Постанова

від 23.11.2021 по справі 640/6374/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6374/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Епель О.В. судді:Пилипенко О.Є.

за участю секретаря: Зуєнка Д.П.

за участю:

представника відповідача Ступак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.21 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів (адреса: 03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 59, оф. 2, ідентифікаційний код - 37402189) (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82590701 від 27.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82610701 від 27.11.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82590701 від 27.11.2020 та податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82610701 від 27.11.2020.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що призвели до ухвалення помилкового рішення у справі. Зокрема, апелянт вказує на безтоварності та неможливості здійснення господарських операцій позивача з контрагентами щодо виконання робіт на об`єкті будівництва у зв`язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, апелянт зазначає, що реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 18.09.2020 до 08.10.2020 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 16.09.2020 № 6320 (наказом від 25.09.2020 № 6723 перевірку було продовжено на 5 робочих днів - з 02.10.2020 до 08.10.2020) (а.с.53-54) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Український холдинг будівельних проектів з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тисяч гривень за липень 2020 року. За результатами перевірки було складено Акт від 16.10.2020 №92/26-15-05-01-02/37402189 (далі - Акт перевірки), де зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 245 337 гривень, у т.ч. за липень 2020 року на суму 245 337 гривень; занижено податок на додану вартість, що належить сплаті до бюджету на загальну суму 1 669 041 гривень, у тому числі за травень 2020 року - на суму 185 707 грн, за червень 2020 року - на суму 566 667 грн та за липень 2020 року - на суму 916 667 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, позивачем до контролюючого органу направлено заперечення від 11.11.2020 № 253 про скасування Акту перевірки (а.с.69-72), на що листом від 25.11.2020 року № 1261/1/26-15-07-01-02 відповідач повідомив, що заперечення позивача залишене без задоволення, а висновки Акта перевірки викладено у такій редакції: перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого: завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 245 337 гривень, у т.ч. за липень 2020 року на суму 245 337 гривень; занижено податок на додану вартість, що належить сплаті до бюджету на загальну суму 2 154 752 гривень, у тому числі за травень 2020 року - на суму 185 707 грн, за червень 2020 року - на суму 1 147 877 грн та за липень 2020 року - на суму 821 168 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управління ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення - рішення від 27.11.2020 (далі - ППР), якими встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України (а.с.80-82), зокрема:

1) ППР № 82590701 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 154 752 грн, штрафні санкції - 538 688 грн; разом - 2 693 440 грн;

2) ППР № 82610701 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додатку вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 245 337 грн.

Не погодившись із вищезазначеними ППР позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та направив до Державної податкової служби України скаргу від 11.12.2020 про скасування ППР № 82590701 та ППР № 82610701 (а.с.83-86), яку листом Державної податкової служби України від 01.02.2021 № 2367/6/99-00-06-01-03-06 залишено без задоволення, а ППР № 82590701 та № 82610701 - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими ППР, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції і наданим доводам сторін, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону № 996-XIV. У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Таким чином, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності належить лише та господарська операція, що фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Український холдинг будівельних матеріалів з питань законності декларування суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тисяч гривень за липень 2020 року.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість ґрунтуються на аналізі господарських відносин позивача із контрагентами - ТОВ БК Будівельний майданчик , ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Астбуд .

У частині відносин з ТОВ БК Будівельний Майданчик .

Матеріали справи свідчать, що 25.03.2020 між ТОВ Український холдинг будівельних проектів та ТОВ БК Будівельний Майданчик було укладено підрядний договір № 25/03 (а.с.8-11), відповідно до пункту 1.1. цього договору Підрядник (ТОВ БК Будівельний Майданчик ) зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації виконати комплекс робіт будівельно-монтажних робіт (надалі - роботи) з завершення будівництва дитячого дошкільного закладу на бульварі Вацлава Гавела, 81-а у Солом`янському районі м. Києва та здати виконані роботи Замовнику (позивачу). Замовник зобов`язується передати Підряднику затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість Підряднику.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, включають комплекс будівельно-монтажних робіт та виконання інших робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією і Додатком 1 до цього Договору.

Згідно з пунктами 4.1., 4.4., 4.5. Договору, розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі документів по обліку в будівництві (форма № КБ-2в, № КБ-3). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт.

Відповідно до пункту 4.4. Договору Замовник має право здійснити попередню оплату. У разі отримання Підрядником від Замовника авансу для забезпечення виконання Підрядником зобов`язань передбачених Договором, сума сплаченого Підряднику авансу щомісячно зараховується в рахунок оплати фактично виконаних робіт Підрядника у звітному місяці. Підрядник при підготовці ф.КБ-2в та ф.КБ-3 і розрахунку суми до сплати зобов`язаний відображати та враховувати суму отриманого авансу.

Відповідно до пункту 6.2.10 Договору Підрядник зобов`язаний залучати для виконання робіт субпідрядні організації, про що повідомляти Замовника, координувати їх діяльність на будівельному майданчику, своєчасно здійснювати розрахунки з ними за виконані роботи на підставі укладених договорів, копія яких надається Замовнику, та на вимогу Замовника надавати акти звірки щодо фінансування субпідрядних організацій за виконані роботи.

На підтвердження здійснення операцій з виконаних робіт щодо завершення будівництва дитячого дошкільного закладу на бульварі Вацлава Гавела, 81-а у Солом`янському районі м. Києва позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за квітень 2020 року, акти 1-3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за квітень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за травень 2020 року, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2020 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2020 року, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2020 року (а.с.12-34).

Відповідно до форми КБ-3 від 30.04.2020 вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року склала 989 183,23 грн, з них ПДВ - 164 863,87 грн. Формами КБ-2в (за квітень 2020 року) від 30.04.2020 підтверджується приймання Замовником будівельних робіт за Договором від 25.03.2020 № 25/03 на загальну суму 989 183,23 грн (353 863,07 грн + 360 909,61 грн + 274 410,55 грн).

Згідно з формою КБ-3 від 18.05.2020 вартість виконаних будівельних робіт за травень 2020 року склала 302 797,98 грн, з них ПДВ - 50 466,33 грн. Формою КБ-2в (за травень 2020 року) від 18.05.2020 підтверджується приймання Замовником будівельних робіт Договором від 25.03.2020 № 25/03 за на суму 302 797,98 грн.

Відповідно до форм КБ-3 від 01.06.2020, 16.06.2020 та 30.06.2020 вартість виконаних будівельних робіт за червень 2020 року склала загальну суму 1 590 556,04 грн (463 464,72 грн + 667 079,10 грн + 460 012,22 грн), з них ПДВ - 480 422,88 грн. Формами КБ-2в (за червень 2020 року) підтверджується приймання Замовником будівельних робіт за Договором від 25.03.2020 № 25/03 на загальну суму 1 590 556,04 грн.

22.05.2020 між ТОВ Український холдинг будівельних проектів (Замовник) та ТОВ БК Будівельний Майданчик (Субпідрядник) було укладено Договір підряду № 22/05 (а.с.41-44).

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 22/05 Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника та у відповідності до проектно-кошторисної документації на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - Робота) на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі м. Києва та передати їх Генпідряднику.

Генеральний підрядник зобов`язується прийняти виконані належним чином Роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 22/05, оплата за виконані роботи Субпідрядником здійснюється Генпідрядником по фактично виконаним обсягам робіт, визначених в акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідці про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3.

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. Договору № 22/05, фактично виконані Субпідрядником обсяги робіт оформляються Актами приймання виконаних будівельних робіт по встановленій формі КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 здачі-приймання виконаних робіт. Генпідрядник підписує їх протягом 6-ти (шести) робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Якщо при прийманні виконаних робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Субпідрядника, то Генпідрядник підписує Акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) тільки після усунення всіх недоробок та дефектів за рахунок Субпідрядника.

На підтвердження здійснення операцій з виконаних робіт за Договором № 22/05 позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2020 року, акти 1-8 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2020 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за липень 2020 року, акти 1-10 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за липень 2020 року, платіжні доручення за липень 2020 року (а.с.134-197).

Відповідно до форми КБ-3 від 23.06.2020 вартість виконаних будівельних робіт за червень 2020 року склала 3 562 377,28 грн, з них ПДВ - 593 729,54 грн. Формами КБ-2в (за червень 2020 року) підтверджуються приймання Замовником будівельних робіт за Договором № 22/05 на загальну суму 3 562 377,28 грн (494 229,38 грн + 499 021,60 грн + 489 909,02 грн + 485 742,46 грн + 493 352,42 грн + 468 303,55 грн + 304 071,77 грн + 327 747,08 грн).

Відповідно до форми КБ-3 від 15.07.2020 та від 31.07.2020 загальна вартість виконаних будівельних робіт за липень 2020 року склала 5 971 650,60 грн (4 349 256,96 грн + 1 622 393,64 грн), з них ПДВ - 995 275,11 грн. Формами КБ-2в (за липень 2020 року) підтверджуються приймання Замовником будівельних робіт за Договором № 22/05 на загальну суму 5 971 650,60 грн (490 941,18 грн + 326 376,36 грн + 497 655,83 грн + 489 929,76 грн + 499 709,92 грн + 498 197,83 грн + 496 809,54 грн + 307 889,69 грн + 491 366,46 грн + 329 706,10 грн + 399 371,69 грн + 325 650,72 грн + 437 411,28 грн + 380 634,24 грн).

Роботи за Договором № 22/05 сплачено відповідно до платіжних доручень: від 03.07.2020 № 8620 на суму 494 229,38 грн; від 03.07.2020 № 8621 на суму 304 071,77 грн; від 09.07.2020 № 8644 на суму 499 021,60 грн; від 09.07.2020 № 8645 на суму 48 909,02 грн; від 09.07.2020 № 8646 на суму 327 747,08 грн; від 16.07.2020 № 8682 на суму 468 303,55 грн; від 16.07.2020 № 8683 на суму 327 747,08 грн; від 23.07.2020 № 8725 на суму 651 347,80 грн; від 29.07.2020 № 8746 на суму 400 000,00 грн; від 30.07.2020 № 8756 на суму 1 143 067,93 грн.

Операції за Договором № 22/05 відображено у оборотно-сальдовій відомості за рахунком 6851 за період травень-липень 2020 року, а саме за рахунком 23 Виробництво - 7 945 023,23 грн; за рахунком 64 Розрахунки за податками й платежами - 1 589 004,65 грн (а.с.198-199).

Підставою для формування податкового кредиту стали податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 005 671 грн, складені та зареєстровані ТОВ БК Будівельний Майданчик на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів .

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих у ТОВ БК Будівельний Майданчик та обсяг наданих робіт і послуг за період з 01.05.2020 по 31.07.2020 на адресу підприємств-покупців, унеможливлює здійснення операцій між ТОВ БК Будівельний Майданчик та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за укладеними договорами. Так, за встановленими відповідачем даними ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ БК Будівельний Майданчик становить 9 чоловік у травні 2020 року та 14 чоловік - у червні-липні 2020 року.

У частині відносин з ТОВ Стеклосоюз .

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.04.2020 між ТОВ Український холдинг будівельних проектів (Замовник) та ТОВ Стеклосоюз (Субпідрядник) укладено договір підряду № 29/05 (далі - Договір № 29/05), згідно з пунктом 1 за цим договором Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника та у відповідності до проектно-кошторисної документації на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - Роботи) на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі міста Києва та передати їх Генпідряднику (а.с.35-37).

Генеральний підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах визначеним цим Договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3. Договору № 29/05, 1.2 оплата за виконані роботи Субпідрядником здійснюється Генпідрядником по фактично виконаним обсягом робіт, визначених в акті приймання виконаних будівельних-робіт (форма КБ-2в) та довідці про вартість та витрати по встановленій формі КБ-3.

Згідно з пунктами 5.1. і 5.2. Договору № 29/05, фактично виконані Субпідрядником обсяги робіт оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт по встановленій формі КБ-2В та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 здачі-приймання виконаних робіт. Генпідрядник підписує їх протягом 6-ти (шести) робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Якщо при прийманні виконаних робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Субпідрядника, то Генпідрядник підписує акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) тільки після усунення всіх недоліків та дефектів за рахунок Субпідрядника.

На підтвердження здійснення операцій з виконаних робіт за Договором № 29/05 позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за травень 2020 року та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2020 року (а.с.38-40).

Відповідно до форми КБ-3 від 29.05.2020 вартість виконаних будівельних робіт за травень 2020 року склала 1 512 219,95 грн, з них ПДВ - 252 036,66 грн.

Формою КБ-2в (за травень 2020 року) підтверджуються приймання Замовником будівельних робіт за Договором № 29/05 на загальну суму 1 512 219,95 грн.

ТОВ Стеклосоюз на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів складено податкову накладну від 29.05.2020 № 52 на суму 1 512 219,95 грн, з них ПДВ 252 036,66 грн.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих в ТОВ Стеклосоюз та обсяг наданих робіт і послуг за період з 01.05.2020 по 31.07.2020 на адресу підприємств-покупців, унеможливлює здійснення операцій між ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за договорами. Згідно даних ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ Стеклосоюз становить 9 чоловік у травні 2020 року.

Разом з тим, відповідач, в результаті проведеного аналізу даних реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання встановив, що ТОВ Стеклосоюз послуги з ідентичною номенклатурою не придбавало за період з 01.01.2020 по дату подання останнього звіту ПДВ.

У частині відносин з ТОВ Астбуд

27.05.2020 між ТОВ Український холдинг будівельних проектів (Замовник) та ТОВ Астбуд (Субпідрядник) підписано договір підряду № 27/05 на виконання робіт з будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-куртурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі міста Києва (далі - Договір № 27/05) (а.с.45-46).

3а цим Договором № 27/05 Субпідрядник зобов`язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі-Роботи) за адресою: провулок Платонівський, 6 у Солом`янському районі міста Києва, а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.2. Договору № 27/05 вартість робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві і складається з сум актів виконаних робіт.

Відповідно до пункту 1.3 Договору № 27/05 оплата робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3 за фактично виконані роботи.

На підтвердження здійснення операцій з виконаних робіт за Договором № 27/05 позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2020 року та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2020 року (а.с.47-52).

Відповідно до форми КБ-3 від 23.06.2020 вартість виконаних будівельних робіт за червень 2020 року склала 854 287,90 грн, з них ПДВ - 142 381,32 грн.

Формами КБ-2в (за червень 2020 року) підтверджуються приймання Замовником будівельних робіт за Договором № 27/05 на загальну суму 854 287,90 грн (500 000,00 грн + 354 287,90 грн).

ТОВ Астбуд на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів складено податкові накладні: від 22.06.2020 № 222 на суму 500 000,00 грн (з них ПДВ 83 333,33 грн) та від 23.06.2020 № 223 на суму 354 287,90 грн (з них ПДВ 59 047,98 грн).

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих в ТОВ Астбуд та обсяг наданих робіт і послуг за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на адресу підприємств-покупців, унеможливлює здійснення операцій між ТОВ Астбуд та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за договором. За даними ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ Астбуд становить 1 людина у червні 2020 року.

Разом з тим, податковий орган вказав, що в результаті проведеного аналізу даних реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ Астбуд послуги з ідентичною номенклатурою не придбавало за період з 01.01.2020 по дату подання останнього звіту ПДВ.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, між позивачем та контрагентами складено усі первинні документи, що необхідні для виконання господарських операцій, якими, в свою чергу, підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Первинні документи позивача у взаємовідносинах із зазначеними вище контрагентами мають всі необхідні обов`язкові реквізити, визначені податковим законодавством.

Колегія суддів вважає, що проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, що були предметом перевірки та дослідженні в судді апеляційної інстанції.

Водночас, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, що б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, що мали місце у періоді, що перевірявся, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, що спростовують такі доводи.

Верховний Суд у справі № 371/498/20 зазначив, що документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, а тому є офіційним документом.

Доводи апелянта про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відсутність працівників та основних фондів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, так як, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.11.2019 у справі № 826/16304/17.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій ТОВ Український холдинг будівельних проектів , був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів, що підтверджується обставинами успішної реєстрації податкових накладних (п. 3.3.10 Акту перевірки).

Колегія суддів зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі, і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі, преференцій з боку держави.

Разом з тим, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 27.11.2020 № 82590701 та № 82610701.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

Вказані представником відповідача в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених статтею 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

За правилами статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.241, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.В. Епель О.Є. Пилипенко