Постанова

від 17.11.2021 по справі 754/4541/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/4541/18 Головуючий у 1 інстанції Клочко І.В.

Провадження №22-ц/824/10279/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства Рембудзв`язок на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства Рембудзв`язок до ОСОБА_1 про заборону вчиняти дії та відшкодування матеріальної шкоди,

УСТАНОВИВ:

у квітні 2018 року приватне акціонерне товариство Рембудзв`язок (далі - ПрАТ Рембудзв`язок ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про заборону вчиняти дії та відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позову зазначено, що 07 лютого 2018 року о 16.00 год ОСОБА_1 перегородив автомобілем Шкода Октавія , номерний знак НОМЕР_1 , в`їзд до належної позивачу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на якій ведуться будівельні роботи, чим заблокував проїзд будівельної техніки та заважав проведенню будівельних робіт.

Мирним шляхом не вдалося урегулювати спір, тому товариство звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 206 КК України.

У зв`язку з тим, що відповідачем було перекрито в`їзд до земельної ділянки, товариство не змогло забезпечити доступ спеціальної техніки підрядника до будівельного майданчика, будівельні роботи були зупинені, внаслідок чого позивач поніс майнові збитки у розмірі 200 378 грн.

Ураховуючи викладене, ПрАТ Рембудзв`язок просило суд:

- заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії, які можуть порушити право позивача на володіння та користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії, які можуть перешкоджати позивачеві здійснювати будівельні роботи та будівництво житлових будинків на вказаній земельній ділянці;

- зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ПрАТ Рембудзв`язок будь-яких перешкод у володінні та користуванні зазначеною земельною ділянкою у подальшому;

- зобов`язати відповідача не чинити позивачеві будь-яких перешкод у здійсненні будівельних робіт на вказаній земельній ділянці у подальшому;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Рембудзв`язок 200 378 грн на відшкодування майнової шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ Рембудзв`язок звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що в порушення вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам позивача про наявність матеріальної шкоди та незаконних дій відповідача.

Апелянт вказує, що наявність завданої майнової шкоди була підтверджена належними та допустимими доказами, такими як Акт простою обладнання № 23 від 07.02.2018 року, складений ТОВ АЕС-Групп та ТОВ Алуф Групп , Акт про відмову від прийняття товару від постачальника ТОВ Раміра Трейд від 07.02.2018 року, письмова претензія ТОВ Комфорт-Групп від 20.03.2018 року №0215-18 на суму 200 378,00 грн., платіжне доручення №447 ПрАТ Рембудзв`язок від 21.03.2018 року.

Зазначає, що в основу рішення покладено наданий відповідачем відеозапис, який не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він не містить дати та часу проведення відео зйомки, зроблений фактично після зазначених у позові обставин (приблизно о 19-20 гоині), та можливо і не в день проведення мирної акції протесту. Також невідомо джерело походження вказаного відеозапису.

Судом першої інстанції також не було надано належної оцінки поясненням свідків, допитаних в ході розгляду справи, які в сукупності з іншими наданими позивачем доказами підтверджують позицію позивача.

Апелянт вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 не було проведене мирне зібрання, дії відповідача були протиправними, що підтверджено і свідками зі сторони відповідача, не встановлено, що внаслідок таких протиправних дій ПрАТ Рембудзв`язок понесло матеріальні збитки, не враховано, що позивач може передбачати порушення прав зі сторони відповідача у майбутньому.

Відзивів на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу, згідно з положеннями частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ПрАТ Реибудзв`язок . - адвокат Литвинов Д.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Керуючись положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ Рембудзв`язок користується земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 14 липня 1998 року (а. с. 23-25).

Між ТОВ Комфорт-Групп та ПрАТ Рембудзв`язок укладено договір про спільну діяльність від 07 квітня 2017 року, предметом якого є проєктування та будівництво багатоквартирних житловий будинків на земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-33).

29 березня 2018 року ПАТ Рембудзв`язок звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 206 КК України (а.с.17-21), яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження під № 12018100030002799 (а.с.104).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПрАТ Рембудзв`язок зазначав, що 07.02.2018 року відповідач своїми неправомірними діями (перегородив автомобілем в`їзд на будівельний майданчик) заблокував проїзд будівельної техніки та заважав проведенню будівельних робіт, чим завдав позивачу матеріальну шкоду на суму 200 378,00 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Тобто, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Об`єктивний причинний зв`язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

Частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, врахувавши наведені вище норми матеріального права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, поясненням свідків, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправність дій відповідача, його вину у спричиненні шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та завданою ПрАТ Рембудзв`язок майновою шкодою.

Так, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих вчинення відповідачем ОСОБА_1 протиправних дій 07.02.2018 року відносно позивача. Факт звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 206 КК України, не доводить протиправності дій відповідача, оскільки відсутнє таке, що набрало законної сили рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного злочину.

Матеріали справи також не містять даних про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення будь-якого правопорушення 07.02.2018 року.

Крім того, з пояснень сторін та свідків, наданих в ході розгляду справи у суді першої інстанції, а також зібраних по справі письмових доказів, вбачається, що події, які мали місце 07.02.2018 року та на які позивач посилається у позові, були пов`язані із проведенням органом самоорганізації населення Комітет мікрорайону Биківня безстрокової акції протесту проти незаконного будівництва багатоповерхового житлового комплексу по АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане, матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не доведено, що відповідачем ОСОБА_1 відносно ПрАТ Рембудзв`язок були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням останньому шкоди.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про захист його права шляхом заборони відповідачу перешкоджати ПрАТ Рембудзв`язок здійснювати будівельні роботи та зобов`язання не чинити перешкод у володіння і користуванні земельною ділянкою, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, підтверджуючих порушення ОСОБА_1 прав ПрАТ Рембудзв`язок , як користувачів земельної ділянки, або ж можливого такого порушення в майбутньому.

Висновки апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Таким чином доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Рембудзв`язок - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Ігнатченко Н.В.