Рішення

від 22.11.2021 по справі 910/12210/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021Справа № 910/12210/21

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фербер Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Логістик"

про стягнення 208 720,00 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фербер Плюс" (далі - ТОВ "Фербер Плюс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Логістик" (далі - ТОВ "Інвест Агро Логістик", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 208 720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № ДКП-056/240521 від 24.05.2021 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару (висівок пшеничних), внаслідок чого у ТОВ "Інвест Агро Логістик" утворилась заборгованість в сумі 208 720,00 грн., яку ТОВ "Фербер Плюс" просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2021 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Представник відповідача, у строк визначений законом, надав суду відзив, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав про їх необґрунтованість та недоведеність належними доказами, зокрема, первинними бухгалтерськими документами. Зазначив, що видаткові накладні не містять посади уповноваженої особи постачальника (директора Шаповалової І. С.), яка їх підписала, а паперові примірники товарно-транспортних накладних № 2505/1 від 25.05.2021 р. та № 2705/1 від 27.05.2021 р., містять розбіжності з товарно-транспортними накладними, наданими позивачем в електронному вигляді. Також відповідач зазначив, що товарну-транспортну накладну № 2505/1 від 25.05.2021 р. позивач використав двічі для підтвердження факту поставки одного і того самого товару. Просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того, у визначений законом строк відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 р. у вказаному клопотанні було відмовлено з підстав, зазначених в цій ухвалі.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 24.05.2021 р. між ТОВ "Фербер Плюс" (постачальник) та ТОВ "Інвест Агро Логістик" (покупець) був укладений договір поставки № ДКП-056/240521 (далі - договір поставки). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар (висівки пшеничні), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язується прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1, 1.2 договору). Загальна кількість товару за цим договором становить 22 метричні тонни з опціоном +/- за вибором покупця (п. 1.6 договору). Сторони погоджуються, що кількість і якість товару остаточно визначається в місці поставки товару, що вказаний у п. 3.1 цього договору (п. 1.7 договору).

Загальна вартість товару по цьому договору складає з ПДВ 132 000,00 грн. (п. 2.2 договору). У вартість товару входять усі інші витрати постачальника, понесені ним до моменту поставки товару у місце поставки на умовах цього договору (п. 2.3 договору).

Постачальник зобов`язується здійснити поставку товару на умовах DDP відповідно до правил Інкотермс 2010 за наступною адресою: Миколаївська обл., с. Шевченково, вул. Урожайна (п. 3.1 договору). Строк поставки товару до 26.05.2021 р. включно (п. 3.2 договору). Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі товару уповноваженими представниками сторін (п. 3.3 договору). Право власності на товар переходить до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару (п. 3.4 договору).

Оплата товару, що поставляється за даним договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків на оплату (п. 4.1 договору). Оплата товару покупцем здійснюється виключно після поставки товару в місце поставки та визначення фактичної кількості поставленого товару, згідно умов цього договору: 80 % від загальної вартості окремої партії товару, що поставляється, покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту отримання покупцем усіх документів, що передбачені п. 4.2.3 договору; інші 20 % від загальної вартості окремої партії товару покупець перераховує протягом двох банківських днів після отримання покупцем документів, що визначені у п. 4.2.4 договору; завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку постачальника встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів із поточного рахунку покупця (п. 4.3 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків товару - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання своїх зобов`язань, позивач у травні 2021 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 378 720,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями:

- видаткових накладних № 37 від 26.05.2021 р., № 38 від 27.05.2021 р., № 39 від 28.05.2021 р.;

- рахунків фактур № 36 від 26.05.2021 р., № 37 від 27.05.2021 р., № 38 від 28.05.2021 р.;

- товарно-транспортних накладних № 2505/1 від 25.05.2021 р. (дата поставки 26.05.2021 р.), № 2705/1 від 27.05.2021 р., № 2505/1 від 25.05.2021 р. (дата поставки 28.05.2021 р.);

- податкових накладних № 5 від 26.05.2021 р., № 6 від 27.05.2021 р., № 7 від 28.05.2021.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати товару виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 170 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5900 від 26.05.2021 р., № 5907 від 27.05.2021 р.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений, але не оплачений товар, у сумі 208 720,00 грн., а саме - за видатковою накладною № 38 від 27.05.2021 р. у сумі 77 440,00 грн. та видатковою накладною № 39 від 28.05.2021 р. у сумі 131 280,00 грн.

18.06.2021 р. ТОВ "Фербер Плюс" звернулось до відповідача з вимогою сплатити вищевказану заборгованість. Однак, вимога ТОВ "Фербер Плюс" була залишена ТОВ "Інвест Агро Логістик" без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи по суті відповідач заперечив наявність у нього боргу за договором № ДКП-056/240521 від 24.05.2021 р., зокрема, зазначив, що направлені позивачем на його поштову адресу видаткові накладні № 37 від 26.05.2021 р. та № 38 від 27.05.2021 р. не можуть підтверджувати факт поставки товару, оскільки в них не вказана особа, яка їх підписала з боку постачальника (не зазначена посада Шаповалової І. С. ).

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, (далі - Положення) господарські операції господарюючих суб`єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Як встановлено судом, надані відповідачем копії видаткових накладних № 37 від 26.05.2021 р. та № 38 від 27.05.2021 р. були підписані з боку постачальника - ТОВ "Фербер Плюс" Шаповаловою І. С. , яка є директором цього товариства. Про вказану обставину відповідачу було достеменно відомо, оскільки і договір поставки № ДКП-056/240521 від 24.05.2021 р., й усі інші документи, складені сторонами під час його виконання, підписувала саме представник відповідача - Шаповалова І. С. Більше того, підпис Шаповалової І. С. на видаткових накладних був скріплений печаткою ТОВ "Фербер Плюс".

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 р. по справі № 910/19702/17 відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки товариства, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Також в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, які містять в собі елементи видаткових накладних, а саме - відомості про дату складання документа, назву та печатки підприємств, від імені яких складено документ (ТОВ "Фербер Плюс" та ТОВ Котляревський елеватор для ТОВ "Інвест Агро Логістик"); зміст та обсяг господарської операції (кількість переданого товару, його асортимент, а також кількість місць займаного товару), що свідчить про належність вказаних доказів, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем.

Відповідач вказує, що ТТН № 2505/1 від 25.05.2021 р. не містить підпису водія та його даних, а ТТН № 2705/1 від 27.05.2021 р. містить розбіжності щодо перевізника і водія із ТТН, направленого позивачем електронною поштою.

Проте, зазначення у паперовій ТТН № 2705/1 від 27.05.2021 р. іншої особи перевізника - ФОП Янович І. І. замість перевізника ТОВ Арабікс (як у електронному примірнику цієї ТТН), суд не вважає ознакою недійсності такої накладної, оскільки у ній міститься підпис відповідальної особи покупця, що прийняла товар, у той час, як електронний примірник ТТН таких відомостей не містить.

З приводу повторного використання позивачем ТТН № 2505/1 від 25.05.2021 р., судом встановлено, що номер ТТН № 2505/1 від 25.05.2021 р. на суму 132 000,00 грн. (із фактичною датою поставки 26.05.2021 р.), випадково співпадає із номером ТТН на суму 131 280,00 грн. (із фактичною датою поставки 28.05.2021 р.).

Так, зі змісту указаних накладних вбачається, що дійсно у них зазначений один перевізник товару - ТОВ Арабікс , проте, ці накладні містять різні відомості про автомобіль, який здійснював перевезення, різну масу брутто товару, різні дати перевезення товару. Зокрема, із ТТН № 2505/1 від 25.05.2021 р. (із фактичною датою поставки товару 26.05.2021 р.) вбачається, що перевезення вантажу масою 39 800 т. брутто здійснював водій ОСОБА_3 автомобілем Вольво , державний номер НОМЕР_1 (причіп НОМЕР_2 ), а за ТТН № 2505/1 від 25.05.2011 р. (із фактичною датою поставки 28.05.2021 р.) вантаж масою брутто 37 440 т. - водій ОСОБА_4 автомобілем "Рено", державний номер НОМЕР_3 (причіп НОМЕР_4 ). З урахуванням таких обставин суд робить висновок, що за вказаними ТТН були здійснені різні господарські операції. Зазначені обставини також підтверджуються наявною у матеріалах справи довідкою перевізника (ТОВ Арабікс ) від 30.08.2021 р.

Згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції, і власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Також відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України (далі - ПК України) складається податкова накладна.

Тобто, реєстрація податкової накладної також є відображенням здійснення господарської операції, реального руху активів та зміни фінансового стану сторін господарської операції.

У даному випадку виконання позивачем господарських операцій з поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та квитанціями, що містяться в податковому обліку позивача. При цьому усі дати фактичної поставки товару, зазначені у видаткових накладних та ТТН, на які посилається позивач, співпадають з датами складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 86 ГПК України).

Суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку, що позивачем були надані більш вірогідні докази наявності заборгованості у відповідача за договором № ДКП-056/240521 від 24.05.2021 р. в сумі 208 720,00 грн., у той час, як відповідач доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність його обов`язку сплатити суму вартості товару не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості поставленого товару відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги ТОВ "Фербер Плюс" про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 208 720,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фербер Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Логістик" про стягнення заборгованості у сумі 208 720,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Логістик" (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, ідентифікаційний код 40687198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фербер Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, ідентифікаційний код 43179594) заборгованість у сумі 208 720 (двісті вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 3 130 (три тисячі сто тридцять) грн. 80 коп.

Повне судове рішення складене 22 листопада 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.