Постанова

від 16.11.2021 по справі 520/19010/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

16 листопада 2021 р.Справа № 520/19010/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

28.12.2020 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача ГУ ДПС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, далі - ГУ ДПС, контролюючий орган) від 22.10.2020 року № 6134-0438-2031, яким йому на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, за податковий період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року, в розмірі 757.587,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки він, як платник єдиного податку, звільняється від обов`язку нарахування сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), так як земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , він використовує у своїй господарській діяльності.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач вказує, що позивачем інформація про використання зазначеної земельної ділянки у своїй господарській діяльності за ф. № 20-ОПП не подавалася. Позивач є фізичною особою-підприємцем. Платником єдиного податку (П група), згідно з обліковими даними має основний вид діяльності за КВЕД (68.20) - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, дохід від якого декларує у податкових деклараціях платника єдиного податку - ФО-П. У зв`язку з чим, підстави для застосування положень п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України по відношенню до позивача відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 задоволений.

В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що платник податку не надає зазначену вище земельну ділянку в оренду, а використовує її у своїй власній господарській діяльності, як прилеглу територію до ТРЦ і при необхідності земельна ділянка відводиться для тимчасового безкоштовного розташування транспортних засобів відвідувачів ТРЦ, а частина для аматорських змагань, піших прогулянок, заняття фізичними вправами та зони відпочинку/очікування для дітей та дорослих, тобто для цілей відмінних від оренди, про що позивач повідомляв відповідача листом від 13.11.2017 року. Суд дійшов висновку, що означене спростовує твердження відповідача про наявність у позивача обов`язку зі сплати земельного податку з фізичних осіб.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ФО-П ОСОБА_1

Доводи, якими відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, по суті, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на адміністративний позов ФО-П ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 269.2 ст. 269 ПК України особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Пунктом 291.2 ст. 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою (гл. 1 розділу XIV цього Кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у п. 297.1 ст. 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов`язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб`єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності.

Тобто з набуттям ознак (якості) суб`єкта господарювання фізична особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов`язку сплати земельного податку.

Згідно з п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462) (далі - Порядок), шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Відповідно до Порядку повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем 22.10.2020 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 6134-0438-2031, яким позивачу на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, за податковий період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року, в розмірі 757.587,64 грн.

Також, судом встановлено, що 01.08.2016 року між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ СІ ЕНД ДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ укладений договір № 1-16-у про надання послуг з організації паркувального майданчика, за умовами якого позивач надає за плату ТОВ послуги з організації території для розташування безкоштовного, неорганізованого паркування ТЗ клієнтів ТОВ, за адресою: АДРЕСА_2 , в межах земельної ділянки, що належить ФО-П ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 8-9).

Також 01.08.2016 року між позивачем ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА укладений договір № 2-16-У про надання послуг з організації паркувального майданчика з аналогічними умовами (а.с. 10-11).

01.06.2017 року між ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ КОМПАНІЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА укладений договір № 1-У про надання послуг з організації аматорських спортивно-розважальних заходів, за умовами якого позивач надає оплатні послуги по влаштуванню та організації для замовника аматорських спортивно-розважальних заходів (а.с. 12).

В той же день між ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ СІ ЕНД ДЖІ ДЕВЕЛОПМЕНТ укладений договір № 2-У про надання послуг з організації аматорських спортивно-розважальних заходів, з аналогічними умовами (а.с. 13).

13.11.2017 року ГУ ДФС у Харківській області отримані пояснення ФО-П ОСОБА_1 (надані у відповідь на лист від 11.10.2017 року), якими останній повідомляв ГУ ДФС у Харківській області, що з 01.08.2016 року він перейшов на сплату єдиного податку із зазначенням наступних видів діяльності відповідно КВЕД: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна: 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами та 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту, але в господарській діяльності використовував лише КВЕД 52.21. Починаючи з 01.04.2017 року до видів господарської діяльності, що впроваджується ним в господарській діяльності були додані наступні: КВЕД: 93.13 - діяльність фітнес-центрів, 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів, 93.12 - діяльність спортивних клубів, 93.11 - функціонування спортивних споруд, але в господарській діяльності використовував тільки КВЕД 93.11. До пояснень позивачем надані копії означених вище договорів (а.с. 14).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог адміністративного позову ФО-П ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано доказів не використання ФО-П ОСОБА_1 , що є платником єдиного податку П групи, у період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року, належної йому по праву власності земельної ділянки у межах власної господарської діяльності, або здійснення ним видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (КВЕД 52.21, КВЕД 93.11).

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) Л.В. Курило А.О. Бегунц

Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 листопада 2021 року.