Постанова

від 24.11.2021 по справі 910/17585/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17585/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 (колегія суддів: Мартюк А. І. - головуючий, Алданова С. О., Тищенко А. І) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 (суддя Сівакова В. В.)

за заявою Акціонерного товариства "РВС Банк"

про заміну сторони позивача - Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" на правонаступника - Акціонерне товариство "РВС Банк" у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"

до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер"

про визнання права власності на предмет іпотеки

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"

до Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"

про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та короткий зміст судових рішень із розгляду цих вимог

1.1. У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" (далі - ВАТ "Готельний комплекс "Либідь") про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія та номер 24019593, виданого 09.07.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві), шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс - будинок готельного комплексу, загальною площею 15 674,5 м 2 , за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1 за визначеною відповідно до звіту станом на 20.10.2014 ціною у розмірі 146 581 489,00 грн.

1.2. У жовтні 2014 року ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПАТ "Омега Банк" про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки № 518/519ІП-1 від 26.09.2006.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у справі № 910/17585/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2015, первісний позов задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 та за кредитним договором № 518 від 26.09.2006 звернуто стягнення за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 шляхом визнання за ПАТ "Омега Банк" права власності на предмет іпотеки, а саме: майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому загальною площею 15674,5 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

1.4. Постановою Верховного Суду України від 30.09.2015 відмовлено у задоволенні заяви ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.03.2015 у справі № 910/17585/14.

2. Короткий зміст заяви про заміну сторони у справі та короткий зміст судових рішень із розгляду цієї заяви

2.1. У грудні 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - АТ "РВС Банк") про заміну сторони позивача з ПАТ "Омега Банк" на правонаступника - АТ "РВС Банк".

2.2. Зазначена заява обґрунтована тим, що процедура звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у цій справі не завершена, а рішення суду не виконано. Заявник зазначав, що ПАТ "Омега Банк" (неплатоспроможний банк) та ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" (перехідний банк) склали та підписали акти № 110/07/2015-К та № 109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку прав на активи неплатоспроможного банку (далі - акти), за якими неплатоспроможний банк передає, а перехідний банк у порядку правонаступництва приймає всі права кредитора у зобов`язаннях, зокрема, за кредитними договорами №№ 518, 519 від 26.09.2006, укладеними з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та з ТОВ "Вольний Вітер" з усіма змінами та доповненнями.

2.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, задоволено заяву АТ "РВС Бан", здійснено заміну сторони у справі № 910/17585/14 з ПАТ "Омега Банк" на його правонаступника АТ "РВС Банк".

2.4. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що з моменту підписання актів АТ "РВС Банк" є новим кредитором по всіх правах та обов`язках ПАТ "Омега Банк" за кредитними договорами №№ 518, 519 укладеним 26.09.2006 між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" і ТОВ "Вольний вітер" та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" і ВАТ "Готельний комплекс" відповідно, а також іпотекодержателем за іпотечним договором № 5Т8/519/ІП-1, що укладений ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Готельний комплекс" та посвідчений 26.09.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 910/17585/14, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Вольний вітер" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у справі у цій справі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Вольний вітер" зазначає що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник вважає, що у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підстави на здійснення заміни сторони у цій справі. На думку скаржника, заміна сторони у цій справі є недопустимою, оскільки призведе до безпідставного вибуття об`єкта нерухомості з права власності ПАТ "Омега Банк". ТОВ "Вольний вітер" наголошує, що право власності у ПАТ "Омега Банк" в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у момент набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 у цій справі, тобто це відбулось до моменту передачі прав кредитора за кредитними договорами - 03.07.2015, і наведене підтверджується пунктом 26 постанови Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18 про банкрутство ВАТ "Готельний комплекс "Либідь". Отже, скаржник вважає, що іпотеку було припинено на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку", у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вольний вітер" АТ "РВС Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. АТ "РВС Банк" вважає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими. АТ "РВС Банк" звертає увагу на те, що на момент розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції Верховним Судом України у постанові від 30.09.2015 було установлено факт правонаступництва, та зазначено, що ПАТ "Перехідний банк" "РВС Банк" є правонаступником ПАТ "Омега Банк".

3.4. У додаткових поясненнях ТОВ "Вольний вітер" зазначає, що ПАТ "Перехідний банк" "РВС Банк" не є правонаступником ПАТ "Омега Банк" за іпотечним договором від 26.09.2006 № 518/519/ІП-1, оскільки стягнення на предмет іпотеки відбулось до моменту передачі активів неплатоспроможного банку, а тому заміна сторони у цій справі суперечить положенням законодавства.

4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення у цій справі, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена, з огляду на таке.

4.2. Господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що судовими рішеннями у цій справі встановлено порушення ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" зобов`язання щодо внесення платежів за кредитними договорами № 518 та № 519 від 26.09.2006, що стало наслідком задоволення позовних вимог ПАТ "Омега Банк".

4.3. Поряд із цим, господарські суди попередніх інстанцій установили, що постановою Правління Національного банку України № 152 від 02.03.2015 ПАТ "Омега Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив у цьому банку тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.

4.4. 02.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Омега Банк" до 03.07.2015 включно, та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Омега Банк".

4.5. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб утворено ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк", у відповідності до пункту 1 Статуту якого перехідний банк є правонаступником за переданими зобов`язаннями ПАТ "Омега Банк", які визначені відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол № 102/15) зі змінами від 12.06.2015 (протокол № 127/15), активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов`язків за вимогами кредиторів (вкладників).

4.6. Судами зазначено, що згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (протокол засідання № 150/15 від 03.07.2015) вирішено передати активи неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк". Загальна вартість активів неплатоспроможного банку ПАТ "Омега Банк" (включаючи забезпечення за ними), що передаються на користь перехідного банку ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" становить 229119082,68 грн.

4.7. Господарські суди установили, що ПАТ "Омега Банк" (неплатоспроможний банк) та ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" (перехідний банк) склали та підписали акти № 110/07/2015-К та № 109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку прав на активи неплатоспроможного банку (далі - акти), за якими неплатоспроможний банк передає, а перехідний банк у порядку правонаступництва приймає всі права кредитора у зобов`язаннях, зокрема, за кредитними договорами №№ 518, 519 від 26.09.2006, укладеними з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та з ТОВ "Вольний Вітер" з усіма змінами та доповненнями.

4.8. Відповідно до пункту 4 кожного з актів - з моменту підписання акта, перехідний банк набуває всіх прав кредитора за основним договором та кожним договором забезпечення та одержує, включаючи але не обмежуючись, в т. ч. право звернути стягнення на предмет застави та предмет іпотеки за договорами забезпечення та за рахунок предмета застави та предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за основним договором у повному обсязі, у разі невиконання боржниками за основним договором зобов`язань та/або боржниками за договорами забезпечення зобов`язань за договорами забезпечення.

4.9. Також суди установили, що обставини пов`язані з передачею прав та обов`язків за зазначеними кредитними та іпотечним договорами, а також встановлення факту набуття АТ "РВС Банк" відповідних прав за цими договорами досліджувалися Господарським судом міста Києва у справах № 910/29796/15, № 910/29794/15 за позовом ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" про визнання недійсними актів № 110/07/2015-К, № 109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку прав на активи неплатоспроможного банку. За результатами розгляду зазначених справ, судами було відмовлено у задоволенні позовів ВАТ "Готельний комплекс "Либідь". Судами констатовано, що наведене підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 910/29796/15 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 910/29794/15, які набрали законної сили та не скасовані у встановленому законом порядку.

4.10. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

4.11. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.12. Ураховуючи наведені установлені обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язаннях, які виникли за кредитними договорами №№ 518, 519 від 26.09.2006 укладеними з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та з ТОВ "Вольний Вітер", а також відбулась заміна іпотекодержателя за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006.

4.13. ТОВ "Вольний вітер" не погоджується із такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в цій справі.

4.14. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що питання про заміну сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

4.15. Так, відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

4.16. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

4.17. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

4.18. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

4.19. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, яке відбулося після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

4.20. Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги).

4.21. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

4.22. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

4.23. Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.24. Крім того, Верховний Суд зазначає, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є, зокрема, спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають в т. ч. у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Заміна сторони у зобов`язанні стосовно виконання кредитних договорів та договору іпотеки відбулась на стадії запровадження у ПАТ "Омега Банк" тимчасової адміністрації, тому спірні правовідносини також підлягають врегулюванню з урахуванням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

4.25. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі у редакції чинній на момент спірних правовідносин) протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов`язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. За рішенням виконавчої дирекції Фонду цей строк може бути продовжений до 30 днів.

4.26. Згідно з частиною 1 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов`язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства. Перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов`язань неплатоспроможного банку (частина 10 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

4.27. Згідно з частиною 12 статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

4.28. Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин, Верховний Суд погоджується із правильними висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав у цьому випадку для заміни сторони у справі, оскільки, як установили суди, ПАТ "Омега Банк" (неплатоспроможний банк) та ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" (перехідний банк) склали та підписали акти № 110/07/2015-К та № 109/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку прав на активи неплатоспроможного банку, за якими неплатоспроможний банк передав, а перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов`язаннях, зокрема, за кредитними договорами №№ 518, 519 від 26.09.2006, укладеними з ВАТ "Готельний комплекс "Либідь" та з ТОВ "Вольний Вітер" з усіма змінами та доповненнями. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

4.29. Також не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що заміна ПАТ "Омега Банк" на АТ "РВС Банк" призведе до безпідставного вибуття з права власності ПАТ "Омега Банк" об`єкта нерухомості, оскільки АТ "РВС Банк" є правонаступником ПАТ "Омега Банк". Крім того, деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Поряд із цим, Верховний Суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Водночас згідно з частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

4.30. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм права господарськими судами попередніх інстанцій не підтвердилися, не спростовують висновків судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 у справі № 910/1758/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак