Ухвала

від 18.11.2021 по справі 208/4246/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1783/21 Справа № 208/4246/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року про залишення скарги без розгляду,

В с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на дії слідчого та скасування повідомлення про підозру від 25 травня 2021 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 42021042050000015 від 18 травня 2021 року за ч.2 ст.369-2 КК України та зобов`язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Рішення суду обґрунтовано тим, що враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження завершено, обвинувальний акт по кримінальному провадженні направлено до суду, а слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, вирішує скарги під час досудового провадження, скаргу слід залишити без розгляду.

Скаржник ОСОБА_6 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати повідомлення про підозру від 25.05.2021 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42021042050000015 від 18.05.2021 року за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42021042050000015 від 18.05.2021 року за ч. 2 ст. 369-2 КК Українивчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 25.05.2021 року ОСОБА_6 .

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що слідчим суддею під час розгляду скарги та винесення рішення були порушені процесуальні норми права і позбавлено його права на захист.

Вказує на те, що підозру йому було вручено 25.05.2021 року. Ним 18.10.2021 року на стадії досудового провадження після спливу двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину було оскаржено дії слідчого із вручення підозри. Про факт оскарження ним процесуальної дії вручення підозри сторонам кримінального провадження, а саме прокурору та слідчому 19.10.2021 року було повідомлено належним чином шляхом відправки смс повідомлень.

Посилається на те, що 20.10.2021 року його було остаточно ознайомлено із матеріалами досудового провадження та вручено обвинувальний акт..

Зауважує, що станом на 20.10.2021 року і прокурор. і слідчий вже мали інформацію про оскарження підозри, але жодних намагань скористатись процесуальною можливістю зупинити досудове розслідування відповідно до положень ст. 280 КПК України не здійснили.

В подальшому, 21.10.2021 року, тобто в період оскарження ним повідомлення про підозру, прокурором обвинувальний акт надіслано до суду.

Просить апеляційний суд врахувати, що відповідно до норм КПК України передбачається право підозрюваного оскаржити повідомлення про підозру саме до звернення прокурора до суду із обвинувальним актом.

Вважає, що сам факт звернення прокурором до суду із обвинувальним актом після подання відповідної скарги в порядку ст. 303 КПК України не позбавляє підозрюваного гарантованого законом права на захист та не є підставою для відмови в розгляді такої скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши надані матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Положеннями п. 18 ст. 3 КПК України передбачено, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Так,згідно п.1ч.1ст.303КПК України на досудовомупровадженні можутьбути оскарженітакі рішення,дії чибездіяльність слідчогоабо прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до статті 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу повертаються, якщо:1)скаргу подалаособа,яка немає праваподавати скаргу; 2)скарга непідлягає розглядув цьомусуді; 3)скарга поданапісля закінченнястроку,передбаченого частиноюпершою цієїстатті,і особа,яка їїподала,не порушуєпитання пропоновлення цьогостроку абослідчий суддяза заявоюособи незнайде підставдля йогопоновлення. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Як витікає з приписів статті 307 КПК України, за результатамирозгляду скаргна рішення,дії чибездіяльність слідчогочи прокурорапостановляється ухвалазгідно зправилами цьогоКодексу. Ухваласлідчого суддіза результатамирозгляду скаргина рішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: 1)скасування рішенняслідчого чипрокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов`язання припинитидію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Разом з тим, суд першої інстанції постановив ухвалу, що не передбачена кримінальним процесуальним законом, а саме про залишення без розгляду скарги ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на дії слідчого та скасування повідомлення про підозру від 25 травня 2021 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 42021042050000015 від 18 травня 2021 року за ч.2 ст.369-2 КК України та зобов`язання вчинити певні дії.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства( пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження ( абзац другий підпункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положення п.18 ч.1 ст.293 ЦПК України у взаємозв`язку зі ст. 129 Конституції України( про апеляційне оскарження ухвал суду )).

«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Однак такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою. Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти. Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене Главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року № 5-142кс(15)17 у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК.

Така сама позиція зазначена й у висновку щодо застосування даної норми права у подібних правовідносинах, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 23 травня 2018 року (Справа № 237/1459/17, Провадження № 13-19кс18) .

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ухвала слідчого судді про залишення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора без розгляду підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що постановивши оскаржувану ухвалу, слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень та ухвалив рішення, яке кримінальним процесуальним законом не передбачено.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року про залишення без розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на дії слідчого, скасування повідомлення про підозру та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входить вказане порушення, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки постановлення рішення про залишення поданої в порядку ст.. 303 КПК України скарги без розгляду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, з поверненням даної скарги слідчому судді до суду першої інстанції для прийняття процесуального рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року скасувати.

Скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на дії слідчого та скасування повідомлення про підозру від 25 травня 2021 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 42021042050000015 від 18 травня 2021 року за ч.2 ст.369-2 КК України та зобов`язання вчинити певні дії - направити на розгляд слідчому судді для прийняття процесуального рішення в порядку КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4