Ухвала

від 08.11.2019 по справі 638/14362/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14362/19

Провадження № 2-з/638/421/19

08.11.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Баранова Т. О. звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову, згідно якої просить суд заборонити приватному підприємству ВАРНЕР (ЄДРПОУ: 34953376, 61072, Харківська обл., місто Харків, вул. 23 Серпня, буд. 12-А) або уповноваженим ним особам чинити будь-які перешкоди у володінні та користуванні товариству з обмеженою відповідальністю НОВИЙ ЧАС (код ЄДРПОУ 30038850, 61072, Харківська обл., місто Харків, вул. 23 Серпня, будинок 12А); фізичній особі ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями підвалу № X---XVII, LIV, XLa, XLII, 1-го поверху № 17, 19-22, 33, 3-го поверху № 94, 97-100, 106-109, 98а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 599,1 кв. м.; нежитловими приміщеннями 3-го поверху № 94, 94а, 95, 97, 98, 98 б , 99, 100, 102, 102а, 105-108, 107а, в літері А-3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 425,1 кв. м.; що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , у тому числі у формі обмеження проходу до цих приміщень або іншого обмеження доступу до цих приміщень.Просить заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки відповідач протиправним шляхом зареєстрував на себе проходи і коридори та ним вчиняються дії, пов`язані з обмеженням господарської діяльності орендаря позивача (ТОВ Новий час ) та права власності позивача у вигляді фактичного обмеження доступу позивача до власних приміщень, поєднаних із вимаганням грошових коштів та вимогами отримати користування проходами та коридорами на вкрай невигідних умовах.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її находження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності, провадження по якій відкрито ухвалою суду від 04.11.2019 року.

При цьому, ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати запис про право власності №32703785 від 01.08.2019 року, здійснений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Назаровою Ольгою Сергіївною про реєстрацію за ПП ВАРНЕР (код ЄДРПОУ 34953376) права власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. А-3 (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №1 площею 17.1 кв.м., № II площею 118,1 кв.м., № XVIII площею 29,7 кв.м., № XXV площею 9,2 кв.м., № XXXIV, площею 28,3 кв.м., № ХLVI площею 17,1 кв.м., № XLV площею 96,0 кв.м., № XXXVI площею 109,7 кв.м., № LI площею 14,6 кв.м., № ХLVII площею 5,8 кв.м., № ХLVIII площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: № 1 площею 23,1 кв.м.,№ 2 площею 19,4 кв.м., № 9 площею 22,4 кв.м.,№ 23 площею 54,5 кв.м.,№ 30 площею 8,0 кв.м, № 26 площею 13,0 кв.м., № 16 площею 17,1 кв.м., № 24 площею 42,9 кв.м., № 14 площею 16,1 кв.м., №. 6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: № 40 площею 36,1 кв.м.,№ 42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м. №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м. №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі частки 1; 2) визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності у розмірі 13/100 частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. А-3 (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №1 площею 17.1 кв.м., № II площею 118,1 кв.м., № XVIII площею 29,7 кв.м., № XXV площею 9,2 кв.м., № XXXIV, площею 28,3 кв.м., № ХLVI площею 17,1 кв.м., № XLV площею 96,0 кв.м., № XXXVI площею 109,7 кв.м., № LI площею 14,6 кв.м., № ХLVII площею 5,8 кв.м., № ХLVIII площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: № 1 площею 23,1 кв.м., № 2 площею 19,4 кв.м., № 9 площею 22,4 кв.м., № 23 площею 54,5 кв.м., № 30 площею 8,0 кв.м, № 26 площею 13,0 кв.м., № 16 площею 17,1 кв.м., № 24 площею 42,9 кв.м., № 14 площею 16,1 кв.м., №. 6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: № 40 площею 36,1 кв.м.,№ 42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м. №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м. №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із постанови Харківського апеляційного суду від 22.10.2019 року, прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2019 року про застосування заходів забезпечення позову, вбачається, що в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції копію позову, яку залучено до матеріалів справи та пояснив, що в позові вказано, що всі спірні приміщення, на які вона, на її думку, має право, є місцями загального користування. Її частка складає 13/100. Проте, не зазначив, власником яких приміщень з цієї частки, на його думку, є ОСОБА_1 ; яка вартість цієї частки та вартість всіх місць загального користування, на які накладено арешт; чи є співмірними з огляду на це заходи забезпечення до подачі позову, враховуючи те, що вимог щодо усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 її приміщеннями заявлено, виходячи з змісту її позову, не було.

Також із рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що в суді апеляційної інстанції представник Приватного підприємства Варнер підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та зазначила, що не всі приміщення, на які накладено арешт, є місцями загального користування; що вжиті заходи забезпечення до подачі позову перешкоджають господарській діяльності підприємства. На сьогодні, підприємством проводиться ремонт в деяких приміщеннях; приміщення готують до опалювального сезону; доступ до приміщень ОСОБА_1 у зв`язку з ремонтом ускладнений, але не обмежений.

З урахуванням постанови суду апеляційної інстанції від 22.10.2019 року, та встановлених під час розгляду апеляційним судом фактів, адже після відкриття провадження судом першої інстанції будь-яких заяв, відзиву тощо до суду першої інстанції не надходило, суд при вирішенні даної заяви про забезпечення позову вважає, що на цей час підстав для вжиття заходів забезпечення позову не вбачається, оскільки цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення майбутнього позову. Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, наявні матеріали справи не містять, крім того вимоги про усунення перешкод в користуванні приміщеннями у позивача ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову , ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Варнер , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання права спільної часткової власності - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: