Постанова

від 15.11.2021 по справі 756/15583/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/15583/17 головуючий у суді І інстанції: Диба О.В

провадження№22-ц/824/8043/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Суханової Є.М.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними в частині покупці, переведення прав та обов`язків покупця та визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач звернувся із позовом до відповідачів про визнання правочинів недійсними в частині покупця, переведення прав та обов`язків покупця та визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

В обґрунтування позовних посилався на те, що 07.08.1999 року між ним та ОСОБА_3 укладено шлюб.

За час перебування у шлюбі сторонами придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , гараж та земельна ділянка під гаражем, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер 579570280000.

Позивач вказує, що зазначене майно набуте подружжям за час шлюбу та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, незважаючи на те, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_2 - матері ОСОБА_3 , оскільки воно придбане за кошти позивача, які він отримав перебуваючи у довготривалих відрядженнях.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 з 2005 року перебуває на пенсії, тому не мала змоги придбавати нерухомість, а тільки реєструвала на себе майно придбане за кошти позивача.

З урахуванням викладеного позивач просить визнати недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу, а саме: квартири АДРЕСА_1 від 10.12.2009; квартири АДРЕСА_2 ; гаражу та земельної ділянки під ним, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 ; незавершеного будівництвом об`єкту житлової нерухомості дачного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, від 28.07.2016; земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер 579570280000, від 28.07.2016; визнати позивача покупцем за договорами купівлі-продажу вищезазначеного майна; визнати зазначене майно спільною сумісною власністю з відповідачем ОСОБА_3 ..

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними в частині покупці, переведення прав та обов`язків покупця та визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що маючи тривалий стаж роботи з 1987 року, понад 33 роки як військовослужбовець Міністерства Оборони України, а також перебуваючи у довготривалих відрядження за кордоном, а саме з 2006 по 2009 рік та з 2012 по 2016 рік, отримав значний дохід, що підтверджується довідками про отримання коштів, а саме: Міністерства оборони України, що за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном у Посольстві України в Румунії за період з 03.05.2006 по 04.03.2009 рік ОСОБА_1 було виплачено 80 532,00 дол. США; Міністерства оборони України, що за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України у РФ за період з 20.10.2012 по 17.04.2016 рік ОСОБА_1 було виплачено 162 377,00 дол. США. Міністерства оборони України, що за період з травня 2006 по жовтень 2017 року дохід ОСОБА_1 склав 999 808,94 грн.

Зазначає, що придбане у шлюбі майно за кошти позивача, саме в цей час, після повернення його із закордонних відряджень, було придбано вищезгадане майно, що співпадає по даті та ціні.

ОСОБА_2 все життя пропрацювала в структурному підрозділі МО України майстром на будівництві. З 2005 року перебуваючи на пенсії продовжувала працювати в котельній військового госпіталю. Отже, в неї були скромні статки, позивач і його батьки постійно допомагали їй у всьому, старалися як найкраще, щоби було добре для всіх.

Вказує, що факт купівлі квартири за кошти ОСОБА_1 , а також витрати власних коштів позивача на здійснення ремонту в квартирі та закупівлю нових меблів підтверджується: довідкою фінансово-економічного відділу військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 отримано 80532,00 доларів США; квитанції, товарні чеки, договори на замовлення меблів, акти виконаних робіт, видаткові накладні та інші документи (на 75 аркушах), що підтверджують витрати коштів у зазначений період ОСОБА_1 на ремонт в квартирі та закупівлю нових меблів; письмовими поясненнями та покази свідків у суді: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

Квартира АДРЕСА_2 була придбана у 2000 році вартістю 20600 грн. Площа квартири становила 61,3 кв. м. Квартира знаходилась на другому поверсі, двоповерхового будинку, в якому згідно плану було чотири трикімнатні квартири. Також, до будинку належала прибудинкова територія (земля знаходилась у спільному користуванні), а також гараж (дерев`яний гараж, якій був самочинно збудований попереднім власником). В квартирі тривалий час ніхто не проживав, вона була в занедбаному стані та потребувала капітального ремонту. Крім того, потрібно було відремонтувати покрівлю в будинку над квартирою, дерев`яний гараж, огорожу навколо будинку, в`їзд до будинку та гаражу, а також упорядкувати територію.

Все це потребувало великій обсяг будівельних робіт та значних витрат грошових коштів. Ще перед купівлею цієї квартири, ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 , що в подальшому в цій квартирі буде проживати їх сім`я, а вона переїде в однокімнатну квартиру, яка належала ОСОБА_1 і яку він отримав ще до одруження.

В 1999 році, до одруження з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 належала однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_5 . Квартиру він отримав як військовослужбовець від Міністерства оборони України (витяг з протоколу № 22 від 06.05.1999 року засідання житлової комісії Львівського гарнізону Західного оперативного командування) та легковий автомобіль марки ВАЗ 21083, 1992 року випуску, якій був придбаний у 1997 році. Тому, ОСОБА_1 погодився з цим, а також його батьки вирішили допомогти надавши фінансові кошти для ремонту квартири по вул. Куликівській та будівництва цегляного гаражу.

У 2000-2006 роках ОСОБА_1 та його батьками були витрачені власні кошти на ремонт квартири (зокрема, замінені міжкімнатні двері та встановлені три дубових дверних блоки), побудовано цегляний гараж 25,7 м. кв. (для власного ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21083), відремонтований в`їзд до будинку, замінено дорожнє покриття площею 50 м.кв., встановлено металеву та сітчасту огорожу 120 м. кв. та інше.

Факт здійснення ремонту квартири (2 поверху) протягом з 2000-2006 рік за адресою АДРЕСА_3 , а також витрати власних коштів Позивача на будівництво цегляного гаражу, альтанки, ремонту дорожнього покриття, встановлення металевої огорожі та інші витрати підтверджується: довідкою фінансово-економічного відділу військової частини НОМЕР_1 про те, що за період з травня 2006 по жовтень 2017 року дохід ОСОБА_1 склав 999 808,94 грн.; квитанції, товарні чеки, договори на закупівлю будівельних матеріалів та замовлення меблів, акти виконаних робіт, видаткові накладні та інші документи (на 172 аркушах), що підтверджують витрати коштів у зазначений період ОСОБА_1 на ремонт в квартирі та будівництво цегляного гаражу, альтанки та інші витрати; письмовими поясненнями ОСОБА_9 , а також письмові пояснення та покази свідків у суді: ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ..

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись про допомогу до позивача та його батьків. Після чого, ОСОБА_1 та його матір допомогли фінансово з ремонтом за умови, що після ремонту та збільшення площі, квартира буде поділена навпіл де буде передбачено два входи в квартиру. Згідно домовленості 1/2 квартири буде належати подружжю, як їх спільна сумісна власність. Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.02.2012 року було розпочато реконструкцію вказаної квартири з розширенням за рахунок надбудови. Роботи з капітального ремонту квартири завершились орієнтовно у 2014 році. На всіх етапах ОСОБА_1 , приймав основну участь в капітальному ремонті квартири. Оплата матеріалів та будівельних робіт проводились за його рахунок. Факт здійснення будівництва та ремонту квартири в період з 2012-2014 рік за адресою АДРЕСА_3 , а також витрати власних коштів Позивача підтверджується: довідкою фінансово-економічного відділу військової частини НОМЕР_1 про те, Що ОСОБА_1 отримано 162 377,00 доларів СІЛА; квитанції, товарні чеки, договори на закупівлю будівельних матеріалів та замовлення меблів, акти виконаних робіт, видаткові накладні та інші документи (на 172 аркушах), що підтверджують витрати коштів у зазначений період ОСОБА_1 на ремонт в квартирі та закупівлю нових меблів; письмовими поясненнями ОСОБА_9 , а також письмові пояснення та покази свідків у суді: ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ..

У 2016 році, після повернення з відрядження, ОСОБА_1 купив земельну ділянку (орієнтовною вартістю на час укладення договору за офіційним курсом НБУ становить 59700 дол. США) та дачний будинок, незавершене будівництво (орієнтовною вартістю на час укладення договору за офіційним курсом НБУ вартістю 60300 дол. США), що розташований за адресою: АДРЕСА_6 . Грошових коштів на придбання земельної ділянки та дачного будинку невистачило, у зв`язку з тим, що частина зароблених коштів позивача було витрачено на капітальний ремонт квартири у ОСОБА_10 . Тому, додатково грошові кошти були подаровані батьками позивача у розмірі 80000 дол. США. Вищевказані грошові кошти були передані ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який підтвердив та повідомив це в суді.

Факт купівлі земельної ділянки та дачного будинку (незавершене будівництво), а також витрати власних коштів Позивача підтверджується: довідкою фінансово-економічного відділу військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 отримано 162 377,00 доларів США; письмовими поясненнями та покази свідків у суді: ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 . На підтвердження того, що на придбання цих об`єктів нерухомого майна Позивач витрачав кошти, отримані ним перебуваючи в довгострокових відрядженнях за кордоном в період з 2006 року по 2016 рік надав довідки про отримані кошти з місця військової служби.

Звертає увагу суду на те, що розбіжності у довідках виникли через те, що остаточна уточнена довідка була видана та перерахунок здійснено фінансово-економічним відділом військової частини НОМЕР_1 вже після фактичного перетину військовослужбовцем державного кордону України.

Вказує, що судом першоїінстанції при ухваленні рішення не були взяті до уваги покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 .

Також вказує, відповідачі не надали жодних доказів спростування того, що розрахунок здійснювався в готівковій формі, а також того, що грошові кошти за договором купівлі-продажу були сплачені саме ОСОБА_2 , а не позивачем.

Крім того, вважає, що під час судового розгляду справи відповідачі не надали доказів підтвердження, що трикімнатна квартира, дачний будинок і земельна ділянка в Києві були придбані за кошти ОСОБА_2 , а судом цей факт не був встановлений.

Вважає, що факт придбання Позивачем спірного майна був підтверджений дружиною Позивача ОСОБА_3 під час розгляду справи № 758/12516/18 в Подільському районному суді міста Києва про розірвання шлюбу. В судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що за час шлюбу було набуте вказане вище спірне нерухоме майно, і є спільною власністю подружжя. Зокрема, ОСОБА_3 повідомила про те, що вищезазначена спірна трикімнатна квартира в Києві, яка куплена Позивачем в 2009 році, земельна ділянка та дача (незавершене будівництва), які куплені Позивачем в 2016 році - є спільним майном колишнього подружжя і вони планували та готові були це переоформити з ОСОБА_2 на Позивача. Крім того, ОСОБА_3 повідомила, що ремонтно-будівельні роботи другого і третього поверху в будинку у Львові здійснювались Позивачем під час відпустки (10-15 хвилина аудіо запису № 20181218-145522 від 18.12.2018 року це підтверджує). Все це зафіксовано в протоколі судового засідання та аудіо записі судового засідання, який Позивач отримав в березні 2021 року.

Також зазначає, судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем були використані грошові кошти для придбання квартири в Києві, які належали йому на праві особистої приватної власності. Зокрема, до одруження з ОСОБА_3 , позивачеві належала однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_5 . Квартиру яку він отримав як військовослужбовець від Міністерства оборони України (витяг з протоколу № 22 від 06.05.1999 року засідання житлової комісії Львівського гарнізону Західного оперативного командування). Також до шлюбу (04 січня 1997 року) позивачем було придбано автомобіль ВАЗ 21083, 1992 року випуску, який був проданий у 2002 році.

Представник відповідача - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_3 28.05.2021 року подала заяву про розгляд справи без її участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що матеріали справи не містять фінансових документів з яких суд міг би встановити момент (періоди) виплати позивачу коштів, про які йдеться у вищенаведених довідках, і клопотань про витребування зазначених доказів, сторонами не заявлялося. Жодних належних та допустимих письмових доказів, які б давали суду можливість встановити факт передачі ОСОБА_4 позивачу коштів, матеріали справи не містять. При зверненні до суду позивачем не обґрунтовувалися заявлені позовні вимоги тим, що на придбання вказаної квартири позивачем були отримані додаткові кошти від його матері. Доказів того, що позивач отримував до 10.07.2000 кошти і витратив їх на придбання вказаної квартири, матеріали справи не містять та спростовуються поясненнями самого позивача. Так само матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме кошти, які були витрачені на придбання іншого нерухомого майна були надані саме позивачем. Допитані в судовому засіданні свідки показали, що позивач, за власні кошти проводив ремонтні роботи у спірних об`єктах нерухомості та ставився до них як до власних. Про придбання вказаного майна за кошти позивача, їм відомо зі слів самого позивача та друзів. Матеріали справи свідчать про те, що оспорювані правочини відповідають вимогам ч.2 ст. 203 ЦК України. Майно набуте ОСОБА_2 не на підставі договорів купівлі - продажу, а саме: земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 площею 0,0036 га для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4610136900:05:003:0076 передана Львівською міською радою із земель територіальної громади м. Львова; цегляний гараж, розміром 25 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_3 переданий на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2011 про визнання права власності. Позивачем не доведено того факту, що отримані ним компенсаційні виплати були витрачені на придбання саме спірного майна, доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними подіями позивачем також не надано. Тому, суд першої інстанції прийшов до висновку, позовні вимоги не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а відтак відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, враховуючи висновок суду про недоведеність заявлених позовних вимог, суд не убачав підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності, які заявлені стороною відповідача ОСОБА_2 .

Однак, такі висновки суду не в відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, 07.08.1999 між позивачем та відповідачем укладено шлюб (а.с.1, том ІІ).

З копії попереднього договору від 09.06.2016 року укладеного між ТОВ «ФК «Народна позика», ОСОБА_11 та ОСОБА_2 убачається, що сторони зобов`язуються у майбутньому укласти і належним чином оформити договори купівлі - продажу нерухомого майна: незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, земельну ділянку площею 0,0748 га за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004 (т.2 а.с. 49-54).

З договору купівлі-продажу квартири від 10.12.2009 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М. (а.с.229-231, том І) убачається, що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 передали, а ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 61,70 кв.м., вартістю 750731 грн. Згідно реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна №0016755 від 23.12.2009, вказана квартира зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ..

Зі змісту договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 10.12.2009 року убачається, що вартість вказаної квартири складає 750731 грн., що на час укладення договору, за офіційним курсом НБУ еквівалентно 94 000 доларів США.

З договору купівлі-продажу квартири від 10.07.2000 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори Мельничук О.Я. (а.с.127, том І) убачається, що ОСОБА_15 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 61,3 кв.м, вартістю 20 600 грн.

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.02.2012 року, у квартирі АДРЕСА_2 розпочато реконструкцію з розширенням за рахунок надбудови (а.с.128-131, том І), планова загальна площа квартири 132,60 кв.м., кількість поверхів два, кількість кімнат п`ять.

Готовність вказаного об`єкта до експлуатації після проведеної реконструкції підтверджується відповідною декларацією від 08.01.2013 року (а.с.132-136, том І), загальна площа приміщення 134,5 кв.м. кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 25 049 тис. грн., в т.ч. витрати на будівельно-монтажні роботи 24245 тис. грн..

Як убачається зі свідоцтва про право власності від 22.01.2013 року (а.с.137, том І), квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 134,5 кв.м., належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Згідно договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва від 28.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. (а.с.225-226, том І), ТОВ «ФК «Народна позика» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність та зобов`язалась оплатити незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000. Продаж вказаного дачного будинку здійснено за погоджену сторонами суму 1 492 336 грн.

Пунктами 4, 5 вказаного договору визначено, що продаж будинку вчинено за погоджену сторонами суму 1 492 336 грн. вказану суму покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок продавця в ПАТ КБ «Глобус» не пізніше 29.07.2016 року.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. (а.с.227-228, том І), ТОВ «ФК «Народна позика» передало, а ОСОБА_2 прийняла у власність та зобов`язалась оплатити земельну ділянку площею 0,0748 га за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004. Продаж земельної ділянки вчинено за погоджену сторонами суму 1 485 500 грн..

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору визначено, що продаж вчинено за погоджену суму: 1 485 500 грн., яку покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок продавця в ПАТ КБ «Глобус» не пізніше 29.07.2016 року.

За домовленістю між ОСОБА_1 всі об`єкти нерухомості були зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 (т.2 а.с. 47-48).

З довіреності, виданої 28.07.2016 року ОСОБА_2 слідує, що остання уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладати в її інтересах всі дозволені законом правочини щодо розпорядження належним їй нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 ; квартирою АДРЕСА_2 ; незавершеним будівництвом об`єкту житлової нерухомості дачним будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер 579570280000 (а.с.223, том 1).

ОСОБА_1 працює понад 33 роки військовослужбовцем Міністерства Оборони України.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_16 ..

Відповідач ОСОБА_2 тривалий час працює в структурному підрозділі Міністерства Оборони України майстром на будівництві, що сторонами визнається.

З аудіозапису судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 визнає факт придбання спірного майна (квартир, будинку та земельної ділянки) за спільні кошти подружжя.

Як убачається з довідки Міністерства оборони з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію від 07.11.2017 року (а.с.12, том 2), ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_7 , при в/ч, разом з сім`єю у складі дружини ОСОБА_3 , сина ОСОБА_5 , доньки ОСОБА_5 , сина ОСОБА_17 ..

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб зареєстрований 07.08.1999 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівські області (відповідний актовий запис № 1272) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розірвано.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 03.03.2009 року (а.с.4, том 1) позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України в Румунії з 03.05.2006 року по 04.03.2009 року виплачено компенсаційних виплат на суму75 351доларів США.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року (а.с.16, том 2) позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України в Румунії з 03.05.2006 року по 04.03.2009 року виплачено80 532долари США.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 12.03.2016 року (а.с.5, том 1) позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України у Російській Федерації з 21.10.2012 року по 29.02.2016 року виплачено156 671долари США.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 07.11.2019 року (а.с.17, том 2) позивачу за час перебування в довготерміновому відрядженні за кордоном при Посольстві України у Російській Федерації з 20.10.2012 року по 17.04.2016 року виплачено162 377долари США.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 05.11.2019 року (а.с.18-21, том 2) позивач за період з травня 2006 року по жовтень 2017 року отримав999 808, 94грн..

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_11 , що є представником продавця (юридичної особи) зазначив, що з метою реалізації намірів купівлі будинку та земельної ділянки, в день укладення попереднього договору, ОСОБА_1 було здійснено авансовий платіж в гривнях і з ним узгоджувалися всі інші питання, які стосувалися подальших дій для реалізації основного договору. Також вказав, що був свідком передачі позивачем коштів, і про належність коштів позивачу йому відомо з його слів, а відповідач ОСОБА_3 цієї обставини не заперечувала в процесі спілкування.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 , вказала, що є матір`ю позивача, і зазначила що приїхавши з Румунії, позивач придбав квартиру по АДРЕСА_8 , на яку вона надала позивачу та його дружині грошові кошти в сумі приблизно 30 000 доларів США. Вказала, що надбудова квартири по АДРЕСА_3 обговорювалась з нею, матеріали для її ремонту надавались нею та батьком позивача. Крім того, показала, що вони продали дачу у м. Моршині, земельну ділянку, автомобілі, а отримані від продажу кошти в розмірі приблизно 80 000 доларів США після повернення позивача з м. Москва передали йому для придбання будинку по АДРЕСА_9 . Зазначила, що оформлення на ОСОБА_2 відбувалося у зв`язку з вимушеною необхідністю - можливістю отримання позивачем державної квартири. Зауважила, що усі кошти передавалися нею не особисто для позивача, а його тодішній родині.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу та визнання ОСОБА_1 покупцем, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції надав не вірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам та не вірно застосував норми діючого законодавства України, що призвело до помилкового висновку при вирішенні спору по суті, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 217ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст. 236ЦК Українинікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.

Зокрема, за умови доведеності, що за договором купівлі-продажу майно насправді було куплено не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд може визнати не дійсним вказаний договір у частині, що стосується покупця, і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти було придбано майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №265/3310/17 та в ухвалі ВССУ від 25 жовтня 2017 року у справі №761/32029/15-ц.

Встановлено, що у 1999 році, до одруження з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 належала однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_5 . Квартиру він отримав як військовослужбовець від Міністерства оборони України (витяг з протоколу № 22 від 06.05.1999 року засідання житлової комісії Львівського гарнізону Західного оперативного командування) (том 2, а.с. 4-5).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01.08.2002 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_18 однокімнатнуа квартиру за адресою: АДРЕСА_5 (том 2, а.с. 10-12).

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ легковий автомобіль марки ВАЗ 21083, 1992 року випуску, який був придбаний у 1997 році, належав на праві власності позивачу (том 2, а.с. 6).

Легковий автомобіль марки ВАЗ 21083, ОСОБА_1 20.08.2002 року продав за довіреністю Добушу О.Р. (том 2, а.с. 7-9)

Крім того, позивачем надано квитанції щодо здійснення оплати ремонту квартир та комунальних послуг (том 2, а.с. 79-250; том - а.с. 1-9).

Також встановлено, відповідач ОСОБА_2 працювала в структурному підрозділі Міністерства Оборони України майстром на будівництві, доказів про наявність коштів на придбання двох спірних квартир, здійснення у них ремонту та переобладнання, а також придбання незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку та земельної ділянки суду не надала.

Так, встановлені обставини, є підставою вважати укладені договори купівлі-продажу спірних квартир, незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку та земельної ділянки недійсними в частині покупця.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у ході розгляду справи надав належні та допустимі докази про те, що за рахунок його коштів було придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; незавершене будівництво об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельна ділянка, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 579570280000.

Відтак, позовні вимоги про визнання недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу та визнання ОСОБА_1 покупцем підлягають до задоволення.

Також, апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про відмову у задоволення позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майно, не вірно дав оцінку доказам наявним у матеріалах справи та не правильно застосував до правовідносин, що склались між сторонами норми матеріального права.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Cудом апеляційної інстанції встановлено, що під час перебування в шлюбі подружжям ОСОБА_19 набуто наступне майно: квартира АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; незавершений будівництвом об`єкт житлової нерухомості - дачний будинок, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000; земельна ділянка, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки вищезазначене майно набуто сторонами під час перебування в шлюбі, а відтак є об`єктами спільної сумісної власності подружжя. Крім того, зазначену обставину визнавала ОСОБА_3 під час розгляду справи про розірвання шлюбу та зазначену обставину визнає позивач у справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі продажу в частині покупця, визнання покупцем та визнання права спільної сумісної власності на гараж та земельну ділянку під ним, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 не підлягають до задоволення, оскільки вказане земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 площею 0,0036 га для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4610136900:05:003:0076 передана ОСОБА_2 . Львівською міською радою із земель територіальної громади м. Львова, а цегляний гараж, розміром 25 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_3 переданий ОСОБА_2 на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2011р. про визнання права власності. Відтак, вказане майно набуте ОСОБА_2 не на підставі договорів купівлі продажу та не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_19 .

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачами.

Тобто, при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із того, що відповідно до положень ст. 215, 217, 236, 368, 655 ЦК України, ст. ст. 60, 63 СК України, практики Верховного Суду та ВССУ позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, а саме: за подання позовної заяви у розмірі 9280,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 320,00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 16800,00 грн., що загалом складає 26400,00 грн., тобто по 13200,00 грн. з кожного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними в частині покупці, переведення прав та обов`язків покупця та визнання майна об`єктами спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково.

Визнати недійсними в частині покупця договори купівлі-продажу, а саме:

- квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61,70 кв.м., житловою площею - 42,70 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, придбана за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року, загальною вартістю 750731 ,00 гривень;

- квартири АДРЕСА_2 загальною площею 134,5 кв.м., житлова площа- 72,4 кв.м., яка складається з п`яти кімнат, двох кухонь, та комори в підвалі 6,0 кв.м.;

- незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1492336,00 гривень;

- земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 579570280000, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1485500,00 гривень.

Визнати ОСОБА_1 покупцем:

- квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61,70 кв.м., житловою площею - 42,70 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, придбана за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року, загальною вартістю 750731 ,00 гривень;

- квартири АДРЕСА_2 загальною площею 134,5 кв.м., житлова площа- 72,4 кв.м., яка складається з п`яти кімнат, двох кухонь, та комори в підвалі 6,0 кв.м.;

- незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1492336,00 гривень;

- земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 579570280000, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1485500,00 гривень.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майно:

- квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61,70 кв.м., житловою площею - 42,70 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, придбана за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року, загальною вартістю 750731 ,00 гривень;

- квартири АДРЕСА_2 загальною площею 134,5 кв.м., житлова площа- 72,4 кв.м., яка складається з п`яти кімнат, двох кухонь, та комори в підвалі 6,0 кв.м.;

- незавершеного будівництва об`єкту житлової нерухомості - дачного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 579608380000, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1492336,00 гривень;

- земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер 8000000000:78:373:0004, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 579570280000, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2016 року, загальною вартістю 1485500,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_11 ; місце проживання: АДРЕСА_12 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_11 ; місце проживання: АДРЕСА_13 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору по 13200,00 грн. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «24» листопада 2021 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіД.Р. Гаращенко Є.М. Суханова