Ухвала

від 24.11.2021 по справі 910/19066/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.11.2021Справа № 910/19066/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Інтернешнл"

про стягнення 1 476 983,31 грн

за участю представників сторін: згідно з протоколом судовго засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Інтернешнл" 1 476 983,31 грн., з яких: 1 287 692,51 грн. попередньої оплати, 99 152,32 грн. пені та 90 138,48 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору про надання послуг № Р-001/161 від 17.06.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 року у справі №910/19066/16 позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Інтернешнл" на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 1 287 692 грн. 51 коп. попередньої оплати, 19 315 грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

09.12.2016 Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

27.10.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", у якій останній просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Євгенівни у виконавчому провадженні №65894687 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі №910/19066/16;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Євгенівни від 29.09.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №65894687;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесю Євгенівну або іншого державного виконавця, в якого на виконанні перебуватиме ВП №65894687, вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо своєчасного та повного примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі №910/19066/16.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1957/21 від 27.10.2021, у зв`язку з відпусткою судді Сівакової В.В., матеріали судової справи № 910/19066/16 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №910/19066/16 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 суд прийняв скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та призначив до розгляду на 10.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 суд відклав розгляд скарги на 24.11.2021.

23.11.2021 до канцелярії суду надійшли заперечення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до яких останній просить суд відмовити в задоволенні поданої скарги, оскільки відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем вчинялися всі необхідні дії щодо розшуку боржника та встановленню інформації про відсутність у боржника розрахункових рахунків, рухомого та нерухомого майна.

У судове засідання, призначене на 24.11.2021, з`явився представник скаржника, який підтримав подану скаргу та просив задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос Інтернешнл" та Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, а також з метою дотримання встановлених ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду скарги, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі представника боржника та державного виконавця.

Розглянувши наявні матеріали скарги, заслухавши представника скаржника, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З матеріалів скарги вбачається, що 18.06.2021 Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою №130-2-19/2247 від 17.06.2021 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 у справі №910/19066/16.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Сергіївни від 24.06.2021 відкрито виконавче провадження №65894687 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/19066/16 від 09.12.2016.

Цією ж датою державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанову про стягнення виконавчого збору.

21 липня 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, а 29.09.2021 року постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що в ході проведення виконавчих дій належне боржнику майно, на яке згідно законом можливо звернути стягнення, не виявлено.

За доводами скаржника, вищевказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є протиправною та передчасною, оскільки державним виконавцем не було здійснено всіх можливих та достатніх дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на належне, повне та об`єктивне примусове виконання наказу суду у даній справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зі змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.07.2021 вбачається, що головним державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва №910/19066/16 від 09.12.2016 було встановлено, що в ході проведення виконавчих дій належне боржнику на праві власності майно, на яке згідно закону можливо звернути стягнення не виявлено. У зв`язку з цим виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк.

Суд зазначає, що повернення виконавчого документа з наведених підстав є правомірним лише в тому разі, якщо державний виконавець реалізував увесь комплекс своїх можливостей та повноважень щодо розшуку майна і вжиті ним в повному обсязі заходи не дали змоги виявити майно, на яке може бути звернено стягнення.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частина 3 вказаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Крім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом державного виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (ч. 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження ).

Як встановлено судом, у своїй заяві про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва 17.06.2021 №130-2-19/2247 стягувач просив державного виконавця:

- внести відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника під час відкриття виконавчого провадження;

- направити запити про виявлення майна у власності боржника та коштів на його рахунках до усіх уповноважених органів та посадових осіб;

- перевірити наявність майна Боржника за допомогою реєстрів, користувачем яких є державний виконавець (ДРОРМ, ДРРПНМ, ЄДРЮОФОП (щодо участі Боржника в інших юридичних особах;

- здійснити заходи щодо виявлення дебіторської заборгованості за допомогою АСВП, ЄДРСР.

- вжити всіх інших законодавчо передбачених заходів для повного виконання судового рішення у справі №910/19066/16.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника", що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Частиною 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження закріплено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Разом з тим, ч. 1 ст. 53 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Статтею 54 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

З матеріалів виконавчого провадження №65894687, які були надані Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали суду, вбачається, що державним виконавцем було виконано наступні дії, зокрема, 24 червня 2021 року державним виконавцем були направлені запити до Державної фіскальної служби України та МВС України щодо виявлення розрахункових рахунків відкритих боржником у банківських установах та наявності у боржника автотранспортних засобів.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України у боржника відсутні розрахункові рахунки в банківських установах, що унеможливлює накладення арешту на грошові кошти боржника та в подальшому стягненню суми боргу на користь стягувана.

Згідно відповіді МВС України на запит від 24.06.2021 № 106688709 у боржника відсутні автотранспортні засоби.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.07.2021 № 265416448 за боржником нерухоме майно не зареєстровано та міститься запис про наявність обтяження щодо боржника.

Згідно інформації з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інформація про наявність у боржника цінних паперів відсутня.

Відповідно до інформації з Державної служби України з питань з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за боржником транспортних засобі, а саме: автомобілів, самохідних машин, мотоциклів тощо, не зареєстровано.

Також, державним виконавцем з метою виявлення майна боржника направлено до Державної служби України з питань праці вимогу від 21.07.2021 про надання інформації щодо великомонтажних та інших транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, тощо); парових та водогрійних котлів; посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів, що зареєстровані за боржником та до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про надання інформації щодо тракторів; самохідних шасі; самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин; сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що зареєстровані за боржником.

Цією ж датою була направлена вимога до Головного управління ДПС у м. Києві щодо надання копії балансів боржника та інформацію про дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос Інтернешнл".

11.08.2021 на адресу Відділу надійшла відповідь з ГУ ДПС у м. Києві про відсутність інформації щодо подання боржником фінансової звітності за останні 5 років.

Згідно з відповідей з регіональних управлінь Держпраці України щодо великомонтажних та інших транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, тощо); парових та водогрійних котлів; посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів, за боржником не реєстровані.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник не є засновником іншої юридичної особи.

21.07.2021 державним виконавцем були повторно направлені запити до ДФС України та МВС України щодо виявлення розрахункових рахунків у боржника та автотранспортних засобів.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України від 21.07.2021 № 108727026 у боржника відсутні розрахункові рахунки в банківських установах, що унеможливлює накладення арешту на грошові кошти боржника та в подальшому стягненню суми боргу на користь стягувача.

Згідно відповіді на запит з МВС України від 21.07.2021 № 108727035 у боржника відсутні автотранспортні засоби.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Постановою Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №922/3503/16 встановлено, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Судом встановлено, що в матеріалах скарги містяться належні та допустимі докази в підтвердження того, що державний виконавець виконав усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 09.12.2016 № 910/19066/16.

Таким чином, за висновками суду, твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця при здійсненні ним виконавчих дій у виконавчому провадженні №65894687 є необґрунтованими.

За приписами ч. 3 ст.343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було в повній мірі вжито всіх належних заходів з метою виконання наказу суду та правомірно у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що є підставою для відмови Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в задоволенні поданої скарги.

Керуючись ст. 234-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Ухвала набирає законної сили 24.11.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.11.2021

Суддя Л. Г. Пукшин