Ухвала від 24.11.2021 по справі 204/9037/21

Справа № 204/9037/21

Провадження № 2-з/204/244/21

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сокола Д.О.,

розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представниці акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - Пасечник Юлії Анатоліївни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом дострокового стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року представниця акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - Пасечник Ю.А. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом дострокового стягнення заборгованості.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представниця позивача прохає вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , а саме на:

-земельну ділянку площею 0,26 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1225085500:04:001:0006, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Проекту землеустрою, номер: б/н, від 26.10.2017 року, виданого ФОП ОСОБА_2 ,рішення номер: 3-24/VІІ від 30.11.2017 року Письмечівської сільської ради;

- 1/2 частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину №НМІ 566881 від 08.05.2018 року виданого Мельниковим О.Ж. державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

Також прохає заборонити відповідачу ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 відчужувати у будь-який спосіб нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,26 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1225085500:04:001:0006, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Проекту землеустрою, номер: б/н, від 26.10.2017 року, виданого ФОП ОСОБА_2 ,рішення номер: 3-24/VІІ від 30.11.2017 року Письмечівської сільської ради та 1/2 частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину №НМІ 566881 від 08.05.2018 року виданого ОСОБА_3 державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

Заяву про забезпечення позову разом із додатками було передано судді Приваліхіній А.І. 19 листопада 2021 року, а тому строк розгляду заяви, передбачений ч. 1 ст. 153 ЦПК України, відраховується з 19 листопада 2021 року.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання забезпечення позову врегульовано у Главі 10 Розділу І ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з вимогами ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору,чи інші активи відповідача,які відповідають їх вартості,у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії,у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів, наданих позивачем щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Суд встановив, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову та подана заява про забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки у позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0131/82/0183747 від 05.02.2019 року у сумі 144266,22 грн., де: 118670,29 грн. - заборгованість за кредитом; 25595,93 грн. - заборгованість за відсотками та судовий збір у розмірі 2270,00 грн., проте заявником не надано доказів вартості майна, щодо якого він прохає вжити заходів забезпечення позову, що, в свою чергу, не дає можливості пересвідчитися суду в співмірності та пропорційності заявлених позовних вимог обраному способу забезпечення позову.

Крім цього, представником заявника не надано суду доказів того, що існує реальна загроза утруднення чи можливого невиконання рішення суду, зокрема доказів того, що відповідач намагається відчужити зазначені у заяві про забезпечення позову об`єкти нерухомості.

Таким чином, через ненадання представницею позивача доказів обґрунтованості, та пропорційності співмірності способу забезпечення позову та того, що існує реальна загроза утруднення чи можливого невиконання рішення суду, зокрема доказів того, що відповідач намагається відчужити вказане нерухоме майно, а вказане вжиття заходу забезпечення позову може порушити права необмеженого та невстановленого судом кола осіб, що є неприпустимим, та в свою чергу призвести до незворотних наслідків, суд вважає за необхідне залишити заяву про забезпечення позову без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Нормами, які містяться у ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи з вищезазначеного, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача, про забезпечення позову - повернути заявниці.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна