Рішення

від 28.03.2022 по справі 502/1428/21

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1428/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна

про

визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності

на майно і порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на майно і порядку спадкування.

В обґрунтування первісного позову та клопотання про уточнення позовних вимог від 22.03.2022 року зазначено, що позивач постійно проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою вона постійно проживала зі своїм батьком ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

18.05.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області по цивільній справі № 428/4211/18 було постановлене рішення, яким було встановлено факт постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, оскільки позивач, як спадкоємиця першої черги (дочка), проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно вона фактично прийняла спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 . Тобто прийняла фактично спадщину ще 19.10.2008 року, і ця спадщина належить їй саме з 19.10.2008 року.

Жодна особа не зверталася до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини впродовж 6-місячного строку визначеного законодавством після смерті спадкодавця, таким чином усе спадкове майно належить тільки позивачу, як єдиному спадкоємцю. При цьому, спадкодавець, ОСОБА_3 , є особою, після смерті якого відповідач ОСОБА_2 просив визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини, вважаючи себе спадкоємцем за заповітом.

20.12.2018 року Кілійським районним судом Одеської області по справі №502/1603/18 було постановлене рішення, яким було задоволено заявлені позовні вимоги, зокрема, визначено ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після отримання рішення ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О., якою була відкрита спадкова справа №11/2019 після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутової К.О., 20.03.2019 року за реєстровим № 3611, на земельну ділянку площею 3,0220 га після смерті ОСОБА_3 . Оскільки позивача, як єдиного спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 не було залучено до розгляду цивільної справи № 502/1603/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Приморської сільської ради Кілійського району про надання додаткового строку для прийняття спадщини, ані в якості відповідача, ані в якості третьої особи, то це є прямим порушенням її прав.

Позивач звернулася до Одеського апеляційного суду із відповідною апеляційною скаргою. Постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2021 року по справі №502/1603/18 зазначене рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.12.2018 року про надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини було скасовано, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено. Таким чином, отримане ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину є недійсним, оскільки було видано на підставі рішення суду, яке наразі скасоване. Після отримання рішення суду апеляційної інстанції вона звернулася до нотаріуса із відповідною заявою про скасування виданого раніше ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину та видачу їй свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку. Від нотаріуса позивач отримала відповідь про відмову у здійсненні вказаної нотаріальної дії. З огляду на вищевикладене, вона вважає, що свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2 має бути визнано судом недійсним.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 20.03.2019 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О., за реєстровим №584, на земельну ділянку площею 3,0220 га;

-визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , права власності по праву спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3,0220 га кадастровий номер 5122383000:01:001:0244.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

Представник Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа, приватний нотаріус Сєвєродонецького МНО Кутова Крістіна Олексіївна в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, письмових клопотань не надала.

На підставі письмових заяв представника позивача та відповідача, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.09.1961 року Приморською сільською Радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , актовий запис № 38 від 19.09.1961 року, /а. с. 7/.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019839323 встановлено, що шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , був зареєстрований 15.05.1982 року, актовий запис № 415, /а. с. 9/.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , повторно виданого 04.04.2018 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області встановлено, що шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 розірвано, про що 01.11.1988 року складено актовий запис № 562. Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвища залишено без змін, /а. с. 8/.

Шлюб ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований Кудряшівською сільською радою Кремінського району Ворошиловградської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 2 від 14.01.1989 року, /а. с. 8/.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ОД № 029131, виданого 06.10.2003 року Кілійською районною державною адміністрацією встановлено, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Кілійського району Одеської області від 28.08.2003 року № 499 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3, 02 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Приморської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4464, /а. с. 16/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 23.10.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1313 від 23.10.2008 року, /а. с. 10/.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2018 року по справі № 428/4211/18, заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 11-12/.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 20.03.2019 року, поданої приватному нотаріусу Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Кутовій К. О., встановлено, що заявник приймає спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 104/.

15.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 138/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 20.12.2018 року по справі № 502/1603/18, позов задоволено, визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 105-106/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, за реєстровим № 584 по спадковій справі № 11/2019 встановлено, що спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина на яку видане це свідоцтво, складається з : земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Кілійський район, Приморська сільська рада, кадастровий номер: 5122383000:01:001:0244, що належала померлому ОСОБА_3 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 029131, виданому 06.10.2003 року Кілійською районною державною адміністрацією, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4464, /а. с. 133/.

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 20.05.2021 року по справі № 502/1603/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.12.2018 року - скасовано, прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_2 до Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовлено, /а. с. 13-15/.

Відповідно до заяви від 30.06.2021 року, поданої ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Сєвєродонецького МНО Кутової К. О., встановлено, що заявник просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3, 0220 га, /а. с. 42/.

23.08.2021 року листом за вих. № 150/02-14-11/2019 направленого на адресу місця проживання ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Сєвєродонецького МНО Кутовою К. О., встановлено, що скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом не є підставою для скасування нотаріусом раніше вчинених нотаріальних дій, /а. с. 42/.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначено у ст. 1296 ЦК, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7). В тому числі такою підставою є і скасування рішення, яким було надано спадкоємцю додатковий строк на прийняття спадщини, на підставі якого він і оформив свідоцтво про право на спадщину.

Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, разом з тим, постановою Одеського апеляційного суду скасовано рішення Кілійського районного суду Одеської області, яким було задоволено позов та надано відповідачу ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщину, та враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 263, 280 ЦПК України, ст. ст. 16, 1233, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 20.03.2019 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О., за реєстровим № 584, на земельну ділянку площею 3,0220 га.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності по праву спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 3,0220 га кадастровий номер 5122383000:01:001:0244.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников