Постанова

від 14.07.2021 по справі 266/5937/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/5937/20

Провадженя№ 3/266/39/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

представника Азовської митниці Держмитслужби Маркової Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 06.07.1999р., виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України у Донецькій області, РНОКПП не відомий, громадянина України, який працював директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0066/70000/20 від 22.10.2020р., 17.01.2018р. та 31.01.2018р. директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 (вул. Юрія Іллєнка, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 33863533) ОСОБА_1 , через митного брокера відділення у місті Краматорську Донецької ТПП Ломоносову О.Г. (код ЄДРПОУ 33621374) до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС (правонаступник Азовська митниця Держмитслужби), в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України подано інвойси від 11.01.2018 № 1, від 30.01.2018 № 2, CMR від 12.01.2018р. № 120349, від 30.01.2018р. № 148033, в які внесено неправдиві відомості щодо отримувача товарів кава , кавовий напій , приправи , чай , а саме компаній - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) . Згідно офіційної відповіді митних органів Республіки Туреччина від 10.06.2020 № 29980007-724.01.03/UA-45658809-54896857 надісланої листом Департаменту протидії митним правопорушенням та контрабанді Держмитслужби, повідомлено про те, що митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом, здійснила відповідні транзакції. Отже товар, який ТОВ Візит-Сервіс 2005 вивозив до Республіки Туреччина, фактично на адреси отримувачів не надходив,чим ОСОБА_1 порушив митні правила, передбачені ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, до суду не з`явився, тому, суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Представник Азовської митниці Держмитслужби Маркова Г.Ю. в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в протоколі про порушення митних правил, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Заслухавши думку представника митниці Маркову Г.Ю., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Вважаю за необхідне згідно зі ст. 487 МК України, застосувати норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, згідно приписів ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції .

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі Barbera, MesseguandJabardov.Spain від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що спеціально утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, вбачається, що: - об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, є - охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; - об`єктивною стороною передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо відправника та/або одержувача; - суб`єктом правопорушення є громадяни-декларанти, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.; - суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил , із послідуючими змінами від 30.05.2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК Україниз моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Як визначено ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил №8 від 03.06.2005 року підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Під час розгляду справи не здобуто доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, яке ставиться йому у вину органом митниці.

Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що 17.01.2018р. та 31.01.2018р. директором ТОВ Візит-Сервіс 2005 ТерєховимВ.М., через митного брокера відділення у місті Краматорську Донецької ТПП Ломоносову О.Г. до митного поста Краматорськ Донецької митниці ДФС, в якості підстави для переміщення зазначеного товару через митний кордон України подано інвойси від 11.01.2018 № 1, від 30.01.2018 № 2, CMR від 12.01.2018р. № 120349, від 30.01.2018р. № 148033, отримувач товарів кава , кавовий напій , приправи , чай , компанії - GM ImportExport, GTK (Istanbul, mah. Alpkayacad, D/8, Туреччина) та SeverEkspresLogistikHizmetleriTicaret S.A. (Yakuplumah. Yakuplucad., YakupluKonaklari 18B Villa: 30, Beylikduzu, Istanbul, Туреччина). Донецька митниця ДФС, перевіривши документи, подані для митного оформлення, не виявила порушень митних правил.

Судом встановлено, що підставою для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил став лист Республіки Туреччина від 10.06.2020 № 29980007-724.01.03/UA-45658809-54896857 в якому зазначено, що митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом, здійснила відповідні транзакції, тому не проведено розслідування відносно цього. Документи СMR та рахунки, додані до запиту щодо надання інформації, не включають порт завантаження та розвантаження в Туреччині. Буде проведено розслідування, коли нададуть документи, де показано турецький митний орган, де було здійснено трансакцію. Запит повернено для його реорганізації.

Таким чином, митними органами Республіки Туреччина не встановлено митний орган, де компанія, пов`язана з інформацією та документами, надісланими разом з запитом здійснила відповідні транзакції, у зв`язку з неповним запитом, тому розслідування відносно цього інциденту не було проведено і даний лист не підтверджує факт того, що товар, який ТОВ Візит-Сервіс 2005 вивозив до Республіки Туреччина, фактично на адреси отримувачів не надходив.

Вбачається, що у відповідності до ст. 266 МК України, ТОВ Візит-Сервіс 2005 виконало вказані у цій статті обов`язки, оскільки всі відомості щодо одержувача товару були зазначені у наданих для митного оформлення документах.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, в які внесені неправдиві відомості щодо отримувача товару , а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

Таким чином, дії ОСОБА_1 не містять складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається, провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя Курбанова Н. М.