Постанова

від 04.11.2021 по справі 456/4696/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/4696/20 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1612/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м.Львів

Справа № 456/4696/20

Провадження № 22ц/811/1612/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р ., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області, постановлену у м.Стрию 9 квітня 2021 року у складі судді Яніва Н.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Федоришин Н.С., з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Валова 7А , Стрийської міської ради, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

встановив:

29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з цією скаргою. В обґрунтування скарги посилається на те, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до нього ( ОСОБА_1 ), ОСББ Валова 7А , з участю третьої особи: Стрийської міської ради, про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні квартирою та прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 та знесення самочинно побудованої будівлі, застосовано заходи забезпечення позову, а саме: заборонено фізичним та юридичним особам проводити (здійснювати) будь - які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказує, що 25 березня 2021 року він ( ОСОБА_1 ) отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64909929 від 23 березня 2021 року, винесену старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Федоришин Н.С., у якій його зазначено боржником. Вважає постанову незаконною, оскільки боржником згідно ст. 15 Закону України Про виконавче провадження є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. В мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову зазначено, що у задоволенні вимог заявника щодо заборони ОСОБА_1 проводити (здійснювати) будь - які будівельні роботи на вказаних прибудинкових територіях житлових будинків та заборони експлуатації самочинно побудованої будівлі на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 слід відмовити, оскільки такий захід може порушити права відповідача. Заходи забезпечення позову, викладені у резолютивній частині ухвали суду від 26 листопада 2020 року, не повинні застосовуватись щодо фізичної особи ОСОБА_1 . Згідно повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання № 40506 від 11 грудня 2020 року вбачається, що у резолютивній частині виконавчого документа не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Докази скасування вказаного повідомлення як і докази внесення змін (виправлень) до виконавчого документа відсутні. Просить скаргу задовольнити.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на її доводи.

Заслухавши суддю-доповідача, заявника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Державний виконавець під час примусового виконання рішень керується положеннями Закону України Про виконавче провадження .

Встановлено, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особ: Стрийської міської ради Львівської області, ОСББ Валова 7А , про усунення перешкод у користуванні квартирою та прибудинковою територією, частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони фізичним та/або юридичним особам проводити (здійснювати) будь - які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 та на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 .

11 грудня 2020 року державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Матвіїшиним М.М. складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з відсутністю у резолютивній частині виконавчого документа повного найменування (для юридичних осіб) або прізвища, імені, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи, що суперечить п.3 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

22 березня 2021 року ОСОБА_2 , як стягувач повторно звернувся до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця Стрийського міськрайооного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Федоришин Н.С. від 23 березня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП №64909929 з виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2020 року, у якій стягувачем зазначений ОСОБА_2 , боржником - ОСОБА_1 , заборонено фізичним та/або юридичним особам проводити /здійснювати/ будь - які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 5 цього Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі ухвал судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно із ч.1, п.1 ч.2 ст. 18 Закону Законом України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1 і 2 ст. 4 Закону Законом України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених законом, та іншими нормативно-правовими актами.

Одним із видів рішень, що приймаються державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, є постанова.

Відповідно до п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

Суд першої інстанції зазначив, що Львівський апеляційний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 26 листопада 2020 року. Жодних тверджень про те, що ухвала не відповідає вимогам передбаченим ст.4 Закону України Про виконавче провадження у постанові Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року не зазначено.

В ухвалі про забезпечення позову не визначено фізичних та юридичних осіб, як сторони виконавчого провадження - боржників, а лише зазначений вид забезпечення позову - заборона проведення ними будь - яких будівельних робіт, що не означає автоматичного набуття такими особами статусу боржників, з відповідним зазначенням у постанові про відкриття виконавчого провадження їхніх даних. Заходи забезпечення позову вжиті у межах справи за позовом ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні квартирою та прибудинковою територією будинку, де заявник ОСОБА_3 має процесуальний статус відповідача, а тому саме він зазначений як боржник в ухвалі про відкриття виконавчого провадження № 64909929 від 23 березня 2021 року.

Тому суд першої інстанції вважав недоведеним порушення прав заявника постановою про відкриття виконавчого провадження. Вжитий судом захід забезпечення позову відповідає вимогам нормативно-правових актів, є обов`язковим для виконання державним виконавцем.

Суд першої інстанції посилається на те, що державний виконавець, здійснюючи дії з виконання ухвали суду від 26 листопада 2020 року, яка є виконавчим документом, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України Про виконавче провадження . Відкриття виконавчого провадження спрямоване на неупереджене, своєчасне та ефективне виконання рішення суду.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги

ОСОБА_1 суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа.

Згідно із ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановлено, що 12 лютого 2021 року позивачем подано позовну заяву в новій редакції, де ОСББ Валова 7А зазначено відповідачем. У цій заяві позивач просив зобов`язати ОСОБА_1 та ОСББ Валова 7А усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_3 та прибудинковою територією (земельною ділянкою) біля вказаного будинку шляхом демонтажу самовільно встановленої дерев`яної вбиральні та знесення самочинно побудованої будівлі; приведення земельної ділянки на прибудинкових територіях будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 та Незалежності відповідно у попередній стан.

Є встановленим,, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду від 26 листопада 2020 року застосовано заходи забезпечення позову у виді заборони фізичним та юридичним особам проводити дії.

На час постановлення цієї ухвали відповідачами були ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Валова 7А .

Заява про забезпечення позову задоволена частково.

У мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову зазначено, що у задоволенні вимог заявника щодо заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 та прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , заборони експлуатації самочинно побудованої будівлі належить відмовити, оскільки такий вид забезпечення позову не відповідає вимогам ст.150 ЦПК України та може порушити права відповідача.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для внесення ОСОБА_1 до постанови про відкриття виконавчого провадження у статусі боржника. Тому доводи скарги є підставними.

З урахуванням встановленого, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Керуючись: ст. 367, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 квітня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64909929 від 23 березня 2021 року, винесену старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 9 листопада 2021 року.

Головуючий

Судді