Рішення

від 14.09.2021 по справі 483/1009/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1009/21

Провадження №2/483/496/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Куцарова В.І.,

за участю секретаря судових засідань Шилінскас О.В.,

представника позивача адвоката Данилюк Н.В.,

представника відповідача Сорочана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді", треті особи на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Постачелектромех", Очаківська міська рада об`єднаної територіальної громади, про визнання права постійного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді" (далі ТОВ "ОКСТ "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді"), треті особи на стороні відповідача ТОВ "Багатогалузева фірма "Постачелектромех", Очаківська міська рада об`єднаної територіальної громади, про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18.11.2010 року він за 79000 грн. придбав у ТОВ "Постачелектромех" будинок для відпочинку, розташований в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2010 року. У договорі купівлі-продажу зазначено, що згідно довідки відділу Держкомзему у м.Очакові від 11.11.2010 №722/4-03/4-15 вказаний будинок та інші будинки відпочинку розташовані на земельній ділянці площею 11,2 га, яким присвоєно кадастровий номер 4810300000:03:002:0003 та земельна ділянка, на якій розташовані будинки для відпочинку, знаходиться у державній власності (п. 1.2.1 договору). Цей договір зареєстровано Очаківською міською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 01.12.2010. Вказаний будинок, разом із іншими будинками, що мали таке ж призначення як і придбаний ним будинок, знаходиться на земельній ділянці розміром 11,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні у відповідача на підставі Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрований 04.01.2000 під №116 на Міжгосподарський оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді. Ця обставина підтверджується листом Очаківської міської ради від №2-8/6-4.2, де зазначено про те, що належний позивачу будинок відпочинку знаходиться на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні відповідача на підставі державного акту на землю від 04.01.2000 №116. При цьому, зазначено, що відповідач повинен звернутися до міської ради щодо припинення права користування земельною ділянкою у зв`язку із набуттям іншими особами права власності на нерухоме майно, яке на ній розташоване.

19 грудня 2012 року міжгосподарський оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді як юридичну особу було припинено шляхом її перетворення в нову юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді . Ідентифікаційний номер юридичної особи Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді - 05383371 не змінився та у товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей підлітків та молоді залишився самий код - 05383371. Тобто товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді створений внаслідок перетворення та є правонаступником усіх прав та обов`язків Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді. Вказані факти встановлено Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 по справі №915/2484/19 за позовом Очаківської міської ради до ТОВ Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді про припинення права постійного користування земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею, а тому новому доведенню не підлягають. У вказаному рішенні господарського суду зазначено, що державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований за №116 від 04.01.2000р., яким було надано у постійне користування міжгосподарському оздоровчому комплексу санаторного типу Ольвія земельної ділянки площею 11,1975 гектарів, виданий у відповідності до приписів законодавства, чинного на дату його видачі. В рішенні суду зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді створений внаслідок перетворення та є правонаступником усіх прав та обов`язків Міжгосподарського оздоровчого комплексу санаторного типу Ольвія для дітей, підлітків та молоді. Ідентифікаційний код юридичної особи у обох вказаних юридичних осіб є незмінним. При розгляді зазначеної справи рішенням суду встановлено, що відповідач продав частину будинків для відпочинку, в тому числі ТОВ багатогалузева фірма Постачелектромех ( в тому числі будинок, який був у послідуючому придбаний позивачем).

Частинами 1,2 статті 120 Земельного кодексу Українипередбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, належне йому нерухоме майно, розташоване на належній відповідачу земельній ділянці, а тому вважаэ, що має місце порушення його права на оформлення права користування земельною ділянкою.

Він здійснює користування земельною ділянкою, призначеною для обслуговування придбаного будинку для відпочинку в загальному розмірі 1589 кв.м., що підтверджується технічним паспортом. Неодноразово звертався до відповідача з питання переоформлення земельної ділянки для обслуговування будинку, надання копії державного акту на землю для звернення до суду у разі незадоволення прохання, однак відповіді не отримав.

Посилаючись на викладене, позивач просив припинити частково право користування відповідача земельною ділянкою, що знаходиться у нього в користуванні на підставі державного акту на право постійного користування на землю від 04.01.2000 №116, у розмірі 1589 кв. м. та визнати його таким, що набув права постійного користуванні на земельну ділянку розміром 1589 кв. м. для обслуговування будинку для відпочинку розташованого в АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

В подальшому позивач уточнив позовну вимогу та просив: припинити частково право користування відповідача земельною ділянкою кадастровий номер 4810300000:03:002:0003, що знаходиться у нього в користуванні на підставі державного акту на право постійного користування на землю від 04.01.2000 №116, у розмірі 1589 кв. м та визнати його таким, що набув права постійного користуванні на земельну ділянку розміром 1589 кв.м для обслуговування будинку для відпочинку, розташованому в АДРЕСА_1 ; стягнути із відповідача судові витрати.

16 липня 2021 року на адресу суду від ТОВ "ОКСТ"Ольвія" для дітей, підлітків та молоді" надійшов відзив на позовну заяву у якому генеральний директор Гончар В.О. заперечив проти позову та зазначив наступне.

TOB ОКСТ Ольвія , не є належним відповідачем у даній справі. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання їївласником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 Кодексу). Отже за рахунок TOB ОКСТ Ольвія , як юридичної особи приватного права не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо визнання за позивачем права на постійне користування земельною ділянкою, бо такими повноваженнями (прийняття відповідного рішення, видання документа на право користування землею, тощо) наділені виключно органи державної влади або органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень. Як вбачається з додатних до позовної заяви документів (лист позивача від 04.07.2019 р. на ім`я керівника прокуратури м. Очакова), рішенням Очаківської міської ради № 26 від 23.12.2011 року ОСОБА_1 (позивачу) було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під вищезазначений будинок. Так в цьому рішенні зазначено (п.2), що 23 грудня 2011 р. 16 сесія Очаківської міської ради 6 скликання, розглянувши заяви громадян та юридичних осіб вирішила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду: в тому числі і ОСОБА_1 - земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 орієнтовною площею - 0263 га. та ТОВ Постачелектромех 3 (три) земельні ділянки за адресою - Очаків, вул. 60 років СРСР 7/4-1, 7/4-6 та 7/4-7 з площами відповідно: 0,0248, 0,0423 та 0,0286 га. Тобто уповноважений орган місцевого самоврядування у визначений законом спосіб вже надав позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки, необхідної йому для розміщення і обслуговування належного йому на праві власності будинку для відпочинку. Тобто цей орган шляхом видання ненормативного акту фактично повністю вирішив ті питання, які вказує позивач в якості предмету і підстав даного спору, що вказує на відсутність спору, як такого. Більше того. Як вказує позивач у своєму листі на ім`я керівника Очаківської прокуратури, на підставі рішення Очаківської міської ради від 23.12.2011 р. № 26 ним ( ОСОБА_1 ) було невідкладно розроблено і ще в 2013 році подано на затвердження в управління Держземагенства Очаківського району Миколаївської області проект землеустрою з відведення виділеної йому земельної ділянки. Але, як далі зазначає позивач, до сьогодні через різні бюрократичні перепони цей проект у законному порядку не розглянуто. Таким чином рішення Очаківської міської ради від 23.12.2011 р. № 26 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду було фактично виконане. Позивач просить суд визнати його таким, що набув право постійного користування частиною земельної ділянки у розмірі 1598 кв. м. для обслуговування будинку для відпочинку. Тобто позивач веде мову про визнання його в судовому порядку землекористувачем на праві постійного землекористування. В той же час рішенням Очаківської міської ради від 23.12.2011 р. № 26 позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Але суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права оренди. Хоча орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг. Таким чином законодавцем не надано право фізичним особам одержувати у постійне користування на безоплатній основі земельні ділянки із земель державної та комунальної власності. Отже позовні вимоги стосовно надання (чи визнання) позивачу права на постійне користування земельною ділянкою прямо суперечать вимогам земельного законодавства а тому задоволенню не підлягають.

Представник позивача Данилюк Н.В. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила про його задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав. викладених у запереченнях.

Представник третьої особи - Очаківської міської ради Кучма О.В. не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи ТОВ "Багатогалузева фірма "Постачелектромех" у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно копії договору купівлі-продажу від 18.11.2010 року ОСОБА_1 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю багатогалузевої фірми "ПОСТАЧЕЛЕКТРОМЕХ" нерухоме майно - будинок відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15) .

Згідно підпункту 1.2.1 вказаного договору будинки для відпочинку розташовані на земельній ділянці площею 11,2 га, який присвоєно кадастровий номер 4810300000:03:002:003 та земельна ділянка, на якій розташовані будинки для відпочинку, знаходиться у державній власності.

Відповідно до змісту ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Відповідно до ч.6 ст. 120 ЗК України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків) (ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Отже, законодавство встановлює правило, за яким перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі попереднього власника земельної ділянки.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Згідно рішення 16 сесії 6 скликання Очаківської міської ради № 26 від 23.12.2011 року позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянку в оренду для розташування та обслуговування будинку для відпочинку по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,0263 га. Пунктом 3 вказаного рішення передбачено, що громадянам та юридичним особам у 2-х місячний термін замовити та виконати документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та подати її на затвердження міської ради (а.с.53).

Однак, позивачем доказів виготовлення вказаної документації не надано.

Посилання представника позивача на те, що йому поверталась вказана документація на до оформлення, не приймаються до уваги, оскільки на підтвердження вказаного не надано жодного доказу.

Також, не приймаються до уваги посилання представника позивача щодо розміру земельної ділянки - 1589 кв.м., що зазначений у технічному паспорті на будинок відпочинку та зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки технічний паспорт на будівлю не є документом, який підтверджує право власності, а кадастровий номер присвоєно іншій земельній ділянці.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачем та його представником не надано належних та допустимих доказів щодо порушення прав позивача саме відповідачем - ТОВ "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді".

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 141, 81, 82, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді", треті особи на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Постачелектромех", Очаківська міська рада об`єднаної територіальної громади, про визнання права постійного користування земельною ділянкою, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2021 року.

Головуючий