Ухвала

від 23.11.2021 по справі 368/33/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/33/18

Провадження № 1-кп/368/20/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

та обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурору Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінального провадження № 12017110000000913 від 04.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України, -

встановив:

захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 про відвід прокурору Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , обґрунтовуючи наступним.

У проваджені Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться кримінальна справа № 368/33/18 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України.

В даному проваджені 30.09.2021 року постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 було змінено групу прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017110000000913 від 04.04.2017 року.

Згідно зазначеної постанови про змінено групу прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів від 30.09.2021 р. визначено групу прокурорів, у тому числі прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Вважає, що прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 с неналежним прокурором у даному кримінальному проваджені та таким, що підлягає відводу з наступних підстав.

Згідно ст. 37 КПК України, у разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що с обов`язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник обласної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної обласної прокуратури та керівниками окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Керівник окружної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної окружної прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов`язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії. що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор мас право давати вказівки будь-якому прокурору (п.2 ч.3 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру»).

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру» Прокурором вищого рівня є:

?для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподіл) обов`язків:

?для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

?для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків:

?для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків:

?для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.

Враховуючи викладене, заступник керівника Київської обласної прокуратури, як заступник керівника обласної прокуратури вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи виключно в кримінальному провадженні, яке розслідується обласною прокуратурою.

Тобто, керівник Київської обласної прокуратури, заступник керівника Київської обласної прокуратури, відповідно до вищевказаних норм КПК України та ЗУ «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному проваджені визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня - прокурорів відділу окружної прокуратури, оскільки виходячи зі ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру» у процесуальному розумінні повноважень прокурора. не є для вказаного прокурора, прокурором вищого рівня. Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не мас права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Захист вважає, що на даний час, з урахуванням постанови від 30.09.2021 року, яка підписана заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_3 є неналежним прокурором в даному кримінальному проваджені, оскільки його включення до складу групи прокурорів здійснено без дотримання вимог КПК України. Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви сторони захисту в неупередженості прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор - керівником органу прокуратури.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого адвоката.

Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 щодо даного питання покладається на погляд суду.

Суд, вислухавши клопотання та думку щодо нього, приходить до наступного висновку.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12017110000000913 від 04.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України.

30.09.2021 року заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 було винесено постанову та змінено групу прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017110000000913 від 04.04.2017 року.

Згідно зазначеної постанови про змінено групу прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів від 30.09.2021 р. визначено групу прокурорів, у тому числі прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні затверджено 29 грудня 2017 року Прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_7 .

Так, згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Згідно ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»:

Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов`язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.

Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.

Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання всіма прокурорами.

Керівник регіональної прокуратури мас право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної регіональної прокуратури та керівниками місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно - територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов`язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов`язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.

Під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Згідно ст. 36 КПК України:

1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

6) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

7) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

9) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

10) повідомляти особі про підозру;

11) пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;

12) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

13) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

14) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;

15) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;

16) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

17) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

18) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

19)оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;

20)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Участь прокурора в суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, прокурор - суб`єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст. 131-1 Конституції України покладаються: підтримання публічного обвинувачення в суді; організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У суді прокурор, реалізуючи функцію обвинувачення чи представництва інтересів громадян та держави, стає однією зі сторін процесу і, не маючи владних чи контрольних повноважень на рівних зі стороною захисту умовах у змагальному процесі, має реалізовувати покладені на нього завдання публічного підтримання обвинувачення.

Підтримання публічного обвинувачення одна з функцій прокурора, яка полягає в безпосередній його участі в розгляді судом справи і використанні повноважень обвинувача для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, забезпечення правосуддя і невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Згідно ст. 37 КПК України:

1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 та 5 статті 36, частиною 3 статті 313, частиною 2 статті 341 КПК України та частиною 3 ст. 37 КПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого в самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладені норми права, заступник прокурора Київської області, як заступник керівника регіональної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури - прокуратури Київської області, тобто регіональної прокуратури.

Прокурор Київської області, заступник прокурора Київської області, відповідно до вищевказаних норм КПК України, закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями у конкретному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів із включенням до її складу прокурорів іншого рівня прокуратури - прокурорів місцевої прокуратури, оскільки він, на переконання суду, зглядаючись на положення ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» у процесуальному розумінні повноважень прокурора, не є для вказаних прокурорів, прокурором вищого рівня.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні до суду був направлений прокурором відділу прокуратури Київської області молодшим радником юстиції ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 22, ч.ч. 1, 2 ст. 412, ч. 1 ст. 415 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.

Відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 є неналежним прокурором у вказаному кримінальному проваджені, оскільки її включення до складу групи прокурорів здійснено без дотримання вимог КПК України, закону України «Про прокуратуру», а тому заява про відвід підлягає задоволенню, та, відповідно, прокурор ОСОБА_3 , - відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КПК України у разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор - керівником органу прокуратури.

На підставі наведеного та керуючись 77,80-82,369,371,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурору Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017110000000913 від 04.04.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1