Постанова

від 24.11.2021 по справі 826/7601/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа №826/7601/17

адміністративне провадження № К/9901/2709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроправо Інвест до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про стягнення пені, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018, ухвалене у складі головуючого судді Аблова Є.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, прийняту у складі колегії суддів: Степанюка А.Г. (головуючий), Губської Л.В., Карпушової О.В.

І. Суть спору

1. У червні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Агроправо Інвест звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва, у якому просило суд стягнути з Державного бюджету України пеню по бюджетній заборгованості у сумі 9 949 437,95 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Агроправо Інвест зазначило, що у період з листопада 2009 року по лютий 2010 року позивач подав податкові декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 21 848 193,00 грн. За результатами проведення позапланових виїзних перевірок відповідачем складені довідки про відсутність порушень при формуванні позивачем податкового кредиту. Однак всупереч вимогам податкового законодавства відповідачем не було надано висновку з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету органом державного казначейства, що призвело до прострочення перед позивачем відшкодування з бюджету сум ПДВ. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №2а-15313/10/2670 визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 21 848 193,00 грн та зобов`язано відповідача подати висновок до Державної казначейської служби України у Шевченківському районі із зазначенням суми у розмірі 21 848 193,00 грн, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на користь позивача. 30.11.2016 відповідачем здійснено бюджетне відшкодування 20 230 546,00 грн на рахунок позивача. На підставі пунктів 200.18, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України у позивача 01.01.2011 виникло право на нарахування пені на суму заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ, що за період з 26.01.2015 по 30.11.2016 складає 9 949 437,95грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем у період з листопада 2009 року по лютий 2010 року було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на загальну суму 21 848 193,00 грн, а саме: за листопад 2009 року - 11 290 000,00 грн, за грудень 2009 року - 8 168 006,00 грн, за січень 2010 року - 1 352 357,00 грн, за лютий 2010 року - 1 037 830,00 грн.

4. За результатами проведення позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., а також лютий 2010 р. були складені довідки від 16.04.2010 № 217/07-20/35947583 та від 21.05.2010 № 259/07-20/35947583, згідно з якими контролюючим органом не встановлено порушень щодо задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту.

5. Також у цих довідках зазначено, що висновки щодо достовірності заявлених позивачем сум до відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок будуть здійснені після проведення заходів, передбачених п.п. 4.2-4.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 №350 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ .

6. В подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №2а-15313/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 20 230 546,00 та зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подати висновок до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва із зазначенням суми у розмірі 20 230 546,00 грн, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2016 про виправлення описок у судовому рішенні).

7. Перевіривши усі документи, подані позивачем на підтвердження реальності та товарності господарських операцій, суд при розгляді справи №2а-15313/10/2670 встановив, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача направлена на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що свідчить про хибність висновків ДПІ про необхідність проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

8. Однак, на підставі вказаного рішення лише 30.11.2016 УДКС у Шевченківському районі м. Києва було здійснено бюджетне відшкодування 20 230 546,00 грн на рахунок ТОВ Рамбурс-Трайгон (правонаступником яеого є ТОВ Агроправо Інвест ).

9. На підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України позивач просить стягнути з державного бюджету пеню, нараховану на суму заборгованості з відшкодування ПДВ за період з 26.01.2015 по 30.11.2016 у розмірі 9 949 437,95 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.09.2018 адміністративний позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ "АГРОПРАВО ІНВЕСТ" 1 755 746,08 грн пені, нарахованої на заборгованість бюджету перед товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАВО ІНВЕСТ" з відшкодування податку на додану вартість у сумі 20 230 546,00 грн.

11. Відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАВО ІНВЕСТ" 8 193 691,87 грн (вісім мільйонів сто дев`яносто три тисячі шісот дев`яносто одна гривня вісімдесят сім копійок) пені, нарахованої на заборгованість бюджету перед товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАВО ІНВЕСТ" з відшкодування податку на додану вартість у сумі 20 230 546,00 грн.

12. Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума заявленого до відшкодування податку на додану вартість вважається узгодженою з 16.02.2016 - дати набрання законної сили рішенням суду у справі №2а-15313/10/2670, виконання якого ухвалою суду касаційної інстанції було зупинено у період з 18.05.2016 по 20.09.2016, граничним строком перерахування коштів бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було 01.03.2016, а фактична виплата бюджетного відшкодування 30.11.2016 здійснена поза межами граничного строку, з Державного бюджету України підлягає стягненню виключно пеня за періоди з 02.03.2016 по 17.05.2016 та з 21.09.2016 по 30.11.2016.

13. На підставі встановлених у справі обставин справи, здійснивши системний аналіз приписів статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , статті 200 Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише у період після набрання законної сили рішенням суду у справі №2а-15313/10/2670 з вирахуванням період з 18.05.2016 по 20.09.2016, протягом якого виконання рішення суду було зупинено ухвалою суду касаційної інстанції.

14. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.12.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 826/7601/17 скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив повністю.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та постановити нове, яким залишити без рознгляду позовну заяву.

16. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ Агроправо Інвест вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.

V. Оцінка Верховного Суду

17. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо нарахування та стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

18. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування в певних випадках та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України, який в тому числі регулює і питання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

19. За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

20. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлені статтею 200 ПК України.

21. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

22. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2017 року) визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

23. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

24. Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

25. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

26. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

27. Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

28. Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

29. Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

30. Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником у особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми. Отже, у цій справі після спливу останнього дня, встановленого законодавством для зарахування на рахунок позивача узгодженої суми відшкодування ПДВ, останній мав дізнатися про порушення своїх прав та виникнення підстав для вжиття заходів по їх захисту із обранням відповідного способу.

31. Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

32. Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

33. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 (справа № 500/2486/19) вказав, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу.

34. Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 (справа №822/553/17) указала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

35. Суди попередніх інстанцій установили, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №2а-15313/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2016, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 20 230 546,00 та зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві подати висновок до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Києва із зазначенням суми у розмірі 20 230 546,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2016 про виправлення описок у судовому рішенні).

36. Зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо подання висновку органу державного казначейства про бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 20 230 546,00 грн виникло з дати набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №2а-15313/10/2670, тобто постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016.

37. Сума податку на додану вартість, яку відшкодовано на рахунок позивача 30.11.2016, становить 20 230 546,00 грн є узгодженою в порядку судового оскарження бездіяльності контролюючого органу щодо повернення бюджетного відшкодування, а саме з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №2а-15313/10/2670, тобто з дати проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016.

38. З урахуванням вимог абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, відповідач був зобов`язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не пізніше ніж на п`ятий робочий день з дати проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №2а-15313/10/2670, тобто 23.02.2016.

39. У випадку вчасного подання висновку про відшкодування з бюджету коштів, зазначена у такому висновку сума мала бути зарахована на банківський рахунок позивача не пізніше 01.03.2016, тобто строк, з якого виникає заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість та право позивача на нарахування пені виникло 02.03.2016.

40. Суд апеляційної інстанції позовні вимоги задовольнив, стягнув з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроправо Інвест (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, офіс 319, код ЄДРПОУ 35947583) пеню по бюджетній заборгованості в розмірі 9 949 437 (дев`ять мільйонів дев`ятсот сорок дев`ять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 95 копійок за період з 26 січня 2015 року по 30 листопада 2016 року включно .

41. Правильність арифметичного розрахунку податковим органом не оскаржується.

42. Ураховуючи, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів, колегія суддів уважає, що переглядаючи рішення в межах вимог касаційної скарги, судом апеляційної інстанції прийнято прийнято рішення без порушень норм матеріального та процесуального законодавства.

43. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

VII. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі №826/7601/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко