Ухвала

від 24.11.2021 по справі 902/1052/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"24" листопада 2021 р. Cправа №902/1052/21

Суддя Господарського суду Вінницької області О.Нешик, при секретарі судового засідання Н.Шаравській, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Інтер Агро" від 09.11.2021 про забезпечення позову у справі

за позовом Фермерського господарства "Інтер Агро", смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ФГ "Бондарук"

про визнання права власності на майно вартістю 387224,00 грн

за участю представників:

позивача: Кривосара І.О. (діє на підставі ордеру),

третьої особи: Кухар О.І. (діє на підставі ордеру),

відповідач в судове засідання не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області 25.10.2021 надійшла позовна заява Фермерського господарства "Інтер Агро" про визнання за Фермерським господарством "Інтер Агро" права власності на зерно соняшника урожаю 2021 року в кількості 19,960 тон, зібраного з земельних ділянок з кадастровим номером 052288590:05:001:0035 площею 2,7610 га та 0522885900:05:001:0022 площею 2,4421 га, що знаходиться на зберіганні в Фермерському господарстві "Стріла".

Ухвалою суду від 08.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1052/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

10.11.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерно соняшника кількістю 19,960 тонн, яке зберігається в приміщенні Фермерського господарства "Стріла" та передане 28.10.2021 дізнавачем СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Біликом А.М. Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернофарт". Обґрунтовуючи дану вимогу останній зазначає, що спірне зерно соняшника, яке зберігається в приміщенні ФГ "Стріла", було передано згідно з розпискою комерційному директору ТОВ Зернофарт Чернявському Віталію Миколайовичу. Таким чином, на переконання позивача, відповідач, який зібрав зерно фермерського господарства Інтер-Агро , може продати зерно соняшника, яке є предметом позову, що унеможливить виконання рішення суду, якщо позов буде задоволений.

12.11.2021 судом постановлено ухвалу про призначення вказаної заяви до розгляду в судовому засіданні на 22.11.2021.

22.11.2021 третьою особу до суду подано письмові пояснення із викладом аргументів щодо обґрунтованості заяви ФГ "Інтер Арго" про забезпечення позову.

Також 22.11.2021 до канцелярії суду надійшов лист за підписом представника відповідача адвоката Мартинюка Я.С. №281 від 21.11.2021 з вимогою відмовити в забезпеченні позову. Мотивуючи свою позицію адвокат Мартинюк Я.С. зазначив, що саме лише посилання позивача на те, що насіння соняшника вагою 19,960 тон може бути реалізоване відповідачем, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

За результатами судового засідання, 22.11.2021, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення - 23.11.2021.

Після виходу з нарадчої кімнати (23.11.2021), з метою з`ясування додаткових обставин заяви, суд ухвалив перерву в судовому засіданні до 24.11.2021.

На визначену судом дату (24.11.2021) з`явились представники позивача та третьої особи. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, шляхом оформлення відповідної телефонограми від 23.11.2021.

Вказаний вид повідомлення узгоджується з положенням ч.6 ст.120 ГПК України, відповідно до якого суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому суд враховує, що в клопотанні №282 від 21.11.2021 представник відповідача просить суд провести судове засідання із розгляду заяви про забезпечення позову без його участі.

Таким чином, під час судового засідання, 23.11.2021, представник позивача підтримав вимоги заяви про забезпечення позову та просив суд їх задовольнити. Представник третьої особи погодився з позицією представника позивача.

Розглянувши заяву ФГ "Інтер Арго" про забезпечення позову та додані до неї докази, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає таке.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

При вжитті заходів забезпечення позову суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, і у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 року у справі №904/2285/19.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі №916/2786/17, та положень ч.1 ст.136 і ст.137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст.137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Отже заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як слідує з матеріалів справи, предметом спору є визнання права власності на зерно соняшника урожаю 2021 в кількості 19,960 тон, зібраного з земельних ділянок з кадастровими номерами 052288590:05:001:0035 площею 2,7610 га та 0522885900:05:001:0022 площею 2,4421 га, що знаходиться на зберіганні у Фермерському господарстві "Стріла".

За твердженням позивача, спір між сторонами виник через те, що 17.10.2021 ТОВ "Зернофарт" зібрало урожай соняшника з вищезазначених земель, на яких ФГ "Бондарук", згідно умов Договору про надання сільськогосподарських послуг від 29.03.2021, за власні кошти та з використанням власного насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, власної та залученої сільськогосподарської техніки (за завданням ФГ "Інтер Агро") виконало весь комплекс обумовлених сторонами сільськогосподарських робіт.

При цьому ТОВ "Зернофарт" вказані дії мотивує тим, що з 27.01.2021 по 07.07.2021, та з 15.07.2021 по даний час є належним суборендарем земельних ділянок.

Оскільки в даній справі позовна вимога є майновою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, отже в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі N910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі N911/1551/18.

Додатково слід наголосити, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути накладений лише на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору.

В даному випадку суд враховує таке.

18.10.2021, за зверненням позивача, дізнавачем Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Бондар В.І. були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021025160000410 про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, - самоуправство. Зокрема, за твердженням ФГ "Інтер Агро", 17.10.2021 ТОВ "Зернофат" в присутності комерційного директора даного товариства Чернявського Віталія Миколайовича зібрало урожай соняшника з земельних ділянок з кадастровими номерами 0522885900:05:001:0035 площею 2,7610 га та 0522885900:05:001:0022 площею 2,4421 га.

Постановою дізнавача Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Бондар В.І. від 18.10.2021 насіння соняшнику, що вилучено на земельних ділянках з кадастровими номерами 0522885900:05:001:0035 та 0522885900:05:001:0022, загальною масою 19960 кг - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021025160000410 від 18.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Окрім того, постановлено вказане насіння соняшнику передати на відповідальне зберігання ФГ "Стріла" до вирішення питання в суді.

При цьому суд зазначає, що арешт на предмет спору в рамках досудового розслідування кримінального провадження не накладався.

З матеріалів господарської справи №902/1052/21 слідує, що 28.10.2021 вказане майно отримано комерційним директором ТОВ "Зернофарт", про що складено відповідну розписку, адресовану дізнавачу СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Білику А.М.

Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію унормовано положенням ст.100 Кримінального кодексу України. Зокрема дана норма визначає випадки можливої реалізації речових доказів.

Тобто, визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №12021025160000410 насіння соняшника, зібраного на земельних ділянках з кадастровими номерами 0522885900:05:001:0035 та 0522885900:05:001:0022, та передача його на зберігання, відповідно до положень ст.100 КК України, не виключає можливість реалізації зазначеного майна. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача та необхідність забезпечення позову у визначений в заяві спосіб.

При цьому накладення арешту на визначене насіння соняшнику не призведе до незворотних наслідків у вигляді його знищення, оскільки такий врожай вже зібрано та зберігається у фермерського господарства "Стріла".

Разом з тим, застосування такого виду забезпечення позову як арешт зібраного врожаю фактично унеможливить розпорядження таким майном іншими особами до вирішення питання судом щодо визначення на нього права власності.

Отже, вказаний вище захід забезпечення позову є тимчасовим, адекватним та співрозмірним, при цьому, його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне вкотре відзначити, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N381/4019/18).

Згідно ст.141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантій банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

У вирішенні питання про зустрічне забезпечення відповідно до вимог статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує ті обставини, що арештоване майно потребує спеціальних умов зберігання, які забезпечуються шляхом розміщення зерна в закритих ангарах з термо- та вологорегуляцією.

Таким чином, враховуючи, що визначений судом вид забезпечення позову може спричинити відповідачу збитки у вигляді понесених витрат на зберігання спірного зерна, суд вважає за необхідне здійснити зустрічне забезпечення зазначених, можливих збитків шляхом зобов`язання Фермерського господарств "Інтер Агро" внести на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 12071,81 грн.

Розмір вказаної суми обумовлений ринковою ціною зберігання однієї тони насіння соняшника у рожаю 2021 року за один день в розмірі 3,36 грн з ПДВ та терміном зберігання - 6 місяців.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Фермерського господарства "Інтер Агро" від 09.11.2021 про забезпечення позову.

2. Накласти арешт на зерно соняшника кількості 19,960 тонн, яке зберігається в приміщенні Фермерського господарства "Стріла" (ЄДРПОУ: 31599101, Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул.Пушкіна, 55) та передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (ЄДРПОУ: 39336690, м.Вінниця, вул.Острозького, 39) згідно розписки від 28.10.2021 (а.с.247, том 1).

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувач за ухвалою суду від 24.11.2021 у справі №902/1052/21: Фермерське господарство "Інтер Агро" (вул.Героїв Майдану, 31, смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 39551109);

Боржник за ухвалою суду від 24.11.2021 у справі №902/1052/21: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (вул.Острозького, 39, м.Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 39336690).

4. Здійснити зустрічне забезпечення можливих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (вул.Острозького, 39, м.Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 39336690), які можуть бути спричинені забезпеченням позову по справі № 902/1052/21 шляхом зобов`язання Фермерського господарств "Інтер Агро" (вул.Героїв Майдану, 31, смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 39551109) внести 12071,81 грн протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення цієї ухвали на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області (одержувач коштів - Господарський суд Вінницької області; код ЄДРПОУ: 02844558, рахунок: UA958201720355289002000000392; установа банку - Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; у графі "Призначення платежу" вказати конкретні: пункт, частину, статтю ГПК України, згідно з якою вносяться кошти; дата ухвали суду та номер справи 902/1052/21, що забезпечується коштами за зустрічним забезпеченням позову (найменування позивача) до (найменування відповідача).

5. Зобов`язати Фермерське господарство "Інтер Агро" надати до суду докази на підтвердження виконання зустрічного забезпечення протягом 2 (двох) днів з моменту закінчення строку, встановленого п.4 цієї ухвали.

6. Роз`яснити учасникам справи: якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

7. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

8. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

9. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

10. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

11. Судове рішення направити на наступні електронні адреси учасників справи: позивача (interagrobud@gmail.com) , представника позивача (igorkrivosar@ukr.net), відповідача (grainfart@gmail.com), третьої особи (fgbondaruk@ukr.net).

Суддя Ольга НЕШИК

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - представнику позивача - адвокату Кривосар І.О. (вул.Соборна, 75, офіс.8, м.Вінниця, 21050)