Постанова

від 23.11.2021 по справі 916/2004/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2004/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Бєляновського В.В., Богатиря К.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від ПрАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС - адвокат Багно Л.Ф., ордер серії ВН № 1074568 від 22.11.2021;

Представник Теплодарської міської ради Одеського регіону Одеської області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021

по справі №916/2004/21

за позовом Теплодарської міської ради Одеського регіону Одеської області

до відповідача Приватного акціонерного товариства ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС

про стягнення заборгованості в загальній сумі 220137, 19 грн.

суддя суду першої інстанції - Петров В.С.

місце ухвалення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

повний текст рішення складено та підписано: 13 вересня 2021 року.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс про стягнення заборгованості (як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання) в розмірі 220137,19 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 позов Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області (перейменовано згідно рішення Теплодарської міської ради від 01 березня 2021 року № 55-VІІ на Теплодарську міську раду Одеського району Одеської області) задоволено у повному обсязі, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс (правонаступник Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс ) на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05 грн. збитків у вигляді недоотриманих коштів за користування земельної ділянкою, з урахуванням підвищення коефіцієнту економічного використання земельної ділянки та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар, нарахованих відповідачу згідно рішення Комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам громади міста Теплодар від 27.03.2013 та акту № 5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.2013.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 залишено в силі.

Наразі позивач зауважує, що чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. Тобто в даному випадку наявність вступившого в законну силу судового рішення про стягнення з відповідача заборгованості на користь Теплодарської міської ради не позбавляє останнього на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс на користь Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області 3% річних в сумі 59893,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 160243,34 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3302,06 грн.

В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем по теперішній час рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 не виконано, тому позивачем здійснено нарахування на суму стягнутих з відповідача збитків у розмірі 725083,05 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2018 по 01.06.2021 у розмірі 160243,34 грн. та 3% річних за період з 01.09.2018 по 01.06.2021 у розмірі 59893,85 грн., що заявлені до стягнення. Про невиконання відповідачем вказаного судового рішення у вказаний період свідчить постанова державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП № 65963696 від 02.07.2021.

Також, суд першої інстанції в рішенні суду вказав те, що зобов`язання відповідача - Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс щодо сплати на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05 грн. збитків, стягнутих рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14, є саме грошовим зобов`язанням.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство Одесенергобудтранс звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 року по справі №916/2004/21; ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову Теплодарській міській раді Одеського району Одеської області до Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс про стягнення 3% річних в сумі 59893, 85 грн., інфляційні витрати в розмірі 160 243, 34 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 302, 06 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Приватне акціонерне товариство Одесенергобудтранс в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019 заява Теплодарської міської ради Одеської області за вх. суду №2-2-4935/19 від 10.10.2019 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 по справі №916/1961/18 було задоволено та відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 по справі №916/1961/18 на строк до 01.10.2020 року.

На думку скаржника, відповідач добровільно та за взаємною згодою сторін уклав договір про відстрочення сплати заборгованості на кінцевий строк до 01.10.2020 року йдучи на зустріч важкому фінансовому стану підприємства, робота якого фактично припинена примусовим виконанням органами виконавчої служби рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 року по справі №916/224/14.

Отже, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що за положеннями п.7.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал постанов господарських судів України , відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Крім того, згідно вимог статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Також скаржник в апеляційній скарзі акцентує увагу на тому, що п.4, 5 Договору про відстрочення сплати заборгованості від 09.10.2019 року сторони домовились відстрочити сплату заборгованості по вищевказаним справам та визначили строк 01.06.2020 року та 01.10.2020 року.

Таким чином, скаржник зазначає, що цей факт спростовує невірно визначений термін прострочки виконання зобов`язань з 01.09.2018, що тягне до не вірного розрахунку трьох відсотків річних та індексу інфляції наведеному у розрахунках доданих позивачем. Термін вимоги повинен був початись з 01.10.2020 року, як передбачено умовами договору і був би з 01.10.2020 по 01.06.2021 року.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що застосування у рішенні судом першої інстанції правових позицій викладених в постановах Великої палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 16.05.2018 у справі №14-16цс18, постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №908/2552/17 та від 04.12.2019 у справі №910/13238/18 не є тотожними у даній справі, тому що відстрочка між сторонами має насамперед договірний характер і позивач добровільно за взаємною згодою уклав договір про відстрочення сплати заборгованості на кінцевий строк оплати до 01.10.2020 року.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 доручено господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2004/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 по справі №916/2004/21 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області.

18.10.2021 матеріали справи №916/2004/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 по справі №916/2004/21. Призначено справу № 916/2004/21 до розгляду на 23.11.2021 об 11:00 год.

Колегія суддів звертає увагу, що 15.04.2021 на сайті Південно-західного апеляційного господарського суду опубліковано повідомлення за посиланням (https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1106396/) про зупинення відправки судової кореспонденції, у зв`язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів виключно засобами електронного зв`язку.

Отже, в ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 була направлено представникам учасників справи № 916/2004/21 на електронні адреси, що були зазначені сторонами у поданих до суду та долучених до матеріалів справи документах,а саме:

- ПрАТ ОДЕСЕНЕРГОДТРАНС - bagnoliliya@icloud.com;

- Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області - teplodar_city@trada.gov.ua.

Відправка ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду на зазначені електроні адреси підтверджується долученими до матеріалів справи роздруківками про доставлення електронного відправлення.

В судовому засіданні 23.11.2021 представник ПрАТ ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 по справі №916/2004/21 скасувати.

Представник Теплодарська міська рада Одеського району Одеської області в судове засідання 23.11.2021 не з`явився.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

23.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у січні 2014 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області до Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс , в якій просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс на користь Теплодарської міськради Одеської області 725083,05 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів за період з 2010 року до 2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 позовні вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області задоволено повністю та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05 грн. збитків, а також стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 14501,66 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд встановив, що відповідачем порушено законодавство, що визначає умови набуття земельної ділянки в оренду, так як відповідачем не виконано проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надано його на затвердження, чим заподіяно громаді м. Теплодар збитків у вигляд недоотриманих коштів за користування земельної ділянкою з урахуванням підвищення коефіцієнту економічного використання земельної ділянки та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар, на підставі чого рішенням Комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам громади міста Теплодар від 27.03.2013 та акту № 5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.2013 нараховані збитки у сумі 725083,05 грн., які станом на день розгляду справи ВАТ Одесенергобудтранс не відшкодовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2014 у справі № 916/224/14 рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 у справі № 916/224/14 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2014 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 залишено в силі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи 26.02.2016 ВАТ Одесенергобудтранс звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016, у справі № 916/224/14 задоволено вищезазначену заяву, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 916/224/14 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2016 у даній справі; заяву Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017, заяву Відкритого акціонерного товариства Одесенергобудтранс про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі №916/224/14 за нововиявленими обставинами в порядку статей 112-114 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 залишено без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, у вересні 2018 року Теплодарська міська рада Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс , в якому просила суд стягнути з ПрАТ Одесенергобудтранс 745022,84 грн., з яких 652574,75грн. - індекс інфляції та 92448,09 грн. - 3% річних. Вказаний позов було обґрунтовано саме невиконанням відповідачем - Приватним акціонерним товариством Одесенергобудтранс рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 щодо сплати стягнутих із нього збитків у розмірі 725083,05 грн.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 по справі №916/1961/18 (з урахуванням змін, внесених ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2019) позов Теплодарської міської ради Одеської області задоволено у повному обсязі та стягнуто з Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс на користь Теплодарської міської ради Одеської області індекс інфляції в розмірі 652574,75 грн., 3% річних в розмірі 92448,09 грн. та 11175,34 грн. судового збору.

При цьому, 10 жовтня 2019 року Теплодарська міська рада Одеської області звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 по справі № 916/224/14 на строк до 01.06.2020.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2019 заяву Теплодарської міської ради Одеської області про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 по справі № 916/224/14 задоволено та відстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 по справі № 916/224/14 на строк до 01 червня 2020 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем по теперішній час вказане рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14 не виконано, тому позивачем здійснено нарахування на суму стягнутих з відповідача збитків у розмірі 725083,05 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2018 по 01.06.2021 у розмірі 160243,34 грн. та 3% річних за період з 01.09.2018 по 01.06.2021 у розмірі 59893,85 грн., що заявлені до стягнення. Про невиконання відповідачем вказаного судового рішення у вказаний період свідчить постанова державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП № 65963696 від 02.07.2021.

Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

Спір у справі стосується стягнення згідно з частиною другої статті 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 160243,34 грн. та 3% відсотків річних за період з 01.09.2018 по 01.06.2021 у розмірі 59893,85 грн., нарахованих на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 22, статті 1166 ЦК України, статті 224 ГК України.

Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання відповідача - Приватного акціонерного товариства Одесенергобудтранс щодо сплати на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05 грн. збитків, стягнутих рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14, є саме грошовим зобов`язанням.

З огляду на нездійснення відповідачем оплати стягнених збитків у вигляді недоотриманих коштів у розмірі 725083,05 грн. за порушення законодавства, що визначає умови набуття земельної ділянки в оренду, відповідно відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

За вищенаведеним судовим рішенням від 16.01.2019 р. по справі № 916/1961/18 з відповідача були стягнуті 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за період прострочення, що становив по серпень 2018 року включно .

Враховуючи вищенаведене та невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати збитків у вигляді недоотриманих коштів у розмірі 725083,05 грн. за порушення законодавства, що визначає умови набуття земельної ділянки в оренду, стягнутих з відповідача рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі № 916/224/14, позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних у період з 01.09.2018 по 01.06.2021.

Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 59893,85 грн. на суму боргу 725083,05 грн. у період з 01.09.2018 по 01.06.2021, судом першої інстанції вірно встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 59893,85 грн.

Суд першої інстанції детально перевіривши розрахунок інфляційних втрат встановив, що останній здійснено позивачем невірно, з огляду на невірно визначений позивачем сукупний індекс інфляції, водночас заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж яка розрахована судом першої інстанції, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 160243,34 грн.

Скаржник посилається на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019 відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2019 по справі №916/1961/18 на строк до 01.10.2020, у зв`язку з чим перенесено виконання рішення на новий строк, відповідно до наступного.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно із положеннями статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

При наданні правової оцінки рішенню суду, апеляційним судом враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 у справі №916/2004/21 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2021 у справі № 916/2004/21 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство ОДЕСЕНЕРГОБУДТРАНС .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.11.2021.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя В.В.Бєляновський

Суддя К.В.Богатир