Постанова

від 18.11.2021 по справі 947/20447/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8856/21

Номер справи місцевого суду: 947/20447/20

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 947/20447/20

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/8856/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Яков Інвест ,

- відповідачі - 1) Чорноморська міська рада Одеської області, 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, за апеляційною скаргою адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, ухвалене у складі судді Петрюченко М. І. 19 квітня 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Яков Інвест (далі - ТОВ Яков Інвест ) звернулось до Іллічівського міського суду Одеської області із вищезазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі №39 від 05.05.2016 року, укладений між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до якого Чорноморська міська рада Одеської області (орендодавець) надала, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) прийняли у строкове платне користування земельну ділянку, площею - 0,0400 га., несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 5110800000:02:030:0042), що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , приміщення 155-Н, 169-Н. Також позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.

ТОВ Яков Інвест обґрунтовує свої вимоги тим, що 18.02.2014 року Державною будівельно-архітектурною інспекцією на підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації від 31.01.2014 був виданий сертифікат ІУ №16514049066 від 18.01.2014 про введення в експлуатацію 14-17 поверхового 2-секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазином і офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 (будівельна адреса). Замовником об`єкта, Генеральним проектувальником та Генеральним підрядником виступив ТОВ Укржилстрой .

20.11.2014 року реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про право власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване в 14-17 поверховому 2-секційному житловому будинку за адресою - АДРЕСА_3 , приміщення 169-Н (будівельна адреса - АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н) на ім`я ОСОБА_2

27.01.2020 року право власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_3 , приміщення 169-Н (будівельна адреса - АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н) було зареєстровано за ТОВ Яков інвест .

Майже через місяць після реєстрації права власності на вищевказане вбудоване нежитлове приміщення, від ОСОБА_2 позивачу стало відомо про те, що 05.05.2016 року між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі №39, відповідно до якого Чорноморська міська рада Одеської області (орендодавець) надала, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) прийняли у строкове платне користування земельну ділянку, площею - 0,0400 га., несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 5110800000:02:030:0042), що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , приміщення 155-Н, 169-Н.

ТОВ Яков Інвест вважає, що зміст договору оренди землі №39 від 05.05.2016 року, укладеного між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суперечить діючому законодавству України та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тому, на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України вказаний договір є недійсним.

У зв`язку з виникненням у ТОВ Яков Інвест права власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване в 14-17 поверховому 2-секційному житловому будинку за адресою - АДРЕСА_4 , на підставі ст. 120 ЗК України, до нього перейшло право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ОСОБА_2 , тобто на умовах договору оренди землі №39 від 05.05.2016 року, укладеного між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Передана у строкове платне користування за оскаржуваним договором оренди земельна ділянка, площею - 0,0400 га., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , п. 2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 №389, входить до складу земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкової території 14-17 поверхового 2-секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином і офісними приміщеннями, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , та складає її невід`ємну частину.

Вищенаведене свідчить про порушення вимог ст. 42 ЗК України, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , п. 2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 року №389, ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , які мали місце під час формування земельної ділянки (кадастровий номер 5110800000:02:030:0042), як самостійного об`єкту цивільних прав та її передачі в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 2 - 4).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву Чорноморська міська рада Одеської області просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Чорноморська міська рада Одеської області зазначає, що:1 ) до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені споруди на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача; 2) зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку у нового власника виникають з моменту набуття права власності на будівлю; 3) у зв`язку з виникненням у позивача права власності на нежитлове вбудоване приміщення 169-Н, розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , на підставі ч. 2 ст. 120 ЗК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі перейшло право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього користувача ОСОБА_2 ; 4) п. 2 рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 №70/47-VІІ передано у власність ОСББ Затишок Сервіс земельну ділянку, площею - 0,4378 га., кадастровий номер 5110888888:02:030:0046, для розташування житлової забудови за адресою - АДРЕСА_1 ; 5) ОСББ Затишок Сервіс не зверталось до Чорноморської міської ради Одеської області із заявою щодо передання у власність чи користування земельної ділянки, площею - 0,0400 га.; 6) на час укладання оскаржуваного договору позивач жодного відношення до приміщення 169-Н за адресою - АДРЕСА_1 , не мав. Тому, його права не порушено; 7) обраний позивачем спосіб захисту не може бути застосований на спірні правовідносини (а. с. 42 - 47).

2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року, відмовлено у задоволенні вищевказаного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест до Чорноморської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та достовірним доказами те, що оспорюваним правочином порушено, оспорено або не визнано будь-яке його цивільне право, а також наявність підстав для визнання правочину недійсним, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити (а. с. 99 - 106).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Швець Олександр Володимирович, діючий від імені ТОВ Яков Інвест , просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що: 1) обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує; 2) суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору; 3) помилковими є висновки суду першої інстанції щодо не надання позивачем будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ТОВ Яков Інвест на час укладання договору спірного мало відношення до приміщення; 4) висновки суду першої інстанції про те, що права та інтереси ТОВ Яков Інвест жодним чином не порушуються оспорюваним договором, суперечать висновку суду про те, що ТОВ Яков Інвест є правонаступником усіх прав та обов`язків орендарів за договором оренди землі № 39 від 05.05.2016 року (а. с. 108 - 111).

2.6 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді

Чорноморська міська рада Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року (а. с. 121).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2021 року апеляційну скаргу призначено до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 122).

У судовому засіданні адвокат Швець Олександр Володимирович, діючий від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , апеляційну скаргу підтримав. Просив її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

18 лютого 2014 року Державною будівельно-архітектурною інспекцією, на підставі Акта готовності об`єкта до експлуатації від 31 січня 2014 року, був виданий сертифікат ІУ №16514049066 від 18.01.2014 про введення в експлуатацію 14-17 поверхового 2-секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазином і офісними приміщеннями по АДРЕСА_2 (будівельна адреса). Замовником об`єкта, Генеральним проектувальником та Генеральним підрядником виступив ТОВ Укржилстрой (а. с. 18 - 20).

20 листопада 2014 року реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про право власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване в 14-17 поверховому 2-секційному житловому будинку за адресою - АДРЕСА_3 , приміщення 169-Н (будівельна адреса - АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н) на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 16 - 17).

Пунктом 2 рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 №70/47-VІІ передано у власність ОСББ Затишок Сервіс земельну ділянку, площею - 0,4378 га., кадастровий номер 5110888888:02:030:0046, для розташування житлової забудови за адресою - АДРЕСА_1 (а. с. 48 - 50).

Пунктом 3 вказаного рішення передано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в довгострокову оренду, строком на 49 років, земельну ділянку, площею - 0,0400 га., для розташування забудови за адресою - АДРЕСА_5 .

Пунктом 4 вказаного рішення визначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно укласти договір оренди землі на земельну ділянку строком на 49 років, для розташування житлової забудови за адресою - АДРЕСА_5 .

05 травня 2016 року між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі №39, відповідно до якого Чорноморська міська рада Одеської області (орендодавець) надала, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (орендарі) прийняли у строкове платне користування земельну ділянку, площею - 0,0400 га., несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 5110800000:02:030:0042, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , приміщення 155-Н, 169-Н (а. с. 9 - 16).

27 січня 2020 року право власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване за адресою - АДРЕСА_3 , приміщення 169-Н (будівельна адреса - АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н) було зареєстровано за ТОВ Яков Інвест .

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі (із змінами), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно частини 1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 статті 93 ЗК України, визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частини 4 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до положень статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, стаття 126 ЗК України, визначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічне положення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплено у частині 5 статті 6 Закону України Про оренду землі .

Диспозиція статті 792 ЦК України, визначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Диспозиція статті 48 Конституції України, визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до положень частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ТОВ Яков Інвест не підлягають задоволенню.

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі (із змінами), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (частина 1 статті 13 Закону).

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина 1, 2 статті 15 Закону).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина 1 статті 16 Закону).

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (частина 1, 2 статті 22 Закону).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (частина 1 статі 23 Закону).

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України є обставини, що

підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи

і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У листопаді 2014 року реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про право власності на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею - 412,5 кв. м., розташоване в 14-17 поверховому 2-секційному житловому будинку за адресою - АДРЕСА_3 , приміщення 169-Н (будівельна адреса - АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н) на ім`я ОСОБА_2 ..

Правовідносини між Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:02:030:0042, у сторін виникли у травні 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто, на час укладання спірного договору оренди земельної ділянки сторони діяли правомірно, не порушуючи права та обов`язки інших осіб.

Колегія суддів зауважує, що позовна заява не містить будь-яких відомостей про те, що оскаржуваний договір оренди землі не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, про які наголошує у позові позивач.

Правовідносини між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ Яков інвест виникли у січні 2020 року.

Вищевказане свідчить, що на момент укладання спірного договору оренди ТОВ Яков Інвест не був власником жодного приміщення за адресою - АДРЕСА_3 і не був учасником вказаних правовідносин.

У зв`язку з виникненням у ТОВ Яков Інвест права власності на нежитлове вбудоване приміщення, розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , приміщення 169-Н, на підставі ч. 2 ст. 120 ЗК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до останнього перейшло право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попередніх користувачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Системний аналіз положень ЦК України, ЗК України, Закону України Про оренду землі свідчить, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право. Тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендодавця та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця (нового набувача на нерухоме майно).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина 1 статті 30 Закону).

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однією із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (частина 3, 4 статті 31 Закону).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правові висновки суду формулюються, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, ефективність позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Позивачем у даному випадку обрано не належний спосіб захисту порушеного права, оскільки на час укладання спірного договору оренди землі ТОВ Яков

Інвест не мало ніяких правовідносин із Чорноморською міською радою Одеської області та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо приміщення за адресою - АДРЕСА_4 . Тому, вимога про визнання недійсним договору оренди землі не призведе до поновлення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Швець Олександра Володимировича, діючого від імені товариства з обмеженою відповідальністю Яков Інвест , - залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 23 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

С. О. Погорєлова