Постанова

від 17.11.2021 по справі 488/4541/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.11.21

22-ц/812/1962/21

Провадження 22- ц /812/1962/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Бондаренко Т.З.,

суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №488/4541/18 за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Лазаревої Г.М. в приміщенні того ж суду, за позовом

ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного нотаріуса Вітовського районного нотаріального округу Краснової Світлани Миколаївни, про визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування записів про внесення змін до єдиного державного реєстру про юридичну особу, та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування записів про внесення змін до єдиного державного реєстру про юридичну особу, та визнання права власності в порядку спадкування.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , якому належали 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс в розмірі 2191156,00 грн. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли три спадкоємці, а саме ОСОБА_4 (син спадкодавця), ОСОБА_2 (дочка спадкодавця) та ОСОБА_3 (дочка спадкодавця). Однак, в порушення порядку, передбаченого чинним законодавством України, до спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини, без отримання свідоцтва про право на спадщину, державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасоловою Л.М. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , коли замість відомостей про попереднього власника спадкодавця ОСОБА_5 внесені відомості про ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , із частками по 50% за кожним. Через зазначені дії приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу С.М. Красновой позивачці було відмовлено в оформлені прав на майно у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ ВД-Транс у зв`язку з вибуттям вказаного майна до інших власників.

Враховуючи наведене та уточнюючи позовні вимоги позивачка остаточно просила:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасолової Л.М. стосовно внесення 13 серпня 2018року записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , код ЄДРПОУ 32883826 (реєстраційні дії (записи) від 13 серпня 2018 року № 15221050020009988 та №15221050019009988), скасувати їх;

- в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за позивачкою право власності на 1/3 частку (у відсотковому значенні 33,33%) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , код ЄДРПОУ 32883826, в розмірі 730385,33 грн.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2021 року позов задоволено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , в зв`язку з чим у неї виникло право власності на частку належного йому статутного капіталу в ТОВ ВД-Транс , через що дії державного реєстратора щодо внесення змін до Статуту підприємства у вигляді внесення відомостей замість попереднього власника спадкодавця ОСОБА_5 внесені відомості про ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , із частками по 50% за кожним є неправомірними.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій зазначила про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що процедура вступу до товариства у зв`язку зі смертю засновника не прив`язана до шестимісячного строку прийняття спадщини, а тому в якості документа про набуття права на спадщину Державному реєстратору правомірно було надано нотаріально засвідчені свідоцтво про смерть спадкодавця ОСОБА_4 та заяву про вступ до Товариства.

Апелянт також зазначає, що в задоволенні скарги позивачки на дії державного реєстратора до Міністерства юстиції України відмовлено, що свідчить про правомірність дій державного реєстратора.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що позивачка не позбавлена була можливості на позасудове врегулювання даного спору шляхом звернення до Державного реєстратора з наданням доказу спадкування та заяви про вступ до Товариства, а тому обраний нею спосіб захисту в суді не можна вважати належним.

Апелянт наголошував і на тому, що позивачкою порушено вимоги щодо позовної давності, про застосування яких нею вказується в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі містяться посилання на те, що судом не ухвалено процесуального рішення стосовно залучення як відповідача до участі у справі Миколаївську районну Державну адміністрацію. Також зазначено про порушення процесуальних прав відповідача Миколаївської районної Державної адміністрації та не отримання відомостей про судові засідання апелянтом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки вказував на правильність застосуванням судом норм Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , а також про неможливість захисту порушеного права позивачки у позасудовий спосіб, оскільки постановою нотаріуса у видачі їй свідоцтва про спадщину відмовлено. Також у відзиві зазначається про те, що відповідачкою не було заявлено в суді першої інстанції про застосування позовної давності та відсутність в неї представницьких функцій щодо зазначення в апеляційній скарзі на порушення прав іншого відповідача Миколаївської районної адміністрації.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено районним судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки (у відсотковому значенні 100%) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , код ЄДРПОУ 32883826, в розмірі 2191156,00 грн., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12 серпня 2018 року, а також матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 .

Спадкоємцями першої черги за законом, які звернулися до приватного нотаріуса Вітовського районного нотаріального округу Красновой С.М. із відповідними заявами про прийняття спадщини, та прийняли спадщину, є: син спадкодавця - ОСОБА_4 , дочка спадкодавця - ОСОБА_2 та дочка спадкодавця - ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи, яка міститься в матеріалах справи.

13 серпня 2018 року відповідачем державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасоловою Л.М. за заявами відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , вчинені реєстраційні дії (записи) від 13 серпня 2018 року № 15221050020009988 та №15221050019009988, - замість відомостей про спадкодавця ОСОБА_5 внесені відомості про спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , із частками по 50% за кожним, що дорівнює по 1095578 грн., про що свідчать відомості Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13 серпня 2018 року та матеріали реєстраційної справи.

Після спливу строку для прийняття спадщини, який встановлюється у шість місяців починаючи з часу відкриття спадщини, за заявами спадкоємців ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Красновою С.М. оформлено свідоцтво про право на спадщину на нежитловий об`єкт, що належав спадкодавцю ОСОБА_5 , і розташований за адресою АДРЕСА_1 , із частками у праві спільної часткової власності по 1/3 кожному зі спадкоємців.

Натомість, в оформленні Свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі ТОВ ВД-Транс позивачу було відмовлено, оскільки у період часу з 20 липня 2018 року до 08 жовтня 2018 року частка спадкодавця ОСОБА_5 у статутному капіталі Товариства вибула зі складу спадкового майна, про що зазначається у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 листопада 2018 року №1119/02-14.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України, яка діяла на час відкриття спадщини, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЗУ Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю , у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Відповідно до п. 20 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , зареєстрованого Жовтневою районною державною адміністрацію Миколаївською області 16 січня 2006 року при реорганізації юридичної особи, учасника Товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника Товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право на вступ до цього товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, враховуючи наведені обставини та правові норми, районний суд правильно зазначив що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 йому належала на праві власності та була відповідно до закону зареєстрована частка у статутному капіталі ВД-Транс , а оскільки позивачка прийняла спадщину, в тому числі і частку у зазначеному статутному капіталі Товариства, така частка належить їй з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно положень ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право здійснювати по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі в:го порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, наведені норми права, районний суд правильно виснував, що оскільки право позивача на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю виникло з часу відкриття спадщини, але було порушено у період до оформлення позивачем такого права та отримання свідоцтва про право на спадщину, то воно підлягає судовому захисту.

Виходячи з принципу рівності часток у спадщині, частка у статутному капіталі Товариства, яка належить позивачці, становитиме 1/3 частку.

Статтею 17 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, зазначені у підпунктах "а" і "б" цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо у випадках, передбачених законом (смерть учасника, реорганізація тощо), таке рішення приймається без урахування голосів учасника у зв`язку з настанням певної обставини, подається також доказ настання такої обставини (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "в" цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "г" цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально. Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства. Документи подаються такими особами: товариством - якщо подаються документи, зазначені в підпунктах "а" і "б" цієї частини; спадкоємцем чи правонаступником учасника товариства - якщо подається документ, зазначений у підпункті "в" цієї частини;учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником - якщо подається документ, зазначений у підпункті "г" цієї частини;особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її, - якщо подається документ, зазначений у підпункті "ґ" цієї частини;позивачем - якщо подаються документи, зазначені в підпунктах "д", "е" цієї частини.

Районний суд, вирішуючи питання щодо правомірності дій державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області Прасолової Л.М. щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про засновників (учасників) ТОВ ВД-Транс , зазначив, що з матеріалів реєстраційної справи щодо здійснення реєстраційних дій від 13 серпня 2018 року стосовно внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміни відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , код ЄДРПОУ 32883826 (реєстраційні дії (записи) № 15221050020009988 та №15221050019009988), відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі, склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадщину.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , з яких вбачається, що свідоцтво про право на спадщину на частку у статутному капіталі ТОВ ВД-Транс , код ЄДРПОУ 32883826, не видавалось, а тому і не могли бути надані державному реєстратору.

При цьому, хоча закон, який діяв на час вчинення реєстраційної дії прямо не вказує на необхідність надання саме свідоцтва на спадщину, однак прямо вказує на необхідність надання доказу набуття права на спадщину, будь-якого документу про набуття права на спадщину реєстратору не було надано. Нотаріально посвідчена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 власника статутного капіталу, не є таким документом, оскільки свідоцтво про смерть лише підтверджує факт відкриття спадщини, будь-якого іншого нотаріального документу (довідки про коло спадкоємців, які прийняли спадщину, то що) також не надавалося.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону, підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є, зокрема, подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

Враховуючи таке, районний суд дійшов правильного висновку, що державний реєстратор не виконав наведені норми закону та не перевірив наявність подання документів або відомостей в повному обсязі, що призвело до вчинення ним протиправних реєстраційних дій, та відповідно і до порушення прав та інтересів позивача.

За наведених обставин, районний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, доказам, які надали сторони надав належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для захисту порушених прав позивачки шляхом визнання

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд скористався редакцією Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин, а також на те, що процедура вступу до товариства у зв`язку зі смертю засновника не прив`язана до шестимісячного строку прийняття спадщини, а тому в якості документа про набуття права на спадщину Державному реєстратору правомірно було надано нотаріально засвідчені свідоцтво про смерть спадкодавця ОСОБА_4 та заяву про вступ до Товариства, не можна прийняти до уваги.

Так редакція ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань декілька разів зазнавала змін з моменту відкриття спадщини до моменту розгляду справи, проте у всіх редакціях вказаного закону, частка у статутному капіталі товариства, в зв`язку зі смертю засновника, переходить до спадкоємця, а правовідносини щодо спадкування вирішуються виключно в порядку передбаченому главою 6 ЦК України, які регулюють спадкові правовідносини, на що правомірно вказав районний суд, тому у всіх випадках передбачалася необхідність надання доказу набуття права на спадщину, а таким доказом є саме відповідне свідоцтво.

Посилання апелянта на те, що в задоволенні скарги позивачки на дії державного реєстратора до Міністерства юстиції України відмовлено, що свідчить про правомірність дій державного реєстратора, не заслуговують на увагу, оскільки така відмова ґрунтувалась виключно на тому, що документи до скарги надані без належного посвідчення і по суті вимог скарга не розглядалась.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що позивачка не позбавлена була можливості на позасудове врегулювання даного спору шляхом звернення до Державного реєстратора з наданням доказу спадкування та заяви про вступ до Товариства, а тому обраний нею спосіб захисту в суді не можна вважати належним, проте таке підлягає відхиленню, оскільки державним реєстратором були порушені майнові права позивачки, які підлягають захисту в судовому порядку.

Зазначення в апеляційній скарзі про порушення позивачкою вимоги щодо позовної давності, не є спростовними для наведених висновків суду, оскільки позивачка звернулася до суду за захистом своїх спадкових майнових прав, а тому позовна давність встановлена ст. 257 ЦК України в три роки нею не порушена.

В апеляційній скарзі містяться посилання на те, що судом не ухвалено процесуального рішення стосовно залучення як відповідача до участі у справі Миколаївську районну Державну адміністрацію, та про порушення процесуальних прав відповідача Миколаївської районної Державної адміністрації, підлягають відхиленню, оскільки вказаний відповідач апеляційну скаргу не подавав, а апелянт його інтереси не представляє. Крім цього, в позовній заяві від 23 травня 2019 року, яка розглянута судом, Миколаївська районна державна адміністрація вказана як відповідач.

Крім того ОСОБА_2 посилалась на те, що не отримувала судові повістки до суду та була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, як відповідач у справі, проте матеріали справи містять зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення - судових повісток на 14 січня 2019 року, 25 лютого 2019 року, 16 травня 2019 року, 20 квітня 2021 року (т.1 а.с.50,131,150; т.2 а.с.6). Також про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся і представник відповідачки ОСОБА_6 зокрема на 06 червня 2019 року, 22 серпня 2019 року, 16 лютого 2021 року про що свідчать відповідні розписки (т.1 а.с.145, 154, т.2 а.с.2). Останній брав участь у розгляді справи та був присутнім в судовому засіданні 09 квітня 2019 року. Також останнього було повідомлено і про судове засідання, яке відбулося 22 липня 2021 року в якому ухвалено оскаржуване рішення (т.2 а.с. 10-11, 143).

Тому вказані заперечення відповідачки в апеляційній скарзі, щодо неповідомлення про розгляд справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду, не встановлено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 22 листопада 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова