Постанова

від 25.11.2021 по справі 826/16077/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/16077/18

адміністративне провадження № К/9901/7479/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скайпроджект на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 (судді - Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скайпроджект до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадська спілка Асоціація органів самоорганізації населення м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ТОВ Скайпроджект звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 в частині пункту 48 додатку №8 до наказу, відповідно до якого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, 9-Б.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з категорією місцевого значення у міста Києва, зокрема, об`єкт культурної спадщини Особняк по вул. Лабораторній, 9б, та присвоєно останньому охоронний номер 628-Кв (п. 48 додатку 8 до даного наказу).

29.05.2017 між позивачем та ТОВ Ковчег укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 9-Б , загальною площею 276,4 кв. м.

Вважаючи наказ відповідача від 15.09.2010 №706/0/16-10 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що включення будівлі до реєстру відбувалось з порушенням відповідного порядку, а тому оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням принципу обґрунтованості, без урахування усіх обставин, не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Крім того, посилався на дотримання строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, оскільки про порушення своїх прав та законних інтересів дізнався лише 09.08.2018 - з дати отримання відповіді на адвокатський запит від 31.07.2018.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2020 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 48 додатка №8 наказу Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10 щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення об`єкт культурної спадщини Особняк , розташований за адресою: місто Київ, вулиця Лабораторна, 9-Б.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 скасовано рішення суду першої інстанції, позов залишено без розгляду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що відомості про повідомлення власника будівлі про включення зазначеного об`єкту до Переліку об`єктів культурної спадщини органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації відсутні. Договір купівлі-продажу цього об`єкту також не містить інформації про статус будинку, як об`єкта культурної спадщини. В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем погодження органу охорони культурної спадщини для реалізації об`єкта культурної спадщини Особняк , який знаходиться у місті Києві за адресою: вул. Лабораторна, 9-Б. Крім того, у обліковій документації об`єкта відсутні паспорт, акт технічного стану та довідка про майнову цінність об`єкта, як це передбачено Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Щодо вирішення питання дотримання строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду позивачем дотримано враховуючи відсутність доказів повідомлення його, як власника будівлі, про включення зазначеного об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини органом охорони культурної спадщини Київської МДА, доказів укладення охоронного договору між власником будівлі та органом культурної спадщини КМДА та отримання ТОВ Ковчег погодження органу охорони культурної спадщини для його реалізації. Суд дійшов висновку про недотримання процедури, яка передбачена в разі придбання об`єкта культурної спадщини, оскільки відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач або повинен був знати про оскаржуваний наказ, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду в зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду 02.10.2018, пропустив строк звернення до суду, у позовній заяві причин пропуску строку не наводить, клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку не подає, а матеріали справи не містять ні адвокатського запиту, ні листа відповідача від 09.08.2018 №3635/10-4/13-18. Оскаржуваний наказ опублікований на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики України 05.02.2013, а тому ще з 2013 року цей наказ був загальновідомим і знаходився у відкритому доступі.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позивач не був позбавлений можливості звернутись з даним позовом до суду протягом шести місяців з 29.05.2017 - моменту укладення з ТОВ Ковчег договору купівлі-продажу нежилого будинку від 29.05.2017, та перевірити під час підписання такого договору інформацію про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України цієї будівлі як пам`ятки архітектури та містобудування, що ним і було вчинено у подальшому під час підготовки у 2018 році документів, необхідних для відчуження цього нежитлового приміщення.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги та доповнень до скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи 02.02.2021, чим порушено їх право на належний захист та надання пояснень під час судового засідання.

Крім того, покликається на те, що факт існування адвокатського запиту та відповіді на запит сторонами не заперечується, інформація на сайті відповідача не є загальновідомою, жодним нормативно-правовим актом на позивача не покладено обов`язок моніторингу будь-яких реєстрів, в тому числі реєстру пам`яток архітектури, а договір купівлі-продажу від 29.05.2017 статусу будинку як об`єкта культурної спадщини не містить. Вважає, що за правомірність та дотримання порядку вчинення нотаріального правочину відповідає саме нотаріус, а не фізична чи юридична особа, що підтверджує відсутність в діях позивача протиправного умислу та гарантує факт необізнаності щодо статусу будівлі.

Також покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення охоронного договору з попереднім власником будівлі, а тому при продажі зазначеного об`єкту такі відомості йому не повідомлено ні продавцем, ні нотаріусом, а тому строк звернення до суду підприємством не пропущено.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 223 КАС України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом наведених норм процесуального закону, не перешкоджає розгляду справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції неявка лише належним чином повідомлених учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції було призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 19.01.2021.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи на інше число у зв?язку з неможливістю явки в судове засідання зумовленої необхідністю перебування на самоізоляції за наявності симптомів COVID-19.

В судовому засіданні 19.01.2021 було оголошено перерву до 02.02.2021.

Оскільки розгляд справи 19.01.2021 було розпочато за відсутності представника позивача, тому в силу приписів частини 3 статті 223 КАС України суд вживав заходи щодо повідомлення позивача про наступне судове засідання шляхом надсилання повістки-повідомлення на поштову та електронну адресу представника позивача.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази отримання представником позивача поштою повістки-повідомлення від 20.01.2021 та повідомлення на електронну пошту від 29.01.2021 про судове засідання 02.02.2021.

Крім того, повістка-повідомлення про судове засідання 02.02.2021 була направлена на електронну пошту представника позивача лише 29.01.2021, тобто пізніше ніж за п?ять днів до судового засідання як того вимагає частина 3 статті 126 КАС України.

Таким чином, неявка представника позивача в судове засідання 19.01.2021 відбулась з поважних причин, а розгляд справи апеляційним судом в судовому засіданні 02.02.2021, за наслідками якого постановлено судове рішення, відбувся за відсутності належним чином повідомленого представника позивача.

Крім того, за наслідками апеляційного перегляду було скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та прийнято нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Однак внаслідок неналежного повідомлення позивач фактично був позбавлений можливості надати суду апеляційної інстанції свої пояснення щодо питання строку звернення до суду. Відзив позивача на апеляційну скаргу в матеріалах справи також відсутній.

При цьому, постановляючи рішення по суті позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано строк звернення до суду.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи у відсутності належним чином повідомленого представника позивача.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки в силу приписів пункту третього частини третьої статті 353 КАС України розгляд адміністративними судами справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, тому інші доводи касаційної скарги, в т.ч. в частині обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, касаційним судом не перевіряються.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скайпроджект задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук