Ухвала

від 21.09.2021 по справі 520/19010/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 вересня 2021 р.Справа № 520/19010/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 задоволено адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

22.07.2021 року ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на означене судове рішення подана апеляційна скарга. Серед вимог апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього рішення.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що первинно апеляційна скарга на зазначене судове рішення подана в межах строку, встановленого процесуальним законом, однак у зв`язку з несплатою суми судового збору 15.06.2021 року повернута ухвалою суду. Скаржник зазначає, що після отримання відповідного фінансування, ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надало до суду платіжне доручення про сплату судового збору від 14.06.2021 року № 2782. Однак, у строк, встановлений судом, відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збіру повному обсязі у даній справі, внаслідок відсутності коштів на рахунках.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви про поновлення строку, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви та поновлення ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020, з огляду на наступне.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви про поновлення строку, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви та поновлення ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Частиною 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 цього Кодексу.

Судом установлено, що первинно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020 відповідачем було оскаржено у строк, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України (копія оскаржуваного рішення отримана 23.02.2021 року, апеляційна скарга подана 23.03.2021 року).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги було відмовлено та повернуто апеляційну скаргу скаржнику у відповідності до ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства (отримано скаржником 02.07.2021 року).

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що на адресу Другого апеляційного адміністративного суду 16.06.2021 року надійшло повідомлення ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України разом із копією платіжного доручення від 14.06.2021 року № 2782 про сплату судового збору на суму 11363,85 грн, (оплачено ДКС України 15.06.2021 року (а.с. 91-92).

Повторна апеляційна скарга подана ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 22.07.2021 року тобто протягом тридцяти днів з дня отримання скаржником ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 року про повернення апеляційної скарги, що є підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та задоволення клопотання позивача.

Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі Скорик проти України Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішеннях по справі Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанії від 13.01.2000 року та по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2018 року по справі № 804/243/16, відповідно до якого, вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.

Приходячи до висновку про необхідність задоволення клопотання ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів звертає увагу на дотримання скаржником незначного строку, протягом якого було подано повторну апеляційну скаргу після сплати судового збору та отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст. 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Поновити ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 520/19010/2020.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В. Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.