Постанова

від 10.11.2021 по справі 461/5940/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5940/18 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/672/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ванівського О.М.

суддів: Бойко С.М., Мельничук О.Я.,

секретаря Симця В.І.,

з участю: представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Басистого В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради та апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Албіс Компані товариства з обмеженою відповідальністю Діаніум Трейдінг Ко Лімітед на рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 березня 2019 року ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_18 звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради та Дочірнього підприємства Альбіс компані ТзОВ Данім трейдінг ко лімітед , третя особа - Львівський державний коледж легкої промисловості, у якому просили суд:

1. Визнати незаконною та скасувати частково ухвалу Львівської міської ради від 19.05.2011 року № 463 Про затвердження дочірньому підприємству Албіс компані ТОВ Діаніум трейдинг ко лімітед Республіка Кіпр проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , а саме: п.п.1.1 пункту 1 згаданої ухвали.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 06.11.2011 року, укладений між Львівською міською радою та ДП Албіс компані ТОВ Даніум трейдинг ко лімітед на оренду земельної ділянки площею 0,0058 га під кадастровим номером 4610136600:05:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому - спірна земельна ділянка ).

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивачі є власниками квартир в будинку АДРЕСА_3 і тривалий час є користувачами прибудинкової території площею 220 м.кв. В 2016 році ними виконано роботи по благоустрою прибудинкової ділянки, вартість яких склала 323 844 грн. В подальшому, позивачам стало відомо, що на спірну земельну ділянку (яка фактично знаходиться у дворі будинку В.Ліста, 06.10.2011 року між Львівською міською радою та ДП Албіс компані ТзОВ Даніум Трейдинг ко лімітед (в подальшому - ДП ) було укладено договір оренди землі на термін до 19.05.2021 року. Вважають, що даний договір оренди було укладено з порушенням закону з огляду на те, що станом на дату прийняття Львівською міською радою ухвали № 463, яка оспорюється позивачами, вже була постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 20.09.2007 року № 1135 в частині даної земельної ділянки (т.1, а.с. 2-5).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Визнато незаконною та скасовано частково ухвалу Львівської міської ради від 19.05.2011 року № 463 Про затвердження дочірньому підприємству Албіс компані ТОВ Діаніум трейдинг ко лімітед Республіка Кіпр проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , а саме: п.1 п.п. 1.1.

Визнано недійсним договір оренди землі від 06.11.2011 року, укладений між Львівською міською радою та ДП Албіс компані ТОВ Даніум трейдинг ко лімітед на оренду земельної ділянки площею 0,0058 га під кадастровим номером 4610136600:05:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 року касаційну скаргу Дочірнього підприємства Албіс Компані Товариства з обмеженою відповідальністю Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У вказаній постанові Верховний суд вказав, що відповідач ДП Албіс Компані ТОВ Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед , який є стороною спору, під час розгляду справи в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву заявив про застосування позовної давності, а в апеляційній скарзі звертав увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції висновків щодо вирішення цієї заяви. Апеляційний суд не надав значення вказаному арґументу, не встановив коли почала свій перебіг позовна давність, та чи пропущена вона позивачами.

Дане рішення оскаржили відповідачі: Львівська міська рада та Дочірнє підприємства Албіс Компані ТзОВ Діаніум Трейдінг Ко Лімітед .

Апелянти просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважають, що поза увагою суду залишено те, що оскаржуваними ухвалою та договором не було порушено права та інтереси позивачів, оскільки спірна земельна ділянка на АДРЕСА_1 відноситься до земель комунальної власності, не є прибудинковою територією згаданого будинку і позивачі не були та не є, а ні власниками, а ні користувачами цієї земельної ділянки.

Вважають помилковим висновок суду про те, що ухвала Львівської міської ради від 20.09.2007 року № 1135 була обмежена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву та втратила чинність згідно цього закону ще у вересні 2010 року, оскільки згаданий Закон був прийнятий лише 16 вересня 2008 року та набрав чинності з моменту опублікування у жовтні 2008 року і такий не передбачає припинення чинності чи/або обмеження дії, рішення органу місцевого самоврядування, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вважають такими, що не заслуговують на увагу, висновки суду про незаконність оспорюваних ухвали та договору оренди з тих підстав, що ухвала Львівської міської ради від 20.09.2007 року № 1135 Про погодження ДП Албіс Компані ТзОВ Діаніум Трейдінг Ко Лімітед місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки площею 0,0058 га була зупиненою у зв`язку із зверненням прокурора до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування окремих положень цієї ухвали, а у подальшому скасованою постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року, оскільки вважають, що згадана ухвала Львівської міської ради від 20.09.2007 року №1135 є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, що вичерпує свою дію фактом її виконання, і така була виконаною в силу самого факту її прийняття, а тому є такою, що вичерпала свою дію одночасно з її прийняттям. А постанова Львівського окружного адміністративного суд від 08 квітня 2011 року у справі № 2а-5137/10/1370 вступила в законну силу лише 09 квітня 2013 року, а оскаржувана позивачами ухвала Львівської міської ради № 463 була прийнятою 19 травня 2011 року, тобто - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-5137/10/1370.

Звертають увагу на те, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а підставою відмови у погодженні документації із землеустрою - невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а оскільки на день розгляду Львівською міською радою проекту ухвали, яка оспорюється позивачами, відомостей про його невідповідність проекту чинному законодавству встановлено не було, а ухвала Львівської міської ради від 20.09.2007 року № 1135 про погодження ДП Албіс компані місце розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для відтворення пасажу „ ІНФОРМАЦІЯ_1 вже була виконаною та вичерпала свою дію, то вважають, що підстав для відмови у його (проекту землеустрою) затвердженні рішенням органу місцевого самоврядування не було і ухвала Львівської міської ради від 19.05.2011 року № 463 в частині п.п.1.1 п.1 була прийнятою у спосіб та у порядку, передбаченому чинним на момент її прийняття законодавством.

Вважають, що судом безпідставно відмовлено у застосуванні позовної давності стосовно заявлених позовних вимог (том 2, а.с. 3-16, 23-25).

В судове засідання призначене на 10 листопада 2021 року належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , Львівська міська рада, ДП Альбіс компані ТзОВ Данім трейдінг ко лімітед , Львівський державний коледж легкої промисловості, не з`явилися.

Від ДП Альбіс компані ТзОВ Данім трейдінг ко лімітед 09.11.2021 року поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю їх представника в іншому судовому засіданні.

Зазначені в клопотанні причини неявки в судове засідання, колегія суддів визнала неповажними.

Згідно з ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Басистого В.О. на заперечення апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольнячи позовні вимоги про визнання незаконною та скасування частково ухвали Львівської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що дії Львівської міської ради щодо прийняття ухвали 19 травня 2011 року № 463 є незаконними, оскільки міська рада не мала права затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 . Враховуючи, що дії Львівської міської ради є протиправними, а ухвала міської ради від 20 вересня 2007 року № 1135 визнана незаконною та скасована, то і усі подальші акти, прийняті на виконання даної незаконної ухвали, є також незаконними, а вчинені відповідні правочини - недійсними, зокрема і договір оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 20.09.2007 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1135 Про погодження ДП Албіс компані ТОВ Діаніум Трейдінг Лімітед (Республіка Кіпр) місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 . Згідно з п.1 даної ухвали вказаному підприємству було погоджено місце розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для відтворення пасажу Міколяша . Підпунктом 1.1 пунктом 1 вказаної ухвали з-поміж інших ділянок вказаному підприємству було погоджено ділянку № 1 площею 0,0058 га на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Львівської міської ради від 19 травня 2011 року № 463 затверджено підприємству проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано земельні ділянки в оренду терміном на 10 років для відтворення пасажу Міколяша за рахунок земель житлової та громадської забудови, у тому числі ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0058 га на АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2011 року на підставі ухвали Львівської міської ради від 19 травня 2011 року № 463 між міською радою та ДП Албіс Компані ТОВ Діаніум Трейдінг Ко. Лімітед було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0058 га, кадастровий номер 4610136600:05:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на термін до 19 травня 2021 року.

Правовою підставою прийняття Львівською міською радою оспорюваної ухвали та укладення договору оренди була ухвала Львівської міської ради від 20 вересня 2007 року № 1135, про що зазначено у преамбулі Львівської міської ради від 19 травня 2011 року № 463. Так, у преамбулі спірної ухвали, крім іншого, міститься посилання також і на судові рішення, а саме: ухвалу Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2009 року, постанову Вищого господарського суду України від 09 червня 2010 року у справі № 24/145.

Так, ухвалою від 16.04.2009 року Господарського суду Львівської області у справі №33/268 було затверджено мирову угоду між Львівською міською радою та Львівською державною фінансовою академією. Спір стосувався ділянки на АДРЕСА_2 .

Постановою ВГСУ від 09.06.2010 року у справі №24/145 (на яку йдеться посилання в преамбулі ухвали міської ради) було залишено без задоволення касаційне подання Генерального прокурора України на постанову Львівського апеляційного господарського суду, якою відмовлено позивачу (Львівському державному коледжу легкої промисловості) в задоволенні позову про скасування ухвали №1135 від 20.09.2007 року Львівської міської ради (ухвали якою погоджено місце розташування спірної земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою).

Проте станом на 19.05.2011 року, дату прийняття спірної ухвали Львівською міською радою, дана постанова ВГСУ від 09.06.2010 року у справі №24/145 вже була скасована Верховним Судом України (Постанова ВСУ від 13.12.2010), справа направлена до ВГСУ і постановою ВГСУ від 06.04.2011 року у справі №24/145 під час нового розгляду касаційним судом було скасовано усі попередні судові рішення, а справу передано на новий розгляд до господарського суду.

Під час нового розгляду даної справи №24/145 (присвоєно новий номер 5015/2362/11) ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.07.2011 року провадження було зупинено до набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-5137/10/1370 за позовом Заступника прокурора м.Львова до Львівської міської ради, за участі ДП Албіс компані ТОВ Даніум трейдинг ко лімітед і Львівського державного коледжу легкої промисловості про визнання протиправним і скасування окремих положень ухвали №1135 від 20.09.2007 Львівської міської ради Про погодження місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_4 . Предметом позову було скасування вказаної ухвали щодо земельних ділянок №1 площею 0,0058 га на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_5 площею 0,03 га на АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі № 2а-5137/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року, позовні вимоги прокурора задоволено повністю, а ухвалу Львівської міської ради від 20 вересня 2007 року № 1135 в частині земельних ділянок № НОМЕР_1 площею 0,0058 га на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_5 площею 0,03 га на АДРЕСА_1 визнано незаконною та скасовано.

Таким чином, станом на дату прийняття Львівською міською радою спірної ухвали №463, якою було прийнято рішення затвердити дочірньому підприємству "Албіс Компані" товариства з обмеженою відповідальністю "Діаніум Трейдінг Ко Лімітед" Республіка Кіпр проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати земельні ділянки в оренду терміном на 10 років для відтворення пасажу "Міколяша" за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції: 1.1. Ділянки № 1 площею 0,0058 га на АДРЕСА_1 , - вже була постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.11 року про визнання незаконною та скасування ухвали №1135 від 20.09.07 в частині даної земельної ділянки.

Крім того, зверненню прокурора до суду передував протест від 10.03.2009 року, котрий було відхилено ухвалою міської ради від 30.04.09 №2642 Про розгляд протесту прокурора м.Львова від 06.03.2009 року . Після чого прокурор звернувся із вказаним вище позовом до суду.

Відтак, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року було скасовано ухвалу №1135 від 20.09.2007 року Львівської міської ради в частині погодження місце розташування земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0058 га та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо її відведення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року та ухвалою ВАСУ від 04.11.2015 року вказану постанову залишено без змін.

Крім цього, як вбачається з листа Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.10.2018 року, згаданим Управлінням було проведено перевірку законності передачі в оренду земельних ділянок: зокрема - на АДРЕСА_1 , за результатами якої вбачається порушення Львівською міською радою вимог земельного законодавства при прийнятті ухвали … від 19.05.2011 року № 463 , у зв`язку з чим на адресу голови Львівської міської ради було надіслано звернення, яким запропоновану зазначену вище ухвалу від 19.05.011 року № 463 скасувати (т.1, а.с. 123).

Згідно листа Міністерства культури України від 04.10.2018 року, земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в історичному ареалі міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311) й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта Архітектурний ансамбль історичного центра Львова , включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і відповідно до вимог Закону України Про охорону культурної спадщини на цій ділянці заборонені будь-які роботи без дозволу Міністерства культури України (як органу охорони культурної спадщини), який згаданим Міністерством не видавався (т.1, а.с. 124-125).

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що місцеве самоврядування це право і здатність громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України та законів України (стаття 2); одними з основних принципів місцевого самоврядування є народовладдя і законність (стаття 4); органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами (стаття 75).

Статтею 4 Закону України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики визначено, що однією з основних засад внутрішньої політики є посилення відповідальності представників органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських голів перед територіальними громадами, що їх обрали.

Права і законні інтереси територіальних громад закріплені, насамперед, в частині першій статті 140 Конституції України, за змістом якої це - можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення (зокрема і через різні форми безпосередньої демократії: місцеві референдуми, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо) в межах Конституції і законів України.

Якщо обмежується самостійність органів місцевого самоврядування (порушуються права територіальних громад), то будь-який мешканець муніципального утворення має право оскаржити таку дію (правовий акт) в суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення. При цьому громадянин не зобов`язаний наводити будь-які додаткові докази порушення персонально його суб`єктивних прав. Конституція України передбачає безпосередній судовий захист прав територіальних громад (прав місцевого самоврядування), а не тільки судовий захист органів місцевого самоврядування (стаття 145). Європейська хартія місцевого самоврядування також закріплює як одну з основних гарантій місцевого самоврядування право на судовий захист в статті 11, яка так і називається - «Правовий захист місцевого самоврядування» .

В рішенні Конституційного Суду України від 16.04.09 №7-рп/09 зазначається, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Вищевказані норми права дають підстави зробити висновок, що рішення органів місцевого самоврядування, які на думку певної особи є неконституційними чи незаконними, можуть бути оскаржені і скасовані в судовому порядку, оскільки це зачіпає суб`єктивне право цієї особи на місцеве самоврядування.

Даний спір стосується земельної ділянки площею 0,0058 га, яка безпосередньо межує з будинком на АДРЕСА_3 , мешканцями якого і є усі позивачі у даній справі. Матеріалами справи стверджується, що в 2016 році мешканцями згаданого будинку спільно із підрядною організацією на замовлення комунальної установи Інститут міста Львівської міської ради було виконано роботи по благоустрою даної території загальною вартістю 323 844 грн., за результатами яких спірну земельну ділянку було облагороджено, покладено бруківку, посаджено зелені насадження тощо (т.1, а.с. 35-36, 231-235). Відтак, безспірним є те, що рішення Львівської міської ради, які стосуються спірної земельної ділянки, стосуються також і прав, свобод та законних інтересів позивачів, а відтак такі у відповідності до частини 1 статті 4 ЦПК України вправі були звернутися до суду з даним позовом і доводи апеляційних скарг, які ставлять під сумнів право позивачів на звернення до суду з даним позовом, до уваги прийматися не можуть.

Що стосується строку позовної давності, то слід вказати наступне.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Звертаючись з позовом про визнання незаконною та скасування частково ухвали Львівської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі позивачі зазначили, що пропустили позовну давність з поважних причин, оскільки дізнались про порушення свого права у 2018 році під час громадських слухань щодо обговорення робіт з відновлення пасажу Міколяша , у тому числі і на спірній земельній ділянці.

Із позовом про визнання незаконною та скасування частково ухвали Львівської міської ради від 19.05.2011 року № 463 Про затвердження дочірньому підприємству Албіс компані ТОВ Діаніум трейдинг ко лімітед Республіка Кіпр проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , а саме: п.1 п.п. 1.1., визнання недійсним договору оренди землі від 06.11.2011 року, укладений між Львівською міською радою та ДП Албіс компані ТОВ Даніум трейдинг ко лімітед на оренду земельної ділянки площею 0,0058 га під кадастровим номером 4610136600:05:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., позивачі звернулися в суд в серпні 2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верхового суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 року у справі №369/6892/15-ц зазначила, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц зазначила, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень.

Як вбачається з оголошення прес - служби Львівської міської ради, розміщеного на веб - сайті Львівської міської ради (т. 1 а.с. 91) 25 грудня 2006 року о 14 год. у великому сесійному залі Львівської міської ради відбудуться громадські слухання на яких обговорюватимуть, зокрема відтворення пасажу Міколяша. Згідно оголошення торговий комплекс пасажу Міколяша у м. Львові був розташований між будинком АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Колегія суддів, приходить до висновку, що позивачами не пропущено строк позовної давності, оскільки адреса АДРЕСА_3 не фігурувала в жодному документі, що стосувався відтворення пасажу ОСОБА_19 , а відтак позивачі по справі не могли довідатися про своїх порушення прав раніше ніж у 2018 році, що підтверджується витягами з матеріалів громадського слухання, витяг з протоколу зустрічі щодо забудови датовані травнем - червнем 2018 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Львівської міської ради та Дочірнього підприємства Албіс Компані товариства з обмеженою відповідальністю Діаніум Трейдінг Ко Лімітед на рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 березня 2019 року слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, суд-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради та апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Албіс Компані товариства з обмеженою відповідальністю Діаніум Трейдінг Ко Лімітед залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 18.11.2021 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Бойко С.М.

Мельничук О.Я.