Рішення

від 18.11.2021 по справі 915/1155/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 915/1155/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34/1; адреса електронної пошти: uaip@ukr.net ; ідентифікаційний код 05515950)

до відповідача: Державного підприємства Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34; адреса електронної пошти невідома ; ідентифікаційний код 19286878)

про: стягнення грошових коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

27.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 26.07.2021 (вх. № 11478/21), в якій (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 101/1 від 27.019.2021) позивач просить суд стягнути з Державного підприємства Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою заборгованість в сумі 407 519,08 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов п. 3.2, 6.1, 6.4 Договору № 1/К-08 від 01.10.2008 про розподіл витрат та забезпечення комунальними послугами будівлі проектної організації, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, з додатками та додатковими угодами до нього; рахунків-фактур за період з грудня 2020 року по серпень 2021 року; вимог № 82/01 від 07.07.2021, № 97/01 від 10.09.2021; заяви № 20/01 від 17.03.2021 про визнання кредиторських вимог; протоколу № 2 від 08.12.2010 чергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства Украгроінжпроект ; виписки по рахунку; актів здачі-прийняття робіт; застосування норм статей 104, 108, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що з боку відповідача допущено прострочення взятих на себе зобов`язань за Договором № 1/К-08 від 01.10.2008 з оплати витрат на утримання та забезпечення комунальними послугами.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1155/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02 вересня 2021 року; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 02.09.2021 було відкладено підготовче засідання на 30 вересня 2021 року. Крім того, у засіданні 02.09.2020 судом було зауважено на доцільності подання позивачем додаткових пояснень щодо співвідношення наданих до позовної заяви рахунків та актів здачі-прийняття робіт.

13.09.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 10.09.2021 (вх. № 13880/21), в яких заявник просить суд приєднати ці додаткові пояснення та надані докази до матеріалів справи і врахувати їх при вирішенні справи по суті.

27.09.2021 до суду від позивача надійшла заява № 101/1 від 24.09.2021 про збільшення позовних вимог на суму 77 652,81 грн, з урахуванням якої заявник просить суд стягнути з Державного підприємства Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою заборгованість в сумі 407 519,08 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 6 112,79 грн. Вказана заява мотивована тим, що з дати подання позову заборгованість відповідача збільшилася у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за період червень-серпень 2021 року.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, розглянувши заяву позивача заява № 101/1 від 24.09.2021 про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 27.09.2021, тобто до закінчення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що вказана заява подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому приймається судом до розгляду.

З урахуванням наведеного, у даній справі судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 407 519,08 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі та відкладено підготовче засідання на 28 жовтня 2021 року.

28.10.2021 до суду від позивача надійшла заява (клопотання) б/н та без дати (вх. № 16118/21), у якому товариство просить суд проводити попереднє засідання у справі за відсутності представника позивача. Крім того, за текстом заяви товариство повідомляє суд про те, що проти завершення попереднього засідання і призначення справи до слухання по суті не заперечує.

Ухвалою суду від 28.10.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1155/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 18 листопада 2021 року.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 02.08.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу місцезнаходження відповідача, 20.08.2021 була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144183106).

Судом перевірено відомості щодо адреси місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2021 у справі № 915/1155/21 є 20.08.2021. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, ще триває до 06.09.2021 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання 18.11.2021 учасники справи своїх представників не направили, про час і місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 18.11.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Украгроінжпроект (Сторона-1) та Державним підприємством Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (Сторона-2) було укладено Договір № 1/К-08 про розподіл витрат та забезпечення комунальними послугами будівлі проектної організації, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34 (далі - Договір), згідно з предметом якого цей Договір визначає порядок розподілу між Сторонами витрат на утримання та забезпечення комунальними послугами будівлі проектної організації (п. 1.2).

Під будівлею проектної організації розуміється дев`ятиповерхова будівля, гараж, двір, прилегла територія за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, що знаходиться у спільній частковій власності сторін (далі - БПО) (п. 1.3).

За умовами п. 2.5 Договору пропорція розподілу витрат на утримання та забезпечення комунальними послугами БПО, передбаченими п. 1.2 цього Договору між сторонами, затверджена Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору Сторона-2 відшкодовує Стороні-1 витрати на утримання та забезпечення комунальними послугами БПО, відповідно до Пропорції розподілу зазначених витрат (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору Сторона-2 відшкодовує Стороні-1 визначені у п. 3.1 витрати на підставі надісланих рахунків.

Пунктом 6.1 Договору Сторони дійшли згоди про те, що цей Договір діє з 01 жовтня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Разом із тим, сторони передбачили в п. 6.4 Договору, що у разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін проти продовження дії Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, він вважається укладеним на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені у цьому Договорі.

Згідно з даними позивача, цей договір є чинним на сьогоднішній день.

З протоколу № 2 від 08.12.2010 чергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства Украгроінжпроект та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект реорганізовано при перетворенні Відкритого акціонерного товариства Украгроінжпроект .

Надалі, 05.05.2016 сторони між собою уклали Додаткову угоду до договору № 1/К-08 від 01.10.2018, згідно з предметом якої п. 1.2 Договору було збільшено на дві позиції, інші умови Договору залишені без змін.

Також сторони погодили, що ця угода набирає законної сили з 22 червня 2016 року.

29.12.2016 між сторонами знову було укладено Додаткову угоду, предметом якої виступило таке:

Викласти п. 3.1 Договору в такій редакції: Сторона-2 відшкодовує Стороні-1 витрати на утримання та забезпечення комунальними послугами будинку проектних організацій, відповідно до Пропорції розподілу вищеназваних витрат (Додаток № 1 до цього договору) і сплачує витрати на охорону будинку проектних організацій в сумі 8068,86 грн, в тому числі ПДВ 20% в сумі 1344,81 грн. При зміні мінімальної зарплати у країні, сума змінюється пропорційно до мінімальної зарплати, розрахунок надається у вигляді калькуляції/, і не потребує підписання додаткових угод до договору про зміну суми .

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про розподіл витрат на утримання та забезпечення комунальними послугами будівлі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір № 1/К-08 від 01.10.2008 про розподіл витрат та забезпечення комунальними послугами будівлі проектної організації, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, з додатками та додатковими угодами до нього;

- протокол № 2 від 08.12.2010 чергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства Украгроінжпроект ;

- заява № 20/01 від 17.03.2021 про визнання кредиторських вимог;

- вимоги № 82/01 від 07.07.2021 та № 97/01 від 10.09.2021;

- рахунки-фактури (22 шт.);

- акти здачі-прийняття робіт (12 шт.).

- виписки по рахунку;

- акт звірки взаєморозрахунків за 01.01.2021-31.05.2021.

Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 3.2 Договору позивач направляв відповідачу у період з грудня 2020 року по серпень 2021 року рахунки-фактури на відшкодування витрат:

- № СФ-0000178 від 18.12.2020 на суму 40 996,72 грн (за грудень 2020 року);

- № СФ-0000006 від 12.01.2021 на суму 21 352,64 грн (за грудень 2020 року);

- № СФ-0000004 від 05.01.2021 на суму 3 623,48 грн (за січень 2021 року);

- № СФ-0000016 від 19.01.2021 на суму 44 563,15 грн (за січень 2021 року);

- № СФ-0000020 від 01.02.2021 на суму 25 506,85 грн (за січень 2021 року);

- № СФ-0000021 від 01.02.2021 на суму 3 623,48 грн (за лютий 2021 року);

- № СФ-0000027 від 19.02.2021 на суму 52 613,18 грн (за лютий 2021 року);

- № СФ-0000035 від 01.03.2021 на суму 25 506,85 грн (за лютий 2021 року);

- № СФ-0000045 від 18.03.2021 на суму 47 634,48 грн (за березень 2021 року);

- № СФ-0000049 від 08.04.2021 на суму 25 506,85 грн (за березень 2021 року);

- № СФ-0000050 від 08.04.2021 на суму 3 623,48 грн (за березень 2021 року);

- № СФ-0000058 від 19.04.2021 на суму 22 346,80 грн (за квітень 2021 року);

- № СФ-0000066 від 13.05.2021 на суму 25 506,85 грн (за квітень 2021 року);

- № СФ-0000067 від 13.05.2021 на суму 3 623,48 грн (за квітень 2021 року);

- № СФ-0000072 від 18.05.2021 на суму 1 984,86 грн (за травень 2021 року);

- № СФ-0000080 від 03.06.2021 на суму 25 506,85 грн (за травень 2021 року);

- № СФ-0000086 від 18.06.2021 на суму 2 129,23 грн (за червень 2021 року);

- № СФ-0000094 від 02.07.2021 на суму 25 506,85 грн (за червень 2021 року);

- № СФ-0000101 від 16.07.2021 на суму 1 796,05 грн (за липень 2021 року);

- № СФ-0000118 від 25.08.2021 на суму 25 506,85 грн (за липень 2021 року);

- № СФ-0000117 від 18.08.2021 на суму 2 206,98 грн (за серпень 2021 року);

- № СФ-0000124 від 10.09.2021 на суму 25 506,85 грн (за серпень 2021 року).

Про направлення позивачем вищенаведених рахунків відповідачу свідчать такі докази як: заява позивача до відповідача про визнання кредиторських вимог № 20/01 від 17.03.2021 (з додатками), вимога позивача до відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України № 82/01 від 07.07.2021 (з додатками); вимога позивача до відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України № 97/01 від 10.09.2021 (з додатками).

Загальна сума виставлених рахунків складає 456 172,81 грн.

Додатково у спірних правовідносинах у період з грудня 2020 року по травень 2021 року між сторонами підписувалися Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-000008 від 28.02.2021 на суму 20 996,72 грн (за грудень 2020 року);

- № ОУ-000043 від 28.02.2021 на суму 19 999,99 грн (за грудень 2020 року);

- № ОУ-000011 від 28.02.2021 на суму 21 352,64 грн (за грудень 2020 року);

- № ОУ-000009 від 28.02.2021 на суму 3 623,48 грн (за січень 2021 року);

- № ОУ-000027 від 28.02.2021 на суму 25 506,85 грн (за січень 2021 року);

- № ОУ-000022 від 31.03.2021 на суму 44 563,15 грн (за січень 2021 року);

- № ОУ-000045 від 31.03.2021 на суму 25 506,85 грн (за лютий 2021 року);

- № ОУ-000028 від 31.03.2021 на суму 3 623,48 грн (за лютий 2021 року);

- № ОУ-000035 від 31.03.2021 на суму 52 613,18 грн (за лютий 2021 року);

- № ОУ-000056 від 31.03.2021 на суму 47 634,48 грн (за березень 2021 року);

- № ОУ-000063 від 31.05.2021 на суму 3 623,48 грн (за березень 2021 року);

- № ОУ-000086 від 31.05.2021 на суму 1 984,86 грн (за травень 2021 року).

Наявний в матеріалах справи розрахунок позовних вимог (а.с. 127-129) містить, зокрема, дані щодо співвідношення наданих до матеріалів справи рахунків та актів здачі-прийняття робіт.

Суд зазначає, що оформлення вищенаведених актів між сторонами умови Договору не передбачають, але й не забороняють, отже ці докази лише додатково підтверджують згоду відповідача (Сторони-2 за Договором) з розміром витрат, які за наведеними Актами та рахунками-фактурами підлягають відшкодуванню.

Також позивачем до матеріалів справи надано докази здійснення відповідачем часткових оплат у спірних правовідносинах, а саме - банківські виписки (а.с. 62-65, 100-105) на загальну суму 45 996,72 грн.

Крім того, за даним позивача, на початок спірного періоду у відповідача обліковувалась переплата на суму 2 657,01 грн, що підтверджується наданим товариством Актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2021-31.05.2021.

Дослідивши надані суду докази у сукупності, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем на відшкодування витрат за договором було виставлено відповідачу 22 рахунки-фактури на загальну суму 456 172,81 грн.

Вказані рахунки відповідачем були оплачені частково на суму 48653,73 грн (з урахуванням переплати відповідача на початок спірного періоду).

Решта заборгованості за твердженням позивача залишилася несплаченою, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за договором закон покладає на боржника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати у повному обсязі платежів за договором не представив, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями, відповідно доводи позивача не спростував.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 407 519,08 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34; ідентифікаційний код 19286878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34/1; ідентифікаційний код 05515950) заборгованість в сумі 407 519,08 грн, а також 6 112,79 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Проектний інститут Украгроінжпроект (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34/1; ідентифікаційний код 05515950).

Відповідач: Державне підприємство Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34; ідентифікаційний код 19286878).

Повне рішення складено та підписано судом 29.11.2021.

Суддя О.Г. Смородінова