Постанова

від 24.11.2021 по справі 904/10517/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/10517/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 (суддя - Євстигнеєва Н.М.).Г , м. Дніпро, повний текст якої підписаний 06.09.2021), постановлену за результатами розгляду заяви Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заміну стягувача його правонаступником (вх. №40944/21 від 20.08.2021) у справі № 904/10517/17

за позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л", м. Дніпро

про стягнення 40 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі №904/10517/17 частково задоволено заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заміну стягувача його правонаступником (вх. №40944/21 від 20.08.2021).

Замінено сторону виконавчого провадження у справі №904/10517/17 стягувача - Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 12; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21792749) на його правонаступника Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35; ідентифікаційний код 22630473) у наказі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" (49000, м. Дніпро, проспект. Богдана Хмельницького, буд. 156, корп. 3; код ЄДРПОУ 38187996) на користь Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 12; отримувач ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 35212014002567, код ЄДРПОУ 21792749, МФО 820172) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

В решті вимог заяви Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду в частині відмови у поновленні строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду від 06.09.2021 скасувати у відмовленій частині.

Апеляційна скарга мотивована безпідставною відмовою судом у задоволенні заяви правонаступника позивача щодо поновлення строку на пред"явлення наказу до виконання, оскільки судом не правильно застосовано норми частини 1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред"явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, відтак, апелянт вважає помилковим зазначення судом строку дії наказу, виданого у цій справі, після переривання цього строку до 28.05.2023.

Звертає увагу суду, що пропуск строку пред"явлення наказу до виконання стався з поважних причин - з огляду на реорганізацію позивача. При цьому Луганське обласне територіальне відділення АМКУ (далі - ЛОТВ АМКУ) не передало Східному міжобласному територіальному відділенню АМКУ судові накази, зокрема, наказ від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 у строк для пред`явлення його до виконання, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.05.2020 ВП № 56980063 направлено до ЛОТВ АМКУ вже після початку реорганізації.

Одночасно у змісті скарги апелянтом викладено клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду, яке мотивовано отриманням оспорюваної ухвали засобами поштового зв"язку 13.09.2021.

Відповідач, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, відзиві на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2021, справу №904/10517/17 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану ухвалу отримано апелянтом 18.10.2021, відтак, недоліки скарги мали бути виправлені у строк до 28.10.2021.

25.10.2021 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 11.10.2021, надійшла заява про усунення недоліків (направлена засобами поштового зв"язку 22.10.2021), до якої додано платіжне доручення №414 від 20.10.2021 про сплату 2270 грн. судового збору. Таким чином, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 01.11.2021 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі № 904/10517/17 (за результатами розгляду заяви вх. вх. №40944/21 від 20.08.2021); розгляд справи № 904/10517/17 призначено у судовому засіданні на 24.11.2021 року на 11:15 год.; сторонам наданий час для подачі відзиву, заяв, клопотань.

22.11.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, за наявними матеріалами справи.

23.11.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/10517/10 у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. з 24.11.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду між суддями від 23.11.2021, справу №904/10517/17 (апеляційна скарга вх.№22656) передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В. та ухвалою суду від 23.11.2021 справу прийнято до провадження вказаним складом суду.

Розглянувши клопотання позивача (апелянта), колегія суддів вирішила можливим його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2021 не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином за юридичною адресою, розміщеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, що підтверджується рекомендованим поштовим поверненням із позначенням відділення поштового зв"язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п.99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі N 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі N 904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

В судовому засіданні 24.11.2021 Центральним апеляційним господарським судом підписана вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У грудні 2017 року Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" про стягнення 20 000,00 грн. - штрафу та 20 000,00 грн. - пені та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) - штрафу, 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) - пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" на користь Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

05.03.2018 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018, яке набрало законної сили 05.03.2018 видано накази №904/10517/17.

20 серпня 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, якою просить:

- визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/10517/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" на користь Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору;

- поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/10517/17 до виконання;

- замінити стягувача - Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018 у справі №904/10517/17, на його правонаступника - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35; ідентифікаційний код 22630473).

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України віл 28.11.2019 № 23-рп (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 07.05.2020 № 5-рп) Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМКУ) реорганізовано шляхом приєднання до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі-Відділення) , яке визначено правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Відділення відповідно.

Пунктом 6.3. Розпорядження постановлено припинити 01 червня 2020 року ЛОТВ АМКУ (ідентифікаційний код - 21792749) шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 22630473).

Пунктом 6.13. Розпорядження постановлено Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України 02 червня 2020 року розпочати виконання функцій, покладених Положенням про територіальне відділення, що були віднесені до компетенції ЛОТВ АМКУ.

12.06.2020 змінено найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України .

У зв`язку з реорганізацією територіальних відділень Антимонопольного комітету України, 29.05.2020 утворена комісія з припинення ЛОТВ АМКУ. Таким чином, ЛОТВ АМКУ перебуває у стані припинення. На момент подачі заяви передавальний акт не затверджений.

Відділенням встановлено, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 повернутий стягувачеві без виконання та не відкрито нового виконавчого провадження.

ЛОТВ АМКУ не передало судові накази, зокрема, наказ господарського суду від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 до Відділення у строк для пред`явлення їх до виконання. Вищезазначене відбулося у зв`язку з реорганізацією територіальних відділень Антимонопольного комітету України, яке розпочалось відповідно до Розпорядження з 01.06.2021. Отже, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.05.2020 ВП № 56980063 направлено до ЛОТВ АМКУ вже після початку реорганізації.

Наведені обставини, в свою чергу, призвели до пропущення строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На виконання Наказу Голови Відділення від 30.04.2021 №70/14-ОД "Про забезпечення проведення інвентаризації щодо наявних виконавчих проваджень та судових наказів, стягувачем яких є Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України" відділам досліджень та розслідувань Відділення, зокрема, в Луганській області необхідно надати інформацію щодо виконавчих проваджень та наказів, стягувачами за якими є, зокрема, ЛОТВ АМКУ. В ході здійснення інвентаризації встановлено, що судовий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 повторно не пред`явлений до виконання. У зв`язку з цим, Відділення звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та заміни стягувача.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2021 року №1176 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 , відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл заяви вх. №40722/21 по справі №904/10517/17, за результатами якого, заяву передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Відповідно до п. 8 "Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Дніпропетровської області" у разі, якщо в період знаходження справи в провадженні визначеного автоматизованою системою судді додатково надійшли документи, вони передаються для розгляду вже визначеному судді без призначення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 прийнято заяву (вх..40944/21 від 20.08.2021) до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06 вересня 2021 року.

За результатом розгляду заяви судом постановлено оскаржувану ухвалу від 06.09.2021.

Задовольняючи заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.52 ГПК України правонаступництво допускається на будь-якій стадії процесу, в тому числі і під час виконання рішення; заміна сторони виконавчого провадження передбачена також і ст.334 ГПК України, ст.15 Закону України "Про виконавче провадження". Позивачем доведено належними і допустимими доказами його реорганізацію у Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому документі (наказі від 05.03.2018).

Також в частині можливості здійснення правонаступництва сторони до внесення у Реєстр відомостей про припинення юридичної особи, яка реорганізується, суд послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 16.06.2020 по справі №910/5953/17.

В частині відмови у задоволенні заяви щодо поновлення строку пред"явлення виконавчого документа до виконання суд послався на те, що у наказі від 05.03.2018 встановлений строк пред"явлення його до виконання до 06.03.2021, тобто протягом трьох років; такий наказ пред"явлений до виконання позивачем у встановленому порядку, відтак, такий строк перервався за нормами ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з ч.5 ст.12 цього ж Закону строк пред"явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а норми ч.5 ст.37 Закону надають стягувачу право пред"явити виконавчий документ повторно протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону. За висновком суду, оскільки строк повернення виконавчого документу позивачу був 27.05.2020 (постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу), то позивач може преді"явити такий виконавчий документ до 28.05.2023, відтак, строк пред"явлення виконавчого документа до виконання не сплив на момент звернення із заявою.

Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду в частині відмови у поновленні строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання, то суд апеляційної інстанції згідно зі ст.269 ГПК України переглядає судове рішення тільки в цій частині вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку пред"явлення виконавчого документа до виконання, з наступних мотивів.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: строк пред`явлення рішення до виконання.

Як зазначено судом першої інстанції, 05.03.2018, з метою забезпечення права позивача (стягувача) на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018, яке набрало законної сили 05.03.2018, судом видано відповідні накази із встановленням строку пред`явлення їх до виконання до 06.03.2021.

Втім, колегія суддів наголошує, що вказаний строк для пред"явлення виконавчого документа до виконання є помилковим, з урахуванням наступного.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету (ч.5 ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Таким чином, враховуючи зазначені приписи законодавства, Господарським судом Дніпропетровської області 05.03.2018 видано наказ, в якому зазначено загальний трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (до 06.03.2021), замість спеціального - тримісячного (до 06.06.2018 ), який слід було вказати, з урахуванням того, що позивач (стягувач) є державним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч. 2 ст. 329 ГПК України).

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 329 ГПК України).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно наданих заявником документів, судовий наказ №904/10517/17 пред`явлено позивачем до виконання (виконавче провадження №56980063).

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно наданої заявником інформації про виконавче провадження, 27.05.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м. Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено повернути виконавчий документ стягувачу - Луганському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

У зв`язку з тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 27.05.2020 - спеціальний тримісячний строк пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 №904/10517/17 закінчився 28.08.2020.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, заявник зазначив, що у зв`язку з реорганізацією територіальних відділень Антимонопольного комітету України, яке розпочалось відповідно до Розпорядження з 01.06.2020 та не переданням Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України наказу від 05.03.2018, отримання постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу ЛОТВ АМКУ вже після початку реорганізації, виявлення інвентаризаційною комісією, створеною за наказом Голови Відділення від 30.04.2021 №70/14-ОД "Про забезпечення проведення інвентаризації щодо наявних виконавчих проваджень та судових наказів, стягувачем яких є Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України" обставин того, що судовий наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17, стягувачем за яким є ЛОТВ АМКУ повторно не пред`явлений до виконання, заявник був позбавлений можливості пред`явити наказ до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа закінчився 28.08.2020.

Як вже зазначалось вище, ч.1 ст.329 ГПК України допускає можливість поновлення строку пред"явлення наказу/судового наказу до виконання, з причин, визнаних судом поважними.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

З урахуванням встановлених апеляційним господарським судом обставин справи щодо закінчення строку для пред"явлення наказу від 05.03.2018 до виконання після переривання 28.08.2020, з огляду на реорганізацію позивача, відповідно, затримку із передачею документів від ЛОТВ АМКУ до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у вказаний період, а відтак, поважністю підстав пропуску строку для пред"явлення повторно (після переривання) виконавчого документа до виконання, наявні всі підстави для задоволення поданої Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Статтями 2, 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини й громадянина захищаються судом; обов`язковість рішень суду є однією з основних задач судочинства.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін . Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наразі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018 у справі № 904/10517/17, яке набрало законної сили 05.03.2018, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17, не виконано.

Враховуючи викладені вище обставини, господарський суд дійшов невірного висновку щодо безпідставного звернення позивача із заявою через не пропуск строку для пред"явлення наказу до виконання, а відтак, відсутності підстав для відновлення такого строку.

Через наведене апеляційна скарга підлягає задоволенню, та відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Дніпропетровської області, як прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні (ухвалі) першої інстанції, обставинам справи - підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2021 № 70-02/юр-6963 (вх.40944/21 від 20.08.2021) про поновлення пропущеного строку для пред"явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 № 904/10517/17 до виконання та заміну стягувача задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по справі, зокрема сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2270,00 гривень, покладається на відповідача у справі та підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 277, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі №904/10517/17 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі № 904/10517/17 - скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 (вх. №40944/21 від 20.08.2021).

В цій частині ухвалити нове рішенням, яким заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 05.03.2018 у справі № 904/10517/17 (вх. №40944/21 від 20.08.2021) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/10517/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" на користь Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/10517/17 до виконання.

Решту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 у справі №904/10517/17 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литпром-Л" на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2270,00 гривень.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.11.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік