Рішення

від 10.11.2021 по справі 910/14006/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2021Справа № 910/14006/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

за участі помічника судді Вольської І.В. , що за дорученням головуючого судді

здійснює повноваження секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ"

вул. Будіндустрії, 7 літера "г", м. Київ, 01013

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

вул. Назарівська 3, м. Київ, 01032

про стягнення 14 884 051,76 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 14 884 051,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 відкрито провадження у справі №910/14006/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.09.2021.

13.09.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що позивачем невірно визначені періоди нарахування 3% річних та безпідставно завищено розмір витрат на правову допомогу.

15.09.2021 позивачем подано відповідь на відзив, а тому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 15.09.2021 судом оголошено перерву до 29.09.2021.

28.09.2021 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

29.09.2021 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2021 судом задоволено клопотання про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.

Протокольною ухвалою суду від 20.10.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2021.

10.11.2021 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 03.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

27 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ (далі- Позивач, Підрядник) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - Відповідач, Замовник) був підписаний і набув чинності Договір № 21658-2020/20-121-01-20-09189 Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, вул. Промислова 133, Енергоблок № 5. Реакторне відділення.

Турбінне відділення. Установка протипожежних клапанів на повітропроводах біля протипожежних перегородок вентиляційних центр, приміщень акумуляторних батарей, кабельних споруд і приміщень які містять електричне та електронне устаткування, що відокремлюють їх від приміщень інших категорій з вибухопожежної та пожежної безпеки. ., складений 12.03.2020 (далі з урахуванням змін і доповнень внесених Додатковою угодою № 1 від 14.12.2020, яку було складено 06.11.2020.

Згідно даного Договору, Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобов`язання виконати роботи на об`єкті відокремленого підрозділу Відповідача (далі - ВП) Запорізька атомна електрична станція (далі - ЗАЕС) за вказаною в назві Договору темою.

Водночас, згідно пункту 2.4. Договору оплата виконаних робіт за договором здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) оформленої відповідно до розділу 4 з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів а розрахунковий рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 2.5. Договору закінчення робіт фіксується актом виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) в обсязі проектно-кошторисної документації та відповідно до п. 3.1. договору у відповідності із положеннями Технічних вимог (додаток № 2 до цього Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що підрядник щомісячно в строк до 20 числа надає Замовнику акт виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) в 4 екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє реальність акту в частині об`ємів і вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) у встановленому порядку або направляє мотивовану відмову від приймання робіт.

Позивачем були виконані відповідні роботи, про що сторонами відповідно до пунктів 3.1. та 4.1. Договору було: 10.11.2020 оформлено та підписано довідку КБ-3 № 490 на підставі Актів № 1-21658-06, № 2- 21658-06, № 3-21658-06 і № 4-21658-06 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (форми КБ-2в); 19.01.2021 оформлено та підписано довідку КБ-3 № 1 на підставі Актів № 5-21658-12, № 6-21658- 12, № 7-21658-12, № 8-21658-12, № 9-21658-12, № 10-21658-12, приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (форми КБ-2в); 14.05.2021 оформлено та підписано довідку КБ-3 № 122 на підставі Актів № 12-21658-03 і № 14-21658-03 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року (форми КБ-2в); 31.05.2021 оформлено та підписано довідку КБ-3 № 155 на підставі Актів № 11-21658-05, № 13-21658-05 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року (форми КБ-2в).

З огляду на викладене, за твердженням позивача, вбачається, що у Замовника виник передбачений п. 2.4. Договору обов`язок з оплати частини вартості виконаних Підрядником робіт (за вирахуванням частини вартості в розмірі, що дорівнює ПДВ) протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

за Довідкою № 490 за листопад 2020 року на суму 6 077 245,13 грн. - до 25.12.2020;

за Довідкою № 1 за січень 2021 року на суму 6 095 514,44 грн. - до 05.03.2021;

за Довідкою № 122 за травень 2021 року на суму 1 716 972,28 грн. - до 28.06.2021.

за Довідкою № 155 за травень 2021 року на суму 136 081,80 грн. - до 15.07.2021.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що Відповідачем допущене неналежне виконання (невиконання, порушення) визначеного умовами п. 2.4. Договору обов`язку з своєчасної та повної оплати частини вартості виконаних Позивачем робіт за Довідкою № 490 за листопад 2020 року, за Довідкою № 1 за січень 2021 року, за Довідкою № 122 за травень 2021 року та за Довідкою N° 155 за травень 2021 року, що відповідно призвело до порушення прав Позивача на отримання таких коштів у строки та у розмірі визначеному Договором.

Отже, у якості підстав для своїх позовних вимог Позивач посилається на ту обставину, що Позивач виконав свої зобов`язання перед Відповідачем щодо проведення підрядних робіт, а Відповідач не здійснив повністю оплату та відповідно не виконав свої господарські зобов`язання у зв`язку з чим заборгованість останнього складає 14 025 813,65 грн. основного боргу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини підряду на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, при укладенні договору підряду № 21658-2020/20-121-01-20-09189 від 27.03.2020 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Судом встановлено, що відповідач кількість та якість робіт перевірив, підписавши відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень, що не спростовувалося стороною відповідача. Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами.

Таким чином суд розглянув заперечення відповідача проти позовних вимог, що наведені у відзиві та відхилив, як такі що заявлені позовні вимоги не спростовують.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, виконані роботи оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 14 025 813,65 грн.

Отже враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за виконані роботи у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 14 025 813,65 грн. є обґрунтованими.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 216 687,02 грн. та інфляційних втрат у розмірі 641 551,09 грн.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, врахувавши заперечення відповідача, вважає розрахунок арифметично не вірним з огляду на наступне.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

Пунктом 5 ст. 254 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 25.12.2020 - останній день оплати виконаних робіт за довідкою № 490 від 10.11.2020, що суперечить нормам ЦК України.

25.12.2020 - святковий день, а 26.12.2020 та 27.12.2020 - вихідні дні, таким чином, останній день для оплати вартості виконаних робіт є 28.12.2020.

Також Позивач вказує, що 28.06.2021 - останній день оплати виконаних робіт за довідкою № 122 від 14.05.2021, що суперечить нормам ЦК України, оскільки 28.06.2021 - святковий день, таким чином, останній день для оплати вартості виконаних робіт є 29.06.2021.

Здійснивши власний перерахунок, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 626 894,27 грн., а також 3% річних у розмірі 215 549,63 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" (вул. Будіндустрії, 7 літера "г", м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 25838823) 14 025 813,65 грн. - основного боргу, 626 894,27 грн. - інфляційних втрат, 215 549,63 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 223 023,86 грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25.11.2021

Суддя М.О. Лиськов