Рішення

від 25.11.2021 по справі 826/4211/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м. Київ № 826/4211/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку письмового провадження справу

за позовом Селянське (Фермерське) господарство ЛАН доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (Фермерське) господарство ЛАН (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, ДФС), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії ДФС щодо прийняття рішення від 20.02.2018 року за №6285/6/99-99-11-02-01-15 за результатами розгляду справи,

- визнати протиправним рішення від 20.02.2018 року за №6285/6/99-99-11-02-01-15 та скасувати його.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що за результатами перевірки позивача контролюючим органом 15.12.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0005791306. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного статтею 56 Податкового кодексу України, та подав відповідну скаргу до ДФС.

За результатами розгляду скарги рішенням ДФС від 20.02.2018 року № 6285/6/99-99-11-02-01-15, податкове повідомлення-рішення залишено без змін та збільшено суми донарахованого податку з доходів фізичних осіб та відповідні штрафні санкції. На підставі зазначеного рішення відповідачем 26.02.2018 року складено податкові повідомлення-рішення № 0005681306 та № 0005691306.

В свою чергу, позивач вважає рішення відповідача від 20.02.2018 року № 6285/6/99-99-11-02-01-15 протиправним, оскільки останнє прийнято з порушенням строків його прийняття, встановлених пунктами 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

Крім того, рішенням ДФС про продовження строків розгляду скарги позивача також прийнято після спливу строку для надіслання контролюючим органом вищого рівня рішення за наслідками розгляду скарги, встановленого податковим законодавством України.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та скасувати протиправне рішення ДФС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 16.04.2018 року позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Через канцелярію суду 26.06.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки до ДФС скарга позивача б/д та б/н відповідно до вхідного штемпеля ДФС подана 26.12.2018 року (вх. № 82524/6 від 26.12.2017 року).

В свою чергу, ДФС прийнято рішення від 15.01.2018 року № 1268/6/99-99-11-02-01-15 про продовження строку розгляду скарги, яке направлено на адресу позивача рекомендованим листом в визначений Податковим кодексом України 20-денний строк.

З урахуванням продовження строків розгляду скарги, скарга розглянута ДФС рішенням від 20.02.2018 року № 6285/6/99-99-11-02-01-15.

Враховуючи викладене, відповідач вважає доводи позивача, викладені у позовній заяві необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що, просить у задоволенні позову відмовити.

Через канцелярію суду 13.07.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій просить звернути увагу суду, що відповідачем помилково розраховано строк розгляду скарги, оскільки остання подана позивачем до ДФС поштою, з огляду на що, строк її розгляду розпочався з 20.12.2018 року, а не 26.12.2018 року - день реєстрації скарги у ДФС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2018 року клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку загального позовного провадження задоволено. Призначено підготовче судове засідання на 30.08.2018 року.

У підготовче засідання 30.08.2018 року прибув представник позивача. Відповідачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення попереднього засідання відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи, участь уповноваженого представника не забезпечено.

З огляду на подання позивачем додаткових пояснень, з метою ознайомлення із ними та подання письмової позиції відповідачем, судом відкладено підготовче засідання на 21.11.2018 року.

У підготовче засідання 21.11.2018 року прибули представники сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 року витребувано у Центру поштового зв`язку №6 Харківської дирекції ПАТ "Укрпошта" (64602, Україна, Харківська обл., м. Лозова, вул. М. Грушевського, 7) та Київської міської дирекції ПАТ "Укрпошта" (01001, Україна, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) належним чином засвідчені копії документів, які містять інформацію щодо дати фактичного вручення та отримання уповноваженою особою ДФС України на отримання реєстраційної письмової кореспонденції Компанець (Компанієць), рекомендованого листа №6460204324720.

Оголошено перерву у судовому засіданні до 30.01.2019 року.

Через канцелярію суду 27.12.2018 року ПАТ "Укрпошта" надано відповідь на запит Окружного адміністративного суду щодо пересилання поштового відправлення №646024204324720.

Через канцелярію суду 03.01.2019 року Харківською дирекцією ПАТ "Укрпошта" подано пояснення на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 року про витребування доказів.

Через канцелярію суду 30.01.2019 року представником позивача подано клопотання про продовження строку проведення підготовчого засідання та відкласти його на більш пізню дату.

У підготовче засідання 30.01.2019 року прибули представники сторін.

Судом задоволено клопотання позивача від 03.01.2019 року про відкладення підготовчого засідання та призначено наступне підготовче засідання на 21.02.2019 року.

Через канцелярію суду 12.02.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення.

На електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва 12.02.2019 року представником позивача надіслано додаткові пояснення та заперечення на додаткові пояснення ДФС України.

Через канцелярію суду 18.02.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення та зауваження на пояснення від СФГ "ЛАН".

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 21.02.2019 року, справи, призначенні до слухання 21.02.2019 року знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Про дату наступного підготовчого засідання, 08.04.2019 року, сторін повідомлено у порядку, встановленому статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

У підготовчому судовому засіданні 08.04.2019 року судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.05.2019 року.

У судове засідання 30.05.2019 року прибули представники сторін.

Судом заслухано вступні слова, встановлено учасникам справи строк до 20.06.2019 року для надання додаткових пояснень по справі та відкладено розгляд справи на 04.07.2019 року.

Через канцелярію суду 19.06.2019 року відповідачем подані додаткові пояснення у справі.

Через канцелярію суду 25.06.2019 року позивачем подані додаткові пояснення у справі.

У судове засідання 04.07.2019 року прибули представники сторін, яким подано заяву про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено звершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За результатами документальної планової виїзної перевірки С(Ф)Г ЛАН 15.12.2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області складено Акт від 01.12.2017 року №23082/2040-14-02-08/22668709 (далі також - Акт перевірки) та винесені податкові повідомлення-рішення № 0005791306, №0005801306, №0005811306.

20.12.2017 року С(Ф)Г ЛАН направлено поштовим зв`язком до ДФС скаргу від 20.12.2017 року про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі Акта перевірки.

Рішенням ДФС від 15.01.2018 року №1268/6/99-99-11-02-01-15 продовжено строк розгляду скарги до 23.02.2018 року (включно).

13.02.2018 року С(Ф)Г ЛАН направлено поштовим зв`язком до ДФС уточнення до скарги від 08.02.2018 року.

Рішенням ДФС від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги збільшено грошове зобов`язання з військового збору в частині штрафної санкції та залишено без задоволення скаргу С(Ф)Г ЛАН .

Вважаючи, що скаргу від 20.12.2017 року ДФС розглянуто з порушенням строку, встановленого положеннями Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність рішення від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15 та є підставою для скасування ппр, прийнятого ГУ ДФС у Харківській області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Відповідно до пункту 55.1. статті 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з підпунктом 55.2 статті 55 ПК України контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі - ДФС).

Отже, в межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами справи, ДФС є контролюючим органом вищого рівня, в той час, як ГУ ДФС у Харківській області є контролюючим органом, яким визначено позивачу спірне грошове зобов`язання.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.2. статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.16. статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з фіскальним чеком ПАТ Укрпошта (т.1, а.с.135) скаргу від 20.12.2017 року С(Ф)Г ЛАН подано до поштового відділення 20.12.2017 року.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень розпочалася 20.12.2017 року.

Згідно з пунктом 56.8. статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9. статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

З аналізу податкового законодавства висновується, що з 20.12.2017 року у контролюючого органу є дві альтернативні дії, а саме, в продовж наступних 20 календарних днів прийняти та направити платнику податків рішення про: продовження строку розгляду скарги, або прийняти рішення за результатами розгляду скарги.

Таким чином, одне з альтернативних рішень ДФС мало б бути прийнято останнім 09.01.2018 року.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що строк розгляду скарги позивача до 23.02.2018 року (включно) продовжено рішенням ДФС №1268/6/99-99-11-02-01-15 датованим 15.01.2018 року, тобто, з пропуском строку, визначеного пунктом 56.8. статті 56 ПК України, що, в свою чергу, спричинило прийняття ДФС оскаржуваного рішення від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15 поза межами строку, встановленого законодавством України.

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, у суду відсутні підстави вважати заперечення відповідача щодо підстав позову обґрунтованими.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

З аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України висновується, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Так, на переконання суду, оскаржуване у цій справі рішення ДФС від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15 не створює для позивача правових наслідків у виді чинності податкових повідомлень-рішень від 15.12.2017 року № 0005791306, №0005801306, №0005811306, та, навпаки, в даному випадку, слугує доказом порушення відповідачем процедури розгляду скарги позивача на рішення контролюючого органу.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що зазначене рішення контролюючого органу вищого рівня, в силу положень пункту 56.9 статті 56 ПК України, не породжує для позивача негативних правових наслідків та не впливає на обов`язок позивача щодо сплати грошового зобов`язання, визначених податковими повідомленням-рішення від 15.12.2017 року № 0005791306, №0005801306, №0005811306, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права у позивача рішенням ДФС від 20.02.2018 року №6285/6/99-99-11-02-01-15, що є самостійною умовою для відмови у задоволенні позову.

В той же час, згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені судом обставини, з метою належного захисту прав позивача в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав визнати бездіяльність ДФС щодо не розгляду скарги позивача у строк, встановлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України протиправною та задовольнити позовні вимоги частково у зв`язку із виходом за межі позовних вимог, шляхом обраного судом способу захисту порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за наслідками вирішення спору по суті позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з підстав порушення відповідачем процедури розгляду скарги позивача, визначеної пунктами 56.8, 56.9 статті 59 ПК України.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1762,00 грн. (платіжне доручення від 06.03.2018 року №2258).

Згідно з частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обрання судом способу захисту порушеного права в наслідок встановленої під час розгляду справи протиправної бездіяльності відповідача, яку позивачем не оскаржено, проте судом визначено такий спосіб захисту порушеного права позивача ефективним, суд дійшов висновку, що сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС, як правонаступника відповідача у справі, у повному розмірі.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства ЛАН задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не розгляді протягом встановленого пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України строку скарги Селянського (фермерського) господарства ЛАН від 20.12.2017 року на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 15.12.2017 року № 0005791306, №0005801306, №0005811306.

3. В решті відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) суму судового збору у розмірі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на користь Селянського (фермерського) господарства ЛАН (код ЄДРПОУ 22668709, адреса: 62632, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Чернігівське, вул. Господарська, буд. 1).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Селянське (фермерське) господарство ЛАН (код ЄДРПОУ 22668709, адреса: 62632, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Чернігівське, вул. Господарська, буд. 1);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Повне рішення суду складено 25.11.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна