Рішення

від 25.11.2021 по справі 380/10411/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10411/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної ради Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Сокальської районної ради , в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Сокальської районної ради Львівської області шодо виплати усіх сум, які належали позивачу від Сокальської районної ради Львівської області в день звільнення;

- зобов`язати Сокальську районну раду Львівської області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь період затримки розрахунку виплати сум, які належали при звільненні, з 10.02.2021 по 06.05.2021 (включно).

Позовні вимоги в позовній заяві, відповіді на відзив обґрунтовує тим, що позивача звільнено із Сокальської районної ради 09.02.2021. Проте, відповідачем не проведено своєчасно розрахунок з позивачем. Оскільки відповідачем на день звільнення не проведено повного розрахунку при звільненні, позивач набув право виплати середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні відповідно до статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Позиція представника відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, додаткових поясненнях. Зазначає, що виплата позиву усіх належних сум проведена 07.05.2021 у зв`язку із відсутністю фінансових ресурсів. Відтак, відсутні підстави для нарахування та виплатити середнього заробітку за весь період затримки розрахунку виплати сум, які належали при звільненні позивачу. Окрім того, звертає увагу, що позивачем проведено неправильний розрахунок середнього заробітку за весь період затримки розрахунку виплати сум. Просить відимовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

09.02.2021 позивача звільнено із займаної посади Сокальської районної ради Львівської області.

Відповідно до записки - розрахунку повний розразхунок проведений із позивачем 07.05.2021 шляхом перерахування коштів на загальну суму 36067,12 грн.

Оскільки при звільнені з позивачем не проведено остаточного розрахунку, позивач звернувся з даним позовом до суду щодо нарахування та виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Разом з тим, спеціальними нормативно-правовими актами не встановлено порядку здійснення розрахунку зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку та відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків.

За загальним правилом, норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд приходить до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами.

Обов`язок роботодавця провести виплату працівнику всіх належних йому сум при звільненні, передбачений у статті 117 КЗпП України.

Передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення.

Судом встановлено, що 09.02.2021 позивача звільнено із займаної посади у Сокальській районній раді Львівської області.

Відповідно до записки - розрахунку повний розразхунок проведений із позивачем 07.05.2021 шляхом перерахування коштів на загальну суму 36067,12 грн.

Оскільки всі належні позивачу грошові суми не виплачено в день його звільнення, вказане свідчить про те, що при звільненні відповідач не провів повного розрахунку, таким чином, бездіяльність Сокальської районної ради Львівської області шодо виплати усіх сум, які належали позивачу в день звільнення є протиправною.

Суд вказує, що згідно з приписами КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, відповідачем всупереч КЗпП України не виплачено позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахнку призвільненні по день фактичного розрахунку.

Отаточний розрахунок з позивачем проведено лише 07.05.2020, а тому, за період із дня звільнення 09.02.2021 по день фактичного розрахунку 07.05.2021 відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку розрахунку при звільненні - середнє грошове забезпечення (середній заробіток) за весь період затримки обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно ункту 4 Порядку № 100 При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд зазначає, що позивача звільнено 09.02.2021, а повний розрахунок проведений 07.05.2021, тобто строк затримки розрахунку складає 86 днів (з 10.02.2021 по 06.05.2021).

Відповідно до довідки Сокальської районної ради Львівської області про доходи ОСОБА_1 за грудень 2020 року -січень 2021 року позивач отримав: 39921, 45 грн та 4940,53 грн. -відповідно. Проте, при обрахунку середньоденної заробітньої плати не враховується в силу Порядку № 100 компенсація за невикористану відпустку в сумі 25290,91 грн, допомога у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 8467,36 грн. Кількість відпрацьованих днів - 22. Відтак, середньоденна заробітна плата становить 504,71 грн (11103, 71 грн /22 дні).

Разом з цим середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить 504,71 грн х 86= 43405,06 грн.

Суд зазначає, що вказана сума відповідає принципу справедливості та співмірності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов"язати Сокальську районну раду Львівської області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь період затримки розрахунку виплати сум, які належали при звільненні, з 10.02.2021 по 06.05.2021 (включно) в сумі 43405,06 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захисто порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Сокальської районної ради Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Сокальської районної ради Львівської області шодо виплати усіх сум, які належали ОСОБА_1 в день звільнення.

3. Зобов`язати Сокальську районну раду Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку виплати сум, які належали при звільненні, з 10.02.2021 по 06.05.2021 (включно) в сумі 43405,06 грн.

4. Судовий збір в розмірі 908,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сокальської районної ради Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2021.

Суддя Костецький Н.В.