Справа № 310/6775/21
РІШЕННЯ
Іменем України
15 листопада 2021 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Мельніченко А.Д.,
за участю прокурорів Вєнцевої Г.Г., Медведєва Б.В., представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Бердянської окружної прокуратури в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,
встановив:
Бердянська окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідно до інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 01 вересня 2017 року зареєстровано договір купівлі-продажу від 01 вересня 2017 року № 861, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (з однієї сторони) та ОСОБА_6 (з другої сторони) щодо нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2310400000:11:012:0102. На підставі п. 4.2 рішення Бердянської міської ради від 25 січня 2007 року № 21 Про передачу в оренду земельних ділянок затверджено проект відведення земельної ділянки та передано в довгострокову оренду ПП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках відповідно кожному земельну ділянку площею 0,0787 га (на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна - будівля), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення офісу та комп`ютерного клубу строком до 01 січня 2017 року. В подальшому 27 лютого 2007 року укладено договір оренди на вказану земельну ділянку строком до 01 січня 2017 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Бердянську, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 травня 2007 року за № 040726500192. П. 14 рішення Бердянської міської ради від 23 лютого 2017 року № 30 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок вказаний договір для розміщення офісу було поновлено строком до 01 лютого 2027 року, на підставі чого 06 березня 2017 року було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на вказану земельну ділянку строком до 01 лютого 2027 року. Після переходу права власності на нерухоме майно внесено відомості про припинення договору оренди від 27 лютого 2007 року шляхом реєстрації угоди про дострокове припинення від 22 березня 2018 року. Після дострокового припинення вищевказаного договору оренди землі новим власником нерухомості та користувачем земельної ділянки ОСОБА_6 договір оренди вищевказаної земельної ділянки не укладався. Відповідачка, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору збільшила вартість власного майна, а Бердянською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком обґрунтовано очікував. Відновлення порушених прав Бердянської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачки жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний землекористувач. До теперішнього часу на адресу Бердянської міської ради від ОСОБА_6 звернень з пропозицією укласти договір оренди не надходило. Представниками управління містобудування та архітектури спільно з представниками управління земельних відносин виконавчого комітету Бердянської міської ради 22 січня 2021 року було проведено обстеження земельної ділянки, якою користується відповідачка, в ході якого встановлено, що земельна ділянка забудована, на земельній ділянці розташована одноповерхова будівля. Згідно інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України, викладеної у листі від 16 червня 2021 року № 14997/5/08-01-24-07, ОСОБА_6 протягом 2018-2021 років не декларувала та не сплачувала податкові зобов`язання з плати за землю за вищевказану земельну ділянку. У відповідності з положеннями ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, в тому числі - у формі оренди земельної ділянки. Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Фінансовим управлінням виконавчого комітету БМР зроблено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачкою землею без правовстановлюючих документів у вигляді орендної плати за землю за період з 12 квітня 2018 року по 31 березня 2021 року, зменшеної на суму сплаченого земельного податку за вказаний період. За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав: з 12 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 16 618,30 грн., з 10 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 23 098,76 грн., з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року - 21 173,90 грн., з 01 січня 2021 року по 31 березня 2021 року - 5 774,70 грн. Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 12 квітня 2018 року по 31 березня 2021 року склав 66 665,66 грн. Вказаний розрахунок зроблено на підставі рішення Бердянської міської ради від 12 липня 2013 року № 62 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м. Бердянська , рішення Бердянської міської ради від 15 березня 2018 року № 75 Про встановлення ставок по платі за оренду землі на 2018 рік , рішення Бердянської міської ради від 29 січня 2019 року №17 Про встановлення ставок по платі за оренду землі на 2019 рік , витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26 січня 2021 року № 810/206-21, листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 лютого 2021 року № 3707/5/08-01-24-06. З урахуванням зазначеного позивач просив стягнути з ОСОБА_6 до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 66 665,66 грн., а також кошти, витрачені на сплату судового збору.
Відповідачкою було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вимоги позивача вона вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_3 зазначила, що позивач у своїй заяві не надав суду жодних доказів, які би підтверджували факт безпідставного набуття майна відповідачкою, оскільки вона придбала майно на підставі договору купівлі-продажу. Доходів від придбаного майна відповідачка не отримувала. Звертаючись до суду з позовом, позивач не обґрунтував, чому за чотири роки з моменту придбання відповідачкою майна у нього не було жодних претензій з даного предмету позову, тому позивачем пропущено позовну давність у три роки, передбачену ст. 257 ЦК України. Крім зазначеного, позивачем не здійснювались заходи досудового врегулювання спору. В позові не зазначено, що відповідачка неодноразово зверталась до органів місцевої влади щодо надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, в якому зареєстрована неповнолітня дитина, та дозволу на приватизацію. Позивачем до участі в справі не було залучено в якості третьої особи службу у справах дітей виконавчого комітету БМР, оскільки за адресою майна, яке зазначає позивач, зареєстрована неповнолітня дитина. Позивачем також не обґрунтовано, на підставі чого та яка упущена вигода завдана відповідачкою, яка є землекористувачем. Просила ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.
В свою чергу, Бердянською окружною прокуратурою суду було надано відповідь на відзив, в якому було зазначено, що твердження, наведені відповідачкою у відзиві, не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають дійсності. Відповідачкою речові права на спірну земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано. За змістом приписів Законів України Про оренду землі , ЗК України виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди землі, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційним, що регулюється главою 83 ЦК України. Фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. З часу виникнення у відповідачки права власності на нерухоме майно виник і обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі. Отже, ОСОБА_7 , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Бердянською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження відповідачкою саме орендної плати за рахунок міської ради, а не приміщення, розташованого на земельній ділянці, на що у своєму відзиві на позов зазначає відповідачка. Твердження відповідачки про відсутність отримання доходів від майна з моменту його офіційного придбання жодним чином не стосується суті заявлених вимог, оскільки предметом позову є стягнення недоотриманих Бердянською міською радою, як власником земельної ділянки, доходів у вигляді орендної плати за її користування без укладеного договору оренди.
31 серпня 2021 року відповідачка уклала шлюб з ОСОБА_8 , в зв`язку з чим її прізвище змінено на ОСОБА_9 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 31 серпня 2021 року Бердянським відділом ДРАЦС у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)).
Прокурори, які приймали участь в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представники позивача просили позов Бердянської окружної прокуратури задовольнити та стягнути з відповідачки недотриману Бердянською міською радою суму орендної плати в розмірі 66 665,66 грн.
Відповідачка надала пояснення, згідно зазначеним у відповіді на позов, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з договором оренди землі від 27 лютого 2007 року між Бердянською міською радою та ПП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір, відповідно до якого орендарі прийняли в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення офісу та комп`ютерного клубу, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказану земельну ділянку передано в оренду на підставі п. 4.2. рішення Бердянської міської ради від 25 січня 2007 року № 21 Про передачу в оренду земельних ділянок .
У відповідності з вказаним договором площа земельної ділянки складає 0,0787 га; на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - будівля; нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів від 22 лютого 2007 року № 175 становить 116 481,09 грн.; строк дії договору - дот 01 січня 2017 року.
06 березня 2017 року було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на вказану земельну ділянку строком до 01 лютого 2027 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2017 року ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0787 га, кадастровий номер 2310400000:11:012:0102.
У відповідності з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 березня 2021 року № 246363071 за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2017 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЗП 141173622081, виданої 28 грудня 2017 року ДАБІ у Запорізькій області, було зареєстровано право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 139,8 кв.м, житловою площею 59,6 кв.м.
Крім зазначеного, у відповідності з вказаною вище інформацією за даною адресою розташована земельна ділянка кадастровий номер 2310400000:11:012:0102, площею 0,0787 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для розміщення офісу, власник - територіальна громада м. Бердянська.
28 лютого 2018 року ОСОБА_6 звернулась із заявою до міського голови про надання статусу вимушеної невідповідності вимогам Закону земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , визначивши вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд .
Рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в зв`язку з переведенням нежитлового приміщення в житлове за заявою відповідачки не приймалось.
Рішенням Бердянської міської ради від 30 серпня 20108 року № 24 Про передачу у власність земельних ділянок (п. 10) на підставі ст.ст. 12, 20, 79-1, 122, 123 ЗК України ОСОБА_6 в передачі у власність вищевказаної ділянки було відмовлено.
Згідно з актом огляду земельної ділянки від 22 січня 2021 року на виконання листа Бердянської місцевої прокуратури від 18 січня 2021 року № 31-295-ВИХ2 робочою комісією, створеною розпорядження міського голови від 04 січня 2001 року № 1-р Про створення робочої комісії з огляду земельних ділянок було проведено виїзне засідання за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що вказана земельна ділянка забудована, на ній розташована одноповерхова будівля; відповідно до інформації інтернет-ресурсу Публічна кадастрова карта України , яка є офіційною відповідно до Закону України Про державний земельний кадастр , вищевказана земельна ділянка має кадастровий номер 2310400000:11:012:0102, тип власності - комунальна власність, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для розміщення офісу, площею 0,0787 га.
У відповідності з листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 лютого 2021 року № 3707/5/08/-01-24-06 ОСОБА_6 за період з 2018 року по 2020 року податкові зобов`язання з плати за землю не декларувала та не сплачувала земельний податок або орендну плату.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 червня 2021 року № 14997/5/08/-01-24-07 за період з 12 квітня 2018 рок по 31 березня 2021 року ОСОБА_6 не декларувала та не сплачувала податкові зобов`язання з плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:11:012:0102, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до п. 288.1 ст. 288, п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України не має підстав для нарахування орендної плати або земельного податку з фізичних осіб, тому що ОСОБА_6 не є власником/землекористувачем вищезазначеної земельної ділянки.
Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Відповідачка є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.
До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
Враховуючи наведене, суд погоджується з прокурорм про кваліфікацію спірних правовідносин за ст. 1212 ЦК України.
Стосовно визначення розміру безпідставно збережених коштів суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував фактичний розмір недоотриманої орендної плати в сумі 66 665,66 грн., визначений на підставі розрахунку фінансового управління виконавчого комітету Бердянської міської ради.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 76-81, 89, 228, 229, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів.
Рішенням Бердянської міської ради від 12 липня 2013 року № 62 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах території м. Бердянськ було затверджено середню (базову) вартість 1 кв.м земель м. Бердянська, яка склала 103,56 грн./кв.м.
У відповідності з рішенням Бердянської міської ради від 15 березня 2018 року № 75 Про встановлення розмірів плати за землю на 2018 рік ставка орендної плати за земельну ділянку, яка використовується для розміщення офісних приміщень становила 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі; для земельних ділянок, зайнятих житловим фондом - 1 %
Згідно з рішеннями Бердянської міської ради від 29 січня 2019 року № 17 Про встановлення ставок по платі за оренду землі на 2019 рік та від 14 липня 2020 року № 4 Про встановлення ставок з орендної плати за землю ставка орендної плати за земельну ділянку за кодом 03.07, яка використовується для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склала 4 %; для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 1 %.
Рішення про встановлення ставки орендної плати за оренду землі на 2021 рік суду не надано.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26 січня 2021 року № 809/206-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , становить 577 469,12 грн.
Фінансовим управлінням виконавчого комітету Бердянської міської ради було проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачкою спірною земельною ділянкою за період з 12 квітня 2018 року по 31 березня 2021 року.
За зазначеним розрахунком розмір недоотриманих доходів склав:
з 12 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 16 618,30 грн.,
з 10 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 23 098,76 грн.,
з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року - 21 173,90 грн.,
з 01 січня 2021 року по 31 березня 2021 року - 5 774,70 грн.
Згідно вказаного розрахунку відповідальною особою було враховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки 577 469,12 грн.; процентну ставку в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі.
Однак, позивачем не зазначено, чому при встановленні у 2018 році ставки орендної плати за земельну ділянку, яка використовується для розміщення офісних приміщень, в розмірі 1,5 %, до розрахунку була прийнята до уваги ставка 4 %.
Крім зазначеного, суд звертає увагу, що відповідачка зверталась до Бердянської міської ради з питанням врегулювання статусу земельної ділянки, вказуючи, що придбаний нею будинок, який використовувався попередніми власниками для розміщення офісу, нею було переведено в житловий будинок, однак зазначене питання врегульовано не було.
Прокурором не доведено, що для обслуговування нерухомого майна, власником якого є відповідачка, вона для обслуговування житлового будинку користується земельною ділянкою площею саме 0,0787 га, яка була виділена попереднім власникам для розміщення офісного приміщення.
Зробивши припущення про ймовірне користування відповідачкою земельною ділянкою площею 0,0787 га, прокурор безпідставно та фактично бездоказово презюмував факт користування нею до укладення договору оренди земельною ділянкою саме вказаною площею.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.
Враховуючи зазначене, оскільки позивачем не доведено стверджувальних ним обставини, відсутні підстави для стягнення з відповідачки грошової суми в розмірі 66 665,66 грн. як доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову Бердянської окружної прокуратури в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 листопада 2021 року.
Суддя О. М. Вірченко
Суд | Бердянський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2021 |
Оприлюднено | 26.11.2021 |
Номер документу | 101383526 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні