Ухвала

від 25.11.2021 по справі 922/927/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 922/927/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Терещенко О. І., Тихий П. В., Шутенко І. А.) та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2021 (суддя Жельне С. Ч.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення пункту додатку до рішення, визнання договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 Харківська міська рада звернулася із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (повний текст підписаний 21.09.2021) та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Скаржник в касаційній скарзі підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник також зазначає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо того, яким чином орендодавець повинен встановлювати належність виконання орендарем своїх обов`язків в рамках розгляду зави про поновлення договору оренди землі у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі"

Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

Водночас належного обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження щодо відсутності правового висновку Верховного Суду щодо того, яким чином орендодавець повинен встановлювати належність виконання орендарем своїх обов`язків в рамках розгляду зави про поновлення договору оренди землі у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі", скаржником не наведено, оскільки формулювання його доводів не дають суду однозначно зрозуміти який саме висновок відсутній у подібних правовідносинах, в чому полягає необхідність та значення відповідного висновку для спірних правовідносин.

Отже, наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Однак враховуючи те, що касаційну скаргу скаржника залишено без руху, тобто питання про відкриття касаційного провадження наразі позитивно не вирішено, у суду відсутні підстави для розгляду на даний момент зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху до 24.12.2021.

2. Встановити Харківській міській раді строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Харківській міській раді надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов