Справа № 1-11/11
Провадження № 1-в/346/221/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия заяву ОСОБА_4 , про звільнення від відбування додаткового покарання та скасування арешту на майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувшись до суду із даною заявою посилається на те, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2011 року його визнано винуватим за ст. 368 ч. 2 КК України та з призначено покарання із застосуваннямст. 69 КК України два роки позбавлення волі з конфіскацією однією другої частини майна, яке належить йому на праві власності, з позбавлення прав займати атестовані посади у правоохоронних органах пов`язані з виконанням функцій представника органу влади, строком на три роки.
Після вступу вироку в законну силу, судом видано виконавчий лист про конфіскацію однієї другої частини належного йому майна.
В подальшому державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа та 04 липня 2011 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника.
Однак, конфіскація майна не відбулася, а державним виконавцем повернено виконавчий документ стягувачу на підставі п.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу), тобто у зв`язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Зазначає, що вирок в частині конфіскації майна не виконано, з причин, що не залежали від його волі та минули строки давності виконання вироку.
ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, його захисник адвокат ОСОБА_6 подала заяву про розгляд заяви в її та заявника відсутності, вимоги підтримала.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення заяви не заперечила, вважає за доцільне звільнити засудженого від відбуття додаткового покарання.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ізч.1ст.80КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.
Відповідно до ч.2ст. 80 КК України, строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Судом встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ст. 368 ч. 2 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання - два роки позбавлення волі з конфіскацією однією другої частини майна, яке належить засудженому на праві власності, з позбавлення прав займати атестовані посади у правоохоронних органах пов`язані з виконанням функцій представника органу влади, строком на три роки (а.с. 73-75).
На виконання вироку суд видано виконавчі листи, які звернуто до примусового виконання.
В межах виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно ОСОБА_5 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12 серпня 2011 року (а.с. 78).
Постановою державного виконавця від 17 травня 2012 року повернено виконавчий документ стягувачу на підставі п.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинній на час винесення постанови), тобто у зв`язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом (а.с. 65).
Таким чином вирок суду в частині конфіскації майна не було виконано, з причин, що не залежали від волі засудженого ОСОБА_5 , з для набрання чинності вказаним судовим рішенням пройшло понад 10 років, тобто строки давності його виконання визначені ст. 80 КК України, сплинули.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що подана зава обгрунтована і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та статей 59,80 КК України, керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
заяву задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування додаткового покарання у виді конфіскації частини належного йому на праві власності майна, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2011 року
Скасувати арешт на майно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений постановою державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-11 виданого 30 березня 2011 року Коломийським міськрайонним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів, засудженим з часу отримання копії ухвали, прокурором з часу проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24 листопада 2021 року.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 101374849 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях інші |
Кримінальне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
П'ятковський В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні