Рішення

від 23.09.2021 по справі 766/4958/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/4958/20

н/п 2/766/7381/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Аваровича, Акціонерного товариства Альфа-Банк, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.05.2007 року між ОСОБА_3 та АТ Укрсоцбанк був укладений кредитний договір №Ф070380П, згідно умов якого позичальником були отриманні кошти у розмірі 22900,00 дол.США. У цей же день, з метою забезпечення зобов`язання за вказаним вище кредитним договором, між позивачем та АТ Укрсоцбанк був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. реєстровий номер 4939. Відповідно до умов іпотечного договору від 23.05.2007 року позивач, на забезпечення виконання основного зобов`язання, передав в іпотеку АТ Укрсоцбанк квартиру АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.02.2020 року позивачу стало з відомо, що Державним реєстратором Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєвим Ф.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50181388 від 12.12.2019 року, на підставі якого було зареєстроване за АТ Альфа-Банк право власності на належну позивачу квартиру. Як вбачається з Інформаційної довідки, підставами для вчинення Мустафаєвим Ф.А. таких дій були: іпотечний договір, посвідчений 23.05.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим № 4939; додатковий договір №1, посвідчений 20.07.2009 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим №4398;додатковий договір №2, посвідчений 21.04.2011 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим №2511; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки №848 від 20.06.2019 року: квитанція про направлення повідомлення №848 від 20.06.2019 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , опис вкладення до відправлення від 24.06.2019 року. ОСОБА_2 вважає вказану реєстрацію незаконною, оскільки Мустафаєв Ф.А. здійснив перереєстрацію речового права на належне позивачу нерухоме майно всупереч вимог Закону та умов іпотечного договору. У зв`язку з викладеним, позивач просить визнати протиправною та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Ф.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.12.2019 року, індексний номер 50181388 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ Альфа-Банк , номер запису про право власності 34608591.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Представник відповідача АТ Альфа-Банк надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими і безпідставними. Зазначив, що банк цілком та повністю виконав взяті на себе зобов`язання. Натомість за боржником ОСОБА_3 нараховується заборгованість. Відповідно до умов іпотечного договору у разі невиконання іпотекодавцем умов основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки, відшкодувати іпотекодержателю в повному обсязі всі витрати, пов`язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, у тому чисті за вчинення виконавчого напису, його реалізацією та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності. Згідно умов іпотечного договору іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, тому набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, у т.ч. якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та\або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором. При настанні зазначених у цьому договорі випадків, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору. Далі за вибором іпотекодержателя застосовується один зі способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя. Позивач, ознайомившись з договором, погодилася з усіма його умовами. Даний договір не було оскаржено, не визнано недійсним чи таким, що припинив свою дію. Підписавши договір, позивач надав свою згоду, в тому числі, і на безспірне звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач неправильно трактує ст.37 ЗУ Про іпотеку , відповідно до приписів якої, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, іпотечний договір містить таке застереження, і позивач сама надала право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки. Основне зобов`язання боржником ні разу не виконане, кредит не погашено, причому воно ще і додатково порушуються такими позовними заявами. Оскільки іпотечний договір містив застереження щодо можливості звернення стягнення та визнання права власності на іпотечне майно в разі невиконання або неналежного виконання умов договору, та відповідно банк здійснив дії на підставі іпотечного договору, укладеного, підписаного сторонами, а саме зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки. Таким чином, чинним законодавством передбачено, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі договору, предметом якого є нерухоме майно, отже проведення реєстраційної дії на підставі іпотечного договору є законним способом набуття нерухомого майна у власність.

Ухвалою суду від 30.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Акціонерного товариства Альфа-Банк в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - державний реєстратор Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєв Ф.А. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.12.2000 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Скульським А.А. за реєстровими №6133.

23.05.2007 року між ОСОБА_3 та АТ Укрсоцбанк був укладений кредитний договір №Ф070380П, згідно умов якого позичальником були отриманні кошти у розмірі 22900,00 дол.США.

У цей же день, з метою забезпечення зобов`язання за вказаним вище кредитним договором, між позивачем та АТ Укрсоцбанк був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. реєстровий номер 4939. Відповідно до умов іпотечного договору від 23.05.2007 року позивач, на забезпечення виконання основного зобов`язання, передав в іпотеку АТ Укрсоцбанк квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотекою. В п.4.5 іпотечного договору зазначено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наступних способів: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленого ст.37 Закону України Про іпотеку ; шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленого ст.38 Закону України Про іпотеку ; шляхом організації Іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст.6 Закону України Про іпотечне кредитування , операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати.

20.06.2019 року АТ Укрсоцбанк за вих. №848 на адресу ОСОБА_2 направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.02.2020 року позивачу стало з відомо, що Державним реєстратором Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєвим Ф.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50181388 від 12.12.2019 року, на підставі якого Мустафаєвим Ф.А. було зареєстроване за АТ Альфа-Банк право власності на належну позивачу квартиру. Як вбачається з Інформаційної довідки, підставами для вчинення Мустафаєвим Ф.А. таких дій були: іпотечний договір, посвідчений 23.05.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим № 4939; додатковий договір №1, посвідчений 20.07.2009 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим №4398; додатковий договір №2, посвідчений 21.04.2011 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. за реєстровим №2511; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки №848 від 20.06.2019 року: квитанція про направлення повідомлення №848 від 20.06.2019 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , опис вкладення до відправлення від 24.06.2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Відповідно до частини першої та третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону).

Отже, за змістом частини першої статті 12, частини першої статті 33 та статті 35 Закону реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У постанові від 20 березня 2019 року у справі №306/2053/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оцінка майна предмету іпотеки повинна проводитись на момент переходу права власності.

Відомості про таку оцінку майна на момент переходу права власності АТ Альфа банк в матеріалах справи відсутні.

Окрім наведеного, здійснюючи реєстраційні дії, Мустафаєв Ф.А. залишив поза увагою, що мало місце порушення порядку державної реєстрації права власності за AT "Альфа-Банк" на квартиру за відсутності необхідних правових підстав, оскільки він не пересвідчився про отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору та/або повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, як це вимагає законодавство.

Відповідно умов договору іпотеки (п. 4.5.3 Договору), звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом - переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки у порядку ст.37 ЗУ Про іпотеку .

У зв`язку з наведеним, Мустафаєв Ф.А. здійснив реєстрацію права всупереч ст.37 Закону України Про іпотеку , яким передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки №848 від 20.06.2019 року.

07.06.2014 року набув чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , пунктом 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та (або) предметом іпотеки відповідно до статті 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника (майнового поручителя) або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VІІ право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VІІ ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє його примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Отже, на квартиру АДРЕСА_1 , яка використовується як місце постійного проживання позивачем та є предметом іпотеки у забезпечення вимог за кредитним договором від 23.05.2007 року, укладеного в іноземній валюті, не може бути звернуто стягнення шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у зв`язку із дією Закону України №1304-VII Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , у тому числі шляхом реєстрації права власності за АТ Альфа Банк як забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №Ф070380П від 23.05.2007 року, укладеного в іноземній валюті.

Відомості про те, що позичальник має у власності інше нерухоме житлове майно суду не надано.

Суд приходить до висновку, що у державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Ф.А. були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за Акціонерним товариством Альфа Банк .

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19; від 19 травня 2020 року справі № 644/3116/18-ц, провадження № 14-45цс20.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Аваровича, Акціонерного товариства Альфа-Банк, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Скасувати Рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області Мустафаєва Фаріта Анваровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.12.2019 року індексний номер - 50181388 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством Альфа-Банк , номер запису про право власності 34608591, припинивши при цьому права власності Акціонерного товариства Альфа-Банк на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 04.10.2021 року.

Суддя: С.І.Майдан