Рішення

від 14.03.2007 по справі 2-231/2007р.

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-231 2007р

Справа № 2-231 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 березня 2007

року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -    

судді                                                         Лебеженко

В.О.

при секретарі                                                                        Слободкіній

Т.І.

за участю

позивача                                                              ОСОБА_1

відповідачів                                                                           ОСОБА_2

ОСОБА_3

адвоката           ОСОБА_4

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про

відшкодування збитку,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2007 року позивач

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою, в якій вказала, що вона в 2006 році придбала у

приватного підприємця ОСОБА_6 мопед „Хонда-Леад"

за 3900 грн. В

червні 2006 року

ОСОБА_3 попросив мопед покататися. Не маючи навичок водіння, він розбив мопед.

Вартість ремонту становить 1500

грн. Вона пропонувала відповідачам відшкодувати їй вартість ремонту, або

відремонтувати його за свої кошти, однак вони відмовились.

ОСОБА_3неповнолітній,

йому 17 років,

він є учнем професійного ліцею. Батьки ОСОБА_3 здійснюють недостатній контроль

за поводженням сина, оскільки дозволяють користуватися чужими транспортними

засобами не маючи прав і навичок водіння, тому повинні відшкодовувати заподіяну

шкоду їх неповнолітнім сином в частці, якої не вистачає, або у повному обсязі.

Діями ОСОБА_3 їй була

заподіяна моральна шкода. Були порушені життєві підвалини, вона не могла

трудитися, тому що змушена витрачати час на збір документів для звернення до

суду, не мала можливості користуватися мопедом у господарських потребах родини.

Просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на її

користь матеріальну шкоду у сумі 1500 грн. моральну шкоду у сумі 1000 грн., а

також витрати по оплаті мита у сумі 51 грн, 8 грн. 50 коп., витрати на

інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

У судовому засіданні

позивач ОСОБА_1. свої

позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила що вона в листопаді 2006 року придбала

мопед „Хонда-Леад"у

приватного підприємця ОСОБА_6 На цьому мопеді вона їздила на роботу, на

вихідних з родиною їздила на огород. Вона не заперечувала, щоб хлопці каталися

на мопеді. В червні 2006

року її син їй сказав, що ОСОБА_5 попросив у нього мопед покататися, його

збила машина, але він пообіцяв відшкодувати ремонт. Мопед після ДТП знаходився у

друга по імені ОСОБА_5. Коли вона побачила мопед, то у нього був потрісканий

увесь пластик, ліва боковина

була відсутня, фара розбита. Вона зателефонувала ОСОБА_6, у якого придбала

мопед, домовитись про ремонт. Він оглянув мопед і сказав, що ремонт буде

коштувати десь приблизно 1500

грн. Вона звернулася до ОСОБА_3 і той сказав, що буде виплачувати частинами вартість

ремонту. Весь цей час мопед находиться у ОСОБА_6 у тому самому вигляді як і

після ДТП. Ремонт

не проводився, в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 відмовився оплатити ремонт, а у неї не

має таких коштів.

Позивач вважає,

що діями відповідача ОСОБА_3

крім матеріальної шкоди їй була заподіяна й моральна шкода. Вона не могла

трудитися, тому що змушена витрачати час на збір документів для звернення до

суду, не мала можливості користуватися мопедом у господарських потребах родини,

в родині тривають скандали, в зв'язку з тим, що відповідачі відмовились

оплачувати ремонт, після ДТП

минуло багато часу, а мопед так і знаходиться в ремонті. В зв'язку з тим,

що ОСОБА_3є неповнолітнім і не має достатньо коштів або майна для задоволення

позовних вимог, вважає, що обов'язок по відшкодуванню збитків необхідно

покласти й на його батьків. Просить суд стягнути з відповідачівОСОБА_5,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на її користь матеріальну шкоду у сумі 1500 грн.

моральну шкоду у сумі 1000 грн., а також витрати по оплаті мита у сумі 51 грн,

8 грн. 50 коп., витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30

грн.

На питання

адвоката позивач ОСОБА_1. відповіла, що мопед вона привезла ОСОБА_6 11 червня 2006 року, тобто

наступного дня після ДТП.

В ДАЇ не зверталась, так як про це просив ОСОБА_3., тому що пообіцяв

оплатити ремонт. Оцінку вартості ремонту та запчастин проводив ОСОБА_6., про що

склав відповідний акт, але вона не знає, чи є у нього ліцензія на проведення

експертної оцінки.

У судове

засідання відповідач ОСОБА_3.

не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його

відсутність, про час розгляду справи сповіщений.

Відповідач

ОСОБА_3 судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що

позивач є матір'ю його знайомого ОСОБА_7, з яким вони навчаються в ліцеї та

мешкають в одному домі.ОСОБА_7 йому казав, що це мопед його дядьки. На цьому

мопеді їздили всім двором. Мопед вже був не новий.

10 липня 2006 року біля 1 години ночі, він

за згодою сина позивача ОСОБА_7. взяв мопед та разом з ОСОБА_8 вони поїхали по

місту кататися. Коли вони їхали по ІНФОРМАЦІЯ_1їм на зустріч виїхала машина

марки „ГАЗ-24" без освітлення, в результаті чого відбулося ДТП. Від цього

зіткнення він отримав тілесні ушкодження, а саме були вибиті передні зуби. У

мопеда була пошкоджена лише фара. Він не згоден з пошкодженнями, які вказала

позивач. Позивач знала про те, що трапилось ДТП, але в ДАІ не зверталась, сам він також не звертався до

ДАІ, хоча вважає, що він не був винний в цьому ДТП. Визнає, що спричинив матеріальний збиток позивачу, однак

лише у вигляді розбитої фати, тому просить суд матеріальні вимоги позивача

задовольнити частково стягнувши лише вартість фари, тобто у сумі 170 грн. В іншій частині

позову просить суд відмовити, так як ніякої моральної шкоди він позивачу не

наносив.

Відповідач

ОСОБА_2. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що

ОСОБА_3 це її син, якого 10

липня 2006 року

збила машина, коли він їхав на мопеді, якій належить позивачу ОСОБА_1. В

результаті ДТП її син

отримав тілесні ушкодження, а саме були вибиті передні зуби, він проходив

лікування. Зі слів сина у мопеда була пошкоджена лише фара, тому вона згодна

оплатити лише вартість цієї фари. Просить суд матеріальні вимоги позивача

задовольнити частково стягнувши лише вартість фари, тобто у сумі 170 грн. В іншій

частині позову просить суд відмовити, так як ніякої моральної шкоди ні вона ні

її син позивачу не наносили.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні

позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач не надав суду доказів, якими

було б підтверджено сума матеріального та морального збитку. Позивач відмовився

від проведення товарознавчої експертизи. Акт, складений ОСОБА_6., який надала

позивач не є доказом, в зв'язку з тим, що він не є експертом і не має

відповідної ліцензії для проведення експертної оцінки.

Просить суд

відмовити позивачу ОСОБА_1. в задоволенні її позовних вимог у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7

пояснив, що мопед належить його матері ОСОБА_1. Влітку 2006 року ОСОБА_3 і

ОСОБА_8 попросили покататися на мопеді. Приблизно через 15-20 хвилин вони

повернулись. У мопеда була розбита фара, не було боковини, біля руля лопнула

пластмаса. Вони йому пояснили, що їх збила машина. ОСОБА_5 сказав, що оплатить

ремонт. Наступного дня мати поїхала в майстерню, після чого сказала ОСОБА_5, що

ремонт обійдеться в 1500

грн. Він погодився виплачувати частинами.

Свідок ОСОБА_9.

пояснив, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 він знає давно. У ОСОБА_7 був мопед „Хонда" синього кольору.

В липні 2006 року він

разом з подругою ОСОБА_10

були у дворі дома біля магазина „ІНФОРМАЦІЯ_3". Він бачив, як ОСОБА_3

з другом взяли у ОСОБА_7 мопед покататися, коли вони повернулися, то ОСОБА_5

сказав, що їх збила машина. У мопеда була розбита фара, не було бокавини. Після

цього, мопед

відкотили до нього до дому на

ІНФОРМАЦІЯ_2. Вранці наступного дня мопед забрала матір ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_11. пояснила, що на

початку липня 2006 року

вона разом з ОСОБА_9. були у дворі дома біля магазина „ІНФОРМАЦІЯ_3" Він

бачив, як ОСОБА_5 з другом взяли у ОСОБА_7 мопед покататися, коли вони

повернулися, то ОСОБА_5 сказав, що їх збила машина. У мопеда була розбита фара,

не було бокавини. ОСОБА_7 був у шоку, однак ОСОБА_5 заспокоїв його і пообіцяв

йому оплатити ремонт.

Свідок ОСОБА_13

пояснив, що 11 липня 2006 року приблизно в

11 годин він разом

з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 прийшли до ОСОБА_7 до дому. Він їм пояснив, що він дав

мопед покататися ОСОБА_5, а той його розбив. Після чого, він, ОСОБА_12,

ОСОБА_14, ОСОБА_2та його матір пішли до ОСОБА_9 за мопедом. Коли він побачив

мопед, то у замітив, що фари не було, спереду було розбито пластик, не було

боковини.

Свідок ОСОБА_14

та ОСОБА_12. в судовому засіданні дали аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_6.

пояснив, що він є приватним підприємцем та займається реалізацією, ремонтом,

технічним обслуговуванням мопедів. в2005 році він продав мопед „Хонда-леад"

ОСОБА_1. Мопед 1997-1998

року випуску. Влітку 2006 року йому ОСОБА_2 повідомила, що мопед розбитий.

Коли він його оглянув, то побачив, що у мопеда відсутня ліва боковина, розбита

фара, приборний щиток пошкоджений. Зараз мопед знаходиться в майстерні, ремонт

не проводився.

На питання

адвоката свідок ОСОБА_6. відповів, що експертна оцінка в його діяльність не

входить. Процент зносу мопеду він сказати не може. Вартість ремонту вказано на

момент огляду.

Суд заслухавши

пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні

вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом

встановлено, що позивач придбав мопед „Хонда-Леад", (а.с.5), який був

пошкоджений, в той час коли їм керував ОСОБА_3.

Дії ОСОБА_3 пов'язані з

заподіянням пошкоджень мопеду, який належить позивачу. Відповідач ОСОБА_3не

довів суду, що мало місце ДТП

і що його вини в цьому ДТП

не було.

Згідно з

вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК

України розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах

змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно п.2 ст. 59 ЦПК України

обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд критично

оцінює акт, складений приватним підприємцем ОСОБА_6. про вартість ремонту,

наданий позивачем в підтвердження своїх позовних вимог матеріального характеру

(а.с.30), вважаючи даний доказ не допустимим, в зв'язку з тим, що для

з'ясування розміру матеріального збитку заподіяного транспортному засобу

необхідно мати спеціальні знання у галузі науки і техніки, мати відповідний

дозвіл (ліцензії) на проведення експертної товарознавчої оцінки. Судом

встановлено, що такого дозволу ОСОБА_6. не має, тому не може проводити

експертні дослідження та давати відповідні висновки з цього питання.

Позивач не надав

суду висновку експертного авто-товарознавчого дослідження щодо вартості ремонту

та суми матеріального збитку причиненого транспортному засобу. Клопотань про

проведення судової авто-товарознавчої експертизи в судовому засіданні позивач

не заявляла.

Однак, враховуючи,

що позивачі частково визнали матеріальний збиток у сумі 170 грн., суд вважає

можливим задовольнити частково позовні вимоги щодо матеріального збитку у сумі 170 грн.

Суд також

вважає, що позовні вимоги щодо морального збитку також підлягають задоволенню

частково.

Згідно ст. 23 ЦК України особа

має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її

прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає

відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідач

ОСОБА_3 не довів суду, що мало місце ДТП

і що його вини в цьому не було. Суд вважає, що позивач зазнав моральної

шкоди в зв'язку з пошкодженням відповідачем ОСОБА_3. її майна у вигляді мопеду.

Враховуючи,

характер та душевні страждання які зазнала позивач, тривалість немайнових

втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає

необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 400 грн.

Враховуючи, що

шкоду позивачу було завдано неповнолітньою особою, батьки відповідача ОСОБА_3 не довели, що

ОСОБА_3має достатньо майна для відшкодування завданої шкоди, або що шкоди було

завдано не з їхньої вини, суд вважає необхідним на підставі ст. 1179 ЦК України

покласти обов'язок відшкодувати шкоду й на батьків ОСОБА_3, тобто на

ОСОБА_5, ОСОБА_2

На підставі  ст.  88 ЦПК України суд вважає необхідним

стягнути з відповідачів на користь позивача держмито у сумі 51 грн, та. за

позовні вимоги про відшкодування матеріальної 

шкоди, та держмито у сумі 8

грн. 50 коп. за

позовні вимоги немайнового характеру,  а

також витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись   ст. 23,1166,1167,1179

ЦК України, ст.ст. 10,

11, 60, 61, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з

ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 170 (сто сімдесят)

гривень 00 коп.

моральну шкоду у сумі 400

(чотириста) гривень солідарно.

Стягнути з

ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 державне мито у сумі 59 (п'ятдесят

дев'ять) гривень 50 коп. а

також витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять

гривень.

Рішення суду

набирає законної сили після десяти днів з дня проголошення рішення, якщо заяву

про апеляційне оскарження не було подано, або через двадцять днів після подачі

заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.

На рішення може

бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через

Дружківський міський суд протягом десяти днів після проголошення рішення, або

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.