Постанова

від 23.11.2021 по справі 922/3476/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/3476/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петровича (вх.№3116 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., повний текст складено та підписано 17.09.2021,

у справі №922/3476/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича, м.Харків,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер", м. Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпфант Форту Плюс", м. Харків,

про визнання договору поновленим,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА", м. Харків,

третя особа на стороні третьої особи із самостійними вимогами - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпфант Форту Плюс", м. Харків,

третя особа на стороні третьої особи із самостійними вимогами - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер", м. Харків,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича, м. Харків,

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі №922/3476/20 задоволено скаргу ФОП Садикова Ш.У. на дії державного виконавця (вх.7816 від 06.04.2021). Визнано дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петровича щодо винесення постанови від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника незаконними. Скасовано постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова П.П. від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника (т.10, а.с. 156-160).

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, головний державний виконавець Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотов П.П. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі №922/3476/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ФОП Садикова Ш.У. на дії державного виконавця у повному обсязі (т.11, а.с. 163-181).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова П.П. (вх. №3116 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/3476/20; призначено справу до розгляду на 23 листопада 2021 року, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

16.11.2021 до Східного апеляційного господарського суду від представника боржника Фізичної особи-підприємця Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича, адвоката Головко А.І., надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13277), в якому представник, заперечуючи проти доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/3476/20, оскаржувану ухвалу - залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог, представник ФОП Садикова Ш.У. вказує на те, що винесення державним виконавцем постанови про накладання арешту в межах виконавчого провадження немайнового характеру та без додержання процедури накладання арешту є порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (з наступними змінами) та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (з наступними змінами) (т.12, а.с. 136-143).

Інші учасники справи не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 23.11.2021 з розгляду апеляційної скарги головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова П.П розпочалось за участю представника позивача ФОП Садикова Ш.У., який надав пояснення щодо обставин даної справи, підтримав доводи зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі № 922/3476/20 залишити без змін.

Апелянт та представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т.12, а.с. 117, 122-124, 127-135).

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для реалізації учасниками справи прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу, проте учасники справи не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про наступні обставини.

У жовтні 2020 року позивач - Фізична особа - підприємець Садиков Шавкатджон Ухтамджонович, звернувся до Господарського суду Харківської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПФАНТ ФОРТУ ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР", в якому просив суд визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах Договір оренди нерухомого майна за номером правочину 4112304 від 13.09.2010, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В., а саме до 13.09.2030 включно.

ТОВ САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА як третя особа із самостійними вимогами також звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом і просила суд усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 22-а площею 12,7 кв.м., № 22-6 площею 8,8 кв.м., № 26 площею 16,5 кв.м., № 27 площею 186,1 кв.м., № 27-а площею 143,4 кв.м., № 27-6 площею 12,6 кв.м., № XX площею 8,5 кв.м., 2-го поверху № 38 площею 378.2 кв.м., № 39 площею 11,4 кв.м., № 40 площею 8,2 кв.м., № 41 площею 13.3 кв.м., 3-го поверху № 51 площею 378,2 кв.м. в літ А-3 загальною площею 1177,9 кв.м, що знаходиться в літ A-З за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна (колишня вул. Енгельса) за Договором оренди № 1/2020 від 25.09.2020 року шляхом виселення ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та інших осіб з нежитлових приміщень 1-го поверху № 22-а площею 12,7 кв.м., № 22-6 площею 8,8 кв.м., № 26 площею 16,5 кв.м., № 27 площею 186,1 кв.м., № 27-а площею 143,4 кв.м., № 27-6 площею 12,6 кв.м., № XX площею 8,5 кв.м., 2-го поверху № 38 площею 378,2 кв.м., № 39 площею 11,4 кв.м., № 40 площею 8.2 кв.м., № 41 площею 13.3 кв.м., 3-го поверху № 51 площею 378,2 кв.м. в літ A-З загальною площею 1177,9 кв.м, що знаходиться в літ А-3 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна (колишня вул. Енгельса); стягнути з ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича - відмовлено. Задоволено позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА . ТОВ "САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА" (код ЄДРПОУ 43768651, адреса: 60052, м. Харків, вул. Різдвяна, 24) усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 22-а площею 12,7 кв.м., № 22-б площею 8,8 кв.м., № 26 площею 16,5 кв.м., № 27 площею 186,1 кв.м., № 27-а площею 143,4 кв.м., № 27-б площею 12,6 кв.м., № XX площею 8,5 кв.м., 2-го поверху № 38 площею 378.2 кв.м., № 39 площею 11,4 кв.м., № 40 площею 8,2 кв.м., № 41 площею 13.3 кв.м., 3-го поверху № 51 площею 378,2 кв.м. в літ А-3 загальною площею 1177,9 кв.м, що знаходиться в літ A-З за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна (колишня вул. Енгельса) за Договором оренди № 1/2020 від 25.09.2020 року шляхом виселення ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) та інших осіб з нежитлових приміщень 1-го поверху № 22-а площею 12,7 кв.м., № 22-б площею 8,8 кв.м., № 26 площею 16,5 кв.м., № 27 площею 186,1 кв.м., № 27-а площею 143,4 кв.м., № 27-б площею 12,6 кв.м., № XX площею 8,5 кв.м., 2-го поверху № 38 площею 378,2 кв.м., № 39 площею 11,4 кв.м., № 40 площею 8.2 кв.м., № 41 площею 13.3 кв.м., 3-го поверху № 51 площею 378,2 кв.м. в літ A-З загальною площею 1177,9 кв.м, що знаходиться в літ А-3 за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна (колишня вул. Енгельса). Стягнуто з ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича на користь ТОВ САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість посилань відповідачів по справі на ту обставину, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт своєчасного висловлення заперечень проти пролонгації договору оренди як з боку власника майна, так і з боку юридичної особи, яка підписувала договір оренди як попередній власник майна, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди нерухомого майна за номером правочину 4112304 від 13.09.2010, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жиляєвою Н.В., а саме до 13.09.2030 включно. Оскільки спірне приміщення не звільнено попереднім орендарем, а третя особа на законних підставах набула право оренди на згадане приміщення, вона має право домагатися відновлення свого права на користування орендованим приміщенням, і в даному випадку правомірно просило відновити своє порушене право шляхом пред`явлення вимоги про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, право на яке набуто згідно договору оренди №1/2020 від 25.09.2020, шляхом виселення ФОП Садикова Ш.У. Таким чином, суд відмовив у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича та задовольнив позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА .

Вказане рішення місцевого господарського суду по справі № 922/3476/20 залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (т.4, а.с.1-13).

26 лютого 2021 року на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 видано відповідний наказ (т.6, а.с.42).

01.03.2021 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Ізотовим П.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64663314 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.02.2021 року №922/3476/20, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. З постанови вбачається, що боржнику визначено строк для виконання рішення суду за наказом - протягом 10 робочих днів (т.8, а.с.161).

Вказана постанова державного виконавця отримана позивачем у справі 04.03.2021 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошта - Пошук поштових відправлень (роздруківка наявна в матеріалах справи) (т.8, а.с.162-163).

У подальшому, державним виконавцем складено акт від 15.03.2021 року, в якому зафіксовано факт відсутності добровільного виконання боржником рішенням суду по справі №922/3476/20 (т.8, а.с.164).

15.03.2021 головним державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 64663314, якою постановлено призначити виконавчі дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.02.2021 у справі № 922/3476/20 на 23.03.2021 о 10:00 год (т.8, а.с.165).

23.03.2021 о 10:00 годині державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 24 з метою виконання рішення суду про виселення боржника із приміщень, та оскільки забезпечити виконання рішення суду виконавцю не виявилось можливим, державним виконавцем було відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.02.2021 № 922/3476/20 на 24.03.2021, про що складено акт від 23.03.2021 та винесено постанову від 23.03.2021 (т.8, а.с. 186-189).

Постановою від 23.03.2021 було залучено працівників поліції до проведення виконавчих дій, а саме виселення, яке буде проводитись 24.03.2021р. о 10.00 годині за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 24 (т.8, а.с. 188).

24.03.2021 головним державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м.Харків, вулиця Різдвяна (колишня вул. Енгельса), 24 з метою примусового виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями відповідно наказу Господарського суду Харківської області від 26.02.2021 № 922/3476/20, шляхом виселення ФОП Садикова Ш.У. та інших осіб з нежитлових приміщень, в ході якого в приміщеннях державним виконавцем було виявлено майно.

24.03.2021 головним державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження № 64663314 (т.8, а.с. 193-194).

05.04.2021 до місцевого господарського суду звернувся представник ФОП Садикова Ш.У. зі скаргою на постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.03.2021 ВП № 64663314, в якій заявник просив: 1. Визнати дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізогова Павла Петровича щодо винесення постанови від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника незаконними; 2. Скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова П.П. від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В обґрунтування своєї скарги скаржник з посиланням на приписи ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" вказував на те, що в межах виконавчого провадження № 64663314 державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій немайнового характеру, було незаконно винесено оскаржену постанову, якою накладено арешт на майно боржника. Вказав, що головний державний виконавець Ізотов П.П., незважаючи на фактичну відсутність за місцем вчинення виконавчої дії майна боржника, склав та підписав постанову про опис та арешт усього майна, що знаходилось за адресою м. Харків, вул. Різдвяна (Енгельса), 24. Вказав щодо наявності порушень державним виконавцем під час складання оскаржуваної постанови вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5.

14.09.2021 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про задоволення скарги ФОП Садикова Ш.У. на дії державного виконавця (вх. 7816 від 06.04.2021). (т.10, а.с. 156-162).

Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на приписи статті 343 ГПК України, статей 18, 56, 66 Закону України "Про виконавче провадження" мотивована тим, що арешт є заходом забезпечення виконавчого провадження, спрямованим на реальне виконання рішення, предметом виконання якого є вимога майнового характеру. В той же час, у виконавчому провадженні № 64663314 виконується рішення про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, тобто вимога немайнового характеру. Накладення арешту на майно боржника задля забезпечення виконання судового рішення та витрат виконавчого провадження, регулюється розділом VII Закону України Про виконавче провадження і здійснюється за виконавчими документами про стягнення. Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд прийшов до висновків, що головний державний виконавець Ізотов П.П. при проведенні виконавчих дій 24.03.2021р. не мав права накладати арешт на манно боржника. Натомість, він був зобов`язаний лише здійснити опис майна боржника та передати його на відповідальне зберігання, шляхом винесення відповідної постанови.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що державним виконавцем внесено до Системи постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.03.2021, оформлену з порушенням норм Закону та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, а складена 24.03.2021 державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника в паперовому вигляді оформлена з порушенням вимог Інструкції з примусового виконання рішень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги головний державний виконавець Ізотов П.П. посилається на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини скарги, а також неправильно застосовано норми матеріального права (Закону України "Про виконавче провадження"), що призвело до неправильного висновку та ухвалення необґрунтованого рішення. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що ним як державним виконавцем в межах виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 по справі №922/3476/20 виконані виконавчі дії в межах наданих йому повноважень та відповідно ст. 56, 66 Закону України "Про виконавче провадження". Так, апелянт наголошував, що 24.03.2021 р. при проведенні виконавчих дій щодо виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями шляхом виселення ФОП Садикова Ш.У. та інших осіб, на виконання вимог частини 5 статті 66 Закону України Про виконавче провадження , було проведено опис майна боржника, шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.03.2021р., що передбачено статтею 56 Закону України Про виконавче провадження . Вказана постанова була оформлена належним чином.

Крім того, апелянт вказав, що правовірність його дій як державного виконавця під час складання оскаржуваної постанови від 24.03.2021р. в межах ВП №64663314, також підтверджується висновками зазначеними в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 по справі №520/5831/21, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця Садикової Наргізи Уктамджонівни до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАМ ЛАУРІ ДАРВАЗА", боржник ОСОБА_1 , з вимогами про: визнання протиправними дій головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петровича у виконавчому провадженні №64663314, а саме: щодо отримання доступу до нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, вул. Різдвяна, 24, які належать позивачу на праві оренди; щодо незалучення понятих під час вчинення виконавчих дій 23.03.2021 та початку виконавчих дій 24.03.2021; щодо опису, накладення арешту на майно позивача та передання його на відповідальне зберігання 24.03.2021; зобов`язання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) утриматися від дій, які перешкоджають законній господарській діяльності та порушують права та охоронювані законом інтереси Фізичної особи - підприємця Садикової Наргізи Уктамджонівни.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 ГПК України).

Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 26 вказаного Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо (п. 1 ч. 2).

Так, розділом VIII Закону України Про виконавче провадження регулюється порядок виконання рішень немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Відповідно ч. 6 статті 26 цього Закону України Про виконавче провадження за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частинами 2 - 4 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі (ч. 3).

Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції (ч.4).

При цьому, відповідно до ч. 5 та 7 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов`язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов`язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику.

У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Частиною 8 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

Отже, ст. 66 Закону України Про виконавче провадження встановлено чіткий порядок дій державного виконавця під час виконання рішень немайнового характеру, а саме з приводу виконання рішення про виселення боржника.

В той же час, вказана норма не передбачає арешту виявленого майна. Накладення арешту на майно боржника задля забезпечення виконання судового рішення та витрат виконавчого провадження, регулюється розділом VII Закону України Про виконавче провадження і здійснюється за виконавчими документами про стягнення.

Так, пунктом п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Розділ ІІ Закону України Про виконавче провадження охоплює статті 48- 62 вказаного Закону та встановлює порядок звернення стягнення на майно боржника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Матеріалами справи підтверджено, що державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №64663314 щодо виселення ФОП Садикова Ш.У. та інших осіб з нежитлових приміщень загальною площею 1177,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 24 (колишня вул. Енгельса), було складено оскаржувану постанову від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Підставою для складання оскаржуваної постанови від 24.03.2021 ВП №64663314 державним виконавцем визначено ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачена розділом VII Порядок звернення стягнення на майно боржника Закону України Про виконавче провадження .

Проте, апеляційний суд зауважує, що на відміну від Розділу VІІ Порядок звернення стягнення на майно боржника (статті 48-62) Закону України Про виконавче провадження , Розділ VІІІ Виконання рішень немайнового характеру (статті 63-67) цього Закону не надає виконавцю повноважень накладати арешт на майно та грошові кошти боржника.

Ті ж самі висновки наведені в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі № 759/2328/16-ц, в якій також зазначено: Зобов`язання боржника вчинити певні дії не є вимогою про звернення стягнення на майно або стягнення грошових коштів. Намагання приватного виконавця забезпечити виконання судового рішення за допомогою заходів (шляхом накладення арештів), які прямо не передбачені Розділом VІІІ Закону України Про виконавче провадження , та без дотримання встановленого статтею 435 ЦПК України порядку зміни способу виконання рішення суду є втручанням у право боржника на розпорядження своїм майном. .

Крім того, Верховний Суд в постанові від 04.03.2020 року по справі №752/22214/16-ц та в ухвалі від 31.05.2021р. по справі №520/21591/18 дійшов висновків, що положеннями Закону України Про виконавче провадження не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти боржника при виконанні рішення немайнового характеру, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на підставі зазначеного висновку Верховного Суду, можна також стверджувати за аналогією про неможливість накладання арешту не лише на кошти, а й на майно боржника при виконанні рішення немайнового характеру, адже ч.5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження охоплює єдиний порядок проведення опису майна (коштів) боржника, за яким виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, про те, що головний державний виконавець Ізотов П.П. при проведенні 24.03.2021р. виконавчих дій з виконання рішень немайнового характеру в межах ВП №64663314, не мав права виносити постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Щодо аргументів державного виконавця зазначених в апеляційній скарзі про відсутність в Законі України Про виконавче провадження інших приписів з приводу порядку здійснення опису майна, окрім передбаченого порядку зазначеного в ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця органу виконавчої служби суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Такий саме висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №6/521.

Оскільки, як вже зазначалось вище, статтею 66 Закону України Про виконавче провадження не передбачено накладання арешту державним виконавцем під час виконання рішення про виселення боржника, останній не мав права виходити за межі встановлених повноважень, натомість, за наявністю обставин зазначених у зазначеній нормі, він мав здійснити опис майна боржника та передати його на відповідальне зберігання, зокрема, шляхом складання акту опису майна.

Такий порядок дій державного виконавця щодо складання акту опису майна під час виконання рішення суду немайнового характеру в порядку статті 66 Закону України Про виконавче провадження наведений Верховним Судом в постанові від 22.04.2020 року під час розгляду справи №243/9121/16-ц.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу підтвердження правомірності дії державного виконавця під час складання оскаржуваної постанови в межах ВП №64663314 від 24.03.2021р. про опис та арешт майна (коштів) боржника за наслідками розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 520/5831/21, з огляду на наступне.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 по справі № 520/5831/21 відмовлено в задоволені позову Фізичної особи-підприємця Садикової Наргізи Уктамджонівни про: - визнання протиправними дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петровича у виконавчому провадженні №64663314, а саме: щодо отримання доступу до нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, вул. Різдвяна, 24, які належать позивачу на праві оренди; щодо незалучення понятих під час вчинення виконавчих дій 23.03.2021 та початку виконавчих дій 24.03.2021; щодо опису, накладення арешту на майно позивача та передання його на відповідальне зберігання 24.03.2021; зобов`язання Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) утриматися від дій, які перешкоджають законній господарській діяльності та порушують права та охоронювані законом інтереси Фізичної особи - підприємця Садикової Наргізи Уктамджонівни.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 по справі № 520/5831/21 набрало законної сили 25.06.2021.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду вказаної справи місцевим адміністративним судом, вирішувалась наявність порушення прав та інтересів Фізичної особи - підприємця Садикової Наргізи Уктамджонівни, як особи, яка не є стороною виконавчого провадження №64663314.

Натомість, в межах скарги поданої представником позивача - ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича (вх. 7816) по справі №922/3476/20, за наслідками розгляду якої Господарським судом Харківської області було прийнято оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом вирішувалось питання щодо наявності/відсутності порушених прав ФОП Садикова Шавкатджона Ухтамджоновича, як боржника за виконавчим провадженням №64663314, стосовно якого й було складено оскаржувану постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції відхиляються також доводи скаржника в цій частині, адже наслідки розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 520/5831/21 стосуються іншої особи, яка не є а ні учасником справи №922/3476/20, а ні стороною виконавчого провадження №64663314, отже предметом розгляду вказаної адміністративної справи були інші обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши правові підстави винесення державним виконавцем постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що державним виконавцем в порушення п. 1 ч. 2 ст. 18, ст. 66 Закону України Про виконавче провадження та ст. 19 Конституції України було протиправно винесено оскаржувану постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

При цьому, в разі відсутності у державного виконавця правових підстав для складання оскаржуваної постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, колегія суддів не приймає до уваги, як такі що не мають істотне значення для розгляду скарги позивача на дії державного виконавця, аргументи з приводу відповідності оформлення постанови вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та Положенню про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5.

Враховуючи наведене, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.03.2021 ВП №64663314 винесена державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотовим П.П. від 24.03.2021 у ВП № 64663314 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про незаконність вчинених дій державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петровича щодо винесення постанови від 24.03.2021 у ВП № 64663314 про опис та арешт майна (коштів) боржника є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим правомірно задоволено скаргу на дії державного виконавця в рамках вказаного виконавчого провадження.

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини наведені у скарзі позивача, винесена ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова П.П. (вх. №3116 Х/2) без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі №922/3476/20 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ізотова Павла Петрочича (вх. №3116 Х/2) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 у справі №922/3476/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.11.2021.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель