена товариством у грудні, що підтверджується відомістю за грудень 2018р.

Отже, суд приходить до висновку, що індексацію заробітної плати працівникам за жовтень, листопад 2018р. ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС проведено відповідно до вимог Порядку Порядку проведення індексації грошових коштів населення №1078.

Щодо порушень ч.1 ст.142 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту наданої відповіді ГУ Держпраці в Дніпропетровській області від 22.01.2019р. вбачається, що відповідачем при розгляді заперечень позивача на акт інспекційного відвідування, враховані зауваження стосовно правил внутрішнього трудового розпорядку товариства.

Однак, при винесені постанови №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р. уповноваженою особою ГУ Держпраці в Дніпропетровській області ці зауваження не були враховані, про що свідчить прийняте рішення про накладення штрафу на позивача за відсутність на підприємстві правил трудового розпорядку.

Таким чином, тредження відповідача про порушення позивачем вимог ч.1 ст.142 КЗпП України, значеній постанові №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р. не приймаються до уваги при розгляді даної справи.

Щодо порушення, зазначених у постанові №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100.

Так, в ході інспекційного відвідування ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, було вставновлено, що формування тарифної системи у ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст.6 Закону України Про оплату праці та ст. 96 КЗпП України.

Під час здійснення перевірки штатного розкладу станом на 02.01.2018р. виявлено, що наприклад, завідувачу складу встановлено посадовий оклад у розмірі 3' 750грн. 00коп. (код за класифікатором посад 1226,2, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії законодавців, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі), водію автотранспортних засобів встановлений посадовий оклад у розмірі 3' 750грн. 00коп. (код за класифікатором посади 8322, тобто посада відноситься до категорії робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин), тобто вище перелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

Відповідно до ст.6 Закону України Про оплату праці , системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Згідно ст.96 КЗпП України тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Приписами ст.97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Тарифна система оплати праці включає в себе: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач, як приватне підприємство, не є бюджетною організацією та не фінансується з бюджету, його працівникам не потрібно встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів. Все, що стосується оплати праці встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

На підставі з`ясованих обствин справи, суд приходить до висновку, що постанови винесені упоноваженою особою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99, ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р. про накладення штафів є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ ТЕРІВАН-СЕРВІС є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем квитанцією №0.0.1374411236.1 від 10.06.2019р. та квитанцією №0.0.1405028140.1 від 11.07.2019р. судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 18' 821грн. 65коп. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 від 07.02.2019р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС (49000, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.76, код ЄДРПОУ 39871199) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.3, код ЄДРПОУ 39788766) судовий збір у розмірі 18' 821грн. 65коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять одну грн. 65коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складено 23 жовтня 2019р.

Суддя Г. В.Кадникова