Постанова

від 18.11.2021 по справі 266/5937/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

33/804/472/21

266/5937/20

Суддя І інстанції: Курбанова Н.М. 266/5937/20

Доповідач: Топчій Т.В. 33/804/472/21

Категорія: ст. 483 ч.1 МК України

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., за участю секретаря Дурнас О.М., представника Донецької митниці - Маркової Г.Ю., розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу в.о. начальника Донецької митниці Пасюка С.В., на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.07.2021 року, якою закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працював директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0066/70000/20 від 22.10.2020р., 17.01.2018р. та 31.01.2018р. директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 (вул. Юрія Іллєнка, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 33863533) ОСОБА_1 , через митного брокера відділення у місті Краматорську Донецької ТПП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 33621374) до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС (правонаступник Азовська митниця Держмитслужби), в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України подано інвойси від 11.01.2018 № 1, від 30.01.2018 № 2, CMR від 12.01.2018р. № 120349, від 30.01.2018р. № 148033, в які внесено неправдиві відомості щодо отримувача товарів кава , кавовий напій , приправи , чай , а саме компаній - GM ImportExport, GTK (Istanbul, mah. Alpkayacad, D/8, Туреччина) та SeverEkspresLogistikHizmetleriTicaret S.A. (Yakuplumah. Yakuplucad., YakupluKonaklari 18B Villa: 30, Beylikduzu, Istanbul, Туреччина). Згідно офіційної відповіді митних органів Республіки Туреччина від 10.06.2020 № 29980007-724.01.03/UA-45658809-54896857 надісланої листом Департаменту протидії митним правопорушенням та контрабанді Держмитслужби, повідомлено про те, що митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом, здійснила відповідні транзакції. Отже товар, який ТОВ Візит-Сервіс 2005 вивозив до Республіки Туреччина, фактично на адреси отримувачів не надходив, чим ОСОБА_1 порушив митні правила, передбачені ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 липня 2021 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 483 ч.1 МК України закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з постановою суду в.о. начальника Донецької митниці Пасюк С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України та піддати його адміністративному стягненню відповідно до санкції цієї статті.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що подав апеляційну скаргу поштовим зв`язком 23.07.2021 року в передбачений законом строк, отже строк на подачу апеляційної скарги пропущений з поважної причини. Відповідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Тобто, директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 ОСОБА_1 через митного брокера відділення Донецької ТІШ у місті Краматорськ ОСОБА_2 до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України подано інвойси від 11.01.2018 № 1 та від 30.01.2018 № 2, СМК від 12.01.2018 № 120349 та від 30.01.2018 № 148033, в які внесено неправдиві відомості щодо отримувача товарів кава , кавовий напій , приправи , чай , а саме компаній GM Іmport Ехрогt. GТК (Іstanbul, mah.Alpkaya cad, D/8, Туреччина) та SEVER EKSPRES LOGISTIK HIZMETLERI TICARET S.A (Yakuplumah. Yakuplucad., YakupluKonaklari 18B Villa: 30, Beylikduzu, Istanbul, Туреччина).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до інформації, що міститься у ШК Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил ЄАІС Держмитслужби України, ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався, адміністративні стягнення на нього не накладались. Зазначені дії містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

У постанові суду першої інстанції вказано, що лист митних органів Республіки Туреччина від 10.06.2020 № 29980007-724.01.03/ИА-45658809- 54896857, не свідчить про те, що товар, який ТОВ Візит Сервіс 2005 експортував з митної території України, фактично на адреси отримувачів у Республіці Туреччина не надходив.

Проте, судом не враховано, що відсутність у документах (СМR та рахунках) назви порту завантаження/розвантаження товарів у Республіці Туреччина свідчить про факт ненадходження товарів на адресу фірм GМ Іmport Export, GTK SeverEkspresLogistikHizmetleriTicaret S.A. , тому митні органи Республіки Туреччина не в змозі встановити митний орган, де вказані компанії здійснили відповідні транзакції.

Про фіктивність угоди між ТОВ Візит Сервіс 2005 та підприємством UАВ Jarus свідчить також те, що зовнішньоекономічний контракт від 04.01.2018 р. № 04/01-18, укладений з нерезидентом, зареєстрованим в Литовській Республіці, складено виключно російською мовою (без перекладу на англійську), що суперечить загальноприйнятій міжнародній практиці. Статутний фонд фірми UАВ Jarus складає 2 500 євро, в той же час зовнішньоекономічний контракт укладено на суму 1 000 000 доларів США, а умовою оплати є відстрочка на 60 календарних днів.

Під час здійснення вищевказаних зовнішньоекономічних операцій ТОВ Візит-Сервіс 2005 було обрано нетиповий та нелогічний маршрут доставки товарів до Республіки Туреччина, а саме: вивезення товару через м/п Щербаківка п/п Гоптівка-Нехотєєвка Харківської митниці ДФС з транзитом через територію Російської Федерації до м. Новоросійськ, та подальша відправка морським транспортом до Республіки Туреччина, всупереч загальновідомому, загальноприйнятому, більш швидкому та дешевому маршруту морським транспортом через митні пости Одеської митниці ДФС. При цьому у товаросупровідних документах (СМК та рахунках) відсутня назва порту завантаження у РФ та порту розвантаження у Республіці Туреччина.

Вказане свідчить про те, що товари ввозились на територію Російської Федерації з метою подальшого перенаправлення на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (так звані ДНР, ЛНР).

Таким чином, у наданих ТОВ Візит Сервіс 2005 для митного оформлення товарів документах, які є підставою для їх переміщення через митний кордон України, містяться неправдиві відомості GM Import Export. GTK та Sever Logistik Hizmetleri Ticaret S.A. .

Позиції учасників судового провадження

Представник Донецької митниці Маркова Г.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги з наведених в ній підстав.

Особа, відносно якої складено протокол про порушення митних правил, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився за невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю, представника Донецької митниці Маркову Г.Ю., яка просила задовольнити апеляційні вимоги, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно положень ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 486 МК України, ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням закону.

На підставі вимог ст.280 КУпАП, ст.489 МК України, суддя при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 491 МК України визначено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.

Згідно положень ч.1 ст. 495 МКУ доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

В ході судового розгляду встановлено, що 17.01.2018р. та 31.01.2018р. директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 ОСОБА_1 , через митного брокера відділення у місті Краматорську Донецької ТПП ОСОБА_2 до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС, в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України подано інвойси від 11.01.2018 № 1, від 30.01.2018 № 2, CMR від 12.01.2018р. № 120349, від 30.01.2018р. № 148033, отримувач товарів кава , кавовий напій , приправи , чай , компанії - GM ImportExport, GTK (Istanbul, mah. Alpkayacad, D/8, Туреччина) та SeverEkspresLogistikHizmetleriTicaret S.A. (Yakuplumah. Yakuplucad., YakupluKonaklari 18B Villa: 30, Beylikduzu, Istanbul, Туреччина). Донецька митниця ДФС, перевіривши документи, подані для митного оформлення, не виявила порушень митних правил.

Судом встановлено, що підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил став лист Республіки Туреччина від 10.06.2020 № 29980007-724.01.03/UA-45658809-54896857 в якому зазначено, що митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом, здійснила відповідні транзакції, тому не проведено розслідування відносно цього. Документи СMR та рахунки, додані до запиту щодо надання інформації, не включають порт завантаження та розвантаження в Туреччині. Буде проведено розслідування, коли нададуть документи, де показано турецький митний орган, де було здійснено трансакцію. Запит повернено для його реорганізації.

На підставі встановленого, суддя дійшов висновку, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, в які внесені неправдиві відомості щодо отримувача товару.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, статтями 466, 486, 489 МК України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно до ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку .

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки кримінальним обвинуваченням у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), зокрема і за порушення митних правил (рішення по справах Надточій проти України та Гурепка проти України ).

У справі Малофєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно рішення у справі Карелін проти Росії (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 6 постанови Пленуму ВС України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 3 червня 2005 року №8, з наступними змінами, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Між тим, з листа Республіка Туреччина, який став підставою для складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, вбачається, що митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом здійснила відповідні транзакції, у зв`язку з неповним запитом, тому розслідування відносно цього інциденту не було проведено.

Таким чином, даний лист не підтверджує факт того, що товар, який ТОВ Візит-Сервіс 2005 вивозив до Республіки Туреччина, фактично на адреси отримувачів не надходив.

На підставі викладеного, ТОВ Візит-Сервіс 2005 виконало обов`язки, передбачені ст.266 МК України, оскільки всі відомості щодо одержувача товару були зазначені у наданих для митного оформлення документах.

Виходячи з вищенаведеного, митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що всі подані директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 ОСОБА_1 , через митного брокера відділення у місті Краматорську Донецької ТПП ОСОБА_2 до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС (правонаступник Азовська митниця Держмитслужби), в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України, документи містять неправдиві відомості щодо отримувача товару.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки митним органом не доведено обставин вчинення ним дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, в які внесені неправдиві відомості щодо отримувача товару.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці, оскільки в апеляційній скарзі не наведено належних та достатніх підстав для спростування висновків суду, а наведені останнім доводи є непереконливими і не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги представника Донецької митниці Пасюка С.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції. При перевірці справи в апеляційній інстанції також не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.458, 459, 466-467, 484, 486-487, 489, 495, 522, 526-528, 531 МК України, статтями 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Донецькій митниці строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.07.2021 року.

Апеляційну скаргу в.о. начальника Донецької митниці Пасюка С.В. - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.07.2021 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: