Ухвала

від 23.11.2021 по справі 502/1428/21

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1428/21

УХВАЛА

23 листопада 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання - Новицької А.І.

розглянувши заяву

про забезпечення позову в цивільній справі № 502/1428/21

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

Вилківської міської ради,

третя особа: приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна

про

визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та

визнання права власності на майно в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кілійського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 502/1428/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вилківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 29.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 02.12.2021 року о 09-ій годині 30 хвилин.

10.11.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява, підписана позивачем та її представником, яка передана судді 22.11.2021 р. після виходу з лікарняного, про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту (заборони відчуження) на земельну ділянку, площею 3,0220 га, кадастровий номер: 5122383000:01:001:1754 до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі № 502/1428/21.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що предметом позову є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20.03.2019 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О., за реєстровим № 3611, на земельну ділянку площею 3,0220 га та визнання за ОСОБА_1 права власності по праву спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3,0220 га кадастровий номер 5122383000:01:001:1754.

Щодо обгрунтовання необхідності забезпечення позову та захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, сторона позивача вказує, що постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2021 року по справі № 502/1603/18, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.12.2018 року про надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини було скасовано, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено. Таким чином, отримане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину є недійсним, оскільки було видано на підставі рішення суду, яке наразі скасоване. Згідно чинного законодавства, вказане майно має право спадкувати відповідач по справі. Наразі ніщо не заважає відповідачу ОСОБА_2 зареєструвати на себе право власності на вищевказане майно в цілому в порядку спадкування, а також відчужити спірну земельну ділянку. Зазначене свідчить про те, що відповідачу ОСОБА_2 , юридичне нічого не заважає оформити на себе майно, яке є предметом спору, та відчужити його в будь-який час, оскільки він має поки що діючий документ про право власності на земельну ділянку. В разі оформлення відповідачем та відчуження цієї земельної ділянки, неможливо буде реалізувати позивачем свого права, навіть, на реєстрацію за нам права власності на спірне майно. Вищевказаний захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного відчуження (переоформлення) спірного майна, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача, і може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На підставі вищезазначеного позивач та представник позивача просили суд задовольнити заяву.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбачених статтею 150 цього Кодексу .

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд відповідно до частин 9-10 ст. 153 ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно до статті 353 ЦПК України .

Суд, проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу отримання відповідної земельної ділянки у спадщину, у зв`язку з чим, враховуючи предмет позову, а також реальну можливість відповідача здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірної земельної ділянки з огляду на отримання відповідачем свідоцтва про спадщину на підставі пізніше скасованого судового рішення, з метою недопущення ускладнення розгляду справи і забезпечення подальшого виконання рішення суду, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідну земельну ділянку, тобто задоволення заяви, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

З урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України та з огляду на застосований захід забезпечення позову, питання про зустрічне забезпечення не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258-260, 353 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

В порядку забезпечення позову по справі № 502/1428/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вилківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на майно в порядку спадкування - накласти арешт (заборону відчуження) на земельну ділянку, площею 3,0220 га, кадастровий номер: 5122383000:01:001:1754 до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі № 502/1428/21.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.

Копію ухвали направити сторонам, а також відповідному державному органу для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников