Рішення

від 18.11.2021 по справі 947/3658/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3658/20

Провадження № 2/947/376/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участю:

представника позивача Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ - Кохан Андрія Володимировича,

представника третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільямса 59-Д - Доніна Сергія Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ

до ОСОБА_1 ,

третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільямса 59-Д ,

про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року позивач - ОК МЖСТ ДОМ звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яку позивач під час розгляду справи уточнював та у відповідності до останньої редакції, враховуючи пояснення представника в судовому засіданні, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані за адресою: АДРЕСА_1 , житлово-комунальні послуги в сумі 14447 гривень 47 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 2519 гривень 41 копійка; заборгованості за послуги з опалення з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 6552 гривні 08 копійок; інфляційних втрат у розмірі 1475 гривень 97 копійок; трьох відсотків річних нарахованих суму заборгованості в сумі 579 гривень 89 копійок; пені нарахованої на суму заборгованості в сумі 3320 гривень 12 копійок, з посиланням на те, що відповідачем не здійснюється оплата із утримання та обслуговування будинку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.03.2020 року прийнято вказану заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

01.04.2020 року до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності відповідача в порядку письмового провадження.

20.08.2020 року судом на підставі заяви відповідача було ухвалено перейти зі стадії спрощеного позовного провадження та здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04.05.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що 28 серпня 2016 року загальними зборами співвласників вирішено передати будинок в управління ОСББ Вільямса 59Д , споживачі-співвласники багатоквартирного будинку від послуг ОК МЖСТ ДОМ відмовилися про що повідомили кооператив у жовтні 2016 року. Виключно ОСББ Вільямса 59Д з 28 серпня 2016 року є належним балансоутримувачем і належним позивачем у судових справах з співвласниками багатоквартирного будинку - споживачами житлово-комунальних послуг, в тому числі по стягненню заборгованості за послуги.

08.07.2020 року представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, які викладені вище, в якій одночасно змінив склад учасників процесу та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільямса 59-Д .

29.10.2020 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено залучити до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільямса 59-Д , а також прийнято до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

11.11.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на уточнену позовну заяву, з викладеними тотожними посиланнями.

11.11.2020 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи стосовно уточненого позову, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що 28 серпня 2016 року загальними зборами співвласників вирішено передати будинок в управління ОСББ Вільямса 59Д , споживачі-співвласники багатоквартирного будинку від послуг ОК МЖСТ ДОМ відмовилися про що повідомили кооператив у жовтні 2016 року. Виключно ОСББ Вільямса 59Д з 28 серпня 2016 року є належним балансоутримувачем і належним позивачем у судових справах з співвласниками багатоквартирного будинку - споживачами житлово-комунальних послуг, в тому числі по стягненню заборгованості за послуги.

Також представник третьої особи стверджує, що позивач не мав відповідної ліцензії на проведення діяльності з опалення житлового будинку. Відповідач не був членом ОК МЖСТ ДОМ , а відтак не погоджував здійснення таких дій.

Крім того, як стверджує представник, газопостачання до будинку №59-Д подавалось НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ , на підставі договору постачання природного газу №8140/1718-ТЕ-23 від 23.10.2017 року, укладеного з ОК МЖСТ ДОМ .

На підставі зазначеного договору, в ОК МЖСТ ДОМ виник борг, за наслідком чого 12.10.2018року між ОСББ ВІЛЬЯМСА 59-д , ОК МЖСТ ДОМ та НАК НАФТОГАЗ УКРАЇНИ було укладено договір про переведення боргу за №7500/18-23/ТЕ на суму 838057,59 грн., яка була сплачено ОСББ Вільямса 59-Д .

За наслідком чого представник третьої особи стверджує, що позивач втратив право на стягнення заборгованості зі сплати заборгованості з наданих послуг з газопостачання.

Також, представник третьої особи стверджував, що між позивачем та відповідачем були укладені договори: про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №14-д від 18.12.2014 року та про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води №14-д/1, однак строком на 1 рік, за наслідком чого останні втратили свою дію 18.12.2015 року, що також підтверджує на думку представника відсутність підстав для стягнення заборгованості.

Під час розгляду справи представник третьої особи додатково посилався на те, що ОК МЖСТ ДОМ на підтвердження надання послуг з опалення, водопостачання та послуг з УБПТ до будинку АДРЕСА_2 , було надано договори з відповідними організаціями, однак останні не містять адрес нерухомого майна до якого відповідно надавались такі послуги.

25.02.2021 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення стосовно позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11.10.2021 року клопотання представника позивача ОСББ МЖСТ ДОМ про витребування доказів подане 07.09.2021 року за вх. №47682/21 по справі №947/3658/20 - залишено без задоволення.

Тієї ж дати, 11.10.2021 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, однак під час розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОК МЖСТ ДОМ за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом та надає житлово-комунальні послуги мешканцям багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема Закону України Про кооперацію Закону України Про житлово-комунальні послуги , положень Статуту ОК МЖСТ ДОМ , рішень Загальних Зборів його членів, затверджених тарифів кооперативу, а також забезпечує утримання вказаного будинку і споруд та прибудинкової території до нього відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, - затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про кооперацію , обслуговуючий кооператив (яким є ОК МЖСТ ДОМ ) - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про кооперацію , ОК МЖСТ ДОМ діє на підставі Статуту ОК МЖСТ ДОМ , затвердженого рішенням установчих зборів учасників Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ від 08 січня 2011 р.

Згідно з п. 1.4 Статуту ОК МЖСТ ДОМ , кооператив діє на засадах самофінансування, у тому числі у вільно конвертованій валюті, володіє майном, виступає від свого імені у цивільному обігу, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у загальному, господарському, адміністративному та третейському суді, володіє іншими правами, наданими законодавством України та міжнародними договорами для юридичних осіб.

Згідно із ст. 15 Закону України Про кооперацію , до компетенції загальних зборів членів кооперативу відносяться, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Відповідно до п. 5.3.3 Статуту ОК МЖСТ ДОМ , одним із виключних видів некомерційної господарської діяльності Кооперативу є обслуговування інфраструктури об`єктів будівництва та управління ними.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №200877423 від 19.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає ОК МЖСТ ДОМ в силу того, що він є власником вказаної квартири АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОК МЖСТ ДОМ було укладено Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №14-д та Договір про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води №14-д/1, якими встановлюється обов`язок споживача ( ОСОБА_1 ) своєчасно оплачувати за спожиті послуги.

Доводи сторони відповідача та третьої особи, про закінчення строку дії цих договорів у 2015 році, судом не приймаються з огляду на наступне.

У відповідності до п.21 договору №14-д від 18.12.2014 року та п. 30 договору №14-д/1 від 18.12.2014 року, ці договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють протягом 1 року . У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією зі сторін не заявлено у письмовій формі розірвання договору або необхідності його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Доказів на підтвердження того, що сторонами здійснювались дії з розірвання вказаних договорів до суду не надано, а відтак судом приймаються вказані договору в якості належних доказів виникнення, між позивачем та відповідачем відносин, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки було укладено договір і на його виконання позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Більш того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Зі змісту норм ст. ст. 20, 21 зазначеного Закону, споживач повинен укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати спожитих житлово-комунальних послуг - такої думки дотримується Верховний Суд України. Так, в ухвалах від 08.04.2009 р. (Ухвала ВСУ у справі № 6-16645св07) та 16.09.2009 р. (Ухвала ВСУ у справі № 6-1123св09) та ухвалі від 07.09.2011 р. (у справі № 6-56220св10) зверталася увага на обов`язки власників утримувати спільне майно, і на те, що відсутність між сторонами договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг.

Також, у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.10.2013 р. у справі № 6-59цс13, зазначено, що П. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2001 р. № 1875-ІV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі .

У Листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 12/20-8-1276 від 31.08.2009 р. вказано: Відносно права підприємств житлово-комунального господарства подавати судові позови при відсутності договору слід зазначити, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов`язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають не лише з підстав, передбачених цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки .

Як зазначив КЦС ВС в постанові від 13.11.2019 у справі N686/14833/15 відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначив ВСУ, зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов`язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондується право вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Відповідно до положень викладених у пункті 10 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У відповідності до поданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати наданих житлово-комунальних послуг, в останнього виникла заборгованість: за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 2519 (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 41 (сорок одна) копійка; за послуги з опалення з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 6552 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок; інфляційні втрати з простроченої суми за вказаний період у розмірі 1475 (одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок; три відсотки річних нарахованих суму заборгованості в сумі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок; з пені нарахованої на суму заборгованості в сумі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок, що в загальній сумі складає 14447,47 грн.

Доказів на підтвердження сплати та невідповідності проведеного розрахунку, стороною відповідача до суду не надано.

Стосовно наявності у ОК МЖСТ ДОМ підстав для стягнення вищевказаної суми заборгованості за період з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року судом зазначається наступне.

Судом встановлено, що установчими зборами співвласників ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" від 15.05.2016р. затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59Д" (протокол №1).

22.06.2016р. власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59Д", державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 22.06.2016р. (номер запису про проведення державної реєстрації - 15561020000058806, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.06.2016р.).

28.08.2016р. відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , на яких взяли участь особисто або через своїх представників співвласники у кількості 107 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6309,9к.кв., або 50,5% від приватизованої площі багатоквартирного будинку.

На зборах було прийняте рішення, зокрема, прийняти багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 в управління та на баланс ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д"; звернутись з відповідним клопотанням до теперішнього балансоутримувачу та Одеської міської ради.

Вищезазначене рішення оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку №2 від 28.08.2016р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року було зобов`язано ОК "МЖСТ ДОМ" передати в управління (на баланс) ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , разом з документацію: 1) Щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за N 393/2833 та рішенням про відведення земельної ділянки під забудову; технічні паспорти на житловий будинок та паспорт земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта, щодо підключення об`єкту до мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); проектно-кошторисну документацію на котельню, технічні паспорти котельні та котельного господарства, котлові книги та книги обліку розходу газу, води, електроенергії, акти виконання робіт з обслуговування та ремонту обладнання котельні, виконавчі креслення підключення котельні до мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газо- та електропостачання, тощо; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об`єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж;- протоколи огляду системи вентиляції; 2) Щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; - обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта; стягнуто з ОК "МЖСТ ДОМ" на користь ОСББ "ВІЛЬЯМСА 59Д" 1378 гривень судового збору; в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 року рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2017 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 року у справі №916/3484/16 залишено без змін.

Відповідно до акту вилучення та передачі майна стягувачу, багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , було передано з балансу ОК МЖСТ ДОМ на баланс ОСББ Вільямса 59-Д лише 06.03.2018 року.

Отже, в період до передачі з балансу ОК МЖСТ ДОМ на баланс ОСББ Вільямса 59-Д багатоквартирного будинку, тобто до 06.03.2018 року, вказаний житловий комплекс перебував на балансі ОК МЖСТ ДОМ , а тому оплата житлово-комунальних послуг повинна була проводитись саме ОК МЖСТ ДОМ .

Докази на підтвердження того, що надання послуг в період 31.03.2017 року по 06.03.2018 року здійснювалось іншим суб`єктом учасниками провадження до суду не надавались, у зв`язку з чим відповідні доводи третьої особи не приймаються.

23.10.2017 між АТ НАК Нафтогаз України та ОК МЖСТ ДОМ укладено Договір № 8140/1718-ТЕ-23 (далі - Договір від 23.10.2017).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 23.10.2017 постачальник (Позивач) зобов`язався поставити споживачеві (ОК МЖСТ ДОМ ) у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно із пунктами 2.1, 3.7 Договору від 23.10.2017 постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 895 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. метрів): 100 тис. куб. м. - жовтень, 175 тис. куб. м. - листопад, 190 тис. куб. м. - грудень, 160 тис. куб. м. - січень, 150 тис. куб. м. - лютий, 120 тис. куб. м. - березень. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору від 23.10.2017 ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4 942,00 грн., крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Пунктом 6.1 Договору від 23.10.2017 встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Між АТ НАК Нафтогаз України та ОК МЖСТ ДОМ складено та підписано Акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 086 083,44 грн., а саме:

від 30.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 99 025,82 грн.;

від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 434 170,51 грн.;

від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 488 077,85 грн.;

від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 563 435,45 грн.;

від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 501 373,81 грн.

ОК МЖСТ ДОМ частково сплачено НАК Нафтогаз України за поставлений газ у розмірі 489 025,83 грн., що підтверджується випискою Операцій за ОК МЖСТ ДОМ .

Отже, заборгованість ОК МЖСТ ДОМ за Договором від 23.10.2017 становила розмірі суму у розмірі 1 597 057,61 грн. (2 086 083,44 - 489 025,83 = 1 597 057,61).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2017 у справі №916/3484/16, яке набрало законної сили 27.06.2017 року та в подальшому було залишено без змін постановою Верховного Суду від 26.10.2017 року, зобов`язано ОК МЖСТ ДОМ передати в управління (на баланс) ОСББ Вільямса 59Д багатоквартирний, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з документацію.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2017 у справі № 916/1708/17, яке набрало законної сили 30.01.2018, зобов`язано ОК МЖСТ ДОМ передати в управління (на баланс) ОСББ ВІЛЬЯМСА 59-К багатоквартирний, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з документацію.

12.10.2018 між АТ НАК Нафтогаз України (Кредитор), ОК МЖСТ ДОМ (Первісний боржник) та ОСББ ВІЛЬЯМСА 59Д (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 7500/18-23/ТЕ на підставі статей 520-523 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ за ним за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 (Зобов`язання), укладений між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов`язанні та змінює Первісного боржника у Зобов`язанні. Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладення даного Договору дорівнює 838 057,59 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ передбачено, що за ним до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23. Новий боржник зобов`язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статті 2 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23.

Згідно із пунктом 4.1 Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ Новий боржник несе відповідальність за прострочення Зобов`язання у розмірах, передбачених Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23.

Отже, борг ОК МЖСТ ДОМ перед АТ НАК Нафтогаз України за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 був розподілений наступним чином: ОСББ ВІЛЬЯМСА 59-К - 659 000,00 грн. або 44,02 %, та ОСББ ВІЛЬЯМСА 59Д - 838 057,59 грн. або 55,98 %.

Судом встановлено, що ОСББ ВІЛЬЯМСА 59-К сплатило свою частину заборгованості за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 на підставі Договору про переведення боргу від 10.07.2018 № 8283/18-23/ТЕ у повному обсязі.

ОСББ ВІЛЬЯМСА 59Д сплатило свою частину заборгованості за Договором постачання природного газу від 23.10.2017 №8140/1718-ТЕ-23 на підставі Договору про переведення боргу від 12.10.2018 №7500/18-23/ТЕ у повному обсязі, що банківськими виписками, а саме:

138 057,59 грн. - 16.10.2018;

200 000,00 грн. - 17.10.2018;

200 000,00 грн. - 17.10.2018;

100 000,00 грн. - 18.10.2018 року.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2020 року по справі №916/2068/19, яке набрало законної сили, а відтак зазначені обставини у відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України додатковому доказуванню не підлягають.

Одночасно суд стверджує, що вказаним рішенням суду відмовлено в задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Обслуговуючого кооперативу "МЖСТ "ДОМ" про визнання недійсним Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд дійшов до висновку, що ОСББ Вільямса 59Д не доведено укладення оспорюваного Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ на вкрай невигідних для себе умовах.

Відсутність ознайомлення з умовами основного договору - Договору постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23 само по собі не є вкрай невигідною умовою Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ. Й навіть ця обставина, на яку посилається ОСББ Вільямса 59Д не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи. Більше того, зміст пунктів 3.1, 4.1 Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ свідчить про обізнаність ОСББ Вільямса 59Д з умовами Договору постачання природного газу від 23.10.2017 № 8140/1718-ТЕ-23. Це також стосується й штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, обов`язок зі сплати яких у розмірах та порядку, встановленому основним договором, взяло на себе ОСББ Вільямса 59Д .

Неналежне виконання або невиконання ОК МЖСТ ДОМ умов пункту 3.3 Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ також не свідчить про встановлення для ОСББ Вільямса 59Д вкрай невигідних умов.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено існування тяжких обставин, вкрай невигідних умов та причинно-наслідкового зв`язку між наведеними ОСББ Вільямса 59Д обставинами та укладанням спірного договору як складових елементів, необхідних для визнання правочину недійсним в силу приписів статті 233 Цивільного кодексу України.

Приймаючи вищезазначені висновки суду під час розгляду справи №916/2068/19, суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання третьої особи про існування непереборних обставин, які зумовили укладення вищевказаного договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ , на вкрай невигідних умовах.

Разом з тим, судом приймаються посилання сторони позивача, що частина мешканців сплачувала кошти безпосередньо на рахунки ОСББ Вільямса 59Д , однак АТ НАК Нафтогаз України виставив рахунок на оплату заборгованості обслуговуючому кооперативу ОК МЖСТ ДОМ . Через те, що ОК МЖСТ ДОМ не отримував коштів від мешканців, він не мав можливості для оплати боргу, тому укладення оспорюваного Договору про переведення боргу від 12.10.2018 № 7500/18-23/ТЕ було результатом вільного волевиявлення та консенсусу сторін.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між ОК МЖСТ ДОМ та ОСББ Вільямса 59Д був укладений Договір про відступлення права вимоги від 05.07.2018 року №17/9/18, відповідно до якого, ОК МЖСТ ДОМ відступило ОСББ Вільямса 59Д право вимоги за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , перелік яких визначений у Додатку №1 до даного Договору на загальну суму 899 115,91 грн.

Досліджуючи вищезазначений Додаток №1 вбачається, що право вимоги до боржника - ОСОБА_1 не передавалось.

Отже, вбачається, що після набрання законної сили рішення господарського суду Одеської області по справі №916/3484/16, а саме з 26.10.2017 та до складення 06.03.2018 актів прийому-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , вказаний житловий комплекс перебував на балансі ОК МЖСТ ДОМ , оплата наданих комунальних послуг за період з 31.03.2017 по 06.03.2018 та наданих послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 31.03.2017 по 06.03.2018 повинна здійснюватися на рахунок позивача, за період чого у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 14447,47 грн., доказів на підтвердження сплати якої до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки судом повно та всебічно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази на підтвердження позовних вимог, а саме те, що відповідач не повному обсязі сплачував надані позивачем і спожиті відповідачем комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з опалення, постачання холодної та гарячої води.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору підлягає 2102,00 грн. Позивачем вимог щодо відшкодування витрат з отримання професійної правничої допомоги не заявлено.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільямса 59-Д (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д; код ЄДРПОУ 37476308; розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль , код банку 380805) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 14447 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім) гривень 47 (сорок сім) копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 2519 (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 41 (сорок одна) копійка; заборгованості за послуги з опалення з 31.03.2017 року по 06.03.2018 року у розмірі 6552 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок; інфляційних втрат у розмірі 1475 (одна тисяча чотириста сімдесят п`ять) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок; трьох відсотків річних нарахованих суму заборгованості в сумі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок; пені нарахованої на суму заборгованості в сумі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу МЖСТ ДОМ (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д; код ЄДРПОУ 37476308; розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль , код банку 380805) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.11.2021 року.

Головуючий Калініченко Л. В.