Постанова

від 22.02.2022 по справі 922/927/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/927/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Мачульський Г. М.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Терещенко О. І., Тихий П. В., Шутенко І. А.) і рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2021 (суддя Жельне С. Ч.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення пункту додатку до рішення, визнання договору оренди землі поновленим,

за участю представників:

позивача - Капинос А. Д.,

відповідача - Дейнега К. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко"" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування пункту 20 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі, що стосується відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у поновленні договору оренди землі 23.03.2006 № 340667100036 на користування земельними ділянками по просп. Ювілейному, 7-А у м. Харкові (кадастрові номери 6310136600:09:002:0036, 6310136600:09:002:0037, 6310136600:09:002:0027);

- визнання договору оренди землі від 23.03.2006 стосовно оренди земельних ділянок із кадастровим номером 6310136600:09:002:0027 площею 0,1721 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0037 площею 0,0615 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0036 площею 0,0785 га, що розміщені за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 7-А, поновленим на той саме строк і на тих саме умовах;

- визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 23.03.2006 у редакції позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

2. 23.03.2006 між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко") укладено договір оренди землі, за яким останньому було передано в строкове платне користування земельні ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:002:0027 площею 0,1721 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0037 площею 0,0615 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0036 площею 0,0785 га, що розміщені за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний (колишній просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ) для будівництва тимчасового торговельного центру з додатковими приміщеннями та подальшої експлуатації цього об`єкту.

3. Договір укладено терміном до 01.12.2007 - на період будівництва, до 31.12.2010 - на період експлуатації.

4. Додатковою угодою від 21.11.2011 продовжено термін дії договору до 01.07.2012; додатковою угодою від 26.10.2012 продовжено термін дії вказаного договору до 01.07.2015; додатковою угодою від 29.04.2014 сторонами змінено розмір орендної плати за користування земельними ділянками; додатковою угодою від 20.01.2016 № 3 до договору оренди землі продовжено термін дії договору до 01.10.2020.

5. Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

6. ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" звернулося до Харківської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого також було додано проект додаткової угоди.

7. Вказаний лист отриманий відповідачем 27.08.2020.

8. У відповідь на лист-повідомлення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" департамент територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради повідомив позивача (лист від 25.09.2020), що питання стосовно поновлення договору оренди землі буде розглянуто на сесії Харківської міської ради.

9. Натомість рішенням 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 50/21 "Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі" (пункт 20 додатку до рішення), тобто через 4 місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 23.03.2006, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" було відмовлено у поновленні цього договору у зв`язку із порушеннями з боку орендаря, а саме:

- частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 4.7 Положення про оренду землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1554/19, та підпункту д) пункту 30 договору оренди землі від 23.03.2006 № 340667100036 в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем обов`язків, встановлених договором оренди землі від 23.03.2006, зокрема, інформації з територіальних органів Державної податкової служби України у Харківській області щодо сплати ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" плати за землю у розмірі і порядку, встановленому у пункті 9 договору оренди землі від 23.03.2006 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 20.01.2016;

- статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 50 Закону України "Про землеустрій", положень наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затвердженого Класифікацію видів цільового призначення земель, пункту 4.14 Положення про оренду землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 № 1554/19, в частині відсутності коду класифікації виду цільового призначення земельних ділянок по просп. Ювілейному, 7-А з кадастровими номерами 6310136600:09:002:0027, 6310136600:09:002:0037, 6310136600:09:002:0036 відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, що потребує розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною їхнього цільового призначення та внесення змін про земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

10. Позивач, посилаючись на статті 16, 21, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 33 Закону України "Про оренду землі" та положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вважає, що укладений між сторонами договір оренди землі від 23.03.2006 (зі змінами та доповненнями) є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах, оскільки позивач виконав всі вимоги, передбачені законодавством України та спірним договором оренди землі для поновлення цього договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну договору, своєчасно направив лист-повідомлення про поновлення договору, у той час як заперечень від відповідача щодо поновлення вказаного договору оренди землі в порядку, передбаченому чинним законодавством України та у визначені строки не надходило. Отже, спірне рішення Харківської міської ради не відповідає законодавству та порушує права позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, позов задоволено.

12. Суди попередніх інстанцій установили, що спірний пункт 20 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 50/21 порушує права та інтереси позивача та підлягає скасуванню з огляду на те, що вказане рішення винесене після спливу 30-денного строку після закінчення терміну дії договору оренди землі, отже цей договір оренди є поновленим на той саме строк та на тих саме умовах.

Короткий зміст касаційної скарги

13. Харківська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

14. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також прийняттям судових рішень без урахування правових висновків щодо зазначеної норми, викладених у постановах Верховного Суду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

15. ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості. Товариство також зазначає, що обставини, встановлені у даній справі, відмінні від обставин, встановлених судами у справах, про які зазначає Харківська міська рада у касаційній скарзі.

Позиція Верховного Суду

16. За змістом статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар (постанова Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20).

17. Згідно з частинами 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

18. Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

19. Отже, зазначеними нормами Закону України "Про оренду землі" передбачено що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 зазначеного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігти укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

20. Крім того, у разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 15.07.2020).

21. 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, згідно з пунктом 8 якого внесені зміни до Закону України "Про оренду землі".

22. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім, зокрема, підпунктів 2, 7- 9 пункту 8, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 15.07.2020.

23. Підпунктом 7 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" доповнено Закон України "Про оренду землі" статтею 322 щодо поновлення договорів оренди землі та передбачено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

24. Статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у наведеній у підпункті 8 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" редакції.

25. Згідно з підпунктом 9 пункту 8 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗК України.

26. Правила, визначені статтею 1261 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

27. Статтею 1261 ЗК України (у редакції, чинній з 15.07.2020, яка діяла на час закінчення строку дії спірного договору) передбачено поновлення договору оренди землі та частинами 3, 4 встановлено, що якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

28. Судами попередніх інстанцій установлено, що 26.08.2020 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" направило на адресу Харківської міської ради лист-повідомлення № 980 про поновлення договору з проектом додаткової угоди, який було отримано Харківською міською радою 27.08.2020.

Однак Харківська міська рада (орендодавець за договором) заперечень щодо поновлення дії договору впродовж встановленого законом строку не висловила, відповідних дій, передбачених чинним законодавством щодо висловлення заперечень стосовно поновлення договору у встановлені строки не вжила, тому суди дійшли правильного висновку про доведеність позивачем своїх вимог та наявності підстав для поновлення строку дії договору.

29. Щодо визнання незаконним та скасування пункту 20 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 50/21 колегія суддів зазначає таке.

30. За змістом статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

31. Зі змісту оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 убачається, що його прийнято з посиланням на порушення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" (орендарем) частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також ненаданням орендарем необхідних документів на підтвердження належного виконання умов договору.

32. Посилання Харківської міської ради на порушення орендарем (ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко") частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 4.7 Положення про оренду землі в м. Харкові та підпункту "д" пункту 30 спірного договору оренди землі в частині ненадання необхідних документів, які підтверджують належне виконання орендарем своїх обов`язків щодо сплати орендної плати, визнані судами безпідставними з огляду на те, що законодавством України, чинним на час укладення договору оренди не передбачалося подання будь-яких документів для поновлення строку дії договору. Положення про оренду землі також не встановлює обов`язку орендаря за власною ініціативою надавати документи, які б підтверджували відсутність заборгованості зі сплати орендної плати у разі поновлення договору оренди землі, проте як пункт 4.4.3 Положення передбачає, що Департамент земельних відносин не пізніше ніж за чотири місяці до дати закінчення строку дії договору оренди землі направляє запит до контролюючого органу, що реалізує державну податкову політику за місцем знаходження земельної ділянки про надання інформації щодо наявності/відсутності у землекористувача заборгованості зі сплати з оплати за землю.

33. Судами установлено, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у визначений законодавством строк до листа-повідомлення про поновлення договору було надано проект додаткової угоди. Потребу у наданні будь-яких інших документів до листа-повідомлення не визначає ані законодавство України, ані укладений між сторонами договір оренди землі.

34. Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання Харківської міської ради на невідповідність коду цільового призначення спірної земельної ділянки Класифікації видів цільового призначення земель як підстави для відмови ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" у продовженні строку дії договору оренди землі, оскільки чинне законодавство не врегульовує питання взаємоіснування видів цільового призначення за УКЦВЗ 1998 року і КВЦПЗ 2010 року; не встановлює перехідних положень щодо застосування й заміни назв одних видів цільового призначення на аналогічні, визначені новим документом; не містить норм, які б визначали незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, установленим за УКЦВЗ 1998 року, та необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність до КВЦПЗ 2010 року; чинне законодавство України не визначає обов`язку землекористувача приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність до КВЦПЗ 2010 року та відповідальності за їх неприведення.

35. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що визначення нового строку дії договору до 01.01.2026 у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди пов`язаний із останнім строком дії спірного договору, який становив період з 01.07.2015 по 01.10.2020, а саме 5 років та 3 місяці (додатковою угодою від 26.10.2012 продовжено строк дії договору до 01.07.2015, додатковою угодою від 20.01.2016 строк дії договору було продовжено до 01.10.2020).

36. Стосовно посилань Харківської міської ради у касаційній скарзі на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц щодо необхідності встановлення факту належного виконання орендарем за договором оренди, який поновлюється, своїх обов`язків за цим договором, а також висновків, викладених у пунктах 8.13, 8.14 постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19 щодо віднесення до виключної компетенції міської ради вирішення питання щодо розпорядження земельною ділянкою від імені територіальної громади, колегія суддів зазначає таке:

37. У справі № 159/5756/18 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020) за позовом фізичної особи до міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, Верховний Суд зазначив, що позивачка не дотрималася вимог частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди. Посилання позивачки на те, що відповідач лише листом від 26.02.2018 повідомив її про те, що не буде продовжувати на новий термін договір оренди землі, не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачкою не дотримано процедури, встановленої зокрема частиною 3 статті 33 цього Закону, яка дає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону. Разом з цим, до закінчення строку дії договору позивачку було повідомлено про те, що з нею не буде продовжено на новий термін договір оренди землі для розміщення та обслуговування тимчасового кіоску у зв`язку із затвердженням детального плану території кварталу, яким передбачено план розширення вулиці та демонтаж торгових споруд. Зазначене стало підставою для визнання судових рішення про задоволення позову про поновлення договору помилковими та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

38. У справі № 594/376/17-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до фізичної особи, товариства з обмеженою відповідальністю про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим, Верховний Суд зазначив, що аналіз правових норм (зокрема, статті 33 Закону України "Про оренду землі") дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Залишаючи без змін судові рішення у справі, Верховний Суд зазначив, що відмовляючи в задоволенні повних вимог суди правильно виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди, що свідчить про те, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

39. У справі № 922/1188/19 (постанова Верховного Суду від 25.08.2020) за позовом Приватного акціонерного товариства до міської ради про визнання поновленим договору, Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення у справі про відмову у задоволенні позову, зазначив що оскільки позивач заявив вимогу про визнання укладеною додаткової угоди, за умовами якої строк дії договору є відмінним від строку, який сторони раніше визначили шляхом укладення відповідних додаткових угод, то ця вимога не підлягає задоволенню у порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

40. Стосовно висновків, викладених у пунктах 8.13, 8.14 постанови Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 922/1188/19, на неврахування яких посилається у касаційній скарзі Харківська міська рада, то колегія суддів зазначає, що у зазначених пунктах вказаної постанови Верховного Суду міститься висновок про те, що повноваження готувати та підписувати від імені ради відповідні акти приймання-передачі земельних ділянок, якими Положення наділяє Департамент, не надають йому право розпоряджатися земельною ділянкою від імені територіальної громади, у тому числі висловлювати заперечення стосовно поновлення договору за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі повноваження належать лише раді, а суди не встановили обставин делегування нею цих повноважень департаменту.

41. У той же час, у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що у відповідь на лист-повідомлення ПрАТ "Концерн Авек та Ко" про поновлення договору від 26.08.2020 (отриманий міською радою 27.08.2020) департамент територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради повідомив товариство про те, що розгляд питання щодо поновлення договору відбудеться на сесії Харківської міської ради. Зміст зазначеного листа не свідчить про здійснення розпорядження землею чи висловлення заперечення/надання згоди щодо поновлення договору оренди землі.

42. Отже, судові рішення у справах № 159/5756/18, № 594/376/17-ц та № 922/1188/19, наведених скаржником, та у справі, яка розглядається, прийнято за різних установлених судами обставин, а тому посилання Харківської міської ради на зазначені справи не беруться до уваги.

43. Ураховуючи встановлені судами обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування пункту 20 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 № 50/21 та вимог про визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі від 23.02.2006 у редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення.

44. Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 23.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на таке.

45. Відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

46. У постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 922/856/21 зі спору, що виник з подібних правовідносин, викладено висновок про те, що якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землю", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (аналогічний висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19). Суд у справі № 922/856/21 також зазначив, що позивач звернувся до суду за захистом права на поновлення договору оренди землі з вимогою визнати такий договір поновленим на тих самих умовах, тобто обрав неефективний спосіб захисту права.

47. Зважаючи на те, що постанову Верховного Суду у справі № 922/856/21 прийнято 09.11.2021, тобто після надходження касаційної скарги у цій справі (03.10.2021), колегія суддів вбачає правові підстави для застосування положень частини четвертої статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо неналежності та неефективності такого способу захисту прав орендаря як визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах, оскільки зазначеному правовому висновку Верховного Суду не відповідають висновки судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовної вимоги ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про визнання поновленим договору оренди від 23.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах.

48. Викладене свідчить про те, що, заявивши позовну вимогу про визнання договору оренди від 23.03.2006 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, орендар обрав неналежний і неефективний спосіб захисту своїх прав, позаяк задоволення такої позовної вимоги фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 ЦК України. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

49. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

50. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження з огляду на відмінність обставин справи, установлених судами під час розгляду справи № 922/927/21 та справ, на які посилався заявник касаційної скарги.

51. Натомість касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги врахувати висновок про неналежність та неефективність такого способу захисту прав орендаря як визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах, викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 922/856/21, що зумовлює помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 23.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

53. З огляду на наявність підстав для застосування частини 4 статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо неналежності та неефективності такого способу захисту прав орендаря як визнання договору оренди землі поновленим на тих самих умовах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.11.2021 у справі № 922/856/21, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 23.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах не відповідають положенням статей 86, 236, 269, 282 ГПК України, а тому судові рішення в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

54. Зважаючи на викладене, рішення та постанова у частині задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди від 23.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові, в решті позовних вимог оскаржувані судові рішення залишаються без змін.

Судові витрати

55. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру, колегія суддів, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, здійснює пропорційний розподіл судових витрат скаржника у виді сплаченого ним судового збору у сумі 7 945,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2021 у справі № 922/927/21 в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Концерн Авек та Ко" про визнання договору оренди землі від 23.03.2006 (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 23.03.2006 за № 340667100036; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2014 за номерами 6106407, 6106533, 6105639), укладеного між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Авек та Ко" (на момент укладення договору - Акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко", код ЄДРПОУ 22649344) стосовно оренди земельних ділянок із кадастровим номером 6310136600:09:002:0027 площею 0,1721 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0037 площею 0,0615 га, із кадастровим номером 6310136600:09:002:0036 площею 0,0785 га, що розміщені за адресою: м. Харків, просп. Ювійлейний, 7-А, поновленим на той саме строк і на тих саме умовах, скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

3. У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2021 у справі № 922/927/21 залишити без змін.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" на користь Харківської міської ради 7 945 грн (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя С. К. Могил

Суддя Г. М. Мачульський