Постанова

від 16.02.2022 по справі 500/6261/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 500/6261/21 пров. № А/857/503/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бучацької міської ради Тернопільської області на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Баранюк А.З.,

час ухвалення рішення - 07.12.2021 року,

місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 07.12.2021 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №500/6261/21 задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Бучацької міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви, оскільки рішення по суті справи на їхню думку є незаконним, а відтак судові витрати стягненню не підлягають.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 23.11.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Бучацької міської ради Тернопільської області щодо нерозгляду зави ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Зобов`язано Бучацьку міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0700 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Бучацької міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції в справі 500/6261/21 залишено без змін.

В силу статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 1 та ч.7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа; розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордера №51 від 23.09.2021 про сплату гонорару по угоді про надання правової допомоги від 23.08.2021 на суму 3000,00 грн.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дана справа є незначної складності, розгляд справи проводився у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними, а розмір заявлених витрат є завищений.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Бучацької міської ради Тернопільської області слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Бучацької міської ради Тернопільської області залишити без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 500/6261/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16 лютого 2022 року.