УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 638/14362/19
Провадження № 2-др/638/84/21
24.11.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.
за участю секретаря Запорожець Д. Д.
з участю судового розпорядника Календіної А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - адвоката Прокопченко К. А. про ухвалення додаткового рішення по справі № 638/14362/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності,-
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни - адвокат Прокопченко К. А. 08.11.2021 року поштовим засобом зв`язку звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №638/14362/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності, мотивуючи її тим, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа №638/14362/19 та на підтвердження судових витрат у суді першої інстанції, а саме витрат на правничу допомогу адвоката, відповідач надає в копіях: рахунок-фактуру №23/19 від 23.19.2019 року, платіжне доручення №112 від 23.12.2019 року, акт приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги, складений 03.11.2021 року, копію договору про надання правової допомоги. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України, суд не здійснює виклик сторін в судове засідання за відсутності такої необхідності.
Розглянувши заяву представника відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни - адвоката Прокопченко К. А. про ухвалення додаткового рішення по справі №638/14362/19, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 270 ЦПК України).
Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною 5 статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Разом з тим, стороною відповідача у заяві про компенсацію витрат не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
З системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 статті 142 ЦПК України, частини 9 статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.
Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважав, що його права та інтереси порушено.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Неявка позивача у два судові засідання, що мало наслідком залишення позову без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість її позову. Вказане не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 4 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України- це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Тому, вирішуючи питання відповідача про компенсацію здійснених відповідачем витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії направлені на такий захист не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Представник відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни - адвокат Прокопченко К. А. у клопотанні про стягнення судових витрат взагалі не зазначила будь-яких доводів та не вказала, які саме необґрунтовані дії позивача були нею здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяла позивач недобросовісно та пред`явила заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяла правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мала на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що залишення позову без розгляду не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті. Тобто, вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті. Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для компенсації за рахунок позивача понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №14362/19.
Керуючись ст. ст. 44, 81, 141, 142, 270, 254 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - адвоката Прокопченко К. А. про ухвалення додаткового рішення по справі №638/14362/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2021 |
Оприлюднено | 25.11.2021 |
Номер документу | 101343219 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Хайкін В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні