Рішення

від 23.11.2021 по справі 500/6261/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6261/21

23 листопада 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бучацької міської ради Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Бучацької міської ради Тернопільської області щодо незатвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області та переданні такої у власність;

зобов`язати Бучацьку міську раду Тернопільської області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області та передати її у власність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Бучацької міської ради із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області. Проте, відповідач листом від 30.08.2021 повідомив позивача про те, що її заява була розглянута 30.03.2021, однак за результатами голосування проект не було затверджено, оскільки він не набрав достатньої кількості голосів для його прийняття. Позивач вважає, що неприйняття рішення Бучацькою міською радою, а також подальше незатвердження проекту землеустрою у зв`язку із не набранням достатньої кількості голосів є протиправною бездіяльністю Бучацької міської ради, що і слугувало підставою на звернення до суду.

Ухвалою судді від 04.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження буз повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.10.2021 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Бучацька міська рада виносила на розгляд сесії ради питання про затвердження розробленого проекту землеустрою, проте рішення не було прийнято в силу того, що законом передбачена колегіальність прийняття таких рішень і була відсутня достатня кількість голосів ("проти" проголосувало 15 депутатів, "за" - 0, "утримались" - 1, не голосували - 1). Тому, оскільки внаслідок незатвердження проекту землеустрою та ненадання її у власність не відбувалося змін у правах та обов`язках, то Бучацька міська рада не приймала рішення про незатвердження проекту землеустрою.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.

Судом встановлено, рішенням Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області № 360 від 11.08.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель ненаданих у власність та постійне користування (пасовище), розташованої в межах населеного пункту с. Курдибанівка.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Курдибанівка, на території Переволоцької сільської ради Бучацького (на даний час Чортківського) району Тернопільської області.

Розроблений проект землеустрою був погоджений відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури та цивільної оборони Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області, що підтверджується висновком № 316/01- 22 від 05.11.2020.

Позивач звернулася до Бучацької міської ради із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області.

Відповідач листом від 30.08.2021 повідомив позивача про те, що її заява була розглянута 30.03.2021, однак за результатами голосування проект не було затверджено, оскільки він не набрав достатньої кількості голосів для його прийняття.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, згідно з частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.2 ст.1 Земельного кодексу України, право власності на землю гарантується.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ч.2 ст.2 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок (ч.1 ст.33 Земельного кодексу України).

Згідно з п."б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 9, 11 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту землеустрою щодо приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Вимогами частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, затвердження проекту землеустрою здійснюється, зокрема, сільською радою виключно на її пленарних засіданнях та оформлюється відповідним рішенням.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою, або про відмову у його затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Бучацької міської ради Тернопільської області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листом у відповідь на заяву позивача. Тим більше з підстав неприйняття сільською радою жодного рішення.

Зазначена правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду наведеного в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.

Враховуючи наведене, суд вважає, що лист Бучацької міської ради Тернопільської області 3 серпня 2021 року у відповідь на заяву позивача, яким повідомлено про незатвердження проекту землеустрою у зв`язку із не набранням достатньої кількості голосів за змістом та формою не може вважатися рішенням у розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

За викладених обставин, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення, як передбачено Земельним кодексом України, у визначений законом строк, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно нерозгляду у встановлений законом спосіб заяви позивача про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області та зобов`язання повторно розглянути зазначену заяву та прийняти відповідне рішення.

Додатково суд звертає увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Зазначена правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року у справі № 638/5794/15-а, а тому суд вважає, що у встановленні судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду слід відмовити.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Бучацької міської ради Тернопільської області щодо нерозгляду зави ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

Зобов`язати Бучацьку міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бучацької міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Бучацька міська рада Тернопільської області (місцезнаходження: майдан Волі, 1, м. Бучач, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ 04058479).

Головуючий суддя Баранюк А.З.