Постанова

від 20.07.2022 по справі 910/14006/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2022 р. Справа№ 910/14006/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ковальов Ю.Ю.,

від відповідача - Калежнюк І.В.,

Лозицька О.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (повний текст рішення складено 24.12.2021)

у справі № 910/14006/21 (суддя Лиськов М.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 14 884 051,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 14 884 051,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-українська атомна електрична станція" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" 14 025 813,65 грн. - основного боргу, 626 894,27 грн. - інфляційних втрат, 215 549,63 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 223 023,86 грн.

16.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірах і порядку, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята Стража Київ" про відшкодування судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята Стража Київ" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на доведеність неспівмірності таких витрат, часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та стягнути з відповідача суму відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року в частині відмовлених вимог та прийняти нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є протиправним, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що ним було надано належні та допустимі докази реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, а крім того, за твердженням позивача суд неправомірно втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, та безпідставно визначив суму адвокатських витрат у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

11.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 надійшла заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14006/21.

23.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/14006/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/14006/21, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/14006/21 та призначено розгляд справи на 22.06.2022 року.

17.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

14.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, а також в зв`язку з окупацією території, в межах якої розташовані виробничі потужності та органи управління відповідача, російськими військами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 року розгляд справи відкладено на 20.07.2022 року.

В судовому засіданні 20.07.2022 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідача надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-українська атомна електрична станція" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" 14 025 813,65 грн. - основного боргу, 626 894,27 грн. - інфляційних втрат, 215 549,63 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 223 023,86 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правничої (правової) допомоги № 09/04ПТ від 09.04.2021 року укладений між позивачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням ЮрЕксперт (виконавець) за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; (т.1, а.с. 173-175)

- рахунок № 33 від 12.11.2021 року до договору № 09/04ПТ від 09.04.2021 року; (т.1, а.с. 178).

- акт приймання наданої правничої допомоги згідно з договором № 09/04ПТ від 09.04.2021 року від 12.11.2021 року, відповідно до якого виконавець надав, а позивач прийняв послуги правової (правничої) допомоги з питань, зазначених в рахунку № 33 від 12.11.2021 року, загальна вартість яких складає 1 488 000, 00 грн.; (т.1, а.с. 177).

- ордер серії АІ № 1137379 від 27.05.2021 року виданий адвокату Ковальову Юрію Юрійовичу; (т.1, а.с. 7).

- Протоколу погодження договірної ціни №2 від 01.06.2021 року. (т.1, а.с. 176).

Відповідно до п. 1.2 договору безпосереднє виконання даного договору з боку виконавця провадитиметься адвокатами Адвокатського об`єднання ЮрЕксперт Новіковою Вікторією Олегівною та Ковальовим Юрієм Юрійовичем.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору обсяг наданих послуг, в тому числі кількість витраченого часу, перелік послуг, і їх загальна вартість відповідно до цього договору, інші платежі за договором, сторони фіксують в рахунку, деталізації рахунку та актах приймання наданої правничої (правової) допомоги, що повинні бути укладені в письмовій формі. Акти приймання наданої допомоги мають бути підписані уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.3 договору визначено, що у випадку отримання адвокатом певного позитивного правового результату (в тому числі винесення судом рішення на користь Замовника), Замовник окремо від вартості наданих послуг сплачує Виконавцю гонорар адвоката (гонорар успіху) щодо майнових спорів - у розмірі до 10 % від суми, що була предметом розгляду і стосується інтересів Замовника, за рішенням суду або іншого уповноваженого органу.

Розмір гонорару адвоката в кожному окремому випадку Сторони погоджують в акті приймання правничої (правової) допомоги.

У поданому позивачем рахунку № 33 від 12.11.2021 року до договору № 09/04ПТ від 09.04.2021 року вказано наступні вид та склад послуг, вартість яких становить 1 488 000, 00 грн.:

1. Правнича (правова) допомога в складанні, поданні позову про стягнення боргу за договором № 21658-2020/20-121-01-20-09189 від 27.03.2020 року укладеним між замовником та ДП НАЕК Енергоатом;

2. Представництво та захист інтересів замовника в 4х судових засіданнях в Господарському суді міста Києва.

Також у наведеному рахунку зазначено період надання послуг та час: 01.08.2021-10.11.2021, витрачено часу адвоката 30 години.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2 Протоколу погодження договірної ціни №2 від 01.06.2021 року сторони домовились, що розмір винагороди Виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1. даного Протоколу, розраховується за домовленістю сторін і складає: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ за одну годину надання правничої допомоги Адвокатами, партнерами та/або юристами і іншими співробітниками Виконавця (надалі Адвокати) у позасудовому представництві Замовника; до 10% від суми позовних вимог, що розглядаються в судовому процесі, учасником якого є Замовник, за кожну інстанцію;

12.11.2021 року між позивачем та виконавцем складено акт приймання наданої правничої допомоги згідно з договором № 09/04ПТ від 09.04.2021 року, відповідно до якого виконавець надав, а позивач прийняв послуги правової (правничої) допомоги з питань, зазначених в рахунку № 33 від 12.11.2021 року, загальна вартість яких складає 1 488 000, 00 грн.

Також, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/7520/20 та від 24.01.2022 року №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених товариством до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем за первісним позовом становив 1 488 000, 00 грн.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

З попереднього орієнтованого розрахунку позивача вбачається , що сума судових витрат, які він очікував понести у зв`язку з розглядом справи, становить 1 711 260, 00 грн., з яких: 223 260, 78 грн. - судовий збір, 1 488 000, 00 грн. - послуги адвоката.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, оскільки ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак не є складною враховуючи, що предметом спору є стягнення боргу за підписаними сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт за Договором №№ 21658-2020/20-121-01-20-09189 від 27.03.2020 року, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував, що фактична вартість наданих адвокатом юридичних послуг в межах даної справи в погодинному розмірі становить 16 267,00 грн. за годину. (враховуючи п. 2.1. та п. 2.2. Протоколу погодження договірної ціни « 2 від 01.06.2021 року).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про неспівмірність та необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим з огляду на наступне.

За висновками колегії суддів, спір виник щодо невиконання зобов`язання з оплати за одним договором по шести актам виконаних робіт, які були підписані сторонами без зауважень (т.1, а.с. 33-96), єдиним спірним питанням по суті справи (яке оспорювалось відповідачем) був строк виконання зобов`язання, розрахунок інфляційних витрат та 3% річних з урахуванням предмету доказування та строків невиконання зобов`язання не є складним, а строк розгляду справи не був тривалим.

Як вже було вище зазначено, відповідно до рахунку № 33 від 12.11.2021 року до договору № 09/04ПТ від 09.04.2021 року період надання послуг та час: 01.08.29021-10.11.2021, витрачено часу адвоката 30 години.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, фактична вартість наданих адвокатом юридичних послуг в межах даної справи в погодинному розмірі становить 16 267,00 грн. за годину.

Відтак, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справи та середньостатистичну вартість юридичних послуг у місті Києві у категорії таких справ (погодинна тарифікація яких становить 1 000,00 грн. - 1 500,00 грн. за 1 годину), суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 1 488 000, 00 грн. не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи.

Колегія суддів також звертає увагу, що п. 4.3 договору визначено, що у випадку отримання адвокатом певного позитивного правового результату (в тому числі винесення судом рішення на користь Замовника), Замовник окремо від вартості наданих послуг сплачує Виконавцю гонорар адвоката (гонорар успіху) щодо майнових спорів - у розмірі до 10 % від суми, що була предметом розгляду і стосується інтересів Замовника, за рішенням суду або іншого уповноваженого органу.

Тобто умовами договору встановлено, що гонорар не може перевищувати 10 % від суми, що була предметом розгляду, а не становить саме 10 % від суми, що була предметом розгляду, як то помилково трактує позивач.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також, що стосується стягнення "гонорару успіху" колегія суддів, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, встановила, що такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові КГС ВС від 24.06.2021 у справі № 922/902/19.

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на доведеність неспівмірності таких витрат, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та наявності підстав для стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі № 910/14006/21.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТА СТРАЖА КИЇВ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/14006/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі № 910/14006/21 залишити без змін.

3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року у справі №910/14006/21.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14006/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.07.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко