Постанова

від 10.11.2021 по справі 2-4083/2009

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 2-4083/2009

провадження № 61-7146св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Одеська міська рада ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду

від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 20 09 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доОдеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті, ОСОБА_3 склала заповіт яким заповіла їй все належне їй на дату смерті майно.

На підставі свідоцтва про право власності від 31 серпня 1998 року,

ОСОБА_3 належав садовий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а на підставі державного акта на землю від 04 вересня 2000 року - земельна ділянка площею 0,0300 га для ведення індивідуального садівництва за вказаною адресою. 18 серпня 2000 року між ОСОБА_3 та Одеською міською радою укладений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, за умовами якого спадкодавиця набула у користування земельну ділянку площею 0,0157 га терміном на 10 років.

У 2002 році ОСОБА_3 прийняла рішення про реконструкцію садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі дозволу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на розробку проекту, а також архітектурно-планувального завдання розроблено проект будівництва садового будинку, який було узгоджено з органами державного нагляду, а саме ГУ МНС в Одеській області, СЕС м. Одеси, Управлінням інженерного захисту території та розвитку узбережжя, Управлінням охорони здоров`я, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради. Проектна документація затверджена розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради, будівельні роботи проводилися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 591/02 від 14 серпня 2002 року.

Відповідно до технічного паспорту КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості від 26 березня 2004 року, загальна площа садового будинку під літерою Д становить 120,20 кв. м, житлова площа - 63,20 кв. м, до складу домоволодіння також входять:гараж

під літерою Г та вбиральня під літерою В .

Садовий будинок готовий до експлуатації оскільки архітектурно-планувальні рішення, інженерні та інші технічні показники відповідають вимогам нормативних документів. Садовий будинок знаходиться в доброму технічному стані, системи водопостачання, електрозабезпечення та газопостачання установлені відповідно до діючих норм та придатні до подальшої експлуатації. Протипожежні заходи безпеки відповідають вимогам СНіП.

Посилаючись на те, що за життя її мати закінчила будівництво садового будинку, але не встигла оформити на нього правовстановлюючі документи , що унеможливлює отримання нею у позасудовому порядку свідоцтва про право на спадщину за зазначене майно, ОСОБА_1 просила визнати на нею право власності в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 на садовий будинок під літерою Д , загальною площею

120,20 кв. м, житловою площею 63,20 кв. м, гараж під літерою Г , вбиральню під літерою В , що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Заочними рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на садовий будинок під літерою Д , загальною площею 120,20 кв. м, житловою площею 63,20 кв. м, гараж під літерою Г , вбиральню під літерою В , що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року закрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_4 від заяви про перегляд ухвали Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2017 року за нововиявленими обставинами. Провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2017 року за нововиявленими обставинами закрито.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року в частині визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права власності на гараж під літерою Г по АДРЕСА_1 скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ухвали апеляційного суду

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного від 19 березня

2020 року за нововиявленими обставинами, у якій просила зазначену постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишити без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року у частинівизнання за

ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітомпісля померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права власності на гараж під літерою Г по АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заяви зазначала, що 06 травня 2020 року її представник отримав належним чином засвідчену копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2008 року у справі № 2-3130/2008 за позовом ОСОБА_6 до Одеської міської ради про визнання права власності на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , зі змісту якого вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками у рівних частках кожний 1/10 частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . Колишня власниця даної частини домоволодіння ОСОБА_8 у 1996 році за власні кошти без отримання відповідної технічної документації побудувала гараж по АДРЕСА_1 , яким відкрито користувалася більше десяти років, що підтверджується договорами № 57 від 01 лютого 2003 року та № 57

від 01 лютого 2004 року, укладеними між ОСОБА_8 та КПДЕЗ Южний . Таким чином, зазначеним судовим рішення встановлено, що один з трьох гаражів по АДРЕСА_1 , був побудований у 1996 році не ОСОБА_4 , а ОСОБА_8

02 червня 2020 року Київський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь на запит її представника (вих. № 2037/52-25), з якої убачається, що у зазначеному архіві дійсно зберігається запис про розірвання шлюбу від 22 травня 1990 року № 647 між ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З огляду на наведене, у ОСОБА_2 були відсутніми підстави для звернення до суду з апеляційною скаргою на рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року, оскільки факт перебування спірного майна у спільній сумісній власності подружжя Безкоровайних як і сам факт будівництва такого ОСОБА_4 під час перебування шлюбі, спростовується відомостями відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

12 травня 2020 року юридичний департамент Одеської міської ради на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/7337/20 надав засвідчену печаткою та підписом заступника директора юридичного департаменту копію технічного паспорта на житловий будинок

ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , виготовленого

КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 28 травня 2010 року, у якому зазначено, що гараж літ. В побудований у 1984 році, його площа складає 29,2 кв. м. У розділі План земельної ділянки зазначено зовнішні розміри гаража літ. В : 6,25 м х 4,68 м, що дорівнює 29,2 кв. м, тоді як у технічному паспорті від 28 травня 2010 року, наданого ОСОБА_2 зовнішні розміри гаража складають: довжина - 6,25 кв. м, ширина - 8,68 м, площа забудови - 59,2 кв. м.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року. Постанову Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення та які об 'єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення суду. На відміну від нововиявлених обставин, новими є обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення, а тому не можуть бути враховані судом при ухвалені судового рішення. Не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і нові докази. У заяві про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 зазначає про нові докази, які існували на момент розгляду справи і могли бути надані суду при більш ретельній підготовці справи до розгляду. Під апеляційного розгляду, апеляційний суд надавав оцінку технічному паспорту на житловий будинок ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , як доказу у справі, а тому твердження заявника щодо наявності відмінностей в одному і тому ж технічному паспорті, зводяться до переоцінки доказів яким суд вже надавав оцінку під час розгляду справи, що згідно з приписами цивільного процесуального закону не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд також зауважив, що предметом позову були саме вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права власності на садовий будинок під літерою Д , загальною площею

120,20 кв. м, житловою площею 63,20 кв. м, гараж під літерою Г , вбиральню

під літерою В , що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , а тому посилання заявника як на нововиявлену обставину на докази того, що один трьох гаражів по АДРЕСА_1 був побудований не ОСОБА_4 , а ОСОБА_8 не стосуються предмета спору. З цих же підстав, апеляційний суд не взяв до уваги заяви ОСОБА_2 щодо визнання факту того, що її чоловіку ОСОБА_4 належить один із трьох гаражів, побудованих за адресою: АДРЕСА_1 , площею

29,2 кв. м.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, у якій заявник просила скасувати зазначену постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог її заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, щовисновки апеляційного суду про те, що докази, на які позивач посилалася у заяві про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, вже існували на момент розгляду справи і могли бути надані суду, суперечать висновками викладеним Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження № 61-14879св19). Суд не звернув увагу на те, що наведені нею обставини та надані докази, спростовували факти, покладені в основу судового рішення та істотно впливали на висновки суду, а отже якби вказані обставини були відомі особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Апеляційним суд також залишив поза увагою, що зазначені нею обставини, як підстава перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, визнавалися як особою, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 , так і ОСОБА_4

16 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про визнання заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами, у якій визнавала факт того, що до наявного у матеріалах справи технічного паспорта на житловий будинок ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 03 вересня 2015 року ТОВ Одеса Експерт Роял , внесено недостовірні відомості щодо зовнішніх параметрів гаража літ. В : 6,26 м х 8,58 м та його площі - 59,2 кв. м. ОСОБА_2 також визнала, що її чоловіку ОСОБА_4 належить один із трьох гаражів, побудованих за адресою: АДРЕСА_1 , правильні розміри та площа якого зазначені у технічному паспорті на житловий будинок ОСОБА_4 про АДРЕСА_1 , виготовленого КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 28 травня 2010 року: зовнішні розміри гаража літ. В :

6,25 м х 4,68 м, площа гаража - 29,2 кв. м.

16 грудня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою у справі № 522/16198/19 про відмову від позову до Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ДП Центр обслуговування громадян про скасування рішень та скасування запису про право власності, у якій повідомив суд про відсутність претензій будь-якого характеру до ОСОБА_1 щодо належного їй на праві приватної власності нерухомого майна. Визнав, що правильні розміри та площа гаража літ. В зазначені у технічному паспорті на житловий будинок ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , виготовленому КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 28 травня 2010 року, та що йому належить один з трьох гаражів, побудованих за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова від позову прийнята судом та 17 грудня 2020 року Київським районним судом

м. Одеси у справі № 522/16198/19 постановлено ухвалу про закриття провадження у справі.

Зауважила, що на час розгляду апеляційним судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, всі спірні питання між нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 вичерпано. Наведене підтверджується також долученими до заяви нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про відсутність претензій будь-якого характеру до нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме: садового будинку літ. Д , гаражу літ. Г , вбиральні літ. В за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:44:003:0116 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:44:003:0174 за адресою: АДРЕСА_1

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про визнання касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, у якій вона повідомила, що між нею та ОСОБА_1 урегульовано усі спірні питання, вона не претендує на гараж ОСОБА_1 під

літ. Г по АДРЕСА_1 , а тому не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами, скасування зазначеного судового рішення із залишенням у силі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2009 року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичним даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, заява № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду

від 19 березня 2020 року, апеляційний суд правильно виходив з того, що обставин, на які посилаєтьсязаявник як на нововиявлені, не є нововиявленими у розумінні вимог статті 423 ЦПК України, оскільки за своїм змістом є новими доказами щодо обставин, які були предметом перевірки судами першої та апеляційної інстанцій.

До того ж у заяві про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 не наведено переконливих аргументів з приводу того, що перешкоджало їй під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, отримати та надати суду належним чином засвідчену копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2008 року у справі № 3130/2008 року чи відомості про розірвання шлюбу між подружжям Безкоровайних у 1990 році, а також довести перед судом обґрунтованість своїх доводів щодо недостовірності відомостей зазначених у технічному паспорті від 28 травня 2010 року, наданому ОСОБА_2 .

Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК Українидля задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Твердження заявника про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки заяві ОСОБА_9 про визнання нею її заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами не є обґрунтованими, оскільки у мотивувальній частині ухвали

від 21 січня 2021 року, апеляційний суд навів мотиви, з яких він не приймає визнання ОСОБА_9 такої заяви, що узгоджується з положеннями статті 206 ЦПК України, відповідно до якої визнання позову відповідачем не може слугувати безумовною підставою для ухвалення судового рішення про задоволення позову. Визнання позову відповідачем слугує підставою для задоволення такого судом виключно у випадку наявності для того законних підстав.

Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи , та зводяться до власного тлумачення заявником положень процесуального закону.

Щодо заяви ОСОБА_2 про визнання касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Правовим наслідком визнання касаційної скарги, згідно з положеннями ЦПК України, не є закриття касаційного провадження. Аргументи, викладені у заяві про визнання касаційної скарги, підлягають перевірці у сукупності з доводами касаційної скарги щодо їх обґрунтованості.

Зважаючи на те, що за наслідками вирішення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заява ОСОБА_2 про визнання касаційної скарги не може бути прийнята, як така, що суперечить закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко