Постанова

від 24.11.2021 по справі 483/1009/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.11.21

22-ц/812/2096/21

Справа №483/1009/21 Головуючий у 1-й інстанції Куцаров В. І.

Провадження №22-ц/812/2096/21 Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої: Ямкової О. О. ,

суддів: Лисенка П. П., Локтіонової О. В. ,

із секретарем: Горенко Ю. В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Кучми О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 вересня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Куцарова В. І. в місті Очакові Миколаївської області о 15 годині 51 хвилині, із складенням його повного тексту 14 вересня 2021 року, по справі

за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Оздоровчий комплекс

санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді

(надалі - ТОВ ОКСТ Ольвія ),

третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Багатогалузева фірма

Постачелектромех

(далі - ТОВ БФ Постачелектромех ),

Очаківська міська рада об`єднаної територіальної громади

(далі- Очаківська міськрада),

про припинення права постійного користування

та визнання права користування на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді , треті особи: ТОВ Багатогалузева фірма Постачелектромех , Очаківська міська рада об`єднаної територіальної громади, яку у липні 2021 року уточнив, та просив припинити право користування ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810300000:03:002:0003, якою товариство користується на підставі державного акту на право постійного користування від 4.01.2000 №116 частково, площею 1 589 кв.м., з визнанням позивача таким, що набув право постійного користування на цю частину земельної ділянки, а саме площею 1 589кв.м., для обслуговування будинку відпочинку, належного йому на праві власності, та розташованого в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 18 листопада 2010 року за договором купівлі-продажу, укладеним з третьою особою ТОВ БФ Постачелектромех , він набув право власності на будинок відпочинку літ. К-2, загальною площею 192,1кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований разом з іншими будиночками відпочинку на земельній ділянці загальною площею 11,2га державної форми власності з кадастровим номером 4810300000:03:002:0003.

Після набуття права власності на нерухомість та до наступного часу позивач не може оформити право користування земельною ділянкою, яка необхідна для обслуговування набутого ним у власність будинку відпочинку, у зв`язку з наявністю у відповідача права постійного користування на землю.

Посилаючись на наведені обставини, а також положення частини 1 і 2 статті 120 Земельного Кодексу України (ЗК), частину 1 статті 328 і частину 1 статті 377 Цивільного Кодексу (ЦК) України, позивач просив захистити його порушене право шляхом часткового припинення права постійного користування одного землекористувача з одночасним визнанням за ним такого права на земельну ділянку площею 1 589 кв.м..

Представник Очаківської міської ради проти позову не заперечувала.

Відповідач ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді , навпаки, надав відзив та заперечення на відповідь позивача на відзив, у яких позовні вимоги не визнав та вважав відсутнім предмет позову, оскільки позивач ОСОБА_1 від ТОВ ОКСТ Ольвія будь-яку нерухомість в порядку укладення договорів не отримував, та крім цього, не може, будучи фізичною особою, претендувати на право постійного користування частиною земельної ділянки, яка є комунальною власністю та знаходиться у володінні та користуванні товариства на підставі державного акту.

Також вважав зазначення позивачем площі 1 589кв.м. земельної ділянки, невідомої конфігурації, без її формування та виділення, некоректним. Вказував, що міською радою надавалося позивачу право на складання проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0263 га для подальшого надання її в оренду, але ОСОБА_1 таких умов не виконав.

Крім цього, після вирішення питання про надання дозволу на складання землепідрядної документації позивачу та іншим особам, змінилася загальна площа земельної ділянки, якою правомірно користується товариство, яка на час розгляду справи складає не 11,975га, а 10,75га, а відтак, підстав вважати, що право позивача на отримання в установленому порядку земельної ділянки для обслуговування будиночка, порушено товариством, - немає.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення по справі суд виходив з того, що позивачем у судових засіданнях за допомогою належних доказів не доведено факту порушення його прав відповідачем, та не спростовані доводи останнього щодо використання ОСОБА_1 встановленого законом способу формування земельної ділянки відповідної площі та її оформлення через орган місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом не взято до уваги той факт, що заявлені ним вимоги визнаються міською радою, яка є третьою особою у даному спорі.

Не звернуто судом уваги на наявність у матеріалах справи листів, отриманих ним 21 червня 2019 року від Очаківської міської ради та від колишнього керівника відповідача ще 3 грудня 2010 року, зміст яких, на його думку, є належним підтвердженням розташування набутого ним на праві власності будиночка для відпочинку на земельній ділянці, яка знаходиться на праві постійного користування у відповідача. Свідчить про це і кадастровий номер ділянки, який зазначено у договорі купівлі-продажу, укладеного між ним та третьою особою.

Усім наведеним ним обставинам судом першої інстанції дана невірна оцінка, внаслідок чого суд дійшов безпідставного висновку про відсутність порушення його прав відповідачем, як землекористувачем ділянки, на якій знаходиться належна йому нерухомість.

У відзиві на подану апеляційну скаргу відповідач, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу, і тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Очаківської міської ради №247 від 29 вересня 1998 року Міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія (скорочено МОК Ольвія ), правонаступником якого є відповідач ТОВ ОКСТ Ольвія , який розташований за адресою: місто Очаків, вулиця 60 років СРСР (нині - вулиця Будівельників), 7 залишено у постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 11,8077 га для обслуговування МОК Ольвія , в тому числі: ділянку №І, як територію самого МОК Ольвія , яка складає площу 10,9542га, ділянку №ІІ, як територію спільного користування МРК Ольвія та санаторію Золотий колос , площею 0,1334га, ділянку №ІІІ, як територію кінотеатру МОК Ольвія , площею 0,1766га та ділянку №ІУ, як територію складу, площею 0,1673 у тимчасове користування, внаслідок чого загальна площа земельної ділянки МОК Ольвія у постійне та тимчасове користування з урахуванням Ѕ частини спільного користування склала 11,975га (а.с.25-39, 86).

В подальшому МОК Ольвія 4 січня 2000 року видано державний акт серії МК за №116 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 11,975га за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.32). За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ ОКСТ Ольвія на праві приватної власності зареєстровано комплекс нерухомого майна та об`єкти благоустрою, розташовані у АДРЕСА_2 , загальною площею 11514,5кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 28.12.2004 (а.с.192)

Втім, за іншою суміжною адресою, а саме: АДРЕСА_1 позивачем ОСОБА_1 18 листопада 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ним з третьою особою ТОВ БФ Постачелектромех , набуто на праві власності будинок для відпочинку літ. К-2, загальною площею 192,10кв.м..

У пунктах 1.2.1, 1.3 договору значиться, що відповідно до довідки Держкомзему у місті Очакові Миколаївської області від 11.11.2010 №722/4-03/4-15 цей будинок, як і інші будинки відпочинку розташований на земельній ділянці державної форми власності площею 11,2га з кадастровим номером 4810300000:03:002:0003, та до укладення договору належав на праві власності третій особі, що підтверджено свідоцтвом про право власності, яке видано виконавчим комітетом Очаківської міськради 2.03.2010 на підставі рішення №321 від 27.10.2009 (а.с.15).

Разом з тим зі змісту рішення виконкому міськради №321 від 27 жовтня 2009 року слідує, що воно прийнято на підставі звернення ТОВ БФ Постачелектромех з питань, які стосуються присвоєння окремої нумерації об`єктам нерухомості, що знаходяться у складі комплексу ТОВ БФ Постачелектромех за адресою: АДРЕСА_3 , і є самостійними об`єктами права власності та складаються з приміщень громадського будинку, в тому числі будиночку під літ. К-2 , загальною площею 192,1кв.м., який належить третій особі та якому присвоєно номер 7/4-3 (а.с.)

За витягами із інвентарних справ за адресами: АДРЕСА_4 (ТОВ БФ Постачелектромех ) вбачається, що будинок для відпочинку літ. К-2 не входив до інвентаризаційного акту МОК Ольвія та відсутній на схематичному плані розташування споруд у складі комплексу на земельній ділянці, якою з 1998 року користується відповідач, і відтак, ніколи не відчужувався відповідачем на користь будь-кого, крім будинків відпочинку літ. А? , Б? , В? , Г? та Д? . Зазначені дачні будинки від МОК Ольвія перейшли на прав власності до приватного підприємства Енергокомплект на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2007 року, внаслідок чого 27 грудня 2007 року за цим підприємством зареєстровано право власності на дачні будинки літ. А? , Б? , В? , Г? та Д? , які ним в подальшому передані до статутного фонду третьої особи ТОВ БФ Постачелектромех . Після чого право власності третьої особи оформлені на будинки літ. А? , Б? , В? , Г? та Д? на підставі рішення виконавчого комітету Очаківської міської ради №355 від 25 листопада 2008 року. У рішенні виконкому не має посилання на перехід права власності на будинок літ. К-2 до ТОВ БФ Постачелектромех від будь-якої особи, але таке право третьої особи зареєстровано на цей будинок на підставі свідоцтва про право власності від 14 вересня 2009 року, яке видано саме на підставі рішення виконкому №355 без будь-якого правового обґрунтування переходу прав власності та їх виникнення на цей будинок відпочинку (а.с.181-209).

Отже, у матеріалах цивільної та інвентаризаційних справ відсутні дані про розташування вказаного будинку на земельній ділянці відповідача, як відсутні відомості про знаходження у користуванні відповідача, на момент укладення договору купівлі-продажу між третьою особою та позивачем, земельної ділянці площею 11,2га з кадастровим номером 4810300000:03:002:0003 (а.с.181-192).

В той же час за зверненням позивача та інших осіб, які придбали майно у третьої особи ТОВ БФ Постачелектромех , Очаківською міською радою, в межах своїх повноважень, прийнято рішення №26 від 23.12.2011 про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, в тому числі ОСОБА_1 для розташування та обслуговування будинку відпочинку по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0263га. У пункті 2 рішення має місце зазначення строку його виконання, а саме два місяця для замовлення та виконання документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренди та подачі її на затвердження міської ради (а.с.55).

Докази щодо виконання ОСОБА_1 у встановлені терміни документації із землеустрою або її повернення з будь-яких причин без розгляду у матеріалах справи відсутні, та позивачем або його представником до судових засідань не надані.

Разом з тим зі змісту рішення Господарського суду Миколаївської області від 1.09.2020 вбачається, що у подальшому рішення Очаківської міськради від 23.12.2011 за №26 визнано таким, що втратило чинність на підставі іншого рішення Очаківської міської ради від 17 квітня 2015 року №22, а наступним рішенням ради від 27 жовтня 2017 року №16 затверджена технічна документація із землеустрою з передачею в оренду ТОВ ОКСТ Ольвія земельної ділянки комунальної форми власності, загальною площею 10,7526га, для розташування оздоровчого комплексу нерухомого майна та об`єктів благоустрою строком на 5 років з присвоєнням сформованої земельної ділянки кадастрового номеру 4810300000:03:002:0003 (а.с.31).

Такі ж дані відносно номеру та площі земельної ділянки, якою користується ТОВ ОКСТ Ольвія містяться у Публічній кадастровій карті.

Але, незважаючи на рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду відповідачу, договір оренди між ТОВ ОКСТ Ольвія та Очаківською міською радою до наступного часу не укладено.

Посилаючись на обставини небажання відповідача припинити право користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок відпочинку за №7/4-3, позивач ОСОБА_1 вважав можливим захистити своє право у судовому порядку у визначений ним спосіб, та пред`явив позов, у якому просив припинити право постійного користування відповідача на частину ділянки площею 1 589кв.м., яка визначена ним особисто за його технічним паспортом, виданим не на одну будівлю (літ. К-2), а на дві (літ. К-2 та Л-2), та визнати за ним таке ж право постійного користування на земельну ділянку саме цією площею.

За положеннями статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 123 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача земельних ділянок відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини 1 статті 126 ЗК України (в редакції чинній на час оформлення позивачем права власності на будинок) встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Разом з тим за статтею 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набувати лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі; господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі.

Тобто до переліку осіб, яким надано право отримати земельну ділянку із земель державної та комунальної власності на праві постійного користування для обслуговування будинку відпочинку, фізичних осіб положеннями діючого законодавства не віднесено.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для припинення права постійного користування юридичної особи, яка його набула у відповідності до статей 10-11, 15, 23, 25, 109, 127 ЗК УРСР, та надання такого же права позивачу, як фізичної особі, що є власником нерухомого майна, в порядку статті 92 ЗК України є неспроможними, а обраний позивачем саме цього способу захисту порушеного права є таким, що не відповідає не лише положенням статей 15-16 ЦК України та статті 5 ЦПК України, а ще і положенням ЗК України.

Це підтверджується і самими обставинами справи, а саме прийняттям компетентним органом місцевого самоврядування рішення щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для обслуговування будинку відпочинку в оренду, а не на праві постійного користування.

Крім цього за статтею 79? ЗК України земельна ділянка як об`єкт цивільних прав виникає з моменту її формування. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Тому земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Відтак, пред`являючи вимоги про припинення права користування на ділянку площею 1 589кв.м., з визнанням за ним такого права, позивач не лише не виконав вимоги статті 79? ЗК України, на час розгляду справи, а просив захистити своє право на площу ділянки, яка не відповідає не лише площі землі, якою користується відповідач, а і суперечить змісту первісного рішення виконкому про надання дозволу, за яким органом місцевого самоврядування визначалося, що для обслуговування належного ОСОБА_1 на праві власності будинку літ. К-2, можливо виділити земельну ділянку комунальної форми власності орієнтовною площею 0,0263га (а.с.53).

Не має в матеріалах справи доказів, що будинок, який належить позивачу розташовано на тій же земельній ділянці, яка з 2000 року знаходиться на праві постійного користування у відповідача, та за рішенням міськради у 2017 році надана на праві оренди йому же з присвоєнням кадастрового номеру.

Не надано таких доказів до суду і позивачем. Вказання у договорі купівлі-продажу кадастрового номеру земельної ділянки без її прив`язки до визначеної адреси у місті Очакові на підставі довідки Держкомзему, площа якої не співпадає з площею ділянки, якою користується відповідач, суперечить не лише рішенню Очаківської міськради від 27.10.2017, яким затверджена технічна документація із землеустрою, та за якою присвоєно кадастровий номер ділянки, а і витягу з Публічної кадастрової карти з якої вбачається, що земельній ділянці площею 10, 7526га, якою користується ТОВ ОКСТ Ольвія кадастровий номер 4810300000:03:002:0003 присвоєно у 2017 році при складанні технічної документації. До цього часу кадастровий номер ділянці, яка знаходилася на праві постійного користування у відповідача на підставі державного акту, не надавався (а.с.15, 173).

До того ж, звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 не звернув увагу на те, що порядок надання земельних ділянок із комунальної або державної форми власності в оренду чи власність надається новому власнику, у зв`язку з переходом права власності на нерухомість, у визначеному законом порядку.

Так, за положеннями статті 120, пункту е статті 141 ЗК України та статті 377 ЦК України (в редакціях, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу), встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, що пов`язано з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Між тим, за матеріалами справи вбачається, що при укладенні договору купівлі- продажу питання виділу частини земельної ділянки, на якій розташований будинок, її формування та присвоєння окремого кадастрового номеру сторонами угоди не вирішувалося, що призвело до наступного звернення позивача до суду з цим позовом, але без врахування того, що питання формування земельної ділянки та її виділу відносяться до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування та землеустрою.

Також за відповідними змінами, внесеними до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, які набрали чинності 28.10.2021, встановлено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України .

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду.

Набувач такого об`єкта зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118 , 123 або 128 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня державної реєстрації права власності припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, та передати її у власність або оренду набувачу (власнику) такого об`єкта.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

У разі набуття частки у праві власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об`єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.

У разі недосягнення згоди між набувачем та землекористувачем щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою такий порядок визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином на час розгляду справи законодавець визначив механізм одночасного переходу права власності чи користування на земельну ділянку при переході права власності на нерухомість, і порядок реєстрації таких прав або, за відсутності правових підстав для одночасного переходу прав власності чи користування на нерухомість та земельну ділянку щодо осіб, які не можуть набувати земельну ділянку на праві постійного користування, порядок набуття ними такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність або оренду.

За наведених обставин, судом першої інстанції вірно встановлено та перепровірено судом апеляційної інстанції, те, що на момент набуття позивачем права власності на будинок у третьої особи, не було достеменних підстав вважати, що будинок відпочинку літ. К-2 знаходився на земельній ділянці, якою на праві постійного користування з 2000 року володіє відповідач.

При укладенні договору купівлі-продажу, його сторонами не виконані приписи статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України в частині формування виділу окремої земельної ділянки, на якій знаходився предмет договору, з присвоєнням їй окремого кадастрового номеру, внаслідок чого це призвело до порушення прав самого позивача.

У подальшому, за час володіння та користування нерухомістю позивачем не виконані вимоги Очаківської міської ради з питання складення технічної документації із землеустрою відносно земельної ділянки, яку він бажав отримати під нерухомістю.

Тому за встановленими судами обставинами відсутні підстави вважати, що права позивача порушені саме відповідачем, а за такого, судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, в тому числі у зв`язку з обранням невірного способу захисту.

Крім того, з огляду на зміни внесені до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, які набули чинності на час остаточного розгляду справи, позивачем не використано механізм отримання в оренду чи власність частини земельної ділянки комунальної форми власності з метою обслуговування належної йому на праві власності нерухомості.

На підставі викладеного та у відповідності до положень, передбачених статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Усі інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, які належним чином встановлені та досліджені судом першої інстанції, а також до особистого помилкового тлумачення норм законодавства, а тому не впливають на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 367, 374 , 375 , 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 вересня 2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді П. П. Лисенко

О. В. Локтіонова