Рішення

від 05.08.2021 по справі 640/6374/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року м. Київ № 640/6374/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень представники сторін:позивача - Калман Д.А., відповідача - Гайдай В.М. (у судовому засіданні 05.08.2021, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів (адреса: 03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 59, оф. 2, ідентифікаційний код - 37402189, ел. пошта - uhbp.kyiv@ukr.net) (далі - позивач або ТОВ Український холдинг будівельних проектів ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 43141267, ел. пошта - official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82590701 від 27.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82610701 від 27.11.2020.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/6374/21, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 22.04.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 здійснено заміну відповідача у справі з Головного управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2021.

03.06.2021 та 01.07.2021 судом оголошено перерви, справу призначено до розгляду на 05.08.2021.

У судовому засіданні у вказану дату проведено судові дебати, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

В якості підстав позову позивач зазначив, що контролюючим органом під час перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість зроблено помилкові висновки щодо безтоварності та нереальності операцій позивача з контрагентами щодо виконання робіт на об`єкті будівництва. Позивач переконаний, що надання послуг та оплата їх вартості підтверджується документально, а господарські операції належним чином відображено у бухгалтерської і податковому обліку останнього у податковій звітності. Твердження про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для виконання зобов`язань за вказаними договорами надання послуг, нічим не підтверджені та позбавлені будь-якої логіки. Той факт, що у контрагентів могло не бути найманих за трудовим договором працівників, аж ніяк не доводить те, що вони не могли здійснювати роботи/послуги за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Відповідач у відзиві вказав, що придбані та реалізовані товари/послуги контрагентами позивача свідчать про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Таким чином, відповідач зазначає про правильність висновків контролюючого органу щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту та від`ємного значення податку на додану вартість у звітному періоді, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ Український холдинг будівельних проектів зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією в місті Києві від 11.11.2010 № 10701050003041802.

Позивача взято на облік в контролюючих органах від 15.11.2010 № 378724, станом на дату підписання акта перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві (Голосіївському район м. Києва).

Фактичний вид діяльності ТОВ Український холдинг будівельних проектів : 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Український холдинг будівельних проектів з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за липень 2020 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 16.10.2020 № 92/26-15-05-01-02/37402189.

Контролюючий орган встановив, що на формування показника операцій, що оподатковуються за основною ставкою, за липень 2020 року у сумі 1 223 742 грн мало істотний вплив виконання робіт з будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта Центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі м. Києва та інше.

Водночас, за липень 2020 року ТОВ Український холдинг будівельних проектів задекларовано 1469079 грн податкового кредиту по податку на додану вартість, сума якого сформована внаслідок придбання будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, субпідрядних робіт, оренди офісу, комунальних послуг, обслуговування офісу, супутніх послуг, тощо.

Так, податковим органом досліджено господарські операції ТОВ Український холдинг будівельних проектів з ТОВ БК Будівельний Майданчик , ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Астбуд .

В результаті аналізу, контролюючий орган прийшов до висновку, що ТОВ Український холдинг будівельних проектів при взаємовідносинах з ТОВ БК Будівельний майданчик ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Астбуд порушено н. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст, 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті встановлено завищення задекларованих ТОВ Український холдинг будівельних проектів показників у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, створення) товарів та необоротних активів на митній території України з основною ставкою всього в сумі 2 400 089 грн в тому числі за період: за травень 2020 року в сумі 485 370 грн, за червень 2020 року в сумі 919 444 грн, та за липень 2020 року в сумі 995 275 грн.

Не погоджуючись із висновками, зазначеними у акті перевірки, позивачем до направлено заперечення від 11.11.2020 вих. № 253. За результатами розгляду заперечень, контролюючим органом листом від 25.11.2020 року № 1261/1/26-15-07-01-02 про розгляд заперечення повідомлено, що акт перевірки залишено без змін, а заперечення до акту перевірки - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 16.10.2020 № 92/26-15-05-01-02/37402189 Головним управління ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення - рішення, зокрема:

1) податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2020 № 82590701 встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 154 752 грн, штрафні санкції - 538688 грн; разом - 2 693 440 грн;

2) податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2020 № 82610701 встановлено порушення п. п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додатку вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в загальній сумі 245 337 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Український холдинг будівельних проектів звернулось до Державної податкової служби України із скаргою від 11.12.2020 щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2020 № 82610701 та № 82610701.

Листом від 01.02.2021 вих. № 2367/6/99-00-06-01-03-06 Державна податкова служба України повідомила про залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 27.11.2020 № 82610701 та № 82610701, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Положеннями ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

У відповідності зі статтею 198 Податкового кодексу України :

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно правової позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 1 669 041,00 грн., а також завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 245 337,00 грн за результатами господарських операцій з ТОВ БК Будівельний майданчик ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Астбуд .

Перевіркою первинних документів та даних бухгалтерського обліку ТОВ Український холдинг будівельних проектів по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками встановлено таке.

Щодо відносин з ТОВ БК Будівельний Майданчик

ТОВ Український холдинг будівельних проектів , в особі генерального директора Рябоконя Ігоря Миколайовича (Замовник) та ТОВ БК Будівельний Майданчик , в особі директора Бєлінського Ігоря Анатолійовича Григоровича (Підрядник) укладено підрядний договір № 25/03 від 25.03.2020.

Відповідно до п. 1.1. - 1.4. Договору, за цим договором Підрядник зобов`язується відповідно до проектно- кошторисної документації виконати комплекс робіт будівельно - монтажних робіт (надалі - роботи) з завершення будівництва дитячого дошкільного закладу на бульварі Вацлава Гавела 81-а у Солом`янському районі м. Києва, та здати виконані роботи Замовнику.

Замовник зобов`язується передати Підряднику затверджену в установленому порядку проектно - кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість Підряднику.

1.2. Обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, включають комплекс будівельно - монтажних робіт та виконання інших робіт, передбачених проектно - кошторисною документацією і Додатком 1 до цього Договору.

1.3. Матеріальні ресурси, що використовуються для виконання робіт, повинні відповідати вимогам нормативно - правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору підряду.

1.4. Обсяг робіт можуть бути змінено залежно від реального фінансування. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. Договору, ціна цього Договору визначається у приблизному кошторисі (Договірна ціна, Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Вартість робіт за цим Договором визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

3.2. У вартість виконання робіт по Об`єкту враховано вартість виконання будівельно-монтажних та інших робіт, передбачених проекгно-кошторисною документацією і Додатком 1 до цього Договору.

За п. 4.1., 4.4., 4.5. Договору, розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі документів по обліку в будівництві (форма № КБ-2в, № КБ-3). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт.

4.4. Замовник має право здійснити попередню оплату. У разі отримання Підрядником від Замовника авансу для забезпечення виконання Підрядником зобов`язань передбачених Договором, сума сплаченого Підряднику авансу щомісячно зараховується в рахунок оплати фактично виконаних робіт Підрядника у звітному місяці. Підрядник при підготовці ф.КБ-2в та ф.КБ-3 і розрахунку суми до сплати зобов`язаний відображати та враховувати суму отриманого авансу.

4.5. Передача робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання-передачі. Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до п. 6.2.10 Підрядник зобов`язаний залучати для виконання робіт субпідрядні організації, про що повідомляти Замовника, координувати їх діяльність на будівельному майданчику, своєчасно здійснювати розрахунки з ними за виконані роботи на підставі укладених договорів, копія яких надається Замовнику, та на вимогу Замовника надавати акти звірки щодо фінансування субпідрядних організацій за виконані роботи.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 25/03 від 25.03.2020 за квітень 2020 року від 30.04.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 989 183,23 грн, з них ПДВ - 164 863,87 грн.

Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1, № 2 та № 3 від 30.04.2020 підтверджується приймання замовником робіт за квітень 2020 року за Договором № 25/03 від 25.03.2020 на суму 989 183,23 грн.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 25/03 від 25.03.2020 за травень 2020 року від 18.05.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 302 797,98 грн, з них ПДВ - 50 466,33 грн.

Актом приймання виконаних будівельних робіт від 18.05.2020 підтверджується приймання замовником робіт за травень 2020 року за Договором № 25/03 від 25.03.2020 на суму 302 797,98 грн.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 25/03 від 25.03.2020 за червень 2020 року від 01.06.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 463 464,72 грн, з них ПДВ - 77 244,12 грн.

Актом приймання виконаних будівельних робіт від 01.06.2020 підтверджується приймання замовником робіт за травень 2020 року за Договором № 25/03 від 25.03.2020 на суму 463 464,72 грн.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 25/03 від 25.03.2020 за червень 2020 року від 16.06.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 667 079,10 грн, з них ПДВ - 111 179,85 грн.

Актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.06.2020 підтверджується приймання замовником робіт за червень 2020 року за Договором № 25/03 від 25.03.2020 на суму 667 079,10 грн.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 25/03 від 25.03.2020 за червень 2020 року від 30.06.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 460 012,22 грн, з них ПДВ - 76 668,70 грн.

Актом приймання виконаних будівельних робіт від 30.06.2020 підтверджується приймання замовником робіт за червень 2020 року за Договором № 25/03 від 25.03.2020 на суму 460 012,22 грн.

Окрім того, ТОВ Український холдинг будівельних проектів , в особі генерального директора Рябоконя Ігоря Миколайовича (Замовник) та ТОВ БК Будівельний Майданчик , в особі директора Бєлінського Ігоря Анатолійовича Григоровича (Субпідрядник) укладено Договір підряду № 22/05 від 22.05.2020.

За п. 1.1. Договору, за цим Договором Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника та у відповідності до проектно-кошторисної документації на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - Робота) на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі м. Києва та передати їх Генпідряднику.

Генеральний підрядник зобов`язується прийняти виконані належним чином Роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за виконані роботи Субпідрядником здійснюється Генпідрядником по фактично виконаним обсягам робіт, визначених в акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідці про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3.

Згідно з п. 5.1. та 5.2. Договору, фактично виконані Субпідрядником обсяги робіт оформляються Актами приймання виконаних будівельних робіт по встановленій формі КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 здачі-приймання виконаних робіт. Генпідрядник підписує їх протягом 6-ти (шести) робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Якщо при прийманні виконаних робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Субпідрядника, то Генпідрядник підписує Акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) тільки після усунення всіх недоробок та дефектів за рахунок Субпідрядника.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 22/05 від 22.05.2020 за червень 2020 року від 23.06.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 3 562 377,28 грн, з них ПДВ - 593 729,54 грн.

Факт приймання замовником робіт за червень 2020 року за Договором № 22/05 від 22.05.2020 підтверджується актами: № 1 від 23.06.2020 на суму 494229,38 грн; № 2 від 23.06.2020 на суму 499021,60 грн; № 3 від 23.06.2020 на суму 489909,02 грн; № 4 від 23.06.2020 на суму 485742,46 грн; № 5 від 23.06.2020 на суму 493352,42 грн; № 6 від 23.06.2020 на суму 468303,55 грн; № 7 від 23.06.2020 на суму 327747,08 грн; № 8 від 23.06.2020 на суму 304071,77 грн.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором № 22/05 від 22.05.2020 за липень 2020 року від 31.06.2020 вартість виконаних робіт за звітний місяць склала 1 622 393,64 грн, з них ПДВ - 270 398,94 грн.

Факт приймання замовником робіт за липень 2020 року за Договором № 22/05 від 22.05.2020 підтверджується актами: № 1 від 15.07.2020 на суму 490941,18 грн; № 2 від 15.07.2020 на суму 497655,83 грн; № 3 від 15.07.2020 на суму 499709,92 грн; № 4 від 15.07.2020 на суму 496809,54 грн; № 5 від 15.07.2020 на суму 491366,46 грн; № 6 від 15.07.2020 на суму 329706,10 грн; № 7 від 15.07.2020 на суму 399371,69 грн; № 8 від 15.07.2020 на суму 325650,72 грн; № 9 від 15.07.2020 на суму 437411,28 грн; № 10 від 15.07.2020 на суму 380634,24 грн; № 1 від 31.07.2020 на суму 326376,36 грн; № 2 від 31.07.2020 на суму 489929,76 грн; № 3 від 31.07.2020 на суму 498197,83 грн; № 4 від 31.07.2020 на суму 307889,69 грн.

Роботи згідно договору № 22/05 сплачено відповідно до платіжних доручень: № 8620 від 03.07.2020 на суму 494229,38 грн; № 8621 від 03.07.2020 на суму 304071,77 грн; № 8644 від 09.07.2020 на суму 499021,60 грн; № 8645 від 09.07.2020 на суму 48909,02 грн; № 8646 від 09.07.2020 на суму 327747,08 грн; № 8682 від 16.07.2020 на суму 468303,55 грн; № 8683 від 16.07.2020 на суму 327747,08 грн; № 8725 від 23.07.2020 на суму 651347,80 грн; № 8746 від 29.07.2020 на суму 400000,00 грн; № 8756 від 30.07.2020 на суму 1143067,93 грн.

Операції за договором від 22.05.2020 № 22/05 відображено у оборотно-сальдовій відомості за рахунком 6851 за період травень-липень 2020 року, а саме по рахунку 23 Виробництво - 7 945 023,23 грн; по рахунку 64 Розрахунки за податками й платежами - 1 589 004,65 грн.

ТОВ БК Будівельний Майданчик на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів складено податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 005 671 грн, а саме:

1) за договором № 25/03 від 25.03.2020:

№ 39 від 18.05.2020 на суму - 700 000,00 грн, з них ПДВ 116 666,7 грн;

№ 119 від 26.05.2020 на суму - 700 000,00 грн, з них ПДВ 116 666,7 грн;

№ 29 від 16.06.2020 на суму - 400 000,00 грн, з них ПДВ 66 666,67 грн;

№ 28 від 16.06.2020 на суму - 300 000,00 грн, з них ПДВ 50 000,00 грн;

№ 30 від 16.06.2020 на суму - 400 000,00 грн, з них ПДВ 66 666,67 грн;

2) за договором № 22/05 від 22.05.2020:

№ 127 від 23.06.2020 на суму - 327 747,1 грн, з них ПДВ - 54 624,51 грн;

№ 124 від 23.06.2020 на суму - 494 229,4 грн, з них ПДВ - 82 371,56 грн;

№ 129 від 23.06.2020 на суму - 485 742,5 грн, з них ПДВ - 80 957,08 грн;

№ 131 від 23.06.2020 на суму - 304 071,8 грн, з них ПДВ - 50 678,63 грн;

№ 128 від 23.06.2020 на суму - 499 021,6 грн, з них ПДВ - 83 170,27 грн;

№ 126 від 23.06.2020 на суму - 493 352,4 грн, з них ПДВ - 82 225,4 грн;

№ 125 від 23.06.2020 на суму - 489 909 грн, з них ПДВ - 81 651,5 грн;

№ 130 від 23.06.2020 на суму - 468 303,6 грн, з них ПДВ - 78 050,59 грн;

№ 63 від 15.07.2020 на суму - 380 634,2 грн, з них ПДВ - 63 439,04 грн;

№ 62 від 15.07.2020 на суму - 325 650,7 грн, з них ПДВ - 54 275,12 грн;

№ 65 від 15.07.2020 на суму - 437 411,3 грн, з них ПДВ - 72 901,88 грн;

№ 64 від 15.07.2020 на суму - 399 371,7 грн, з них ПДВ - 66 561,95 грн;

№ 76 від 15.07.2020 на суму - 499 709,9 грн, з них ПДВ - 83 284,99 грн;

№ 75 від 15.07.2020 на суму - 490 941,2 грн, з них ПДВ - 81 823,53 грн;

№ 77 від 15.07.2020 на суму - 491 366,5 грн, з них ПДВ - 81 894,41 грн;

№ 73 від 15.07.2020 на суму - 496 809,5 грн, з них ПДВ - 82 801,59 грн;

№ 74 від 15.07.2020 на суму - 329 706,1 грн, з них ПДВ - 54 951,02 грн;

№ 72 від 15.07.2020 на суму - 497 655,8 грн, з них ПДВ - 82 942,64 грн;

№ 152 від 31.07.2020 на суму - 326 376,4 грн, з них ПДВ - 54 396,06 грн;

№ 156 від 31.07.2020 на суму - 307 889,7 грн, з них ПДВ - 51 314,95 грн;

№ 157 від 31.07.2020 на суму - 489 929,8 грн, з них ПДВ - 81 654,96 грн;

№ 158 від 31.07.2020 на суму - 498 197,8 грн, з них ПДВ - 83 032,97 грн.

Водночас, контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих в ТОВ БК Будівельний Майданчик та об`єм наданих робіт та послуг за період з 01.05.2020 по 31.07.2020 на адресу підприємств-покупців, що унеможливлює здійснення операцій між ТОВ БК Будівельний Майданчик та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за договорами.

Згідно даних ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ БК Будівельний Майданчик становить 9 чоловік у травні 2020 року та 14 чоловік у червні та липні 2020 років.

Щодо відносин з ТОВ Стеклосоюз

Контролюючим органом встановлено, що між ТОВ Український холдинг будівельних проектів (Замовник) та ТОВ Стеклосоюз (Субпідрядник) укладено договір підряду № 29/05 від 29.04.2020, згідно з п. 1 якого за цим договором Субпідрядник зобов`язується за завданням Генпідрядника та у відповідності до проектно-кошторисної документації на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - Роботи) на об`єкті: Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркіигом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі міста Києва та передати їх Генпідряднику.

Генеральний підрядник зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи та сплатити їх вартість у порядку та на умовах визначеним цим Договором.

Відповідно до п. 1.2, 1.3. Договору, 1.2. Оплата за виконані роботи Субпідрядником здійснюється Генпідрядником по фактично виконаним обсягом робіт, визначених в акті приймання виконаних будівельних-робіт (форма КБ- 2В) та довідці про вартість та витрати по встановленій формі КБ-3.

Генпідрядник проводить оплату прийнятих робітна підставі визначених підписаних документів в національній валюті України - гривнях шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Субпідрядника, що вказані в цьому Договорі.

Згідно з п. 5.1. та 5.2. Договору, фактично виконані Субпідрядником обсяги робіт оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт по встановленій формі КБ-2В та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 здачі-приймання виконаних робіт. Генпідрядник підписує їх протягом 6-ти (шести) робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Якщо при прийманні виконаних робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Субпідрядника, то Генпідрядник підписує акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) тільки після усунення всіх недоліків та дефектів за рахунок Субпідрядника.

Договори підписані у м. Києві зі сторони ТОВ Український холдинг будівельних матеріалів генеральним директором Рябоконь І.М., зі сторони ТОВ БК Будівельний Майданчик директором Бєлінським І.А.

На виконання Договору № 29/05 від 29.04.2020 виписано та надано ТОВ Український холдинг будівельних матеріалів складено довідку про вартість виконаних робіт та витрат від 29.05.2020, відповідно до якого вартість виконаних робіт становить 1 512 219,95 грн, з них ПДВ - 252 036,66 грн.

На підтвердження прийняття будівельних робіт складено акт приймання будівельних робіт № 1 від 29.05.2020 на суму 1 512 219,95 грн.

ТОВ Стеклосоюз на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів складено податкову накладну № 52 від 29.05.2020 на суму 1 512 219,95 грн, з них ПДВ 252 036,66 грн.

Водночас, контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих в ТОВ Стеклосоюз та об`єм наданих робіт та послуг за період з 01.05.2020 по 31.07.2020 на адресу підприємств-покупців, що унеможливлює здійснення операцій між ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за договорами.

Згідно даних ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ Стеклосоюз становить 9 чоловік у травні 2020 року.

Окрім того, податковий орган вказав, що в результаті проведеного аналізу даних реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ Стеклосоюз послуги з ідентичною номенклатурою не придбавало за період з 01.01.2020 по дату подання останнього звіту ПДВ.

Щодо відносин з ТОВ Астбуд

Контролюючим органом також встановлено, що між ТОВ Український холдинг будівельних проектів , в особі генерального директора Рябоконя Ігоря Миколайовича в подальшому (Замовник) та ТОВ Астбуд , в особі директора Юзви Бориса Романовича в подальшому (Субпідрядник) підписано договір підряду № 27/05 від 27.05.2020 на виконання робіт з будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-куртурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній Еліта центр ) по провулку Платонівському у Солом`янському районі міста Києва

3а цим Договором Субпідрядник зобов`язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі-Роботи) за адресою: провулок Платонівський, 6 у Солом`янському районі міста Києва (надалі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи та оплатити їх.

1.2. Вартість робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві і складається з сум актів виконаних робіт.

13. Оплата робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2В та КБ-3 за фактично виконані роботи.

На виконання договору складено довідку про вартість виконаних робіт та витрат від 23.06.2020 за червень 2020 року на суму 854 287,90 грн, з них ПДВ 142 381,32 грн.

На підтвердження прийняття будівельних робіт складено акти приймання будівельних робіт:

№ 1 від 22.06.2020 на суму 500 000,00 грн;

№ 2 від 23.06.2020 на суму 354287,00 грн.

ТОВ Астбуд на адресу ТОВ Український холдинг будівельних проектів складено податкові накладні:

№ 222 від 22.06.2020 на суму 500 000,00 грн, з них ПДВ 83 333,33 грн;

№ 223 від 23.06.2002 на суму 354 287,90 грн, з них ПДВ 59 047,98 грн.

Водночас, контролюючим органом встановлено, що кількість працюючих в ТОВ Астбуд та об`єм наданих робіт та послуг за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на адресу підприємств-покупців, що унеможливлює здійснення операцій між ТОВ Астбуд та ТОВ Український холдинг будівельних проектів за договорами.

Згідно даних ІС Податковий блок та поданих звітів ЄСВ кількість працюючих на ТОВ Астбуд становить 1 чоловік у червні 2020 року.

Окрім того, податковий орган вказав, що в результаті проведеного аналізу даних реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ Астбуд послуги з ідентичною номенклатурою не придбавало за період з 01.01.2020 по дату подання останнього звіту ПДВ.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи документи та встановлені контролюючим органом обставини, суд відмічає, що між позивачем та контрагентами складено усі первинні документи, необххідні на виконання господарських операцій, якими, в свою чергу, підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит за результатами здійснених господарських операцій ТОВ Український холдинг будівельних проектів , був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів, що підтверджується обставинами успішної реєстрації податкових накладних (п. 3.3.10 акту перевірки).

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених договорів контрагенти позивача ТОВ БК Будівельний майданчик ТОВ Стеклосоюз та ТОВ Астбуд були зареєстровані в якості юридичних осіб та були платниками податку на додану вартість (п. 3.3.13 акту перевірки).

Контролюючий орган не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту за вказаними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння ТОВ Український холдинг будівельних проектів від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угод з метою неправомірного отримання податкових вигод.

Також, відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем так і його контрагентами сум податку на додану вартість за наслідками спірних фінансово-господарських операцій (п. 3.3.15 акту перевірки).

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо здійснення ТОВ Український холдинг будівельних проектів будівельних робіт.

В той же час, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування встановлених судом в ході розгляду справи обставин.

Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 04.12.2018 у справі № 814/788/14, від 30.11.2018 у справі № 820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), порушення ними правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцями (постачальниками) товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява №6689/03), п. 38 рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02)).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу №1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів. Для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов`язковому порядку необхідно з`ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з`ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд не приймає твердження податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, що не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані вище юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, для забезпечення власної господарської діяльності. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання своїх договірних обов`язків контрагентом.

Варто також відмітити, що під час перевірки ТОВ Український холдинг будівельних проектів зустрічні звірки не проводилися.

Отже, без дослідження та оцінки первинних документів, якими фіксуються факти здійснення господарських операцій, висновки податкових органів не можуть бути покладені в основу висновку про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом саме при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що контрагенти не мають достатніх трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, враховуючи, що звіти ЄСВ не є належним та достатнім доказом відсутності трудових ресурсів, разом з тим, зустрічна звірка не була проведена та інші первинні документи контрагентів не перевірялися взагалі. У зв`язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки таких актів є неправомірним.

У той же час, суд зазначає, що, окрім зазначеної в Акті перевірки інформації контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вищенаведеними первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, суд зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відповідача носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №820/7831/15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вищенаведеними первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 1 469 079,00 грн до складу податкового кредиту за липень 2020 року та суму від`ємного значення у розмірі 245337,00 грн, а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 82590701 від 27.11.2020 та № 82610701 від 27.11.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Український холдинг будівельних проектів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український холдинг будівельних проектів" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82590701 від 27.11.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 82610701 від 27.11.2020.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український холдинг будівельних проектів" (адреса: 03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 59, оф. 2, ідентифікаційний код - 37402189), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011) понесені ТОВ "Український холдинг будівельних проектів" витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 19.08.2021.

Суддя К.С. Пащенко