Постанова

від 25.11.2021 по справі 820/2488/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 820/2488/17

адміністративне провадження № К/9901/40137/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (суддя Шляхова О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя Калитка О.М., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зодіак" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Зодіак" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 березня 2017 року №0000311406.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентом (ТОВ "КРОКУСАГРОТРЕЙД"), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшли до висновку, що операції між позивачем та його контрагентом фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкової вигоди, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентом - ТОВ "КРОКУСАГРОТРЕЙД", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх товарності належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що Товариство проводить господарську діяльність з вересня 1995 року та основними її видами є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості 10.73 Виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів.

На підставі наказу Управління №440 від 16 лютого 2017 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми Зодіак та направлення на перевірку №821 від 17 лютого 2017 року посадовою особою контролюючого органу згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України в період з 20 лютого 2017 року по 24 лютого 2017 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД (податковий номер 38634456) за період з 01 червня 2016 року по 31 липня 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2017 року №772/20-40-14-06-10/23749676, яким, в свою чергу, встановлено порушення Товариством:

- пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, які призвели до заниження Товариством податку на прибуток у сумі 385 765,00 грн., а саме: в 2 кварталі 2016 року - на суму 66 487,00 грн., в 3 кварталі 2016 року - на суму 319 278,00 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ у сумі 428 628,00 грн., а саме: в червні 2016 року - на суму 73 874,00 грн., в липні 2016 року - на суму 354 754,00 грн.

Товариством подавались заперечення на акт перевірки за №16 від 09 березня 2017 року, за результатами розгляду яких Управлінням надана відповідь від 20 березня 2017 року №2484/10/20-14-05-14, в якій зазначено, що висновки перевіряючого є правомірними та залишаються без змін.

На підставі акту перевірки 23 березня 2017 року Управлінням прийнято податкові повідомлення-рішення №0000311406, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 428 628,00 грн., та №0000301406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - 385 765,00 грн. та за штрафними санкціями - 192 882,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені Товариством в адміністративному порядку й рішенням Державної фіскальної служби України №11805/6199/99-11-01-02-25 від 01 червня 2017 року скаргу задоволено частково: податкове повідомлення-рішення №0000311406 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2017 року №0000301406 скасовано в частині донарахувань по операціям за 2016 рік, щодо яких підтверджено здійснення Товариством контрагенту оплати грошовими коштами й не встановлено наявності дебіторської заборгованості.

Суди з`ясували, що фактичною підставою для винесення спірних рішень слугував висновок акту перевірки про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. До таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі інформації, отриманої з баз даних ДФС, про те, що ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД не має виробничо-складських приміщень та транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання постачання товару у значних обсягах. На думку контролюючого органу, це свідчить про провадження суб`єктами господарювання діяльності, спрямованої на здійснення операцій, які не мають реального товарного характеру, а пов`язані виключно з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, а отже і господарські операції позивача у перевіряємий період не спричинили реальних правових наслідків, що виключає його право на віднесення до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості придбаних у ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД товарів, використаних в подальшому у виробництві, а також право на формування податкового кредиту з ПДВ.

Не погодившись із прийнятим Управлінням податковим повідомленням-рішенням від 23 березня 2017 року №0000311406, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 26 травня 2016 року між Товариством та ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД укладено договір поставки №26/05/16-1, на виконання умов якого останнім в червні-липні 2016 року було поставлено позивачу 728,02 тон пшениці 3 класу урожаю 2015 року, якістю відповідно до ДСТУ3768-2010.

Доставка пшениці проводилася на склад за адресою: м.Чугуїв, вул.Есхарівська,7 транспортом ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД за рахунок постачальника.

При цьому, суди також з`ясували, що для виробництва та зберігання продукції Товариство орендує у ТОВ фірма Стрілець виробничі комплекси за адресою: м.Чугуїв, вул.Есхарівська, 7 та вул.Есхарівська, 5, що підтверджується договорами оренди №1 та №2 від 05 січня 2012 року, актами прийому-передачі об`єкта оренди, додатковими угодами №4 від 31 грудня 2012 року.

Суди зазначили, що фактичне виконання господарських зобов`язань за вказаним договором поставки підтверджується належним чином оформленими документами - товарно-видатковими накладними, прибутковими накладними, транспортними накладними, накладними на переміщення товару, рахунками на оплату, банківськими виписками, платіжними дорученнями, податковими накладними.

Крім того, в підтвердження виконання господарських операцій із зазначеним контрагентом, позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень-липень 2016 року та копію картки рахунку 631 за червень-липень 2016 року. Заборгованість по розрахунках за поставлену пшеницю в червні-липні 2016 року по контрагенту ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД згідно регістрів бухгалтерського обліку відсутня.

Також, суди відмітили, що операції, проведені в межах укладеного з ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД правочину, позивачем в податковому обліку відображені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними: №1 від 02 червня 2016 року на суму 249 245,00 грн., у т.ч. ПДВ - 41 540,83 грн.; №40 від 24 червня 2016 року на суму 194 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 32 333,33 грн.; №1 від 12 липня 2016 року на суму 186 472,50 грн., у т.ч. ПДВ - 31 078,75 грн.; №3 від 13 липня 2016 року на суму 89 308,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14 884,67 грн.; №5 від 14 липня 2016 року на суму 94 047,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 674,50 грн., №7 від 14 липня 2016 року на суму 282 210,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47 035,00 грн., №8 від 15 липня 2016 року на суму 74 031,25 грн., у т.ч. ПДВ - 14 806,25 грн., №10 від 16 липня 2016 року на суму 285 142,50 грн., у т.ч. ПДВ - 47 523,75 грн., №12 від 18 липня 2016 року на суму 177 675,00 грн., у т.ч. ПДВ - 29 612,50 грн., №24 від 19 липня 2016 року на суму 79 902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13 317,00 грн., №30 від 20 липня 2016 року на суму 364 492,50 грн., у т.ч. ПДВ - 60 748,75 грн., №33 від 21 липня 2016 року на суму 226 380,00 грн., у т.ч. ПДВ - 37 730,00 грн., №41 від 23 липня 2016 року на суму 81 977,00 грн., у т.ч. ПДВ - 13 662,83 грн., №46 від 27 липня 2016 року на суму 172 080,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28 680,00 грн.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені в реєстрі податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за червень-липень 2016 року.

Разом з тим, суди з`ясували, що придбаний товар у подальшому був використаний позивачем у власній господарській діяльності - для виробництва борошна, з якого, в свою чергу, виготовлено макаронні вироби.

При цьому, на балансі Товариства наявні всі виробничі потужності, а саме: три макаронних лінії (ТФК), автоматична лінія по виробництву коротко різаних макаронних виробів (Італія), млин РВ АВМ-15, вантажний автотранспорт, навантажувачі, фасувальне та інше виробниче обладнання.

Оцінюючи податкові наслідки спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суди вказали, що наявні податкові накладні та первинні документи дають можливість визначитися із суттю, змістом та обсягом господарських операцій, ідентифікувати їх учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак, дійшли переконання, що у ході перевірки Товариством подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ КРОКУСАГРОТРЕЙД , а також того, що укладений договір поставки №26/05/16-1 від 26 травня 2016 року мав на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені ним.

Водночас, слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні незначні помилки в оформленні первинних документів з постачання товару самі по собі не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів по суті погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко