Рішення

від 28.09.2021 по справі 203/3899/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3899/20

Провадження № 2/0203/236/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перещепинська міська рада про виключення запису як батька дитини з актового запису про народження дитини,

встановив:

28.10.2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якій просить суд:

- виключити відомості про нього - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про його народження, зробленого Виконавчим комітетом Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29.06.2004 року в книзі записів актів громадянського стану про народження за № 14.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 16.03.2002 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу у них були складні відносини, але ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина ОСОБА_3 , батьком якої був записаний позивач ОСОБА_1 . У 2006 році шлюб між ним та відповідачем було розірвано. Як пояснив позивач, він сплачує аліменти на утримання дитини і на момент звернення до суду з позовом у Юр`ївському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 23552084 про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини щомісячно. Раніше у позивача були сумніви щодо того, що він є батьком дитини, але в силу свого молодого віку він не надавав цьому значення. Проте згодом дитина дорослішала та з огляду на її риси зовнішності, характеру та звичок, його сумніви посилилися. Тому він зробив аналіз ДНК на батьківство в Медико-генетичному центрі Мама Папа у м. Києві, за результатами якого від 15.10.2020 року № 28197 було визначено, що ймовірність його батьківства становить 0% (відсотків).

Тому позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про нього як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про його народження, зробленого Виконавчим комітетом Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29.06.2004 року в книзі записів актів громадянського стану про народження за № 14.

Відповідач у встановлений судом строк не надала відзиву на позов, своєї правової позиції по суті спору не висловила.

Третя особа у встановлений судом строк не надала пояснень третьої особи по суті позовних вимог, проте в заяві про розгляд справи за її відсутності зазначила, що позовні вимоги по справі повинні бути вирішені на розсуд суду згідно з чинним законодавством.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року було задоволено клопотання позивача та його представника про призначення молекулярно-генетичної експертизи в цивільній справі, призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі було зупинено до отримання висновку експерта за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 06.05.2021 року було поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвало суду від 28.09.2021 року було залучено до участі у справі правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області - Перещепинську міську раду.

У судове засідання, призначене на 28.09.2021 року, всі учасники справи не з`явились, проте подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням письмових заяв учасників справи про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду справи судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 29.06.2004 року зроблено відповідний запис за № 14; місце реєстрації: виконком Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Це підтверджується копією свідоцтва про народження від 29.06.2004 року серії НОМЕР_2 (а.с.8).

На підтвердження факту розірвання шлюбу з відповідачем та сплати позивачем аліментів на користь відповідача на виконання виконавчого листа № 2-5032, виданого 22.10.2004 року Новомосковським міськрайонним судом, позивач надав суду копії: свідоцтва про розірвання шлюбу від 23.08.2006 року серії НОМЕР_3 та постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Юр`ївського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2010 року, ВП № 23552084 (а.с.9, 10).

Відповідно до повідомлень Комунального закладу Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради від 23.03.2021 року, від 06.04.2021 року та повідомлень суду від 24.03.2021 року, 25.03.2021 року, 08.04.2021 року, відповідно, сторони були сповіщені належним чином про дати проведення відбору біологічних зразків для проведення призначеної судом судової молекулярно-генетичної експертизи у відділенні судово-медичної генетики Комунального закладу Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради . Це підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення 29.03.2021 року, 05.04.2021 року відповідачу ОСОБА_4 повідомлень суду про необхідність прибуття разом з дитиною на експертизу до Комунального закладу Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради для відбору біологічних зразків (а.с.60-71).

26.04.2021 року Комунальний заклад Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради повернув без виконання ухвалу суду від 03.03.2021 року про призначення судово-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_2 , у зв`язку з неявкою громадянки ОСОБА_2 разом з дитиною 05.04.2021 року та 19.04.2021 року на експертизу (а.с.73).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виключення відомостей про позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про його народження, зробленого Виконавчим комітетом Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29.06.2004 року в книзі записів актів громадянського стану про народження за № 14

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 122 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Згідно зі ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 3 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126, 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про нього як батька дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами , зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 77, ст. 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до п. 9 вказаних вище роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі, коли ухилення сторони у справі щодо визнання батьківства від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі Калачова проти Російської Федерації від 07 травня 2009 року № 3451/05, § 34, Кalacheva V. Russian Federation ).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відбір біологічного матеріалу у сторін не відбувся, у зв`язку із повторною неявкою відповідача разом з дитиною до експертної установи Комунального закладу Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради .

При вирішення спору між сторонами по суті суд враховує те, що відповідач була належним чином повідомлена про призначені дати для відбору біологічного матеріалу та не надала суду доказів поважності причин неприбуття до експертної установи. З огляду на це, ухвалу суду від 03.03.2021 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи було повернуто судовим експертом до суду без виконання.

Аналіз встановлених судом обставин справи та положень чинного законодавства України дає суду підстави для висновку, що відповідач умисно ухилилася від прибуття до експертної установи для відбору біологічного матеріалу. Це, своєю чергою, мало наслідком неможливість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Суд, враховуючи значення для учасників справи необхідності проведення такої судової експертизи та наслідки її непроведення, доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас суд відхиляє як неналежний, недопустимий та недостовірний доказ, наданий позивачем Результат дослідження від 15.10.2020 року № 28197 Аналіз ДНК на батьківство , що був проведений ним в медико-генетичному центрі (ліцензія МОЗ № 1168 від 03.10.2016 року). Оскільки відповідно до викладених вище положень чинного законодавства України, такий аналіз ДНК не може бути для суду доказом наявності чи відсутності кровного споріднення, бо таким доказом є експертний висновок. Тим більше, що за відомостями зі вказаного аналізу ДНК, відбір матеріалів відбувався без дотримання процедури ідентифікації особистостей (а.с.11).

Тому суд вважає доведеним той факт, що відповідач не спростувала те, що позивач не є біологічним батьком дитини, оскільки без поважних причин ухилилася від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства.

Відповідно до пп. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 (в редакції, чинній станом на момент судового розгляду справи), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до пп. 2.13.1 п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (в редакції, чинній станом на момент судового розгляду справи), рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність задоволення у повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про його народження, зробленого Виконавчим комітетом Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29 червня 2004 року в Книзі записів актів громадянського стану про народження за № 14.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд на підстави ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволений повністю, вважає за необхідне стягнути з відповідача та користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 90, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перещепинська міська рада про виключення запису як батька дитини з актового запису про народження дитини - задовольнити повністю.

Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про його народження, зробленого виконкомом Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 29 червня 2004 року в книзі записів актів громадянського стану про народження за № 14.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.М. Ханієва