Справа № 314/4472/21
Провадження № 2-з/314/31/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2021 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Свідунович Н.М., секретар судового засідання Печонкіна В.П., розглянувши заяву адвоката Косякової Зої Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
07.10.2021 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Михайло-Лукашівської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії .
Ухвалою суду від 22.11.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Одночасно з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Михайло-Лукашівській сільській раді видавати будь-які рішення, спрямовані на передачу права власності, оренди або іншого речового права щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321587000:03:002:0097 із земель сільськогосподарського призначення іншим особам.
В обґрунтування заяви представник позивач зазначила, що на в позові ставиться питання про визнання протиправним рішення дванадцятої сесії восьмого скликання сільської ради та зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2321587000:03:002:0097 . При цьому представник позивача вважає, що сільська рада, як розпорядник земельної ділянки, щодо якої виник спір, може вчинити дії, спрямовані на відчуження в подальшому права власності або іншого речового права щодо зазначеної земельної ділянки, оскільки позивачу стало відомо, що питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2321587000:03:002:0097 іншим особам заплановано до внесення на розгляд тринадцятої сесії восьмого скликання. Таким чином, до вирішення по суті позову ОСОБА_1 земельна ділянка може бути передана у власність або користування іншим особам.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у їх відсутність.
Вивчивши вимоги заявника, викладені у заяві, матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. А згідно з п. 4 цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Крім того, суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Представник позивач вказує, що питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2321587000:03:002:0097 іншим особам заплановано до внесення на розгляд тринадцятої сесії восьмого скликання, однак підтверджень цього до суду не надано.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від відчуження спірної земельної ділянки будь-яким способом після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або утруднення його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Таким чином суд приходить до висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження відповідачем наміру відчужити спірну земельну ділянку.
Саме лише звернення до суду із позовом не є безумовною підставою вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим його виконання.
Таким чином, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, з огляду на що у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Косякової Зої Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Н.М. Свідунович
22.11.2021
Суд | Вільнянський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2021 |
Оприлюднено | 25.11.2021 |
Номер документу | 101295781 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вільнянський районний суд Запорізької області
Свідунович Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні