Рішення

від 23.11.2021 по справі 350/586/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/586/21

Номер провадження 2/350/300/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря судового засідання Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради, визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом та уточнивши позовні вимоги просить визнати незаконним та скасувати рішення сесії Рожнятівської селищної ради від 25.03.2021 року №168-6/2021 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою с.Сваричів, Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та в безоплатній передачі вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Визнати за нею право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що 08 лютого 2014 року вона звернулася із письмовою заявою до Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області у відповідності до ст.ст.118, 121, 122 ЗК України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована за межами населеного пункту с.Сваричів Рожнятівського району для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, надавши необхідні для цього документи: довідку з форми 6-зем., викопіровку з проекту формування, викопіювання з кадастрової карти, довідку про невикористане право на приватизацію.

Наказом Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області №ІФ/2624885100:02:002/00000975 від 28.02.2014 року відповідно до ст.ст.15-1, 116, 118, 121, 122 ЗК України їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га (землі державної власності сільськогосподарського призначення), розташованої за межами населеного пункту с.Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства .

Начальнику відділу Держземагенства в Рожнятівському районі при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку розгляд проекту землеустрою на предмет погодження та реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

На підставі зазначеного наказу ГУ Держземагенства в Івано-Франківській області за її заявою спеціалізованою землевпорядною організацією Приватне підприємство ВЕКТОР згідно договору від 22.03.2017 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) площею 1,6094 га за межами населеного пункту на території Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Відділом Держземагентства у Рожнятівському районі Головного управління Держзеагентства в Івано-Франківській області 11.03.2014 року складено висновок № 03.3-09.093 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, дія якого згідно п.16 ст.186 ЗК України не обмежена будь-яким строком та часом.

Також начальником відділу Держземагентства в Рожнятівському районі підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

На підставі даного проекту землеустрою, державним земельним реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Зварич Л.С. 18.07.2017 року перевірено електронний документ та внесено до Державного земельного кадастру зазначену земельну ділянку площею 1,6046 га за кадастровим номером 2624885100:02:002:0001.

Отже зазначена земельна ділянка за вказаним кадастровим номером зареєстрована за нею ОСОБА_1 в Електронній кадастровій карті України за індивідуальним кадастровим номером.

Проте рішенням сесії Рожнятівської селищної ради від 25.03.2021 року №168-6/2021 їй відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою с.Сваричів, Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та в безоплатній передачі земельної ділянки площею 1,6094 га, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001 у власність для ведення особистого селянського господарства з таких причин :

- в матеріалах проекту землеустрою відсутнє погодження Сваричівської сільської ради як суміжного землекористувача згідно ст.198 ЗКУ, ст.30 ЗУ Про землеустрій

- за даними Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників відсутня інформація про діючі сертифікати розробника проекту землеустрою ПП Вектор у складі якого працюють сертифіковані інженери землевпорядники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (ст.28, ст.60 ЗУ Про землеустрій .

Позивачка вважає прийняте відповідачем по справі Рожнятівською селищною радою рішення від 25.03.2021 року №168-6/2021, яким їй відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою с.Сваричів, Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та в безоплатній передачі вищевказаної земельної ділянки незаконним і таким, що суперечить чинному земельному законодавству України, тому підлягає до скасування.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ошуст С.Є. у підготовче судове засідання не з`явилися, останній направив суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав частково, просив задоволити позовні вимоги, а в частині стягнення судових витрат від позову відмовився. Також просив справу розглянути без участі сторони позивача.

Представники відповідача - Рожнятівської селищної ради Калуського району Джогола Т.В. та Рибчак В.Я. у підготовче судове засідання не з`явилися, направили суду заяви, в яких вказали що позовні вимоги визнають повністю, не заперечили проти задоволення позову, а справу просили розглянути без їх участі.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з`явився, направив до суду письмове пояснення в якому зазначив, що Наказом Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області №ІФ/2624885100:02:002/00000975 від 28.02.2014 року позивачці ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га (землі державної власності сільськогосподарського призначення), розташованої за межами населеного пункту с.Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства. Відділом Держземагентства у Рожнятівському районі Головного управління Держземагентства в Івано-Франківській області 11.03.2014 року складено висновок №03.3-09.093 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На підставі даного проекту землеустрою внесено до Державного земельного кадастру зазначену земельну ділянку площею 1,6094 га з кадастровим номером 2624885100:02:002:0001.

Вказав, що за змістом ст.198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно зі ст.55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того, межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

У відповідності до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки у разі такого порушення. Акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на провдення геодезичних і картографічних робіт , а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

У той же час слід зазначити, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Просив врахувати вказане пояснення, а розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що у підготовче засідання представники відповідача подали заяви в яких позов визнали повністю, суд дійшов висновку про ухвалення рішення в порядку ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області №ІФ/2624885100:02:002/00000975 від 28.02.2014 року (а.с.14) ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га (землі державної власності сільськогосподарського призначення), розташованої за межами населеного пункту с. Сваричів Сваричівської сільської ради Рожнятівського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03).

На підставі вищевказаного наказу ПП Вектор на замовлення ОСОБА_1 у 2017 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,6094 га розташованої за межами населеного пункту на території Сваричівської сільської ради Рожнятівського району (а.с.12-20).

Висновком №03.3-09.093 від 11.03.2014 року Відділом Держземагенства у Рожнятівському районі Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6094 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Сваричів для ведення особистого селянського господарства (а.с.22).

Після завершення роботи над проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, Відділом у Рожнятівському районі Головного управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, 18.07.2017 року перевірено електронний документ та внесено до Державного земельного кадастру зазначену земельну ділянку площею 1,6094 га за кадастровим номером 2624885100:02:002:0001 (а.с.23).

З виписки з рішення Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області №168-6/2021 від 25.03.2021 року (а.с.8) вбачається, що позивачці ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: с.Сваричів Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та безоплатній передачі вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з тих підстав що в матеріалах проекту землеустрою відсутнє погодження Сваричівської сільської ради, як суміжного землекористувача згідно ст.198 ЗК України, ст.30 ЗУ Про землеустрій ; за даними Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників відсутня інформація про діючі сертифікати розробника проекту землеустрою ПП Вектор у складі якого працюють сертифіковані інженери землевпорядники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (ст.28, ст.60 ЗУ Про землеустрій .

Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.30 Закону України Про землеустрій , погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом, тобто є банкетною та відсилає до норм ЗК України, якими регулюються дані питання.

Стаття 28 Закону України Про землеустрій встановлює права та обов`язки розробників документації із землеустрою, а саме:

Розробники документації із землеустрою мають право :

а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;

б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;

в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом ;

г) авторства на створену ними документацію із землеустрою;

ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;

е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані :

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Тобто перелік прав і обов`язків в даному випадку є вичерпний, а відповідачем не зазначено який конкретно пункт даної статті порушено розробником документації в даному випадку.

Статею 60 Закону України Про землеустрій встановлено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Вирішуючи питання про затвердження проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування зобов`язаний керуватись чинними нормами та може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише з підстав, визначених законодавством.

Так, відповідно до ч.6 ст.186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Тобто, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджений в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 ЗК України норми ст.118 Земельного кодексу України не містять.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки (на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність); визначення меж земельної ділянки в натурі; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Згідно із частиною четвертою ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частин шостої та сьомої ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, зокрема, для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, визначеної ст.121 ЗК України, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із ЗУ від 22 травня 2003 року №858-ІV Про землеустрій (далі - Закон № 858-IV), у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ст.50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки), кадастровий план земельної ділянки, матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки).

За змістом ст.198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Зідно з положеннями ст.55 Закону № 858-IV установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція №376).

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції №376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Аналіз зазначених норм свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому ст. 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах)) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18).

В даному випадку спірна земельна ділянка відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року за № 1051 є зареєстрованою в Державному земельному кадастрі на ім`я ОСОБА_1 їй присвоєно кадастровий номер, тому вона є сформованою. Залишився лише етап затвердження проекту землеустрою з наданням земельної ділянки у власність, тобто необхідно завершити процедуру приватизації.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до положень ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що Рожнятівська селищна рада у своєму рішенні від 25 березня 2021 року №168-6/2021 відмовила позивачці в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою с.Сваричів, Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та в безоплатній передачі вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з безпідставних причин, оскільки межі земельної ділянки встановлені в натурі, даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель.

Крім цього зазначені відповідачем норми матеріального права в даному випадку не можуть бути підставою для відмови в погодженні поданого позивачкою проекту землеустрою, оскільки вони жодним чином не порушені, тому оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є безпідставним та привело до грубого порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивачки щодо реалізації права на отримання у власність земельної ділянки площею 1,6046 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради, визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки належить задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 81, 247, 263-265 ЦПК України, cуд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради, визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Рожнятівської селищної ради від 25.03.2021 року №168-6/2021 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,6094 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою с. Сваричів, Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001, та в безоплатній передачі земельної ділянки площею 1,6094 га, кадастровий номер 2624885100:02:002:0001 у власність для ведення особистого селянського господарства.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою с.Креховичі Калуського району Івано-Франківської області, право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу виготовлення повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Бейко

Повний текст рішення складений 26.11.2021 року.